Порівняльний аналіз чотирьох країн: Польща, Німеччина, Україна, Казахстан


p_253_32_210800_Tacis.gif (1876 bytes)



ВІД РЕДАКЦІЇ

«Щотижневик АПТЕКА» продовжує знайомити читачів з висновками фахівців проекту «Підтримка в реструктуризації фармацевтичної промисловості України», який фінансується Європейським Союзом за програмою TACIS (Технічна допомога країнам СНД).

Звіт, в якому порівняно системи охорони здоров’я та фармацевтичні галузі Польщі, Німеччини, України та Казахстану, було створено у вересні 1999 р. Зрозуміло, за час, що минув відтоді, інформація, яка міститься у звіті, дещо застаріла, але принципових змін не зазнала. Її цінність полягає саме у порівняльному аналізі цих чотирьох країн, який дозволяє краще зрозуміти проблеми, що стоять перед нашою країною в царині охорони здоров’я та реформування фармацевтичної промисловості.

Публікується з незначними скороченнями.

ПЕРЕДМОВА

Вибір саме цих чотирьох країн був зроблений з наступних міркувань: Німеччина була вибрана як представник країн ЄС, Польща перебуває на шляху інтеграції в ЄС, а Казахстан був вибраний тому, що багато українських компаній розглядають його як величезний експортний ринок для українських фармацевтичних засобів.

Дані, використані в публікації, були взяті з різних джерел, таких, як комерційні звіти, інтерв’ю з представниками фармацевтичних компаній, урядових кіл, з різними галузевими експертами, а також з наших власних досліджень. Вони мають значні відмінності і тому можуть не бути абсолютно вірогідними, однак є достатньо точними, щоб проілюструвати нинішню ситуацію в даних країнах та в фармацевтичній промисловості цих країн.

ПЕРЕЛІК АБРЕВІАТУР

ВВП Валовий внутрішній продукт
ЄС Європейський Союз
НДКР Наукові дослідження та конструкторські розроблення
СНД Співдружність Незалежних Держав
CADREAC Угода про співпрацю організацій, регулюючих сферу лікарських засобів країн-членів Європейського Союзу
ECU Валюта Європейського Союзу (ЕКЮ)
GDP

Належна дистриб’юторська практика

GMP Належна виробнича практика
NCE Нова хімічна субстанція
PIC Конвенція з фармацевтичного контролю

Обмінні курси, використані у звіті:

1 ECU = 1,1 долар США
1 долар США = 4 гривні = 0,91 ECU
1 нім. марка = 2 гривні

Відношення гривні до долара США

Рік

Курс

1996

1,83

1997

1,86

1998

2,36

1999 (I, II квартал)

3,79

ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ДАНІ/ДАНІ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я

Відповідні економічні дані/дані про охорону здоров’я наведені в табл. 1 (для порівняння додаються відповідні дані по США).

Таблиця 1

Основні економічні дані/дані про охорону здоров’я за 1998 рік
(якщо дані за 1998 рік були відсутні, використовувались дані за 1997 і 1996 роки)

Показник

Польща

Німеччина

Україна

Казахстан

США*

Населення (млн чоловік)

38,7

82,2

50,5

16,8

263

ВВП (млрд доларів США)

156,9

2101

44,03

~ 22,7

7246

ВВП на душу населення (доларів США)

4056

25 559

872

1406

27 538

Видатки на охорону здоров’я (млн доларів США)

7500

241 500

863

681

896 526

Видатки на охорону здоров’я (% від ВВП)

7,5

11,5

3,4 (офіційно)

3

14

Видатки на охорону здоров’я на  душу населення (доларів США)

194

2938

17

41,4

3409

Загальні державні видатки на  лікарські засоби (млрд доларів США)

2,1

29,2

0,376

0,37

79,202

Видатки на лікарські засоби (% від ВВП)

2,1

1,5

<0,1

1,7

1,1

Видатки на лікарські засоби (% від видатків на охорону здоров’я)

21

12,8

15

54

7

Видатки на лікарські засоби на  душу населення (доларів США)

53

389

2,6

22

319

Ринок фармацевтичної продукції (млрд доларів США)

3,3

32

1,0

0,37

84

* Дані щодо США включені лише з метою порівняння.

Вони свідчать, що з 4 країн Україна має найнижчий показник ВВП на душу населення: видатки на охорону здоров’я в Україні в 1998 році складали приблизно 17 доларів США, що становить менше ніж 0,5% видатків Німеччини, менше ніж 9% видатків Польщі і навіть набагато менше, ніж 50% видатків Казахстану.

Рівень видатків на охорону здоров’я у відсотках від ВВП є вражаюче низьким в тих країнах, де ВВП на душу населення є найнижчим. Найвищий рівень видатків у відсотках від ВВП — в Німеччині, що становить 11,5%, наступне місце займає Польща — 7,5%, потім Казахстан — 3% і далі Україна — лише 2%.

Видатки на медикаменти у відсотках від видатків на охорону здоров’я в Україні, Німеччині та Польщі знаходяться в межах 15–20, що є характерним для країн Західної Європи. Відсоток від видатків на охорону здоров’я, що виділяється на медикаменти, є надзвичайно високим у Казахстані — 54, але навряд чи це є правдоподібним, враховуючи відповідну кількість лікарів та лікарняних ліжок на душу населення.

Україна витрачає на охорону здоров’я та медикаменти менше грошей, ніж інші три країни, як в абсолютних, так і у відносних величинах. Як сукупні видатки на душу населення, так і видатки у відсотках від ВВП є нижчими, ніж у будь-якій іншій країні з тих, що порівнюються. Це означає, що охорона здоров’я в Україні менш пріоритетний напрямок, ніж в інших країнах, що є тривожним знаком, оскільки абсолютний рівень видатків є настільки нижче, ніж відповідні рівні у Німеччині та США, що базові потреби населення в охороні здоров’я ніяк не можуть задовольнятися на відповідному рівні. Падіння в абсолютних величинах є зрозумілим, оскільки зменшується ВВП на душу населення. Однак значне зменшення рівня видатків на охорону здоров’я у порівнянні, ніж падіння ВВП, стає надзвичайно важким тягарем для населення. Рівень видатків є дійсно настільки низьким, що населення змушене майже повністю самостійно фінансувати свої потреби з охорони здоров’я.

ІНФРАСТРУКТУРА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Середня тривалість життя та дитяча смертність безпосередньо пов’язані з рівнем життя. Найбільша середня тривалість життя зареєстрована у Німеччині, яка становить 73/80 років для чоловіків/жінок, далі Польща — 68/77 років, потім Україна — 62/73 років і нарешті Казахстан — 55/65 років відповідно. Те ж саме стосується і дитячої смертності: в Казахстані вона приблизно в 5 разів вища, в Україні — в 3 рази вища, в Польщі — в 2 рази вища, ніж в Німеччині. Менша тривалість життя і вищий рівень дитячої смертності в Казахстані порівняно з Україною є в основному результатом високого рівня забрудненості навколишнього середовища в Казахстані внаслідок добування корисних копалин, ядерних випробувань та космічних досліджень.

Основні причини смерті в усіх 4 країнах є подібними: приблизно половина смертей спричинені захворюваннями системи кровообігу, приблизно 20% — злоякісними новоутвореннями і приблизно 5% — респіраторними захворюваннями. Слід відзначити відносно високий рівень смертності, обумовленої нещасними випадками, травмами та отруєннями в Україні та Казахстані.

Кількість лікарів та лікарняних ліжок на 1000 населення є найвищою в Україні і найнижчою в Польщі. Загальна кількість аптек є найвищою в Німеччині, наступні місця посідають Україна, Польща і Казахстан. Однак абсолютна кількість лікарів, лікарняних ліжок та аптек не є показником рівня охорони здоров’я, адже в Польщі, Україні та Казахстані різною мірою не вистачає коштів для фінансування зарплати, медикаментів та обладнання.

Система охорони здоров’я через недостатній рівень фінансування не здатна забезпечити достатні фінансові ресурси лікарям для адекватного лікування пацієнтів. Існують також значні відмінності в системі соціального забезпечення, а також в системі компенсації медичних послуг. У Польщі і в Україні, як правило, пацієнти повинні платити самостійно за лікування та медикаменти, і лише окремі групи населення отримують медичне лікування безкоштовно або за зниженою вартістю. У Казахстані була запроваджена медична система страхування, також у стані розроблення знаходиться система компенсацій. Обов’язкова система страхування здоров’я була також запроваджена в Польщі.

Дані щодо інфраструктури системи охорони здоров’я наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Інфраструктура охорони здоров’я

Показник

Польща

Німеччина

Україна

Казахстан

Тривалість життя (чоловіків/жінок) в роках

68/77

73/80

62/73

55/65

Смертність
Дитяча смертність (на 1000)

10,2

5

14,3

24,8

Основні причини смертей (%, 1996)
Захворювання органів кровообігу

50,4

48,2

60

47,6

Злоякісні новоутворення

20,7

24,1

14

12,8

Нещасні випадки, травми та отруєння

6,5

4,4

10

13,9

Захворювання дихальних шляхів

3,7

6,1

5

8,7

Захворювання системи травлення

3,2

4,7

3,5

Інфекційні або паразитарні захворювання

4,6

Інші

7,1

12,5

11

8,7

Лікарі на 1000 населення

2,4

2,9

4,1

3,6

Лікарняні ліжка на 1000 населення

5,5

7,2

10,3

8,7


Польща

Німеччина

Україна

Казахстан

Кількість аптек 7556 менше ніж 10% все ще державні 21 912 100% приватні 14 339 15–60% приватні (залежить від регіону) ~3000 амбулаторні пункти + поліклініки, які також розподіляють ліки

Система охорони здоров’я/Система компенсацій

Тільки для окремих груп населення забезпечується безкоштовне медичне лікування Рецептурні ліки повністю компенсуються (вимагається незначна доплата) Більшість населення повинні самостійно оплачувати ліки, тільки певні категорії населення (діти, пенсіонери тощо) отримують ліки безкоштовно або за нижчи-ми цінами В 1996 році була запроваджена обов’язкова система медичного страхування
Кожен забезпечується завдяки новій системі страхування 90% населення забезпечені через державну систему медичного страхування Згідно з Конституцією гарантується безкоштовна охорона здоров’я Система компенсації знаходиться в процесі розроблення
Обов’язкова система медичного страхування була запроваджена в 1999 році 10% населення застраховані приватними страховими компаніями Планується запровадити обов’язкову систему медичного страхування Третина від усіх податків на прибуток спрямовується в страховий фонд

Таблиця 3

Фармацевтична промисловість

Показник

Польща

Німеччина

Україна

Казахстан

Вітчизняне виробництво (млн доларів США)

1100

19 194

264

10

Торговельний баланс (млн доларів США)

-1285

+4441

-245,7

-290

Працівники (всього)

20 000

115 500

14 000

1 000

Працівники (НДКР)

14 826

Інвестиції в НДКР (млн доларів США)

74–79 — приватні компанії,

35 млн — державні організації

2970

0,04

Обсяг ринку за вартістю (млн доларів США) (ціни виробника)

1800

17 309

450 2

370 2

Затрати на НДКР у відсотках від збуту

6

12 (181)

~3

0,4 (бюджету на охорону здоров’я)

Кількість нових хімічних субстанцій (NCE’s) (країна походження)

5

Кількість фармацевтичних виробників

320

1100

155

~40

Кількість оптових компаній

400

~15 зі значною часткою ринку

3000

12 (найбільші фармацевтичні оптові компанії)

Оборот на працівника (тис. доларів США)

56

327

14

10

Кількість ліків, що продаються на вітчизняному ринку

12 000

45 000

6000

2500

Стан приватизації підприємств-виробників, %

~70

100

~60

100

Ринкова частка генериків (вартість), % від загального фармацевтичного ринку

95 (% виробництва фармацевтичної промисловості)

42,2

>90

>90

1 Тільки дослідницькі компанії.

2 За оптовими цінами.

Стан запровадження стандартів GMP Стандарти GMP планувалось впровадити до 1998 року. Цієї амбіційної мети не вдалось досягти і Польська Палата фармацевтичної промисловості встановила подальший десятирічний період для впровадження. Підраховані затрати на запровадження стандартів GMP: 4 млрд доларів США (Світовий банк)/1–1,5 млрд доларів США (польська промисловість) Як для члена ЄС вимагається повна відповідність стандартам GMP. Однак не всі підприємства — виробники фармацевтичної продукції повністю відповідають нормам GMP Незважаючи на те, що існує 3 частково GMP-відповідних виробники, використовується український стандарт, що частково включає правила GMP. Уряд постановив всім виробникам перейти на стандарт GMP до 2002 року. Підраховані затрати на запровадження GMP коливаються від 500 млн гривень до 10 млрд доларів США; необхідний час для досягнення цієї амбіційної мети: 7–10 років Існує всього 31 підприємство, яке виробляє низькотехнологічне лікарняне обладнання та здійснює поставки, тому проблема GMP не розглядається

ФАРМАЦЕВТИЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Німеччина має високорозвинену фармацевтичну промисловість, а Польща перебуває на шляху до розвитку такої ж. Така промисловість включає класичні хімічні компанії, біотехнологічні підприємства та невеликі високотехнічні дослідницькі центри, які виробляють невелику кількість досить складної продукції. Підприємства в інших двох країнах обмежуються лише виробництвом і їх діяльність все ще тісно пов’язана з класичною хімією.

Фармацевтична промисловість України та Польщі має наступні характеристики: порівняно малі підприємства, продукція яких не відповідає стандартам GMP/GDP, мінімальна діяльність з науково-дослідних конструкторських розроблень (НДКР), перевага генериків та малий оборот на працівника. Виробництво фармацевтичної продукції Польщі є в 3–4 рази більш розвиненим, ніж виробництво України, тоді як виробництво ліків у Казахстані є зовсім незначним. У Казахстані є лише декілька підприємств, які виробляють лікарські засоби; їхня основна діяльність — це виробництво низькотехнічного лікарняного обладнання та постачання. Однак відсутність сучасної фармацевтичної промисловості, яка була б здатна відповідати потребам населення, відображається в негативному торговому балансі в усіх трьох країнах.

Провідні українські та польські фармацевтичні компанії-виробники в порівнянні з німецькими компаніями є відносно малими (за обсягами виробництва та продажу). З цієї причини їм важко засновувати власні відділи для НДКР. Розроблення нової хімічної субстанції коштує приблизно 400–600 млн доларів США і для того, щоб отримати прийнятний рівень повернення інвестицій, такі нові хімічні субстанції потрібно продавати по всьому світу або щонайменше на трьох найбільших ринках (США, Європа, Японія). Фармацевтичні підприємства в трьох колишніх комуністичних країнах не мають ні коштів на розроблення таких ліків, ні можливості торгувати ними в різних країнах світу.

Неможливість розробляти нові ліки разом з загальною неспроможністю населення платити за такі дорогі ліки є причиною того, що генерики займають надзвичайно велику частку на ринку, а також того, що переважно на генериках базується вітчизняне виробництво. Генерики здебільшого є дешевою продукцією, оскільки видатки на НДКР відсутні та витрати на маркетинг є незначними. Оскільки попит залежить від ціни, ця продукція має відносно невеликий рівень прибутку, що обмежує можливість виробників генериків вкладати інвестиції і стежити за науковим прогресом.

Іншою характеристикою Польщі, України та Казахстану є виробництво, що не відповідає стандартам GMP та GDP. Хоча уряди Польщі та України запровадили стандарти GMP, є лише декілька фармацевтичних компаній, які хоча б частково відповідають європейським стандартам GMP. Підраховано, що для приведення фармацевтичної промисловості кожної країни до стандартів GMP потрібно 5–10 млрд доларів США і досягнення цієї амбіційної мети займе приблизно 10 років.

Найбільш значущі дані щодо фармацевтичної промисловості підсумовані в табл. 3. Для порівняння додаються деякі основні дані щодо 20 провідних міжнародних фармацевтичних компаній (табл. 4), які свідчать, що оборот лише однієї з 20 провідних компаній значно перевищує за вартістю весь фармацевтичний ринок України та Казахстану!

Таблиця 4

Основні дані щодо 20 провідних міжнародних фармацевтичних компаній

Збут (млрд доларів США)

4,2–18,5

Норми прибутку (%)

12,1–37,5

Видатки на НДКР (млрд доларів США)

0,6-2,0

Видатки на НДКР у % від збуту

7,5–20,2

РИНОК ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Фармацевтичні ринки США та Німеччини становлять 84 та 32 млрд доларів США відповідно. У порівнянні з ними, ринки інших країн є дуже малими: ринок Польщі — приблизно 3,3 млрд доларів США, ринки України і Казахстану — 1 та 0,4 млрд доларів США відповідно. Однак в той час як фармацевтичний ринок Польщі швидко зростає, передбачається, що фармацевтичний ринок України скоротиться. Але ринковий потенціал України та Казахстану є дуже високим, оскільки прихована та незадоволена потреба населення в ліках є в цих країнах дуже високою (табл. 5).

Таблиця 5

Ринок фармацевтичної продукції

Показник

Польща

Німеччина

Україна

Казахстан

Доля ринку ліків, які можна придбати без рецепту (%)

30

30

~70

65

Доля ринку ліків, які можна придбати тільки за рецептом (%)

23

32,1

~30

35

Оптова націнка та націнка аптек як відсоток від роздрібної ціни
Оптова націнка

14,3

10

15/20

Націнка аптек

16–40

28

40

Ринки самолікування Безрецептурний ринок у 1997 році складав близько 570 млн доларів США. Річний рівень росту оцінено в межах 10% Німецький ринок безрецептурних ліків в 1997 році становив 5,1 млрд доларів США, і передбачається зростання на 3–5% щорічно В наступні роки очікується зростання ринку в 2–3 рази. Ці медикаменти можливо буде придбати не тільки в аптеках та кіосках, але і у супермаркетах Ми вважаємо, що цей сегмент ринку буде дуже великим через нестачу коштів та обладнання і тому, що 65% з 2500 зареєстрованих медикаментів є безрецептурними


Привабливість ринку/ціни та прибутковість

Ринок, що розвивається

Ринок генериків з низькими цінами та низькими нормами прибутків. Недо-
статній капітальний доход для інвестування в  НДКР, GMP тощо

Помірно зростаючий ринок

Середній та високий рівень цін на ринку з достатніми нормами прибутків

Потенційно зростаючий ринок

Ринок генериків з невисокими цінами та в  основному високими нормами прибутків. Недостатній капітальний доход для інвестування в НДКР, GMP тощо

Потенційно зростаючий ринок

Ринок генериків з низькими цінами та низькими нормами прибутків. Недостатній капітальний доход для інвестування в НДКР. Немає намірів фінансувати перехід виробництва згідно з нормами GMP

Регулювання цін Ціни контролюються урядом 68% цін регулюються страховою системою, 32% — вільні ціни За законом медичні послуги є безкоштовними, але потреби з охорони здоров’я та реальне забезпечення значно відрізняються Є наміри перейти від регульованої урядом політики ціноутворення до ринкової політики


Ринки трьох порівнюваних країн характеризуються недостатністю коштів для постачання населенню необхідних лікарських засобів належної якості за доступними цінами і в необхідних обсягах, перевагою генериків паралельно з відсутністю сучасних ліків, а також коштів для інвестицій в НДКР та у запровадження GMP/GDP, а також перевагою засобів самолікування. Оскільки вітчизняне виробництво фармацевтичної продукції в Польщі, Україні та Казахстані є недостатнім, щоб задовольнити потреби населення, то іноземні фармацевтичні компанії займають більший сегмент ринку за вартістю.

Через недостатність коштів для системи охорони здоров’я в Польщі, Україні та Казахстані передбачається що частка ринку засобів самолікування/безрецептурних ліків збільшиться в рік на 10 відсотків. І навпаки, ринкова частка рецептурних ліків, а також ліків, що продаються виключно через аптеки, зменшиться. Окрім того, регулювання цін буде в майбутньому ще більш обмежувальним, оскільки навіть в «багатих» західних країнах витрати на охорону здоров’я стають неприпустимо великими.

ІМПОРТ/ЕКСПОРТ

У Польщі, Україні та Казахстані вітчизняне виробництво може задовольнити лише частину потреб населення в лікарських засобах, результатом чого є потреба імпортувати значні обсяги медикаментів із зарубіжних країн. Таким чином, всі три порівнювані країни мають значний торговий дефіцит з фармацевтичної продукції.

Значну частку дефіциту спричиняє імпорт сировини, тому що більшість (до 70 відсотків) необхідної сировини для вітчизняного виробництва ліків потрібно імпортувати. Залежність української фармацевтичної промисловості від імпортної сировини робить її чутливою до коливань валютного курсу.

Україна має відносно високий рівень експорту, що становить приблизно 40% вітчизняної продукції за вартістю, тоді як Казахстан повинен імпортувати приблизно 97% продукції і має лише незначну частку експорту лікарських засобів. Польща експортує менше половини свого виробництва, однак за вартістю це в три рази більше, ніж Україна (табл. 6). Однак Польща також імпортує в п’ять разів більше, ніж Україна, за вартістю. Залежність експорту України від країн СНД є другим слабким місцем через зростаючу конкуренцію з боку Росії.

Таблиця 6

Імпорт/експорт

Показник

Польща

Німеччина

Україна

Казахстан

Імпорт (млн доларів США)

1460

6765

273,9

75

Імпорт в % від вітчизняного продажу

~57

46

70

~98

Експорт (млн доларів США)

175

11 206

49

Немає експорту

Експорт в % від вітчизняного продажу за вартістю

~16

56

~40

<1

Не дивно, що торговий баланс країн СНД з ЄС становить приблизно 625 млн доларів США: експорт з ЄС досягає 631 млн доларів США, тоді як експорт в ЄС становив лише 6 млн доларів США, менше 1% імпорту (табл. 7).

Таблиця 7

Торговий баланс лікарських засобів, ЄС — СНД, млн доларів США, 1996

Експорт з ЄС

631

Імпорт в ЄС

6

Торговий баланс (СНД)

– 625


Україна-Тасіс: Програма приватизації та реструктуризації підприємств «Підтримка в реструктуризації фармацевтичної промисловості України»

Project Management CII Group
04070, Київ, вул. Притисько-Микільська, 7
Тел./факс: (044) 463-73-72, 463-74-67
E-mail: [email protected]


Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті