Результаты новых исследований, подтверждающих гипотезу о блокировании парацетамолом ферментов, участвующих в атеросклеротическом поражении сосудов, представлены Ф. Гринспаном на І Конференции по атеросклерозу, тромбозу и васкулярной биологии, которая состоялась 21 мая 2000 года в Денвере (штат Колорадо, США).
В рекомендациях по терапии ИНСД, изданных Международной диабетической федерацией (1999), подчеркивается, что при выборе сахароснижающих препаратов следует предпочитать те, при приеме которых риск развития гипогликемии минимальный. Одним из таких препаратов является ГЛИЗИД производства компании «Панацея Биотек».
В настоящее время НПВП относят к числу наиболее эффективных и широко применяемых в ревматологической практике лекарственных средств. Однако многие из них вызывают развитие различных побочных эффектов. Это стало стимулом для создания нового более безопасного класса НПВП, обладающих способностью селективно ингибировать ЦОГ-2. Один из них — препарат НИМУЛИД, который производит индийская фармацевтическая фирма «Панацея Биотек», а продвигает его на украинский рынок оптовая компания «Рейнбо».
Серед НПЗП найбільш відома ацетилсаліцилова кислота. На жаль, цей засіб зумовлює значну кількість побічних ефектів. Тому науковці проводили пошуки засобів для зниження негативного впливу цього лікарського препарату. Фітотерапевти часто застосовують для лікування пацієнтів відвар кори або настій листя верби білої. Ефективність препаратів цієї рослини зумовлена наявністю в ній аскорбінової кислоти та глікозиду саліцину, що гідролізується до утворення саліцилової кислоти. Саме з верби білої вперше отримано саліцилову кислоту і синтезовано ацетилсаліцилову кислоту. Вчені фірми «Лабораторій УПСА» запропонували препарат УПСАРИН УПСА з вітаміном С у формі шипучих таблеток. Розчинення таблетки у воді сприяє більш швидкому всмоктуванню активних речовин у травному тракті і зниженню подразнювального впливу на його слизову оболонку.
Фармацевтическая компания «Эли Лилли» объявила о досрочном прекращении III фазы клинических исследований рекомбинантного человеческого активированного протеина С, предназначенного для лечения больных с тяжелым сепсисом. В настоящее время компания готовит заявки на регистрацию нового препарата в США и Европейском Союзе. Он поступит на рынок под торговой маркой Зовант в первой половине 2001 г.
Основные механизмы действия ингибиторов АПФ — уменьшение образования ангиотензина II, нормализация сердечного выброса, снижение давления наполнения левого и правого желудочков, активности симпатической нервной системы, уровня норадреналина, альдостерона, повышение уровня брадикинина, кардиопротекторный эффект. К препаратам этой группы относится лизиноприл (под торговым названием ДАПРИЛ его производит компания «Медокеми», Кипр). Лизиноприл является высокоэффективным ингибитором АПФ при лечении больных как с АГ, так и с сердечной недостаточностью. Препарат применяют по назначению врача.
Индийская фармацевтическая компания «Кадила» начала клинические исследования своей версии препарата силденафил в 6 клинических центрах Индии.
Болезненные менструации (альгоменорея) наблюдаются у 3–4% практически здоровых женщин. При неосложненной альгоменорее наиболее эффективно применение комбинированных препаратов, содержащих высокоочищенный парацетамол, кодеин и/или кофеин. Одна из таких удачных комбинаций — препарат СОЛПАДЕИН производства компании «СмитКляйн Бичам».
Среди плазмозамещающих средств с газотранспортной функцией наиболее перспективными для применения в клинике оказались перфторорганические соединения, на основе которых был создан препарат ПЕРФТОРАН (Россия) с полифункциональным действием: противошоковым, противоишемическим, мембранопротекторным, сорбционным, диуретическим и т.д.
Практически каждый из нас хоть раз в жизни сталкивался с проблемой диареи. Публикация посвящена вопросам патогенеза, диагностики, профилактики, лечения и предупреждения осложнений этого заболевания.
Докладно про продукти, які можна зустріти на полицях аптек. Все, що ви хочете дізнатися про фармацевтичні препарати, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки та косметичні новинки.
Вже в давнину люди намагалися рятувати життя, використовуючи різні природні лікарські засоби. Минули тисячоліття, перш ніж лікарські препарати почали одержувати шляхом хімічного синтезу.
Фактично передвісником першої хвилі фармацевтичних інновацій, що припадає на 1820–1880 рр., послужила «хімічна революція», здійснена Антуаном Лавуазьє (Antoine Lavoisier) наприкінці XVIII ст. Народженню другого покоління інновацій (1880–1930) головним чином послужили державні лабораторії з розробки сироваток і вакцин, а також приватні підприємства Німеччини, Франції та Швейцарії, які спочатку спеціалізувалися на виробництві хімічних барвників і поглибили свої дослідження в галузі органічної. До третього покоління (1930-1960) відносяться розробки в галузі хімії органічних речовин, що призвели до виділення та синтезу вітамінів, кортикостероїдів, статевих гормонів та антибактеріальних засобів. Четверте покоління фармацевтичних інновацій (1960–1980) ознаменувало відчутне зміщення наукового вектора фармацевтичної промисловості з хімії та фармакології у бік наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо), а також введення для оцінки ефективності, безпеки та рентабельності, принципів фундаментальної доказовості, що базуються на статистичній достовірності. Протягом цього періоду було розроблено та втілено в життя досконалу систему розробки нових ЛЗ — чотирифазну систему клінічних випробувань.
Яким буде майбутнє, ми зможемо дізнатися разом, адже завдяки ресурсу www.apteka.ua ви можете вчасно отримати останні новини світової та української фармації.
У Європейських країнах уряди або безпосередньо, або за допомогою систем соціального захисту створюють умови, які роблять лікарські препарати доступними для населення, в чому вдалося досягти певних успіхів. Примітно, що в США, де лише 60% населення охоплено системою громадської охорони здоров’я, таких механізмів регулювання цін немає: це єдина країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), яка практично не використовує будь-яких способів регулювання ціни медикаменти. Якщо врахувати вищий, ніж у Європі, рівень прибутковості, це робить США дуже привабливим ринком для лончу нових продуктів (що, можливо, певною мірою компенсується жорсткими регуляторними вимогами при наданні доступу на цей ринок). Очевидно, що, порівняно з вищезгаданими країнами, українська фармація у питаннях ціноутворення стоїть лише на початку довгого шляху пошуку оптимального компромісу.
Відповіді на всі питання, які виникають щодо формування цін на ліки в Україні та світі, ви зможете знайти на сайті www.apteka.ua.
