Крига скресла — Валерій Печаєв про вирішення проблем фармринку

Наше видання уважно слідкує за формуванням відносин між МОЗ України та операторами фармринку. Нагадаємо, що на початку березня фармацевтична промисловість пуб­лічно повідомила про існування суттєвих проблем у сфері лікарського забезпечення населення. Зокрема, 4 березня це питання обговорювалося під час розширеного спільного засідання Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ) та Асоціації виробників ліків України (АВЛУ), в якому також взяли участь представники аптечних мереж, міжнародних фармацевтичних асоціацій та пацієнтських організацій. Після цього заходу відбулася низка прес-конференцій, й таким чином професійна спільнота привернула до себе увагу профільного міністерства та Уряду. Що відбувалося далі? Пропонуємо до уваги наших читачів коментар Валерія Печаєва, президента ООРММПУ, щодо подальшого розвитку ситуації та поточного стану справ.

— Валерію Костянтиновичу, скажіть, будь ласка, чи вдалося представникам фармацевтичного бізнесу довести керівництву МОЗ та Уряду України необхідність ухвалення змін до законодавства, про які йде мова протягом щонайменше останнього року?

— Винесення проблем фармринку на широкий загал, безумовно, сприяло привертанню уваги до них з боку керівництва МОЗ та Уряду. 24 березня відбулися одразу дві зустрічі керівників органів влади із представниками фармпідприємств та асоціацій. Перша — у Міністерстві під головуванням Олександра Квіташвілі, міністра охорони здоров’я, за участю широкого кола фахівців та громадських діячів, друга — у клубі КМУ під головуванням Арсенія Яценюка, прем’єр-міністра України, за участю керівників МОЗ України, інших органів влади та представників окремих професійних асоціацій.

Зустріч у Міністерстві, що передувала нараді у клубі КМУ, проводилася з метою визначення подальших шляхів розвитку української фармгалузі та налагодження конструктивного діалогу учасників фармринку з МОЗ України. Вона проходила у форматі експертного круглого столу на тему «Нагальні питання фармацевтичної індустрії в контексті реформування системи охорони здоров’я».

На даному заході серед інших питань обговорювалися пропозиції ООРММПУ, щодо яких були прийняті позитивні рішення. Зокрема, призначення на керівні посади Державної служби України з лікарських засобів і підпорядкованих МОЗ державних підприємств здійснюватиметься за принципом відкритих та прозорих конкурсів за участю представників профільних громадських організацій.

Всі розроблені ООРММПУ та подані до МОЗ України проекти законодавчих та підзаконних актів оприлюднюватимуться на сайті МОЗ для громадського обговорення.

З метою розблокування закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти Міністерство погодилося вжити необхідних заходів щодо призупинення дії постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів».

Відповідно до нашої пропозиції на базі ДП «Державний експертний центр МОЗ України» прийнято рішення створити постійно діючу робочу групу з підготовки та доопрацювання проектів 29 нормативно-правових актів.

— Скажіть, будь ласка, які зміни у регулюванні обігу ліків необхідно ухвалити якнайшвидше?

Перелік згаданих 29 нормативно-правових актів вже підготовлено ООРММПУ та надано в профільне міністерство. 24 березня під час круглого столу в МОЗ України цей перелік було роздано учасникам заходу. В ньому нормативно-правові акти викладені за пріоритетністю ухвалення.

На наше переконання, в першу чергу необхідно ухвалити зміни до наказу МОЗ від 26 серпня 2005 р. № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення». Ухвалення запропонованих ООРММПУ змін дозволить привести цей документ у відповідність із вимогами закону від 20 жовтня 2014 р. № 1707-VII щодо одноразової перереєстрації лікарських засобів, а також сприятиме створенню прозорих та зрозумілих умов допуску препаратів на український ринок.

Щодо проблем у сфері регіональних закупівель, то їх також необхідно вирішувати найближчим часом. МОЗ України та промисловці мають спільну позицію у цьому питанні — наразі необхідно внести зміни до постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів».

На переконання промисловців, необхідно вилучити з цієї постанови норму щодо обов’язкової наявності висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мін­економрозвитку) про економічну обґрунтованість зміни оптово-відпускної ціни. На даний час, посилаючись на цю вимогу, уповноважений орган при Мінекономрозвитку має право тлумачити на свій розсуд поняття формування ціни і на цій підставі затримувати видачу виснов­ку, вимагаючи від виробника ту чи іншу інформацію (повна калькуляція ціни препарату, постачальника сировини, ціни, за якими закуповують основну сировину та допоміжні матеріали тощо), при цьому імпортери лікарських засобів надають лише копію митної декларації (інвойс). Основна мета скасування такої вимоги — дерегуляція та створення єдиних підходів до цінового регулювання щодо застосування референтного ціноутворення відповідно до міжнародної практики та усунення корупційних ризиків під час отримання висновку.

— Тобто ООРММПУ не наполягає на скасуванні постанови КМУ № 240?

— Ми розуміємо, що у сегменті державних закупівель має бути регулювання оптово-відпускних цін. Тому ООРММПУ не наполягає на скасуванні референтного ціноутворення в Україні. Ми пропонуємо виключити з постанови КМУ № 240 положення, яке несе суттєві корупційні ризики та фактично гальмує процес декларування оптово-відпускних цін на ліки в Україні. Крім того, на нашу думку, необхідно удосконалити механізм розрахунку зміни оптово-відпускної ціни, але на даний час для розблокування регіональних закупівель можна повернутися до декларативного принципу ціноутворення на лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти.

— Валерію Костянтиновичу, Ви розповіли про результати круглого столу в МОЗ України, а про що йшла мова під час зустрічі з прем’єр-міністром України в клубі КМУ, яка відбулася після наради в Міністерстві?

— Дійсно така зустріч відбулася увечері 24 березня. Під час цього заходу Арсеній Яценюк повідомив про урядову ініціативу щодо запровадження відшкодування вартості лікарських засобів за рахунок бюджетних коштів для окремих категорій населення. Очікуваний рівень фінансування цього проекту 200–400 млн грн.

До уваги присутніх було надано проект постанови КМУ «Про порядок забезпечення у 2015 р. окремих груп населення за категоріями захворювань лікарськими засобами, які підлягають відшкодуванню вартості за рахунок бюджетних коштів». У проекті передбачено запровадження відшкодування вартості ліків на 100% та 50% для різних груп населення.

Запропонований у рамках цієї ініціативи механізм відшкодування вартості ліків подібний до механізму, що використовувався при реалізації пілотного проекту з артеріальної гіпертензії, коли відшкодування вартості здійснюється аптечному закладу, а не споживачеві.

З цього приводу представники роздрібного сегменту повідомили, що держава донині не пов­ністю розрахувалася з аптечними підприємствами за реалізовані антигіпертензивні ліки. Тому представники аптечного сегменту ринку наголосили на тому, що аптеки братимуть участь у реалізації запропонованої ініціативи за умови перед­оплати, або якщо держава відшкодовуватиме вартість ліків споживачам, а не аптечним закладам.

Зазначу, що проект постанови КМУ, запропонований Урядом до розгляду під час зустрічі, буде передано для опрацювання постійно діючій робочій групі з підготовки та доопрацювання проектів, рішення щодо створення якої було прийнято в МОЗ, про що я згадував на початку інтерв’ю.

Підбиваючи підсумок двох зустрічей, які відбулися 24 березня, зазначу, що перший крок для налагодження конструктивного діалогу з керівництвом профільного міністерства зроблено. Міністр нас почув та висловив готовність до спів­праці. На мій погляд, це означає, що крига скресла.

Олена Приходько

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи