Автономізація медичних закладів: профільний комітет не підтримав жодного законопроекту

Першим обговорювали законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстр. № 2309а), ініційований МОЗ України, стосовно автономізації медичних закладів. Народні депутати Олег Мусій (Блок Петра Порошенка) та Тетяна Бахтеєва (Опозиційний блок) зазначили необхідність його відхилення.

Їх підтримав і народний депутат Андрій Шипко (партія «Відродження»): «Це — не реформаторський законопроект, а просто декларація. Проблема, піднята в законопроекті, може бути вирішена просто змінами в Господарському кодексі України. А для системних змін в охороні здоров’я нам потрібні новий Закон України «Про лікарські засоби», закони «Про статус та діяльність закладів охорони здоров’я» та «Про медичне страхування». У разі їх прийняття ми зможемо впевнено сказати, що реформа відбулася. Я буду підтримувати будь-які законопроекти, які принесуть хоч навіть дрібні реформи в системі».

Ольга Богомолець (Блок Петра Порошенка) зазначила, що в законопроекті № 2309а багато корупційних ризиків, і його негативні наслідки можуть перекрити позитивні зміни, які начебто може принести автономізація. «Законопроект відкриває шлях до банкрутства лікувальних закладів, цілих майнових комплексів. Знаючи українську ментальність головних лікарів, управлінців на місцях, настрої бізнес-еліти, яка присутня в Парламенті (у тому числі й в Коаліції), замість очікуваної реформи закон призведе до тяжких наслідків». Тому вона також запропонувала відхилити законопроект.

Народний депутат Костянтин Яриніч (Блок Петра Порошенка) виступив у підтримку урядових законопроектів. Відповідно до висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України дані законопроекти за результатами розгляду в першому читанні може бути прийнято за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Він запитав, чи є у народних депутатів висновок Антикорупційного комітету Верховної Ради України, чи вони самі надумали корупційні ризики та безпідставно звинувачують МОЗ України? Проте це питання так і залишилося без відповіді.

У свою чергу, Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету (партія «Самопоміч»), вважає, що урядові законопроекти треба підтримати в першому читанні і доопрацювати до другого. «Необхідно починати зміни системи фінансування медичних закладів, інакше немає сенсу говорити про страхову медицину. Ці законопроекти — перший крок, без якого неможливі подальші зміни», — повідомила вона. Проте, як зазначив О. Мусій, не існує гарантій, що потрібні зміни потім таки будуть внесені в урядовий законопроект. У відповідь на це І. Сисоєнко підкреслила, що відповідно до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» поправки можуть бути внесені профільним комітетом при доопрацюванні законопроекту до другого читання.

Народний депутат Ігор Шурма (Опозиційний блок) вчергове зазначив, що пакет урядових законопроектів у такому вигляді напередодні місцевих виборів буде провалений у сесійній залі Верховної Ради України: «Депутати повинні будуть дати відповідь виборцям — що станеться із закладами охорони здоров’я. Комерціалізація медицини поставить хрест на виборчих амбіціях. Крім того, чи готові всі громади до таких змін? Ми нічого не змінимо, а тільки розбалансуємо систему, коли одні громади змінять форму господарювання лікарень, а інші — ні», — додав він. Та звернувся до представників Коаліції: «Ви самі обрали міністра, і потрібно взяти на себе відповідальність за його дії».

За словами Олександра Квіташвілі, згідно із запропонованими МОЗ нововведеннями, заклади охорони здоров’я стали б автономними державними та комунальними підприємствами, які могли б мати власні рахунки в банках та вільно розпоряджатися своїм бюджетом, а також змогли б отримувати кошти від фізичних та юридичних осіб. Кошти державного бюджету, в свою чергу, використовувалися б для закупівлі медичних послуг, а не для утримання застарілої інфраструктури, що відбувається сьогодні. «Я працював над вирішенням проблем охорони здоров’я останні 20 років. Команда експертів, котра готувала законопроекти, також має величезний практичний досвід. Ми не пропонуємо щось революційне. Цей шлях вже пройшли всі пострадянські країни», — підкреслив міністр.

Він в черговий раз наголосив, що МОЗ погодилося з усіма зауваженнями Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, які були зроблені стосовно цих документів, і запропонував депутатам внести відповідні правки перед другим читанням.

Міністр також повідомив, що на засіданні Комітету присутній Паоло Беллі, керівник програми Світового банку в Білорусі, Молдові , котрий готовий висловити позицію організації щодо законопроекту, проте голова Комітету не дала йому слова, хоча вона неодноразово наголошувала, що Світовий банк надав негативний висновок щодо урядових ініціатив.

За результатами голосування урядовий законопроект більшістю голосів було відхилено. За це рішення проголосували О. Кириченко, О. Мусій, Т. Бахтеєва, О. Біловол, О. Богомолець, І. Шурма, О. Корчинська. Проти виступили І. Сисоєнко та К. Яриніч, а утримались Т. Донець та А. Шипко.

Міністр покинув засідання Комітету зі словами: «Реформ не буде ще 20 років. Позитивні зрушення в системі охорони здоров’я України умисно переносяться на невизначений термін», і звернувся до депутатів з проханням проголосувати за його відставку.

Також народні депутати відхилили законопроекти «Про внесення зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний № 2310а), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний № 2311а).

Представляючи альтернативний законопроект № 2309а-1 щодо автономізації закладів охорони здоров’я, О. Мусій зазначив, що в ньому враховані всі зауваження громадськості, обласних управлінь охорони здоров’я, народних депутатів, юристів та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. На відміну від урядового, він не містить ризиків приватизації, неконтрольованого розкрадання закладів охорони здоров’я та землі. «Я виступаю за автономізацію лікувальних закладів. Звісно, альтернативний проект теж недосконалий, адже було мало часу для його підготовки. Але використовуючи механізм відкликання законопроекту народним депутатом, я можу його відкликати і за 3–5 днів внести необхідні зміни, узгоджені з членами Комітету. На жаль, для законопроектів КМУ такого механізму термінового внесення змін не існує. Вони повинні пройти нове погодження у центральних органах виконавчої влади, яке триває декілька місяців», — зазначив парламентар, запропонувавши усім народним депутатам та представникам МОЗ долучитися до спільної роботи над оновленим проектом.

За результатами обговорення одноголосно було вирішено направити альтернативний законопроект на доопрацювання. Станом на 17 вересня законопроект так і не відкликано.

Прим. ред. : додамо, що, на думку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, проект № 2309а є більш вдалим, ніж альтернативний. У ньому, зокрема, дозволяється створювати державні та комунальні заклади охорони здоров’я як казенні підприємства, що забороняється у проекті № 2309а-1; передбачається конкурсний порядок призначення на посаду керівників закладів охорони здоров’я, що утворені у формі господарських товариств, у статутному капіталі яких 50% і більше акцій належить державі або територіальній громаді тощо.

Разом з тим при доопрацюванні проекту № 2309а до другого читання рекомендовано використати деякі положення проекту № 2309а-1. Зокрема, щодо збереження у новій редакції частини 2 статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я вимоги про те, що класифікація закладів охорони здоров’я визначається законом, а також надання права закладам охорони здоров’я (у першу чергу державним та комунальним) мати рахунки в органах центральної виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів тощо.

Так само одноголосно було проголосовано за відкликання законопроекту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з питань фінансування закладів охорони здоров’я» (реєстраційний № 2311а-1).

Розглядаючи інші питання, народні депутати підтримали ініціативу О. Богомолець щодо проведення парламентських слухань на тему реформи охорони здоров’я, результатом яких, за словами голови Комітету, стане прийняття відповідної постанови Верховної Ради щодо реформування. Вона висловила сподівання, що О. Квіташвілі закінчить каденцію найближчим часом і це зупинить руйнацію медичної системи. А поки що Комітет бере на себе відповідальність за затвердження плану і стратегії реформ, незалежно від того, хто стане наступним міністром охорони здоров’я України.

О. Богомолець також повідомила, що 15 вересня до Комітету надійшов лист від Міністерства закордонних справ з проханням терміново розглянути питання вакцинації дітей від поліомієліту. Єврокомісія підтвердила свою готовність надання гуманітарної та фінансової допомоги для підтримки національного плану з імунізації проти поліомієліту, однак не отримала від МОЗ України переліку необхідних вакцин та оперативної інформації за планом імунізації. Це може призвести до ускладнення епідеміологічної ситуації в країні й ускладнення візового режиму з країнами Європейського Союзу. На адресу Міністерства буде підготовлено запит з переліком питань щодо національного плану вакцинації. О. Богомолець наполягає на необхідності термінового надання даної інформації народним депутатам і представникові України в ЄС.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!