Колегія МОЗ у ЖитомиріНевипадковий збіг обставин

10 червня 2003 р. гостинна Житомирщина зустрічала гостей: на базі Обласної лікарні у м. Житомирі відбулось спільне виїзне засідання колегії Міністерства охорони здоров’я України і Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Верховної Ради України. Те, що колегія проходила саме у Житомирі, не є випадковим, але про це — далі. Головне, що визначало високий суспільний інтерес, — два грунтовних питання, які стали головними темами колегії і внаслідок очевидної першочергової важливості визначили необхідність проведення спільного засідання: 1. Досвід діяльності лікарняних кас. 2. Проект нової редакції закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Про високу соціальну значущість засідання колегії свідчить склад учасників: міністр охорони здоров’я України Андрій Підаєв, голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Верховної Ради України академік Микола Поліщук, члени комітету депутати ВР України Михайло Лобода, Павло Жебрівський, Тетяна Бахтєєва, Ігор Шурма, перший заступник Державного секретаря Міністерства охорони здоров’я України Михайло Пасічник, заступник Державного секретаря Міністерства охорони здоров’я України Володимир Загородній, голова Житомирської обласної державної адміністрації Микола Рудченко, директор Українського інституту громадського здоров’я Віктор Пономаренко, начальник Головного управління стратегічного планування та нових медичних технологій Міністерства охорони здоров’я України Тимур Педченко, голова ЦК профспілки працівників охорони здоров’я України Таміла Казаріна, головний консультант Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Олег Виноградов, начальник Управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Зіновій Парамонов, президент благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Валентин Парій, начальники обласних управлінь охорони здоров’я та ін.

Першим у порядку денному було питання щодо вивчення досвіду діяльності лікарняних кас, накопиченого, зокрема, у Житомирській області. Як свідчать підсумки діяльності лікарняних кас України, саме Житомирська область сьогодні є безумовним лідером за кількістю членів лікарняних кас. Отже, стає зрозумілим, чому саме у Житомирі було вирішено провести спільну колегію. Підвищений інтерес державних органів до успішної діяльності лікарняних кас можна вважати певною ознакою зміни вектора стратегії держави у галузі охорони здоров’я, оскільки реальний стан справ з фінансуванням галузі та підготовкою законопроекту «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» не можна вважати задовільним.

ЛІКАРНЯНІ КАСИ — ПЕРШІ КРОКИ ДО МАЙБУТНЬОГО

Від імені Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства ВР України до учасників колегії звернувся Микола Поліщук. Щодо місця проведення колегії, то М. Поліщук, зокрема, зазначив: саме на Житомирщині краще, ніж в інших регіонах здійснюються реформи у галузі охорони здоров’я, які були започатковані ще у 90-х роках. Сьогодні ми є свідками того, що люди не можуть миритися з існуючим станом фінансування охорони здоров’я, використанням бюджетних коштів тощо. Вони шукають шляхи вирішення цих проблем і фактично добровільно сплачують додатковий податок, щоб мати можливість отримувати адекватну медичну допомогу. Навіть ті невеликі кошти, що надходять до лікарняних кас, за умови належного громадського контролю використовуються ефективно і дозволяють поліпшити рівень надання медичної допомоги. Досвід лікарняних кас красномовно свідчить, що кошти потрібно використовувати на громадянина, а не на галузь. Підтримка галузі — це завдання державних органів.

Виступ Тимура Педченка був присвячений аналізу діяльності лікарняних кас у масштабах країни. Як зазначив доповідач, в умовах хронічного дефіциту бюджетних коштів на потреби охорони здоров’я вкрай важливим державним завданням стає пошук позабюджетних джерел фінансування галузі. Зберегти необхідні обсяги медичної допомоги і гарантувати надання безоплатної первинної медичної допомоги певною мірою допомагає створення лікарняних кас з метою залучення коштів населення для забезпечення членів лікарняних кас медикаментами при наданні амбулаторно-поліклінічної допомоги, лікуванні в умовах стаціонару, проведенні діагностичних заходів тощо.

Членство у лікарняних касах є добровільним. Діяльність лікарняних кас здійснюється переважно за рахунок власних коштів громадян. Зазвичай лікарняні каси створюються як благодійні організації або громадські об’єднання відповідно до законів України «Про благодійництво та благодійні організації» та «Про об’єднання громадян». Аналіз установчих документів, проведений у Міністерстві охорони здоров’я, свідчить, що 59% лікарняних кас створюються відповідно до закону України «Про об’єднання громадян», 28% — «Про благодійництво та благодійні організації», 13% випадків в установчих документах є посилання на обидва закони.

ДОВІДКА

За останні роки кількість лікарняних кас у регіонах України значно збільшилася. Так, в 2002 р. у 21 області України нараховувалося 127 лікарняних кас, а їх членами були більш ніж 403 тис. громадян. Станом на 1 квітня 2003 р. зареєстровано вже 144 лікарняні каси, їх членами є майже 480 тис. осіб. Найбільш швидкими темпами вони створюються у Житомирській (92,3 тис. осіб), Миколаївській (72,4 тис. осіб), Харківській (45 тис. осіб) та Кіровоградській (40,9 тис. осіб) областях.

Питома вага працюючого населення серед членів лікарняних кас становить 65,7%, пенсіонерів — 22,6%, дітей — 5,5%, інших категорій громадян — 6,2%.

Президія колегії

Спостерігається позитивна динаміка збільшення обсягів коштів, акумульованих лікарняними касами. Якщо в 1999 р. сумарний обсяг цих коштів становив 1,6 млн грн., то в 2002 р. цей показник підвищився більше ніж у 10 разів і перевищив 17 млн грн. Станом на 1 квітня 2003 р. лікарняними касами зібрано 7 млн грн. У минулому році на лікарняні каси Миколаївської області припадало близько 19,5% цих коштів (3,3 млн грн.), Житомирської — 18% (3 млн грн.), Кіровоградської — понад 13% (2,2 млн грн.).

Основним принципом діяльності лікарняної каси є солідарна участь (здоровий платить за хворого). У структурі витрат значне місце відводиться закупівлі медикаментів (45,7% членів лікарняних кас отримували медикаменти). В 2002 р. витрати на придбання ліків, виробів медичного призначення, оплату додаткових послуг членам лікарняних кас становили понад 15 млн грн. (89,3% загального обсягу акумульованих коштів). Загальні витрати на одного члена лікарняної каси в середньому по Україні становлять майже 38 грн. На придбання ліків у 2002 р. в розрахунку на одного члена лікарняної каси (що отримав медикаменти) витрачено близько 68 грн., на ведення справ та утримання лікарняних кас — 1,349 млн грн. (8,8% у структурі витрат).

Дуже цікавим є аналіз схем діяльності лікарняних кас, зокрема придбання ЛЗ. Так, окремі лікарняні каси укладають договори із закладами охорони здоров’я, які встановлюють: порядок медикаментозного забезпечення членів лікарняних кас та порядок контролю якості лікувально-діагностичного процесу (Житомирська область); порядок оплати фармацевтичним установам вартості медикаментів, відпущених на вимогу лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) (м. Луцьк Волинської області); порядок надання додаткових медичних послуг членам лікарняних кас (Черкаська область). Деякі лікарняні каси самостійно закуповують ліки і договорів з ЛПУ не укладають (Літинський, Могилів-Подільський, Ямпільський райони Вінницької області).

ПРОТЕ Є Й ПРОБЛЕМИ

Закупівля лікарських засобів (ЛЗ) здійснюється лікарняними касами на основі вивчення цінових пропозицій та визначення «оптимального» постачальника. Т. Педченко зазначив, що схеми закупівлі ЛЗ, що використовуються лікарняними касами, можуть мати певні недоліки:

•?неможливість точного визначення (прогнозування) потреб у медикаментах (лікар має використовувати наявні ЛЗ);

•?недотримання умов та термінів зберігання ЛЗ;

•?неоперативність у закупівлі необхідних ліків;

•?закупівля ЛЗ за цінами вищими, ніж середні оптові ціни по Україні;

•?відсутність ефективних механізмів контролю за використанням коштів на придбання ЛЗ;

•?відсутність лікарських формулярів і стандартів надання медичної допомоги (через що немає можливості контролювати доцільність призначення хворим ліків);

•?механізми закупівлі ЛЗ можуть призвести до зловживань з боку відповідальних осіб.

Таким чином, діяльність лікарняних кас і важелі правового регулювання такої діяльності потребують удосконалення. Оптимальним механізмом можна вважати оплату лікарняними касами медикаментів безпосередньо ЛПУ, оскільки останні здійснюють закупівлю ліків на тендерній основі, а також здатні забезпечити більш широкий перелік необхідних медикаментів.

Створення лікарняних кас у регіонах України є вимушеним засобом самозахисту громадян на випадок хвороби на солідарній основі. Певною мірою це сприяє зменшенню соціального напруження. На думку доповідача, в умовах обмеженого бюджетного фінансування така форма залучення позабюджетних коштів є одним із можливих засобів поліпшення надання медичної допомоги, в першу чергу — медикаментозного забезпечення лікувального процесу. При запровадженні системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (ОМС) досвід лікарняних кас може стати у нагоді під час організації медикаментозного забезпечення громадян в нових економічних умовах. Крім того, в організаційних структурах Фонду ОМС можуть бути задіяні фахівці, які сьогодні працюють у лікарняних касах. При створенні системи ОМС лікарняні каси можуть існувати паралельно, виконуючи функцію додаткового забезпечення громадян ліками та виробами медичного призначення.

ВІДПОВІДЬ РЕГІОНІВ

Узагальнюючи думку обласного керівництва системи охорони здоров’я України, Зіновій Парамонов зазначив, що сьогодні у галузі накопичилося багато проблем, які особливо гостро відчуваються у регіонах. Зокрема, йдеться про відсутність регулювання фінансових відносин у галузі, що виникли з введенням бюджетного кодексу. Доповідач звернувся до депутатів ВР України із закликом якомога швидше прийняти поправки до Бюджетного кодексу України щодо медичної галузі, оскільки «…щоденно ми втрачаємо село, сільську медицину!». У більшості фельдшерсько-акушерських пунктів медичні працівники сьогодні недоотримують заробітну плату, внаслідок чого їх переводять на 1/4 ставки. Іншою проблемою, на думку З. Парамонова, є передчасне переведення ЛПУ на казначейське обслуговування, що знову-таки сприяє систематичному недофінансуванню галузі.

Важливою, з точки зору доповідача (а також регіонального керівництва системи охорони здоров’я України. — Д.С.), є проблема запровадження системи ОМС. Якщо звернутися до досвіду лікарняних кас Житомирщини, то можна побачити, що лише 10% підприємств області здатні сьогодні застрахувати своїх співробітників (слід зазначити, що Житомирська область визнана «депресивним регіоном» — Д.С.). Негативними факторами введення ОМС З. Парамонов вважає також високий рівень безробіття, велику кількість громадян, які нині працюють за кордоном, а також недорозвиненість сімейної медицини. В усьому світі саме сімейна медицина є фундаментом системи ОМС. Крім того, запровадження системи ОМС суперечить ст. 49 Конституції України. Таким чином, він вважає запровадження ОМС в Україні передчасним, перш за все грунтовного удосконалення потребує законодавча база охорони здоров’я України.

ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЛІКАРНЯНИХ КАС

Досвідом роботи однієї з найпотужніших в Україні лікарняних кас поділився Валентин Парій. Бюджет благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» складається з благодійних внесків юридичних осіб, централізованих відрахувань з прибутку підприємств різних форм власності, заробітної плати, а також з благодійних внесків громадян. В області відпрацьовано систему колективного членства підприємств, установ та організацій різних форм власності. Керівники підприємств є гарантами щомісячної сплати членських внесків (шляхом сплати відсотка із заробітної плати працівників або з прибутку підприємств). Надходження членських внесків здійснюється як за допомогою банківських структур, так і з використанням ресурсів поштової служби.

Сплачуючи 5 грн. щомісячного внеску, майже 90 тис. членів каси мають змогу отримати адекватне лікування в медичних установах та необхідні медикаменти. Діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» грунтується на договірних засадах, зокрема укладено угоду з Обласним управлінням охорони здоров’я щодо співпраці по впровадженню нових медичних технологій, відпрацюванню системи контролю якості лікувально-діагностичного процесу. Укладено договори з ЛПУ щодо медикаментозного забезпечення та організації лікувального процесу. Крім того, на договірних засадах грунтуються відносини із сімейними лікарями, яких доповідач вважає основною ланкою у забезпеченні надання доступної медичної допомоги населенню.

За словами В. Парія, своєю діяльністю благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» охоплює майже всю область, її членами є 7,7% населення регіону. У складі організації майже 5000 лікарняних кас, тому керівництво здійснюється за допомогою автоматизованої системи управління, що надає можливість раціонально використовувати кошти лікарняних кас. Тепер керівництво благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» має намір налагодити персоніфікований облік членських внесків.

Для оптимізації структури закупівель вивчають пропозиції великих оптових фармацевтичних компаній. Лікарняні каси надають ЛПУ ліки у вигляді безповоротної благодійної допомоги на цільове використання для членів лікарняних кас. Крім того, з метою поліпшення оперативної доступності медикаментів з аптечними закладами на території кожної ЛПУ укладено угоди, згідно з якими пацієнта — члена лікарняної каси можна забезпечити необхідними ліками.

Доповідач вважає, що слід створити систему контролю якості лікувально-діагностичного процесу; без цього сьогодні не може функціонувати жодна страхова система. Контроль за своєчасним і якісним наданням членам лікарняних кас медичної допомоги здійснюють лікарі-експерти, які працюють у всіх ЛПУ області, до їх обов’язків також входить контроль за сплатою членських внесків хворими, що знаходяться на лікуванні. Розроблена і відпрацьовується система контролю, що складається з чотирьох рівнів:

перший — пацієнт — член лікарняної каси (розписується у листку призначень за отримані ліки);

другий — лікарі — експерти ЛПУ;

третій — лікарі — експерти лікарняної каси;

четвертий — комісія Обласного управління охорони здоров’я.

Говорячи про проблеми, що турбують сьогодні членів лікарняних кас, В. Парій зазначив, що умовою існування лікарняних кас є збереження податкових пільг. Він закликав при розгляді законодавчих актів про медичне страхування врахувати досвід лікарняних кас як таких, що користуються довірою населення.

Андрій Підаєв підвів підсумок обговорення першого питання, що стояло у порядку денному колегії Міністерства охорони здоров’я України. Він зазначив, що сьогодні проблема проведення реформ у галузі охорони здоров’я, зокрема запровадження медичного страхування, набула особливої гостроти. Ведеться підготовка законопроекту «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» до третього читання у Верховній Раді України, тому функціонування лікарняних кас як перехідної моделі до створення ринку медичних страхових послуг є актуальним. Досвід запровадження лікарняних кас є прийнятним для інших регіонів України. Такі об’єднання можна розглядати як альтернативний шлях фінансування галузі охорони здоров’я. Необхідно зважено підійти до точок зору всіх зацікавлених сторін, врахувати недоліки та узагальнити позитивний досвід роботи лікарняних кас з тим, щоб створити оптимальну модель їх функціонування, що дасть змогу застосувати цю модель по всій Україні.

Друга частина спільної колегії Міністерства охорони здоров’я України та Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства ВР України була присвячена обговоренню проекту нової редакції закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Про це читайте у наступному числі «Щотижневика АПТЕКА».

Денис Сухінін

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті