Громадське обговорення проекту Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів, включених до пілотного проекту: пропозиції громадської організації

У рамках громадського обговорення до редакції «Щотижневика АПТЕКА» надійшов відкритий лист ГО «Миколаївська обласна фармацевтична асоціація «ФармРада» на ім’я Прем’єр-міністра України Азарова М.Я. та віце-прем’єр-міністра України, міністра охорони здоров’я України Богатирьової Р.В. щодо проекту Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.

Миколаївська обласна фармацевтична асоціація

«ФармРада»

Громадська організація

Прем’єр-міністру України

Азарову М.Я.

Віце-прем’єр-міністру України, міністру охорони здоров’я України

Богатирьовій Р.В.

Шановний Миколо Яновичу!

Шановна Раїсо Василівно!

У рамках громадського обговорення проекту постанови КМУ «Про затвердження Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» (далі — проект), звертаємось до Вас з пропозиціями, зауваженнями та з приводу проблемних питань зазначеного документа.

Проблемним питанням проекту є термін надходження часткового відшкодування суб’єктам господарювання: суб’єкт господарювання складає Реєстр відпущених лікарських засобів (далі — реєстр) щомісячно, до 5 числа наступного за звітним місяця, а до 10 числа реєстр направляється до МОЗ АР Крим, управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Вказані органи здійснюють виплату суб’єкту господарювання повної суми відшкодування за звітний період у термін, що не перевищує 30 календарних днів з дня отримання реєстру. Тобто процес реального отримання відшкодування місячного обсягу реалізації триватиме щонайменше 40 календарних днів. При цьому порядок розрахунків суб’єктів роздрібної торгівлі із суб’єктами оптової торгівлі, як правило, передбачає 100% передоплату за поставлені лікарські засоби. Отже, такий порядок ставить під загрозу нормальне функціонування насамперед суб’єктів малого підприємництва у фармацевтичному секторі економіки. Це обумовлено їх зобов’язаннями перед постачальниками лікарських засобів, кредитними зобов’язаннями перед банками та іншими витратами. У пояснювальній записці до проекту зазначено: «Реалізація цього проекту потребує у 2012 році додаткових асигнувань з Державного бюджету України в обсязі 154,4 млн гривень». У той же час на підпис Президенту України 13.09.2012 р. направлено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» із передбаченням субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою із загальним обсягом видатків лише 40 млн грн. Дефіцит коштів на час прийняття порядку становитиме 114,4 млн грн. і це за 3 міс до його завершення.

Таким чином, вважаємо, що наявність порядку відшкодування при відсутності відповідного обсягу коштів не гарантує суб’єктам господарювання реальної компенсації недо­отриманого прибутку та відшкодування завданих збитків у ході реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340. Оскільки завершення пілотного проекту передбачено на 31 грудня 2012 р., а зміни щодо джерел фінансування та їх розміру внесені у бюджет 2012 р., відшкодування за грудень 2012 р. у лютому 2013 р. носить примарний характер. Те ж саме стосується інших місяців, за які відшкодування не надійде у зв’язку із браком коштів, або іншими причинами.

Така ситуація призведе до того, що при недостатньому обсязі надходження коштів (40 млн грн. замість 154, 4 млн грн.) ймовірним стане виникнення проявів корупції при розподілі черги між суб’єктами господарювання на отримання таких коштів та фактів хабарництва для їх отримання.

Суб’єкти малого підприємництва в умовах постійних економічних та фінансових криз останніх років, кредитного навантаження, посиленого розвитку крупних аптечних мереж дуже вразливі до навіть невеликих коливань свого фінансового стану. 40-денна відстрочка відшкодування виключає можливість нормального функціонування суб’єкта господарювання, адже для забезпечення наявності обов’язкового асортименту, при вимозі постачальників 100% передоплати, підприємець, не отримавши відшкодування за поточний місяць, буде вимушений закуповувати нові партії ліків за їх повною ціною. На жаль, обговорюваний проект об’єктом «майбутніх відшкодувань» обрав лише роздріб, який не має змоги на таких саме умовах придбати лікарські засоби у оптових постачальників (наприклад із врахуванням вже наявних в аптеці рецептів даної категорії). Слід усвідомлювати той факт, що за отримані від своєї діяльності прибутки приватний підприємець повинен сплатити податки, заробітну плату працівникам, закупити товар, підтримати у належному стані обладнання та робочі приміщення, розрахуватися із кредитно-банківськими установами. На сьогодні це дуже складно для малого бізнесу навіть без урахування норм пілотного проекту.

Суб’єкти малого підприємництва цілком підтримують соціальні ініціативи Уряду й готові реалізовувати дану категорію лікарських засобів за державними регульованими цінами (не вище 25% від закупівельної ціни). Проте далеко не всі представники малого бізнесу витримають реалізацію урядових ініціатив за власний рахунок. Проблемність отримання відшкодування, підтримання належного обігу ліків випливає із наведених вище фактів. Суб’єкти господарювання просять дати можливість нормально працювати. Це можливо зробити лише в тому випадку, якщо проектом буде враховано інтереси всіх учасників пілотного проекту (як споживачів, так і суб’єктів роздрібної торгівлі).

На наш погляд, найбільш прозоро схема закупівель із подальшим відшкодуванням працювала б за умови проведення тендерів на рівні АР Крим, областей, Києва та Севастополя. За результатами тендерів із обраними суб’єктами господарювання МОЗ АР Крим, управління (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій повинні були б укласти договори співпраці із визначенням строків та порядку здійснення відшкодувань. Гарантією належної співпраці щодо виконання норм пілотного проекту може стати механізм часткової передоплати коштів переможцям тендеру. Розмір сум передоплат та їх обсяг МОЗ АР Крим, управління (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій можуть спрогнозувати із наявних даних про кількість пацієнтів з гіпертонічною хворобою та прогнозованого обсягу необхідних для їх лікування лікарських засобів. Така схема сприяла б участі широкого кола суб’єктів господарювання у тендерах даної категорії.

Проте ця пропозиція несе елемент добровільності участі у пілотному проекті і не буде охоплювати всіх суб’єктів господарювання. У той же час позитивним наслідком було б суттєве зменшення документообігу в управліннях охорони здоров’я на місцях при обробці, обліку та опрацюванні реєстрів, які будуть надходити майже із кожного аптечного закладу, збалансованості сум відшкодування за їх розміром та чергою на отримання.

Іншим способом реалізації пілотного проекту із частковим відшкодуванням вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою є запровадження норми відстрочки розрахунку між суб’єктами роздрібного продажу лікарських засобів та оптовими постачальниками на строк, передбачений проектом для здійснення відшкодування. Таким чином, навантаження щодо практичного виконання вимог проекту рівномірно покладалося б на суб’єктів оптового та роздрібного продажу лікарських засобів.

Також проблемним є відсутність у проекті будь-якої відповідальності МОЗ АР Крим, управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій перед суб’єктами господарювання за порушення термінів відшкодування. На противагу цьому наслідком порушення суб’єктами господарювання вимог пілотного проекту є позбавлення таких суб’єктів ліцензій на право здійснення діяльності з продажу лікарських засобів. Таку ж саме мету має проект МОЗ стосовно змін до Ліцензійних умов провадження діяльності у зв’язку із виконанням вимог пілотного проекту. Отже, фактично йде гра в одні ворота, при якій увесь ризик по реалізації пілотного проекту покладається на суб’єктів роздрібного продажу лікарських засобів. Відсутність чітко визначеного розміру фінансових санкцій (пені) та суб’єктів відповідальності з боку органів влади за невиконання обговорюваного порядку унеможливлює оперативне стягнення належних сум відшкодувань на користь суб’єктів господарювання для належних розрахунків із оптовими постачальниками. Судова процедура стягнення заборгованості ускладнена необхідністю проходження апеляційних та касаційних інстанцій, додатковими матеріальними витратами для суб’єктів малого підприємництва з одного боку та одночасними судовими розглядами за позовами постачальників з іншого боку.

Для захисту прав суб’єктів господарювання під час реалізації пілотного проекту вважаємо за можливе розроблення та затвердження 2 додатків до Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Першим додатком може бути типовий договір між МОЗ АР Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з однієї сторони та суб’єктами господарювання з іншої. Другим додатком — типовий договір між оптовим постачальником та суб’єктом роздрібного продажу із особливим режимом взаєморозрахунків щодо постачання лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, яким передбачено розмір передплати та відстрочку остаточних розрахунків на час отримання часткового відшкодування із державного бюджету.

Слід також звернути увагу на певну невідповідність у п. 3 проекту нормам, запровадженим постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340.

Так у п. 3 проекту сказано: «Відпуск лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою здійснюється зазначеними в пункті 1 цього Порядку суб’єктами господарювання, мережа яких визначаєтьсяМіністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, Управліннями (Головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій…». У той же час постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340 не згадується жодних мереж, які повинні бути визначені вказаними у проекті органами влади. Взагалі у діючому законодавстві України відсутнє поняття та офіційне тлумачення поняття «мережі суб’єктів господарювання». ДСТУ 4303:2004 у п. 6.34 визначає лише поняття роздрібної торговельної мережі, що не є однорідним поняттям із застосованим у проекті.

Якщо проект все ж передбачає визначення певної мережі суб’єктів господарювання (що частково перетинається із наведеними вище варіантами пропозицій до проекту), він повинен містити порядок визначення такої мережі, підстави для включення або виключення з неї певного суб’єкту господарювання. Повинні бути певні терміни у часі та спосіб сповіщення суб’єктів господарювання про факт визначення їх частиною такої мережі, а також посилання на те, яким документом це буде оформлено.

З метою недопущення дестабілізації фармацевтичного ринку (що відбувалось за останні роки неодноразово завдяки невдалим експериментам в цій галузі) закликаємо Вас у разі фактичного дефіциту бюджетних коштів на покриття часткових відшкодувань вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою заради збереження вітчизняного малого підприємництва ініціювати призупинення дії пілотного проекту в цій частині до моменту надходження відповідних асигнувань.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!