АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗу лікуванні хворих на хронічний обструктивний та хронічний необструктивний бронхіт

За даними ВООЗ, хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ) посідають одне з провідних місць серед усіх причин смерті в промислово розвинутих країнах. Якщо за останнє десятиліття смертність внаслідок усіх захворювань знизилася на 22%, серцево-судинних — на 23%, то внаслідок ХНЗЛ — зросла на 28% (Феннелли К.П., Стулбарг М.С., 1994).

Загострення ХНЗЛ є однією з найбільш частих причин звернення пацієнтів до лікаря. Загальна смертність при загостренні ХНЗЛ становить близько 5% (Фещенко Ю.І., 1995).

Терапія ХНЗЛ залишається однією з найскладніших проблем сучасної медицини. Вона повинна бути направлена на усунення причин загострення, зниження навантаження на респіраторні органи, поліпшення функції дихальної мускулатури, мобілізацію і видалення бронхіального секрету.

При хронічному бронхіті (ХБ) часто спостерігають гіперсекрецію та порушення мукоциліарного кліренсу. Незважаючи на слабкий зв’язок між кількістю трахеобронхіального секрету і вираженістю бронхіальної обструкції, існує достовірна кореляція між гіперпродукцією секрету і кількістю госпіталізацій. Суттєвим чинником відновлення бронхіальної прохідності є нормалізація мукоциліарного кліренсу і синтезу сурфактанта, що досягається завдяки використанню муколітиків (Чекман И.О., Казак Л.И., Сенюк К.В., 1999). До найбільш ефективних препаратів даного ряду належить ацетилцистеїн.

Ацетилцистеїн є похідним L-цистеїну, в його молекулі містяться сульфгідрильні групи, які руйнують мукополісахариди, що входять до складу харкотиння. Ацетилцистеїн залежно від дози збільшує виділення слизу, завдяки вмісту вільної сульфгідрильної групи ефективно зменшує еластичність та розріджує слиз і позитивно впливає на активність війчастого епітелію. Під впливом ацетилцистеїну посилюється синтез глутатіону, що бере участь у процесах детоксикації (Феннелли К.П., Стулбарг М.С., 1994). Крім прямої муколітичної дії ацетилцистеїн виявляє потужні антиоксидантні властивості й здатний забезпечувати захист органів дихання від цитотоксичної дії метаболітів запалення, чинників навколишнього середовища, тютюнового диму. Препарат чинить пряму антиоксидантну дію, оскільки включає вільну тіолову групу, здатну нейтралізувати вільні окисні радикали. Ацетилцистеїн також захищає альфа1-антитрипсин від інактивації.

Обмежене відкрите клінічне дослідження препарату АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ проводили на базі відділення пульмонології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ). Метою дослідження була оцінка ефективності та переносимості препарату АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ у формі порошку по 0,1 г виробництва ВАТ «Луганський ХФЗ» в лікуванні хворих на хронічний обструктивний та необструктивний бронхіт у фазі загострення. Основна група складалась з 30 хворих на ХБ, які отримували препарат АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ по 0,2 г 3 рази на добу через рівні проміжки часу (вміст пакету розчиняли в 100 мл питної води і приймали після їди). Контрольну групу склали 15 пацієнтів, яким призначали препарат порівняння. Курс лікування складав 10–14 діб.

Усім пацієнтам, які брали участь у дослідженні, призначали базисну терапію, що включала, за необхідності, антибіотики, десенсибілізуючі засоби, імуномодулятори, вітаміни. При проведенні дослідження не призначали інші муколітики, відхаркувальні та протикашльові засоби.

У всіх пацієнтів були клінічні та функціональні ознаки ХБ у фазі загострення, що підтверджувалося результатами лабораторних та інструментальних досліджень.

Хворих обстежували до початку та наприкінці курсу лікування.

У хворих, які отримували АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ, спостерігали майже таку саму динаміку, як і в контрольній групі. Так, в обох групах до кінця лікування на 30% збільшилася кількість осіб, у яких був незначний кашель, на 60% — у яких кашель був відсутній. Хворі обох груп наприкінці першого тижня лікування відзначали зменшення сильного кашлю. Помірно виражений кашель у пацієнтів обох груп зменшувався поступово і наприкінці лікування спостерігався у 10% осіб основної групи, та в 6,7% — контрольної. У процесі лікування змінились характер та кількість харкотиння: до початку 2-го тижня лікування у хворих обох груп припинилось виділення гнійного харкотиння, а наприкінці курсу лікування — слизово-гнійного. Збільшення виділення харкотиння на 2% як в основній, так і в контрольній групі спостерігали у другій половині 1-го тижня. Повне припинення виділення харкотиння спостерігали у 60% хворих основної групи та у 66% — контрольної. Незначну кількість харкотиння наприкінці курсу лікування відзначено приблизно у 30% хворих обох груп.

Зменшення задишки також спостерігали в обох групах. Так, помірна задишка зменшилась в основній групі на 23%, в контрольній — на 20%, незначна — відповідно на 42 і 40%. У 60% пацієнтів основної та у 53,3% — контрольної наприкінці курсу терапії задишка була відсутня. Дані аускультації підтвердили позитивну динаміку в результаті використання ацетилцистеїну у хворих на ХБ. Кількість хворих, у яких до початку лікування препаратом був жорсткий відтінок дихання, зменшилась на 66,7% в основній групі та на 46% — у контрольній, збільшилася кількість пацієнтів з везикулярним диханням — на 66,7% в основній та на 53,7% — в контрольній групі. Розсіяні сухі хрипи прослуховували у 36,7% хворих основної групи та у 46,7% — контрольної. Після курсу лікування в обох групах в жодного хворого подібні хрипи не прослуховували. Щодо поодиноких хрипів, то їх кількість зменшилась у хворих основної групи на 10%, контрольної — на 13,3%. Повністю зникли хрипи у 76,7% хворих основної групи та у 73,3% — контрольної.

Функцію зовнішнього дихання досліджували у всіх хворих до та після лікування. Дані, отримані при проведенні спірографії у хворих обох груп, наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка показників спірограми у хворих на ХБ основної та контрольної груп у процесі лікування препаратом АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ

Показник

Основна група

Контрольна група

До лікування, % від належного

Після лікування, % від належного

До лікування, % від належного

Після лікування, % від належного

ФЖЄЛ

68,4±4,1

76,4±4,2

65,8±4,2

74,3±4,8

ОФВ1

61,4±5,0

66,8±3,6

59,8±4,2

65,4±4,6

ОФВ1/ФЖЄЛ

59,8±5,2

63,6±4,8

57,2±5,7

64,1±4,9

ОФШВ 25%

36,9±6,1

47,7±7,1

35,5±6,1

45,9±6 5

ОФШВ 50%

43,5±5,5

46,1±6,1

42,8±4,9

47,2±5,4

ОФШВ 75%

44,2±6,2

49,3±6,0

44,7±6,9

51,1±4,5

ПОШ

56,4±3,6

60,8±4,1

52,8±3,4

57,3±3,7

Підвищилися (недостовірно) основні показники бронхіальної прохідності як в основній, так і в контрольній групах: так, форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) збільшилася в середньому на 8% у хворих основної групи та на 8,5% — контрольної, обсяг форсованого видиху за 1 с (ОФВ1) відповідно на 5,4 та 5,6%, пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШ) — на 6,3 та 6,9%. Про достатньо високу ефективність ацетилцистеїну свідчить значне підвищення показника об’ємної форсованої швидкості видоху в інтервалі 25% ФЖЄЛ (ОФШВ 25%) в обох групах: на 10,8% в основній групі та на 10,4% — у контрольній.

Дані фібробронхоскопії, яку проводили 28 хворим основної та 12 хворим контрольної групи на початку та в кінці курсу лікування, наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Результати фібробронхоскопії

Ступінь активності бронхіту

Основна група

Контрольна група

До лікування

Після лікування

До лікування

Після лікування

Абс. число

%

Абс. число

%

Абс. число

%

Абс. число

%

І

12

42,9

6

21,4

6

50

4

33,4

І–ІІ

14

50

7

25,1

5

41,7

2

16,6

ІІ

2

7,1

1

8,3

Без патологічних змін

15

53,5

6

50

Після проведеного комплексного лікування II ступінь запалення бронхів не виявлено в жодного хворого основної й контрольної груп, патологічні зміни у бронхах — відповідно у 53,5 та у 50%. Результати загального клінічного аналізу крові представлено табл. 3.

Таблиця 3

Динаміка деяких показників загального клінічного аналізу крові у хворих основної та контрольної груп

Показник

Основна група (n=30)

Контрольна група (n=15)

До лікування

Після лікування

До лікування

Після лікування

Нb, г/л

126±4,4

140±3,9

128±3,4

134+4,5

Лейкоцити, ·109

8,6±2,2

6,6±2,3

7,8±4,4

5,6±3,3

Гранулоцити, %

еозинофільні

паличкоядерні

сегментоядерні

?

4,2±1,2

6,4±1,7

44,4±3,5

?

3,1±0,5

3,8±2,3

55,9±2,7

?

4,1±1,2

7,1±2,5

53,3±3,6

?

2,9±1,2

5,0±1,1

59,8±2,4

Лімфоцити, %

36,8±3,5

32,6±4,5

29,4±3,7

28,7±2,8

Моноцити, %

8,2±2,1

4,6±1,2

6,1±1,4

3,6±2,6

ШОЕ, мм/год

15,7±4,7

7,6±3,4

12,6±5,5

8,4±4,3

З цієї таблиці видно, що в основній та контрольній групах значних відхилень від нормальних показників не було, зокрема ШОЕ в основній групі зменшилась на величину, зіставну з контрольною, тобто динаміка була практично аналогічною.

Препарат АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ негативної дії на біохімічні показники крові не чинив, як і препарат порівняння (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка показників біохімічного аналізу крові у хворих основної та контрольної груп

Показник

Основна група (n=30)

Контрольна група (n=15)

До лікування

Після лікування

До лікування

Після лікування

Загальний білок, г/л

7,8±0,21

7,4±0,2

7,2±0,1

7,0±0,07

Білірубін загальний, мкмоль/л

14,3±0,02

12,8±0,3

13,4±0,12

12,1±0,24

АлАТ, ммоль/л

0,51±0,03

0,49±0,02

0,52±0,04

0,50±0,02

АсАТ, ммоль/л

0,32±0,03

0,36±0,06

0,41±0,03

0,38+0,02

Сечовина, ммоль/л

3,8±0,04

4,1±0,04

4,1±0,03

4,3±0,02

Креатинін, мкмоль/л

0,05±0,01

0,06±0,02

0,04±0,03

0,05±0,03

Щодо ефективності лікування хворих, то ми отримали наступні дані: дуже добрий ефект спостерігався у 24 (80%) хворих основної групи та у 12 (80%) хворих контрольної групи, добрий ефект — відповідно у 7 (20%) та у 3 (20%).

Досліджуваний пропарат АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ добре переносився пацієнтами, виявляв позитивний терапевтичний ефект і за параметрами, що вивчалися, не поступався препарату порівняння. У одного пацієнта (3,3%) основної групи спостерігалась побічна дія препарату, яка проявлялась незначним болем в епігастральній ділянці та нудотою, що не було підставою для відміни препарату і пояснювалось, ймовірно, наявністю в анамнезі хронічного гастриту.

За результатами вивчення ефективності препарату зроблено наступні висновки:

1. АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ є ефективним муколітичним та відхаркувальним засобом при застосуванні у хворих на хронічний обструктивний та необструктивний бронхіт у фазі загострення і не поступається препарату порівняння (ацетилцистеїн для приготування розчину для внутрішнього застосування).

2. Препарат добре переноситься хворими, не зумовлює патологічних змін показників лабораторних досліджень.

3. Препарат АЦЕТИЛЦИСТЕЇН-ЛХФЗ можна застосовувати у комплексній терапії хворих на хронічний обструктивний та необструктивний бронхіт у фазі загострення і може бути рекомендований для широкого застосування в медичній практиці.

За матеріалами,
наданими ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті