Національна стратегія боротьби з резистентністю до антибіотиків в Україні

Відкрила круглий стіл Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, підкресливши, що проблема застосування антибіотиків та резистентності до них є однією з найсерйозніших загроз глобальної охорони здоров’я. Стійкість до антибіотиків зростає з кожним роком, і необхідно вже зараз докладати всіх можливих зусиль для того, щоб вирішити це питання.

Доповідач навела приклад спілкування з медичним персоналом клініки «Шаріте» (Charité), Німеччина, під час відвідування наших поранених бійців із зони АТО, що проходять там лікування. Фахівці зазначають, що не лише у бійців, а й у інших пацієнтів з України, що проходять лікування у цьому закладі, спостерігається значна резистентність до антибіотиків, а процес їх підбору є дуже складним. Наявність такого стану викликає необхідність проводити терапію більш потужними антимікробними препаратами у вищій дозі, що, окрім усього іншого, тягне за собою ще й збільшення кількості побічних реакцій від прийому ліків та ускладнень.

Звичайно, не останню роль в розвитку резистентності до антибіотиків, на думку доповідача, відіграє вплив фармацевтичного ринку, фінансових компаній, ЗМІ, що зацікавлені в збільшенні кількості проданих препаратів та отриманні прибутку. Проте відповідальність за майбутнє лежить на кожному з нас, і вона в свідомості має перемагати прагнення до збагачення.

О. Богомолець висловила надію, що захід буде конструктивним, професійним і стратегічно відповідальним.

Олексій Кириченко, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, привітав усіх присутніх та подякував за інтерес до такої важливої для кожного з нас теми.

Спікер звернув увагу присутніх на те, що питання боротьби зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних препаратів стало однією з 4 тем сфери охорони здоров’я, що за весь час виносилися на розгляд засідання Генеральної Асамблеї ООН. Світові лідери заявили про необхідність об’єднання зусиль у боротьбі з цією проблемою та вжиття масштабних і скоординованих заходів для боротьби з першочерговими причинами розвитку стійкості до антибіотиків відразу в декількох секторах. Зокрема, у сферах охорони здоров’я, охорони здоров’я тварин та сільському господарстві.

Депутат висловив занепокоєність станом моніторингу внутрішньолікарняних хвороб. На жаль, таке відслідковування в Україні майже не ведеться, а ті статистичні дані, що надає Міністерство охорони здоров’я України, не відповідають дійсно­сті та є досить заниженими через відсутність си­стеми виявлення та фіксування таких захворювань. На думку доповідача, в Україні способи контролю цих питань просто не працюють, що потребує якнайшвидших змін.

Особливу увагу доповідач приділив питанню розповсюдженості в України мультирезистентного туберкульозу. Ця проблема є однією з пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Україна, за даними 2014 р., увійшла до 5 країн світу з найбільшим тягарем мультирезистентного туберкульозу.

На сьогодні проблема антибіотикорезистентності виходить за рамки суто медичної та має важливе соціально-економічне значення — зазначила Наталія Нізова, генеральний директор Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України». Деякі розвинені країни світу розглядають це питання як загрозу національній безпеці.

Відкриття пеніциліну у 1928 році ознаменувало початок нової ери в лікуванні хвороб. І хоча антибіо­тики і вважають найвидатнішим відкриттям і універсальною зброєю проти більшості бактерій, вони ­можуть стати й новою «чумою» для людства.

Враховуючи масштабність проблеми, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розробила документ під назвою «Глобальна стратегія ВООЗ зі стримування антибіотикорезистентності» (WHO Global Strategy for Containment of Antimicrobial Resistance).

Надмірне та нераціональне застосування антибіотиків вважається однією з основних причин поширення резистентності до протимікробних препаратів. У тому числі важливе значення у цьому процесі має їх безрецептурний продаж, часте використання в сільському господарстві й ветеринарії, низький інфекційний контроль, недостатня поінформованість як фахівців сфери охорони здоров’я, так і пацієнтів, та недооцінка ситуації всіма зацікавленими сторонами.

В останній доповіді ВООЗ «Antimicrobial resistance — Global report on surveillance 2014» представлено оцінку економічного навантаження на бюджети країн, що несе антибіотикорезистентність. Тільки в ЄС вартість лікування резистентних патогенів оцінюється приблизно в 1,5 млрд євро на рік. Управління з оцінки технологій (Office of Technology Assessment), США, підрахувало, що витрати на управління резистентністю до антибіотиків у Сполучених Штатах становлять 0,1–10 млрд дол. США на рік.

Н. Нізова наголосила, що профілактика та контроль інфекцій є важливою стратегією для боротьби з ними та подальшим зменшенням застосування антибіотиків. Це передбачає програму інформування суспільства щодо необхідності належної гігієни (у тому числі миття рук), навичок щодо правильної поведінки під час чхання/кашлю, ізоляції інфікованих пацієнтів від здорових осіб тощо.

Експерт зазначила, що незважаючи на те, що наука не стоїть на місці, постійно розвивається, а також розробляються нові ліки, швидкість, з якою препарати втрачають ефективність, значно перевершує темпи прогресу.

На даний момент нові антибіотики майже ніхто не розробляє — це вважається неприбутковою справою («трендовими» є ліки від хронічних захворювань). Як результат, з початку цього століття у світі створено не більше 5 нових антибіотиків, що є дуже сумною статистикою, враховуючи темпи розвитку резистентності мікроорганізмів до них.

Виходів із ситуації, що склалася, на даний момент є кілька: інтенсифікувати розробку й впровадження нових антимікробних препаратів, розробляти нові лікарські засоби абсолютно іншої структури та знаходити методи контролю розповсюдження резистентності мікроорганізмів до ліків, що вже існують і використовуються.

Загалом про головне

Також у ході круглого столу присутні та доповідачі зазначили, що, за оцінками Експертної комісії з боротьби з антибіотикостійкими бактеріями (Advisory Council on Combating Antibiotic-Resistant Bacteria), США, у світі щорічно використовується близько 73 млрд разових доз або 300 тис. тонн антибіотиків.

За даними ВООЗ, очікується, що протягом наступних 35 років близько 300 млн осіб передчасно помруть через антибіотикорезистентність, а економічні наслідки цього для світової економіки становитимуть близько 100 трлн дол., якщо не буде вжито заходів.

За ініціативою ВООЗ 2-й Всесвітній тиждень правильного застосування антибіотиків буде проведено з 14 до 20 листопада 2016 р. Акція спрямована на підвищення обізнаності із зазначеної проб­леми та на пропаганду правильного застосування таких препаратів.

У зв’язку із цим держави — члени ООН у спільній заяві взяли на себе зобов’язання розробити національні плани дій з протидії стійкості мікроорганізмів до антимікробних препаратів на основі глобального плану, представленого ВООЗ у 2015 р. (World Health Organization Global Action Plan to tackle antimicrobial resistance), зокрема посилення моніторингу за інфекціями, стійкими до антибіотиків, і контролю застосування антибіотиків у медицині, ветеринарії й сільському господарстві, а також зростання міжнародного співробітництва та фінансування.

За оцінкою експертів Європейського центру профілактики та контролю захворювань, в Україні не існує національної стратегії та/або плану дії з обачного використання протимікробних агентів у медицині та ветеринарії; із запобігання та контро­лю стійкості до антибіотиків; погано врегульовано питання щодо призначення ліків; епідеміологічний нагляд за патогенами, протимікробною резистентністю існує в дуже обмеженому обсязі, а щодо деяких інфекцій у закладах охорони здоров’я взагалі відсутній.

Крім того, в Україні наразі відсутня національна стратегія або ефективні програми епідеміологічного нагляду та контролю за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги. Офіційна статистика в Україні, на жаль, не відоб­ражає глибини проблеми поширення інфекцій, що передаються під час надання медичної допомоги. За статистикою, у країні реєструється близько 7 тис. випадків внутрішньолікарняної інфекції щороку, розрахункова кількість яких становить, за різними даними, від 250 до 800 тис. випадків на рік.

Незважаючи на те що стійкість до протимікробних препаратів є проблемою як в лікувально-профілактичних закладах, так і поза їх межами, особливо серйозного значення вона набуває саме в лікарнях, зокрема за відсутності ефективної програми інфекційного контролю. Як наслідок, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, становлять серйозну загрозу громадському здоров’ю в цілому.

Резолюція

За результатами круглого столу вирішено:

• розробити Порядок збору інформації про застосування зареєстрованих в Україні протимікробних лікарських засобів;
• посилити контроль за призначенням антимікробних лікарських засобів та їх відпуском в аптечних закладах;
• розробити національну стратегію та план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, які мають стати дорожньою картою у протидії загрозі, що має глобальне значення для здоров’я, розвитку та безпеки людини;
• направити до Кабінету Міністрів України резолюцію круглого столу для організації розгляду та вживання заходів належного реагування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!