9–10 грудня 2021 р. відбулася ІІІ Національна науково-практична конференція «Застосування дієтичних добавок: коли, кому та з якою метою?». Під час заходу експерти представили найбільш актуальні наукові дані щодо дієтичної саплементації та проаналізували ті очікування, які покладаються на дієтичні добавки, — як реальні, так і марні. Серед представлених доповідей особливу увагу привернула тема наукового обґрунтування ефективності пробіотиків. Адже навколо цього питання постійно триває палка дискусія. Яким дослідженням вірити? Чи включені пробіотики до клінічних протоколів? Що взагалі можна називати пробіотиками? На ці та інші питання відповіла Олена Лівінська, кандидат біологічних наук, мікробіолог, засновник інформаційної науково-популярної платформи «Мікроб і Я». Крім цього, в контексті застосування дієтичних добавок одним із найголовніших аспектів є контроль їх якості. Про те, які недоліки має цей процес в Україні, розповіла Галина Незговорова, кандидат медичних наук, науковий співробітник відділу терапії радіаційних наслідків ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України». Разом із тим Г. Незговорова дала рекомендації, на які харчові добавки необхідно звертати особливу увагу при виборі продуктів харчування, що особливо актуально напередодні Новорічних свят.

У межах публічних консультацій організовуються зустрічі з усіма стейкхолдерами, долученими до сфери медицини: громадськими експертами, лікарями, пацієнтами, науковцями, представниками влади тощо

Госпіталізовано 2089 осіб, одужали — 25 499 людей, летальних випадків — 355

Тофацитиніб — перший і єдиний пероральний інгібітор янус-кінази, схвалений США за п'ятьма показаннями. Препарат показаний пацієнтам з неадекватною відповіддю або непереносимістю одного або декількох блокаторів ФНП: дорослим з активним АС, дорослим з помірно або тяжким активним РА, активним ПсА, активним виразковим колітом (від помірного до тяжкого), а також дітям від двох років з активною поліартикулярною формою ювенільного ідіопатичного артриту

Компанії, які розпочали виробництво вакцини ще влітку, заявляють, що готові поширювати її, щойно буде завершено дослідження та отримано «зелене світло» від регуляторних органів. Тоді вакцина стане п'ятою, схваленою в Європі, після продуктів від Pfizer/BioNTech, Moderna, AstraZeneca та Johnson & Johnson. Американська Novavax також перебуває у черзі на отримання європейського дозволу

13 грудня на сайті МОЗ України для громадського обговорення оприлюднено проєкт наказу МОЗ, яким пропонується затвердити Порядок підтвердження цільового використання обладнання для виробництва вакцин та лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — Порядок). Порядок поширюється на обладнання, […]

Законом врегульовано питання функціонування електронної системи охорони здоров’я, зокрема, поширено її функціонування на всю сферу охорони здоров’я, у тому числі на реабілітацію, громадське здоров’я, донорство крові та її компонентів, а також здійснення контролю якості наданих медичних та реабілітаційних послуг

Прем’єр-міністр наголосив, що поки в Україні рівень вакцинації не досягне 70% населення, потрібно продовжувати дотримуватися встановлених карантинних обмежень — масковий режим, соціальна дистанція, відвідування публічних місць за сертифікатами вакцинації і т.д. Тому Уряд продовжив дію карантину до 31 березня 2022 р.

До призначення на вказану посаду Б. Боруховський займав посаду першого заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів

Чинним залишиться «зелений» сертифікат, причому його термін також залишиться однаковим. Тобто 365 днів від дня отримання другої дози щеплення