Стратегія ХХІ століття


ЩО ТАКЕ TOTAL QUALITY MANAGEMENT (TQM)?

Якщо це запитання поставити підприємцям та бізнесменам, сьогодні, на превеликий жаль, в Україні на нього зможуть відповісти, мабуть, не більше одного з десяти чи навіть з п’ятдесяти. А вже прив’язати це поняття до суворих реалій української дійсності, щоб прищепити його на поки що слабкому дереві української економіки, — про це замислюються (ще тільки замислюються!) в нас дуже мало.

TQM — це загальний менеджмент якості, це стратегія, яка визначатиме підходи до менеджменту якості в ХХІ столітті, яке назване століттям якості. Кращі з фірм Японії та західних країн вже тепер на практиці реалізують переваги цієї стратегії, демонструючи світові її колосальні можливості. Прийняти методологію TQM — означає забезпечити безперервну участь кожного працівника в процесах поліпшення якості, перейти на нові принципи діяльності в галузі менеджменту якості. Це означає отримати суттєві переваги в бізнесі ХХІ століття. Це означає стати кращим.

Впровадження принципів TQM — це, крім усього іншого, зміна психології, усвідомлення усіма працівниками, що успіх фірми залежить від сумлінності кожного працівника, від його бажання принести максимальну користь своїй фірмі. Пам’ятаєте відомий принцип комунізму: «від кожного — за здібностями, кожному — за його потребами». Побудова комуністичного суспільства залишилася утопією, яка не мала нічого спільного з гіркою реальністю. У той самий час за умови успішного впровадження підходів TQM можна сподіватися на реалізацію першої половини цього принципу на окремо взятій фірмі, підприємстві. І чим активніше кожен працівник використовуватиме свої здібності в роботі, тим швидше все підприємство наближатиметься до реалізації другої частини відомого принципу (у відносному, звичайно, розумінні).

«Фармацевтична фірма «Дарниця» — одне з перших підприємств в Україні, керівництво якої ставить за мету впровадження підходів TQM у виробництво. Своїми думками з цього приводу ділиться генеральний директор «Фармацевтичної фірми «Дарниця» В.А. Загорій.

Володимир ЗАГОРІЙ

Генеральний директор «Фармацевтичної фірми «Дарниця»

«Фармацевтична фірма «Дарниця» на сьогодні є лідером вітчизняного фармацевтичного ринку. Як за обсягами виробництва, так і реалізації продукції наша фірма посідає провідне місце серед усіх учасників фармацевтичного ринку України — вітчизняних та зарубіжних.

Проте, як відомо, шлях здолає той, хто йде вперед. Самозаспокоєння неминуче призводить до серйозних ускладнень. Ситуація на фармацевтичному ринку з його надзвичайно гострою конкуренцією спонукає до невпинного освоєння нових технологій, методів і підходів. Керівництво фірми розуміє, що український ринок є надзвичайно привабливим і для іноземних фармацевтичних структур. Поки що їхню активну «інтервенцію» зупиняє недосконалість нашого законодавства, деяка непослідовність прийняття рішень керівництвом держави, зокрема в інвестиційній політиці, загальна складна суспільно-політична і соціально-економічна ситуація. Однак слід бути готовими до діяльності в умовах ще більш жорсткої конкуренції. Необхідно розуміти, що ХХІ століття диктуватиме свої суворі закони виживання — як суспільства в цілому, так і учасників ринку.

Аналізуючи динаміку розвитку фармацевтичної галузі, керівництво нашої фірми дійшло висновку, що, виходячи з необхідності збереження провідних місць на ринку, в новому столітті слід приймати нові, нестандартні рішення. Потрібна нова філософія.

Було прийнято рішення щодо впровадження принципів TQM у межах однієї окремо взятої «Фармацевтичної фірми «Дарниця». Переконаний, що цим шляхом рано чи пізно змушені будуть піти також інші підприємства. Перспектива, за визначенням американського професора Дж.М. Джурана, одного з ідеологів TQM, є такою: або ти керуєшся методологією TQM і залишаєшся активним гравцем на ринку ХХІ століття, або опиняєшся поза ринком. Досвід кращих зарубіжних фірм свідчить, що саме реалізовані на практиці принципи TQM є найбільш ефективним засобом подолання кризової ситуації та подальшого успішного розвитку. Як переконують фахівці, основою ефективної діяльності компаній наступного століття будуть три умови: впровадження системи якості, структурна перебудова організації та впровадження інформаційних технологій. Об’єднання в єдиний механізм цих трьох процесів як складових комплексу TQM, очевидно, і є тим, що нас очікує.

Які основні причини неефективності наших підприємств? Російські фахівці навели низку чинників, що спричинюють низький рівень виробництва в сусідніх країнах. Практично всі вони характерні і для України. Це насамперед причини, так би мовити, загальнополітичного характеру: реакція на політичну кризу, відсутність ясності в питаннях власності, відсутність ринку капіталу та інвестицій, втрата почуття справедливості й віри з боку «простих» громадян. Також це причини «спадкового» характеру, взяті суспільством з минулих часів, — низька якість продукції та послуг, нерозвинутий маркетинг, низька продуктивність, високий рівень конфліктності, закритість, вороже ставлення до інакомислення. Низьку ефективність наших підприємств обумовлюють і набуті якості: низька культура менеджменту, нерозуміння суті конкуренції та ролі якості у конкурентній боротьбі, ролі освіти і підготовки персоналу, ролі інформації.

Для цивілізованого ринку не характерні проблеми, які існують на ринках країн пострадянського простору, однак саме «капіталісти» наприкінці ХХ століття почали активно освоювати TQM як глобальний підхід до управління виробництвом і загального управління якістю. Саме тоді стало очевидним, що створена більше двохсот років тому Адамом Смітом функціональна система менеджменту практично вичерпала всі свої можливості зростання. Адже підприємство — це біологічний організм, діяльність якого залежить не лише від стану кожного його органа, але й від їхньої взаємодії. Функціональний підхід до менеджменту зруйнував узгодженість між окремими частинами процесів менеджменту. Кількісні показники у виробництві фантастично зросли, однак це негативно вплинуло на якість продукції. Ціна перестала бути визначальним фактором ринку. Наприкінці ХХ століття головним аргументом на користь того чи іншого постачальника стала якість — як характеристика виробленої продукції, як внутрішньофірмова культура, спрямована на постійне задоволення потреб споживача.

Стратегія TQM проста і в той же час універсальна — визначити потреби споживача і задовольнити їх. В цьому і полягає секрет успіху. Причому боротися слід не лише за задоволення потреб споживачів, а за їхню довіру до фірми. Звичайно, не можна розраховувати, що все можна змінити швидко і без проблем. Впровадження цієї системи — тривалий процес, на освоєння якого потрібні роки. Він вимагає значних зусиль для того, щоб розробити відповідну систему поглядів і досягти їхньої реалізації. TQM — це загальна філософія управління, яка визначає лише найбільш базові ідеї та концепції. Це постійне вдосконалення всіх аспектів діяльності підприємства, залучення персоналу до більш активної діяльності (враховуючи його потреби та потреби акціонерів), забезпечення партнерських стосунків із постачальниками, вивчення конкурентів, їхнього досвіду, переваг, допомога у розв’язанні проблем суспільства, використання новітніх технологій в галузі екології, зокрема, стосовно мінімізації шкідливого впливу виробництва на довкілля. Це не стільки якість виробленої продукції чи наданих послуг, скільки якість роботи підприємства в цілому.

Система менеджменту якості має дуже просту структуру: генеральний директор, відповідальний за якість, і аудитори. Аудитори — це працівники фірми, які добре обізнані в питаннях менеджменту якості. Вони можуть працювати у фірмі на будь-яких посадах, однак на момент проведення аудиту їм повинні бути підпорядковані всі. Аудитори — це працівники фірми, яким керівник особисто делегував повноваження проведення перевірок. Дві головні якості аудитора — компетентність і незалежність.

Створення системи якості — це створення системи управління процесами, здебільшого горизонтальними. Адже, якщо в компанії діють в основному вертикальні, а не горизонтальні зв’язки, то за якість продукції фактично несе відповідальність лише перша особа, а також керівник відділу з якості продукції. Однак якість продукції залежить від скоординованої роботи усіх структур компанії. У створеній системі працівники повинні взаємодіяти без прямого втручання керівника, який повинен аналізувати процеси і постійно шукати можливості для вдосконалення системи. Продукція керівника — це менеджмент, і керівник повинен «випускати якісну продукцію». Сила керівника полягає не в тому, щоб примушувати, наказувати, контролювати, а в переконанні, роз’ясненні, заохоченні. Усі аспекти діяльності підприємства необхідно розглядати як процеси, причому працівники — це не пасивні виконавці волі керівництва, а творча сила, що впливає на роботу компанії. Виняткового значення при цьому набуває система навчання, вдосконалення рівня кваліфікації всіх без винятку працівників. Дуже важливо, щоб у діяльність, спрямовану на поліпшення якості продукції, були залучені всі працівники. Вони мають відчути, що їхня мета співпадає з метою фірми, відчути себе членами однієї команди. Як зазначив президент компанії «Соні» А. Моріта, «ніяка теорія, програма чи урядова політика не можуть зробити підприємство успішним: це можуть зробити лише люди». Необхідно пам’ятати, що успіх тієї чи іншої компанії на ринку — це заслуга не технологій, а насамперед людей. Ефективне управління людьми — ось проблема, з якою все частіше матимуть справу менеджери ХХІ століття. Суттєвим є соціальний фактор: чим більше соціальних проблем ваших працівників ви вирішуєте, тим відданіші вони вашій фірмі.

Управління в ХХІ столітті буде залежати від життєво важливих складових: керівників, процесів і організації. Обов’язок керівника — створити атмосферу, яка дозволить людям вірити в стратегію, в рішення керівництва і в свою роботу. Необхідно чітко встановити і розподілити три елементи системного управління: відповідальність (обов’язки), повноваження і взаємодія. Причому відповідальності повинно бути стільки ж, скільки і повноважень.

Очевидно, що на межі зміни суспільно-економічних формацій — в розумінні структур виробництва, стосунків між людьми, завдань виробництва — нас чекає глобалізація ринку як всепроникне явище. Цей фактор диктуватиме свої умови, на які доведеться зважати всім учасникам ринку. Майбутнє належить тим системам, які орієнтовані на критерії глобального ринку. А це — стратегія TQM як система загального управління якістю, система, орієнтована на якість.

Володимир Загорій


Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті