Х Національний конгрес кардіологів: проведено на державному рівні!

З нагоди відкриття роботи Конгресу 23 вересня відбулася прес-конференція, в якій взяли участь Юджин Браунвальд, професор медичної школи Гарвардського університету (США); Євген Чазов, академік Російської академії медичних наук; Роберто Ферарі, президент Європейського товариства кардіологів (Італія), Володимир Коваленко, член-кореспондент АМН України, професор, директор Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України, президент Асоціації кардіологів України, Панос Вардас, керівник секції аритмологів Європейського товариства кардіологів (Греція), Олександр Пархоменко, професор, керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України.

Відкриваючи прес-конференцію, Володимир Коваленко зазначив, що в рамках Конгресу визначатиметься подальша стратегія лікування та профілактики гострого інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, порушень ритму серця, ендоваскулярної хірургії з урахуванням новітніх даних, що базуються на доказовій медицині. Сьогодні досягнення українських кардіологів у вивченні проблем гострого інфаркту міокарда йдуть на рівні з досягненнями європейських науковців. Це дослідження геному людини, впровадження новітніх технологій з метою ранньої діагностики ішемічної хвороби серця, нові радіоізотопні та ультразвукові методики. Проте більшість сучасних методик доступна лише жителям великих міст України. Сьогодні постановою КМУ від 31.05.2006 р. № 761 затверджено Державну програму запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, в якій передбачено виправлення цих недоліків і рівномірне надання медичної допомоги в межах держави. Згідно з нею Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України в цьому році отримав цільове фінансування на закупку стентів для коронарних судин у розмірі 7 млн грн., що цілком достатньо для безкоштовного забезпечення всіх хворих, які надходять до установи з гострим інфарктом міокарду. Основною проблемою залишається пізнє надходження таких пацієнтів, коли процедура стентування малоефективна.

Юджин Браунвальд зауважив, що в майбутньому кардіології на перший план вийде профілактика захворювань серцево-судинної системи з урахуванням як генетичних, так і набутих факторів ризику. Нині науковці-генетики вже визначили гени, що відповідають за підвищення артеріального тиску, рівень холестерину в крові, розвиток цукрового діабету та інших факторів ризику. Тому в майбутньому лікарські засоби будуть індивідуальні відповідно до генотипу певної людини.

Євген Чазов наголосив, що сьогодні існують лише два ефективних методів лікування гострого інфаркту міокарда — тромболітична терапія та ангіопластика. Проте вони ефективні лише в перші 3–4 год від початку захворювання, тому до таких хворих медичні працівники повинні потрапляти якнайшвидше. Саме тому сучасні досягнення в кардіології тісно пов’язані із організаційними питаннями. У Російській Федерації з метою прискорення початку лікування пацієнта створюється мережа центрів у кожному з регіонів, яка складається з одного судинного центру, оснащеного комп’ютерним томографом, обладнанням для проведення ангіопластики, та 4 первинних центрів, об’єднаних між собою службою швидкої допомоги. Зараз така схема функціонує в 12 регіонах, але з часом планується поширити її по всій країні.

Роберто Ферарі повідомив, що 29 серпня — 2 вересня 2009 р. в Барселоні (Іспанія) відбувся Європейський конгрес кардіологів, який відвідали 33 тис. учасників. Основною тематикою конгресу стала профілактика серцево-судинних захворювань, проте вирішенням цього питання повинні займатися не лише лікарі, але і громадські організації, представники влади.

У 2009 р. Європейське товариство кардіологів оголосило про початок гуманітарної акції «Європейське серце для дітей», яка триватиме 6 років. Її мета — створення центрів допомоги дітям із захворюваннями серця в країнах, що не входять до ЄС, які потребують як фінансової допомоги, так і консультацій провідних фахівців щодо організації медичної допомоги та використання медичного обладнання. Зараз вже формується перелік країн, яким буде надана допомога, і, можливо, Україна також увійде до нього.

Цього року урочисте відкриття ювілейного Конгресу відбувалося в Національному палаці мистецтв «Україна». Олександр Возіанов, президент АМН України, академік НАН України та АМН України, директор Інституту урології АМН України, доктор медичних наук, професор, нагадав учасникам та гостям основні етапи розвитку вітчизняної кардіології, починаючи з грудня 1909 р. Тоді відомі далеко за межами своєї держави професори Київського університету святого Володимира В.П. Образцов та М.Д. Стражеско на І з’їзді російських терапевтів виступили з доповіддю «До симптоматології та діагностики тромбозу вінцевих артерій серця». У ній вони представили чіткий та розгорнутий опис клінічної картини гострого інфаркту міокарду, що дозволило лікарям-практикам своєчасно розпізнавати симптоми хвороби. У 1910 р. ними було видано одноіменну роботу, в якій, зокрема, була представлена класифікація клінічних проявів коронарного тромбозу: status anginosus, status asthmaticus и status gastralgicus. Ця точна та проста характеристика варіантів перебігу захворювання не втратила актуальності і нині.

Історія надання спеціалізованої медичної допомоги хворим кардіологічного профілю в Україні розпочалася в 50–60-ті роки минулого сторіччя. З 1955 р. вперше в Україні розпочате хірургічне лікування хвороб серця, а в 1963 р. уперше в колишньому СРСР проведено протезування мітрального клапану. У 60-х роках ХХ ст. створюється спеціалізована служба для надання невідкладної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарду, а в 1973 р. впроваджені в практику селективна коронарографія й аортокоронарне шунтування при лікуванні ішемічної хвороби серця. Зараз кардіологічна служба складається з мережі обласних кардіологічних диспансерів, спеціалізованих відділень лікарень, служби швидкої допомоги, блоків реанімації та інтенсивної терапії, відділень для проведення інтервенційних втручань, закладів кардіологічної реабілітації.

Серед позитивних тенденцій останніх років доповідач зазначив зниження показника летальності від інфаркту міокарду в стаціонарі, яка сьогодні становить 13,8%, завдяки професійній організації роботи в блоках реанімації та інтенсивної терапії, впровадження нових методів тромболізісу, широке застосування блокаторів β-адренорецепторів, за можливості проведення прямої ангіопластики та стентування коронарних судин у хворих на гострий інфаркт міокарда.

О. Возіанов зауважив, що, незважаючи на суттєві успіхи в діагностиці та лікуванні інфаркту міокарду, появи інноваційних терапевтичних та хірургічних методів, ця патологія залишається однією з провідних причин втрати працездатності, інвалідності та смерті в більшості країн світу. Загальновідомо, що проблеми, пов’язані з розповсюдженістю серцево-судинних хвороб, обумовлені соціальними, економічними та екологічними чинниками. Проте у боротьбі з серцево-судинною патологією важливе місце посідає впровадження сучасних медичних технологій та профілактичні заходи, спрямовані на боротьбу з факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця та її ускладнень: відмова від паління, раннє виявлення артеріальної гіпертензії, підвищеного рівня холестерину, цукрового діабету та їх лікування. Пропаганда здорового способу життя — одне з найважливіших завдань Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні, затвердженої указом Президента України від 04.02.1999 р. № 117/99.

Доповідач зазначив, що тематика Конгресу відображає ті актуальні наукові та практичні питання, що постають сьогодні перед українською кардіологією, зокрема впровадження нових методів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, у тому числі генної діагностики та терапії, фундаментальних досліджень механізмів формування кардіологічної патології, її  епідеміологічних та соціальних аспектів. Цього року Конгрес — це важливий державний захід і наукова подія не тільки для кардіологів України, але і світової кардіологічної спільноти.

На завершення виступу О. Возіанов висловив подяку Асоціації кардіологів України та Національному науковому центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України за проведену роботу щодо координації дій вітчизняних кардіологічних служб, взаємодію з міжнародною медичною спільнотою, а також побажав усім гостям форуму творчого натхнення та подальшої наполегливої праці, оскільки їх робота полягає у збереженні найбільшого багатства держави — здоров’я людини.

Виступаючи перед учасниками Конгресу, Володимир Литвин, голова Верховної Ради України, зазначив, що сьогодні історична епоха вимірюється життям одного покоління. Швидкоплинні процеси розвитку людства та передачі інформації ставлять нові вимоги до можливостей людини, її здоров’я та витримки. Тому проблеми захворюваності та смертності, які обговорюються на Конгресі, надзвичайно важливі.

Темпи скорочення населення в Україні викликають неабияку занепокоєність. Проте демографічні проблеми можливо вирішити не лише шляхом підвищення народжуваності, але і збільшивши тривалість життя людей з використанням соціальних і економічних можливостей держави, із залученням потужного інтелектуального потенціалу.

Голова Верховної Ради України висловив переконання, що політична невизначеність, невибагливість життя громадян, неможливість прогнозувати подальший розвиток держави сприяють підвищенню показника смертності населення. Влада повинна поставити розвиток охорони здоров’я серед головних державних пріоритетів та здійснювати її фінансування на належному рівні.

Микола Поліщук, голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення при Президенті України, член-кореспондент АМН України, професор, зачитав привітання організаторам, учасникам та гостям Конгресу від Президента України Віктора Ющенка, в якому зазначалося, що сьогоднішнє покоління кардіологів продовжує славні традиції своїх попередників, розвиває найсучасніші технології лікування, впроваджує ефективні методи захисту здоров’я населення. Їх самовіддана праця й значні здобутки завоювали вітчизняній медичній науці й практиці високий міжнародний авторитет.

Питання боротьби із серцево-судинними захворюваннями є пріоритетним у державній політиці охорони здоров’я і перебуває під особистим контролем Президента України, який переконаний, що Конгрес, де беруть участь і представники світової медичної спільноти, сприятиме успішній реалізації національної стратегії щодо профілактики, вчасної діагностики та лікування хвороб серця, вдосконаленню організації кардіологічної служби України.

Василь Князевич, міністр охорони здоров’я України, відзначив, що національна стратегія по зниженню смертності від серцево-судинних захворювань базується на реалізації Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки, основні засади якої такі:

• рання первинна профілактика серцево-судинних захворювань на основі просвітницької роботи з населенням з метою підтримки здорового способу життя;
• ефективна вторинна профілактика;
• своєчасна третинна профілактика на основі національних формулярів та протоколів, створених на базі доказової медицини;
• створення та забезпечення ефективної роботи інфраструктури, яка повинна передбачати всі необхідні методи втручання, в тому числі інвазивні процедури та аортокоронарне шунтування.

Для забезпечення виконання цієї програми були розроблені та затверджені наказом МОЗ України стандарти надання медичної допомоги хворим кардіологічного профілю. Окрім того, у співпраці з Асоціацією кардіологів України були запропоновані підходи до термінології, номенклатури, класифікацій, стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань згідно з рекомендаціями ВООЗ та міжнародних консенсусів, які були також затверджені наказом МОЗ України.

Для реалізації Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки потрібно здійснити ряд організаційних заходів. А саме: первинна профілактика факторів серцево-судинного ризику, виявлення осіб з факторами ризику та «асимптомних» пацієнтів, їх диспансеризація та за необхідності лікування; виконання вимог стандартів діагностики та протоколів лікування серцево-судинних захворювань; заходи з вторинної профілактики (ефективне лікування артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, дисліпідемій, діабету, аритмій, серцевої недостатності); вдосконалення невідкладного спеціалізованого та високоспеціалізованого лікування (інтервенційні та електрофізіологічні технології, аортокоронарне шунтування, імплантація кардіостимуляторів, кардіовертерів).

Аналіз показників виконання заходів протягом 2006–2008 рр. свідчить, що придбання високовартісних лікарських засобів для лікування хвороб серця та судин, проведення високоспеціалізованих медичних процедур та оперативних втручань дозволили покращити результати лікування хворих та подовжити життя пацієнтів. Однак все-таки сьогоднішнє становище галузі кардіології лишається невтішним.

Міністр зауважив, що високий показник смертності від гострого інфаркту міокарда в Україні свідчить про необхідність використання сучасних методів медикаментозної та немедикаментозної терапії задля його профілактики і лікування українськими кардіологами, а також спонукає до пошуку нових шляхів впливу на механізми дестабілізації атеросклеротичної бляшки, процеси тромбоутворення і захисту пошкодженого міокарду. На сьогодні найбільш ефективним методом лікування гострого інфаркту міокарда є медикаментозна та інтервенційна реперфузія, яка знову-таки недостатньо використовується в Україні.

Для вирішення проблем необхідна консолідація зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, закладів МОЗ України та ресурсів АМН України, а головне — послідовність дій закладів охорони здоров’я, що надають і мають надавати допомогу на підставі сучасних стандартів та протоколів лікування.

Від імені НАН України та її президента, академіка Бориса Патона учасників та гостей Конгресу привітав Віталій Походенко, академік НАН України, віце-президент НАН України, який зазначив, що значення даного форуму важко переоцінити у зв’язку з надзвичайною актуальністю проблем, які на ньому вирішуються. Сьогодні кардіологія — одна з галузей медичної науки, які найбільш динамічно розвиваються. Без впровадження нових методів діагностики та лікування утримувати лідерські позиції в кардіології неможливо, тому приємно відзначити, що традиції наукових шкіл академіків М. Стражеска та М. Амосова продовжуються та збагачуються як в установах АМН, так і в інших наукових та медичних закладах України.

Досягнення українських кардіологів, їх високий науковий та професійний рівень відомі не лише в нашій країні, але і далеко за її межами. Нові відкриття в галузі клітинної та молекулярної біології, генетики дозволять більш цілісно вивчати патогенез серцево-судинних захворювань. Вчені НАН України — фізіологи, біохіміки, кібернетики, хіміки — активно співпрацюють з колегами-кардіологами, і в майбутньому таке співробітництво стане більш результативним та масштабним.

У святковий вечір відкриття Конгресу також пролунали привітання від Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, лідера Партії регіонів Віктора Януковича, народного депутата України, лідера Комуністичної партії Петра Симоненка, голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров’я, розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Юрія Гайдаєва та інших високоповажних гостей.

Урочисті заходи продовжилися церемонією нагородження видатних кардіологів: медаль АМН України Агапіта Печерського було вручено Є. Чазову, ювілейну медаль ім. М.Д. Стражеска — Ю. Браунвальду та Р. Ферарі. За вагомий внесок у розвиток кардіологічної науки Асоціацією кардіологів України цим науковцям присвоєно звання професорів, членів даної асоціації, а також звання почесних професорів Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України.

Розвиток кардіології в Україні і світі за останні 100 років було обговорено корифеями цієї науки під час наступної пленарної сесії. З доповіддю «Інфаркт міокарда в Україні: від профілактики до високоспеціалізованого лікування. Еволюція поглядів, міркувань і дій протягом століття» виступив В. Коваленко, який зауважив, що еволюція становлення спеціалізованої медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда пов’язана як з прогресом медицини, так і з прогресом цивілізації та людства в цілому. Це Вдосконалення діагностики даної патології, організація спеціалізованих відділень, блоків реанімації та інтенсивної терапії, а останні 20 років є ерою вдосконалення тромболітичної терапії та активного впровадження інтервенційних технологій.

Є. Чазов доповів присутнім про нові фундаментальні дослідження, які незабаром змінять життя людини. На його думку, майбутнє — за генетикою, яка допоможе в таких напрямках, як вивчення механізмів розвитку хвороби; діагностика; створення індивідуальних схем лікування; розробка лікарських засобів нового покоління з урахуванням особливостей геному людини; використання генно-інженерних технологій для отримання нових препаратів.

«Інфаркт міокарда: століття прогресу» — таку назву мала доповідь Ю. Браунвальда, в якій йшла мова про досягнення іноземних вчених у лікуванні та діагностиці цієї тяжкої патології.

Під час проведення Конгресу відбулося урочисте нагородження лауреатів премії молодих учених: першу премію отримав Юрій Корнацький (Київ), другу — Ібрагім Муса Манік (Харків) та Ірина Шатинська-Мицик (Львів). Премією Ігоря Гуссака нагороджено Олену Романову (Київ), Олексія Ханюкова (Дніпропетровськ), Ларису Сидорчук (Чернівці).

Почесні гості конгресу отримали примірники фундаментальної клінічної настанови з кардіології, підготовленої провідними фахівцями ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН Украї­ни. Це перший україномовний проект подібного масштабу, що охоплює широке коло найактуальніших питань кардіології.

У цілому програма Конгресу була різноманітною та насиченою, розглядалися такі напрямки: гострий інфаркт міокарда та питання реабілітації хворих, атеросклероз та ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, інтервенційна кардіологія, кардіохірургія, некоронарогенні захворювання міокарда, аритмії та раптова серцева смерть, гостра та хронічна серцева недостатність, метаболічний синдром, дитяча кардіологія, профілактична кардіологія, експериментальна кардіологія та фундаментальні дослідження, фармакотерапія, медико-соціальні аспекти кардіології.

Проведення заходів такого рівня надзвичайно важливо для країни. Взаємодія з провідними вченими світу дає українській науці новий поштовх до розвитку, а обмін досвідом призводить до постійного вдосконалення лікарів у ділянці новітніх технологій.

Ганна Барміна, фото Любові Столяр

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!