Державне регулювання цін в період нестабільної економіки: питання та порядок введення

Ціна — фундаментальна економічна категорія, один з найважливіших інструментів регулювання економіки. Попит народжує пропозицію — це твердження відображає підпорядкування виробництва суспільним потребам. Воно відбувається за допомогою цін. Державне регулювання цін у тій чи іншій мірі існує в усіх країнах. Стан їх економічного розвитку визначає рівень втручання у процеси ціноутворення. На зміни у державному регулюванні цін на лікарські засоби (ЛЗ), що відбулися в Україні, певною мірою вплинули зовнішньо- та внутрішньополітичні чинники. Державна політика у сфері формування цін на ЛЗ обговорювалася на другій сесії IV Всеукраїнської конференції «АПТЕКА–2009 Весна» (далі — конференція).

Денис Воробей, заступник директора Департаменту реалізації державної політики у сфері цін на лікарські засоби та медичну продукцію Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів

Д. Воробей

Про реєстрацію цін на ЛЗ як інструмент державної політики у фармацевтичній галузі розповів Денис Воробей, заступник директора Департаменту реалізації державної політики у сфері цін на лікарські засоби та медичну продукцію Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (далі — Держлікінспекція). Він наголосив на тому, що мета державного регулювання цін — створення необхідних умов у сфері ціноутворення для виходу з економічної кризи. Воно передбачає забезпечення контролю за дотриманням державної дисципліни цін, соціального захисту населення шляхом врахування при формуванні цін соціального фактору, створення різних умов ціноутворення для розвитку всіх секторів економіки та конкуренції між ними. Важливими кроками у цьому напрямку також є сповільнення темпів інфляції та її контроль, створення умов для подолання спаду і поступового відновлення виробництва, стимулювання інвестицій у розвиток національної економіки.

Політика ціноутворення — складова загальної економічної і соціальної політики України. Забезпечення доступності ЛЗ для населення — один із пріоритетних напрямків реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. Як зазначив доповідач, основною проблемою при здійсненні відповідних заходів є те, що держава не володіє достатньою мірою ціновою ситуацією та не має достатніх важелів впливу на ціноутворення. Як наслідок — відбувається необґрунтоване завищення цін на основні ЛЗ, що лягає важким тягарем на плечі кінцевого споживача. Також відзначається неефективне витрачання бюджетних коштів на їх закупівлю.

Результати моніторингу цін, який проводився Держлікінспекцією, свідчать про значне коливання оптових та роздрібних цін на ЛЗ у різних регіонах України. Аналіз ситуації, за словами Д. Вороб’я, дозволяє зробити висновок, що висока вартість препаратів для кінцевого споживача зумовлена необґрунтованим коливанням оптових цін виробників, а не завищеними націнками в аптечній мережі. Як показує досвід, існуюча практика державного регулювання цін в Україні — неефективна. Обмеження лише торговельних надбавок не дало бажаного результату. В нашій країні формування цін на стадії виробництва ЛЗ здійснюється самостійно кожним суб’єктом господарювання у вільному режимі ціноутворення. Рівень цін на ЛЗ залежить від витрат на матеріальні і трудові ресурси, амортизаційних відрахувань тощо. Крім того, на них впливають умови постачання продукції, які можуть змінюватися.

Майже у всіх країнах світу тим чи іншим чином здійснюється державний контроль за цінами на ЛЗ. Зазвичай регулювання цін у фармацевтичному секторі — комбіноване. Тобто поряд з вільним ціноутворенням проводиться державне регулювання. Основними підходами до останнього є реєстрація цін, система стандартних/референтних цін, система еталонних цін, встановлення рівня граничних оптових і роздрібних надбавок. Також існують позитивний перелік ЛЗ, вартість яких повністю або частково компенсується з державних бюджетів, та негативний. Особливої гостроти проблема державного регулювання цін на ЛЗ набуває у країнах з недостатньо розвиненою економікою через соціальну значущість фармацевтичної галузі.

Як повідомив Д. Воробей, за даними Державної інспекції з контролю за цінами Міністерства економіки України підвищення роздрібних цін на ЛЗ пов’язано з підвищенням відпускних цін на продукцію вітчизняного та зарубіжного виробництва. Основними чинниками, які впливають на оптову ціну перших, є, насамперед, інфляційні процеси, зростання цін на енергоносії та сировину. Однак, як зазначив доповідач, більшість виробників з жовтня 2008 р. по січень 2009 р. при формуванні цін на ЛЗ враховували необґрунтовано завищений валютний курс. В умовах відсутності державного регулювання цін на вказану продукцію їх формування виробником здійснюється з урахуванням фактичної собівартості, умов оплати, обсягів закупівлі, кон’юнктури ринку, ексклюзивності препаратів, їх участі у тендерних закупівлях тощо. При постачанні продукції на експорт ціна формується, виходячи з рівня такої, яка склалася на аналогічну продукцію на ринку країни-імпортера. Надання виробниками значних знижок від базових цін, що вказані в прайсі, відбувається за рахунок встановленого завищеного планового рівня рентабельності.

За словами доповідача, на шляху ЛЗ від виробника до кінцевого споживача існує, як правило, кілька посередницьких структур, що призводить до підвищення загального рівня торговельних надбавок і, як наслідок, — роздрібних цін. При формуванні роздрібної ціни значні темпи зростання оптово-відпускних цін відзначаються відносно ЛЗ, які користуються високим попитом у кінцевого споживача. Відсутність у накладних достовірної інформації про ціну виробника унеможливлює ефективне регулювання роздрібних цін. При цьому в аптечних закладах націнки не перевищують граничних норм.

?

Державне регулювання цін в період нестабільної економіки: питання та порядок введення

Отже, можна зробити такі висновки: діючий механізм формування цін на ЛЗ непрозорий та неефективний. Головна причина — учасники ринку на всіх етапах просування товару приховують фактичні ціни на ЛЗ. Ефективне державне регулювання цін на всіх етапах руху продукції від виробника до кінцевого споживача — запорука формування адекватних роздрібних цін. Задля вирішення проблем запропоновано:

  • запровадити регулювання цін на ЛЗ та вироби медичного призначення (ВМП), що входять до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (далі — Національний перелік) шляхом державної реєстрації оптово-відпускних цін виробників;
  • поступово перейти від механізму встановлення єдиного граничного рівня торговельної (роздрібної) надбавки до диференційованих граничних рівнів надбавок залежно від вартості ЛЗ і ВМП;
  • проводити систематичний моніторинг цін на ЛЗ і ВМП;
  • продовжити розробку механізмів та засад щодо реалізації державної політики у сфері регулювання цін на ЛЗ і ВМП з урахуванням світового досвіду.
  • продовжити роботу із впровадження формулярної системи, стандартів лікування, що дозволить вирішити низку проблем.
Алла Немченко, завідуюча кафедрою організації і економіки фармації Національного фармацевтичного університету (НФаУ), заслужений діяч науки і техніки України, професор

А. Немченко

Доповідь Алли Немченко, завідуючої кафедрою організації і економіки фармації Національного фармацевтичного університету (НФаУ), заслуженого діяча науки і техніки України, професора, була присвячена проблемам ціноутворення на ЛЗ та шляхам їх вирішення. Вона підкреслила, що ціна на ЛЗ крім соціального має також і політичне значення. Тому неможливо розглядати ситуацію з ціноутворенням на ЛЗ у відриві від політичної. Значний вплив на нього має лобіювання інтересів учасників фармацевтичного ринку. Цей процес потрібно розглядати не тільки з негативного боку. Важливі позитивні аспекти лобіювання можна відзначити, якщо дивитися на питання ціноутворення, враховуючи соціальний фактор. Мається на увазі зацікавленість держави в дотриманні інтересів пацієнта.

А. Немченко зазначила, що основою законодавчого регулювання ціноутворення на ЛЗ є Закон України «Про ціни та ціноутворення», який не відповідає вимогам перехідного періоду ринкової економіки. У ньому, як і в Господарському кодексі України, відсутнє трактування понять основних видів цін — оптових та роздрібних. Реформування державного регулювання цін на ЛЗ розпочалося після опублікування Указу Президента України від 24.04.2008 р. № 396/2008 «Про міжвідомчу робочу групу з питань ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, державних закупівель та реєстрації лікарських засобів». Вже тоді було піднято питання щодо формування цін на імпортні ЛЗ, які не мають аналогів в Україні. У подібних випадках ціни при ввезені ЛЗ на митну територію України підвищувалися в кілька разів, проходячи через певні офшорні зони. Зазначеним указом передбачалося у 2-місячний термін провести аналіз ситуації щодо ціноутворення на ЛЗ і ВМП, дотримання законодавства стосовно державних закупівель та реєстрації ЛЗ, а також підготовку відповідних пропозицій для розгляду на засіданні РНБО зазначених питань. У відповідь на згаданий указ Президента КМУ прийняв постанови від 17.10.2008 р. № 955, та від 25.03.2009 р. № 333, після прийняття котрої (з 15.04.2009 р.) зростання оптових цін становило 15–25 %.

За словами доповідача, сьогодні потрібно налагодити ефективний моніторинг цін на ЛЗ, та реєстрацію оптово-відпускних цін. Відповідний проект постанови КМУ, який стосується реєстрації цін виробників, неодноразово підписувався прем’єр-міністрами країни (перший раз у 2002 р.), але його розгляд на засіданнях Верховної Ради України знімався з порядку денного. Виробники продовжують виступати опонентами цього заходу, не розуміючи його державної необхідності.

А. Немченко зазначила, що позитивним моментом постанови КМУ від 25.03.2009 р. № 333 є розмежування постачальницько-збутової та роздрібної націнок. Згідно з цим документом розміри граничних торговельних надбавок на ЛЗ і ВМП, що реалізуються через роздрібну аптечну мережу не поширюються на ЛЗ вітчизняного виробництва, які мають оптову ціну виробника нижче 12 грн. за 1 упаковку, при цьому відсутня реєстрація оптово-відпускних цін. За словами А. Немченко, проведений аналіз тенденцій щодо росту цін ЛЗ у роздрібній аптечній мережі Харківської обл., які мають оптову ціну виробника нижче 12 грн., показав, що в період з 15.04.2009 р. по 22.04.2009 р. відбулося певне «вимивання» дешевих ЛЗ. Це сталося завдяки підвищенню оптових цін. Якщо подібна тенденція збережеться й надалі, можливе суттєве зменшення споживання ЛЗ малозабезпеченими верствами населення та загострення соціальної напруги в умовах кризи.

Доповідач зауважила, що згідно з п. 5 постанови КМУ від 25.03.2009 р. № 333 Мінекономіки разом з МОЗ, іншими зацікавленими органами виконавчої влади повинні подати пропозиції щодо формування та ведення державного реєстру цін на ЛЗ та ВМП як єдиної інформаційної бази. На думку А. Немченко, є необхідність у позитивному лобіюванні цієї норми, оскільки нині цінову політику на фармацевтичному ринку диктують саме виробники, з чим держава не повинна погоджуватися.

А. Немченко нагадала, що 10.04.2008 р. МОЗ та виробники ЛЗ підписали Меморандум порозуміння, у якому перші гарантують недопущення скорочення обсягів виробництва ЛЗ і проведення необхідних заходів з укладання прямих договорів з дистриб’юторами ЛЗ для своєчасного і в повному обсязі задоволення заявок роздрібної мережі. Також гарантована співпраця з Антимонопольним комітетом України в проведенні дослідження стану конкуренції та діяльності виробників; співпраця з Державною інспекцією з контролю за цінами Мінекономіки та Державною службою лікарських засобів у проведенні моніторингу цін на ЛЗ. Як підкреслила доповідач, сьогодні норма щодо співпраці виробників та дистриб’юторів з Антимонопольним комітетом України не дотримується.

Оцінка споживачами рівня цін на ЛЗ, проведена за допомогою анкетування в Харківській обл., показала, що 66% з них вважають ціни на згадану продукцію занадто високими, 32% — реальними. Стосовно можливості придбання ЛЗ 45% учасників анкетування зазначили, що можуть собі дозволити купити лише необхідні, а 28% — не в змозі придбати всі необхідні препарати.

Як підкреслила А. Немченко, пріоритетними напрямками вдосконалення ціноутворення на ЛЗ є реалізація основних принципів формування системи оптових і роздрібних цін, зокрема їх обґрунтованість, прозорість і гласність. Для цього необхідно проводити систематичний моніторинг оптово-відпускних цін (митної вартості), закупівельних і роздрібних цін, а також показників доступності ЛЗ. Крім того, важливо створити систему реєстрації оптово-відпускних цін (митної вартості), ввести Державний реєстр цін на основні ЛЗ, сформувати інформаційну базу даних вітчизняних і світових цін виробників основних ЛЗ, розробити ефективний соціально-економічний механізм регулювання системи цін на ЛЗ і реімбурсації їх вартості, впровадити цінову політику єдиних роздрібних цін на основні ЛЗ.

Василь Дударчук, віце-президент Фармацевтичної асоціації України, заслужений працівник фармації України

В. Дударчук

Доповідь Василя Дударчука, віце-президента Фармацевтичної асоціації України, заслуженого працівника фармації України, стосувалася конфліктних питань у регулюванні ціноутворення на ЛЗ та шляхів їх вирішення. Він зазначив що існуючий механізм державного регулювання цін неодноразово критикувався. Постійні зміни у методології формування системи цін на ЛЗ та ВМП і законодавча невизначеність значно знижують соціально-економічну ефективність механізму ціноутворення, оскільки не забезпечують учасникам фармацевтичного ринку рівних конкурентних умов та можливості дотримання правил ринкової економіки, що й призводить до зниження якості та доступності медикаментозного забезпечення для населення.

Оптимальне вирішення згаданих проблем полягає у встановленні збалансованих оптових та роздрібних цін, які адекватно відображали б соціально-економічну ситуацію на ринку ЛЗ і ВМП та на товарному ринку країни в цілому.

На думку доповідача, сучасна державна цінова політика в Україні ґрунтується на застарілій нормативно-правовій базі, тому наївно було б чекати від неї прогресивних підходів. У нинішньому варіанті реалізації політики державного регулювання цін не передбачені законодавчі норми щодо підтримки життєвого рівня населення шляхом введення компенсацій, а передбачено лише регулювання цін та націнок.

Забезпечення населення ЛЗ — одне із стратегічних завдань соціальної політики держави. Тому, на думку В. Дударчука, влада намагається зіграти на почуттях зубожілої частини населення шляхом популістських заходів, наприклад декларування зниження цін на ЛЗ без урахування реальних економічних умов. Як зазначив доповідач, з жовтня 2008 р. ЗМІ активно включилися в процес нищівної критики аптечних закладів. Хоча вони — найбільш незахищені та найменш винні у підвищенні цін на фармацевтичному ринку.

Безумовно, регулювання цін на ЛЗ для соціально незахищених верств населення повинно мати місце. Проте держава, на думку В. Дударчука, не повинна перекладати весь тягар соціальної турботи на плечі підприємств фармацевтичної галузі. Протягом 2008 р. особливий вплив на формування цін на ЛЗ мав інфляційний індекс. Перше значне підвищення вартості упаковки препарату відбулося в період різкого відхилення курсу долара на Українській міжбанківській валютній біржі від курсу Національного банку України. Середня вартість упаковки вже не повернулася до початкового рівня. Це свідчить про те, що учасники фармацевтичного ринку почали страхувати свої ризики. Після повторного підвищення курсу долара на Українській міжбанківській валютній біржі вартість упаковки ЛЗ вийшла на свій максимальний рівень, на якому і залишилася.

Після піврічного законотворчого та конституційно-процессуального протистояння у вищих ешелонах влади між собою з однієї сторони, та між владою і операторами фармацевтичного ринку — з іншої, державне регулювання цін знайшло чергове відображення у постанові КМУ від 25.03.2009 р № 333. У новому Національному переліку (який включає 215 міжнародних непатентованих назв ЛЗ) значно зменшена кількість ЛЗ і ВМП, ціни на які підлягають державному регулюванню. Це значною мірою сприяло стабілізації фармацевтичного ринку. Здавалося б, влада та бізнес дійшли компромісу.

На думку В. Дударчука, наміри урядовців про можливе введення ПДВ на ЛЗ і ВМП, які з’явилися останнім часом, дають всі підстави вважати, що основні соціальні потрясіння на ціновому ринку України ще попереду. Доповідач зазначив, що міністр охорони здоров’я — В. Князевич — у черговий раз ініціює внесення змін до Закону України «Про ПДВ» у частині, яка стосується оподаткування ЛЗ і ВМП, та стверджує, що введення ПДВ на ЛЗ не призведе до значного підвищення цін. Міністр підтверджує економічну обґрунтованість введення ПДВ на ЛЗ на прикладі деяких європейських країн: Австрії, Болгарії, Данії, Швеції, Норвегії. Але їх населення захищене економічними механізмами: діє ефективна система компенсацій з державних бюджетів за придбані препарати. Це, безумовно, нівелює негативні наслідки введення додаткового збору за рахунок населення. За словами В. Дударчука, представники фармацевтичного бізнесу усвідомлюють проблеми вітчизняних виробників, які закуповують сировину, допоміжні речовини та пакувальні матеріали з ПДВ і вимушені продавати їх в Україні без ПДВ, що знижує їх конкурентоспроможність. Вони розуміють також, що ПДВ — найбільш значний за обсягом серед усіх податків до Державного бюджету. Але, на думку доповідача, вводячи навіть пільгову ставку ПДВ на ЛЗ саме сьогодні, в умовах економічної кризи, КМУ перекладає свої проблеми на плечі населення, а також малого та середнього бізнесу. В. Дударчук висловив надію на те, що законопроект щодо введення ПДВ на ЛЗ буде широко обговорено на засіданнях міністерств та відомств з урахуванням думок з приводу цього питання представників малого та середнього фармацевтичного бізнесу.

Виступ В. Дударчука прокоментував К. Косяченко, заступник директора Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я. Він зазначив, що суб’єкти господарювання по-різному тлумачать ініціативу МОЗ щодо введення ПДВ на препарати. Міністр охорони здоров’я зазначає, що за рахунок ПДВ відбудеться відшкодування цін на ЛЗ. Таким чином, буде введено систему компенсації цін на ЛЗ для пільгових категорій населення. Як зазначив К. Косяченко, введення ПДВ на ЛЗ — справа перспективна. Швидше за все введення ПДВ на ЛЗ відбудеться не раніше першого півріччя 2010 р.

Андрій Горбатенко, старший юрист юридичної компанії «Правовий альянс»

А. Горбатенко

Про відповідальність за правопорушення у сфері державного регулювання цін на ЛЗ доповів Андрій Горбатенко, старший юрист юридичної компанії «Правовий альянс». Він зазначив, що сьогодні існують такі види відповідальності за порушення у сфері законодавства про ціноутворення: фінансові санкції та адміністративна відповідальність. Фінансові санкції — це вилучення необґрунтовано отриманої виручки і штраф у подвійному розмірі необґрунтовано отриманої виручки. Порядок їх застосування включає: виявлення державним контролюючим органом порушень в ході перевірки, винесення рішення про застосування фінансових санкцій, направлення порушнику рішення та приписів щодо усунення порушень. У разі відхилення порушником претензій, матеріали передаються до суду, який може винести рішення про примусове стягнення штрафу з рахунку порушника згідно з рішенням суду в порядку, передбаченому законодавством.

Особи, винні в порушенні порядку формування, встановлення та застосування цін, притягуються до адміністративної відповідальності, яка передбачає накладення на посадових осіб штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, які вчиняються повторно на протязі одного року, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наприкінці другої сесії відбулося обговорення деяких питань. Так, стосовно моніторингу цін, що проводиться Департаментом реалізації державної політики у сфері цін на лікарські засоби та медичну продукцію Держлікінспекції Д. Воробей пояснив, що у разі виявлення порушень з боку суб’єктів господарювання готується відповідне повідомлення до Міністерства економіки, Міністерства фінансів, КМУ, Антимонопольного комітету України, які повинні будуть прийняти рішення щодо порушника. Таким чином Держлікінспекція виконує статистичну функцію.

Про подальшу роботу конференції читайте у наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» та на сайті www.apteka.ua.

Олена Приходько,
фото Любові Столяр

Державне регулювання цін в період нестабільної економіки: питання та порядок введення

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті