Наша мета — відстоювати інтереси членів Асоціації і підвищувати стандарти діяльності аптечних закладів — АПАУ

2015 р. добігає свого кінця, а це означає, що настав час підбивати підсумки. Для фармацевтичної галузі України цей рік був насичений подіями, які тим чи іншим чином вплинули на її розвиток. Наслідки нових ініціатив відчуватимуться у наступному році, й тому цікаво згадати основ­ні події року, що минає, разом з їх безпосередніми учасниками. Наше видання звернулося до лідерів Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) з проханням розповісти про ключові підсумки 2015 р. та очікування на наступний рік. На запитання кореспондента «Щотижневика АПТЕКА» відповіли Ігор Червоненко (І.Ч.), голова правління ВГО «Аптечна професійна асоціація України», та Володимир Руденко (В.Р.), доктор фармацевтичних наук, директор ВГО «Аптечна професійна асоціація України».
— Серед професійних громадських об’єднань, які працюють у фармацевтичній галузі, АПАУ наразі — одна з найвпливовіших. Не секрет, що за останні 2 роки в асоціації відбулися важливі зміни. Ігоре Альфредовичу, скажіть, будь ласка, яка АПАУ сьогодні?

— Дійсно, АПАУ постійно розвивається, щоденно ми працюємо над впровадженням нових ініціатив. У 2015 р., на вимоги часу та змін у законодавстві, ми створили нову організацію — Громадську спілку «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)». Це дало можливість розширити нашу діяльність у двох напрямках. Всеукраїнська громадська організація «АПАУ» об’єднує провізорів і фармацевтів, а до складу Громадської спілки «АПАУ» входитимуть лише юридичні особи — аптеки й аптечні мережі. Це необхідний крок, який дозволить нам приділяти більш цільову увагу учасникам асоціації.

— Володимире Васильовичу, Ви берете участь у роботі різних експертних груп та громадських рад, створених при органах влади, й відчуваєте процеси, які відбуваються в галузі, як ззовні, так і зсередини. Скажіть, будь ласка, яким був 2015 р. для фармацевтичної галузі загалом й для АПАУ зокрема?

В.Р.: Цей рік був складним для всієї галузі, ми стикнулися з багатьма чинниками, які негативно вплинули на фармацевтичну діяльність або мали такий потенціал. Найперше, про що слід згадати, це відсутність державного регулятора. Дотепер Державна служба України з лікарських засобів (Держлікслужба) знаходиться в процесі реорганізації та досі не має керівництва. Це фактично призупинило її роботу — ліцензії не видавалися кілька місяців. Реагуючи на ситуа­цію, ми терміново провели прес-конференцію «Колапс фармацевтичного ринку: зупинка видачі ліцензій та її наслідки для пацієнтів. Хто відповідальний?», акцентували увагу на проблемі під час засідань робочих груп і громадських рад при МОЗ, направили відповідні листи до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я. Завдяки такій активній увазі асоціацій та громадськості до даного питання Уряд вніс зміни до постанови КМУ, яка визначає перелік органів ліцензування, й завдяки цьому відновилася видача ліцензій.

Це дуже важливий результат, оскільки аптеки, які відкрилися без ліцензії, мають умови для реалізації неякісної продукції. На цьому ми також наголошували під час парламентських слухань з питань реформи охорони здоров’я.

Загалом працювали на випередження. Наприклад, щойно з’явилася загроза введення 20% ставки ПДВ на лікарські засоби, ми почали активну роботу задля недопущення цього. За нашою спільною з профільними асоціаціями ініціативою була проведена прес-конференція, участь у якій, зокрема, взяв член профільного парламентського комітету Олег Мусій. Ми розглядали цю проблему на засіданнях робочих і експертних груп, обговорювали доцільність нововведення з представниками державної влади, написали листи до державних відомств з юридичним обґрунтуванням недоцільності введення 20% ПДВ, провели роз’яснювальну роботу щодо можливих наслідків у ЗМІ, наголосили на проблемі під час низки профільних заходів. До нас дослухалися як у Комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я, так і в МОЗ. Підтримку позиції щодо недопущення підвищення податку на ліки під час «Аптечного саміту України–2015», проведеного АПАУ, висловила також голова профільного комітету Ольга Богомолець. Як результат, у новій редакції Податкового кодексу ця норма відсутня. Безумовно, це перемога усієї фармацевтичної спільноти, однак ми доклали до цього значних зусиль.

Велику увагу в році, що минає, АПАУ приділила врегулюванню ситуації, що склалася у зв’язку з наданням Антимонопольним комітетом України роз’яснень щодо порядку та умов надання маркетингових послуг у фармацевтичному сегменті. Виникла нагальна необхідність у налагодженні діалогу між представниками аптечного бізнесу та регуляторних органів з питань подальшої роботи за такими договорами. За нашою участю були проведені прес-конференція, круглий стіл, ініційовано обговорення питання на засіданнях робочих груп. Наразі відповідна робота з АМКУ триває.

— У 2015 р. перед фармринком України постало два важливих питання. Настав час для розробки нової редакції закону про лікарські засоби та нових Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Скажіть, будь ласка, як, на Вашу думку, запропоновані заміни можуть вплинути на фармацевтичний ринок?

І.Ч.: АПАУ — один з активних учасників процесу обговорення згаданих законодавчих ініціатив. Ми внесли велику кількість пропозицій до існуючих проектів нормативних документів, беремо участь у їх обговоренні. Дуже важливо навести лад у законодавчому полі: ухвалити новий прогресивний Закон України «Про лікарські засоби», терміново ухвалити нові Ліцензійні умови, вилучити з обігу нормативні акти, що дублюються, неефективні, застарілі, які заважають здійсненню фармацевтичної діяльності в нашій країні. У цьому напрямку ми працювали весь рік і вже бачимо результати, однак ще багато чого необхідно зробити.

Закон України «Про лікарські засоби», що маємо на сьогодні, працює, однак не дає галузі рухатися вперед. Прийняття нової редакції цього закону дозволить імплементувати більш сучасні європейські норми регулювання фармацевтичної діяльності та стане передумовою для надання якісніших послуг аптечними закладами.

Крім того, детально проаналізувавши всі основні розділи наявних проектів закону про лікарські засоби та врахувавши позицію учасників АПАУ, під час Парламентських слухань з питань реформи охорони здоров’я ми запропонували розширити перелік питань, регламентованих цим законом, або ухвалити більш широкий закон «Про фармацевтичну діяльність».

Також ми беремо активну участь в обговоренні нової редакції Ліцензійних умов, намагаємося зробити їх прозорішими і зрозумілішими для учасників ринку. Деякі з пропозицій, запропонованих АПАУ, були внесені до проекту Ліцензійних умов. У цьому процесі ми діємо наполегливо й, гадаю, разом зможемо розробити документ, який влаштує і регуляторів, і дистриб’юторів, і роздрібні мережі.

В.Р.: За активної участі АПАУ у жовтні цього року наказ МОЗ України від 29 грудня 2011 р. № 1000 «Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів» було визнано таким, що втратив чинність. Це дуже важливе і позитивне рішення для аптечного бізнесу.

Також було враховано пропозиції АПАУ щодо внесення змін до Постанови КМУ від 02.07.2014 р. № 240 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення».

Саме завдяки ініціативі нашої Асоціації Міністерством охорони здоров’я внесено зміни до наказу МОЗ України від 06.07.2012 р. № 498 «Про затвердження Переліку товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи» — перелік товарів, які мають право реалізовувати аптеки, було розширено. Наказ уже зареєстровано в Міністерстві юстиції України, він набуде чинності з дня офіційного опублікування.

— Позиція АПАУ щодо внесення змін до нормативно-правових документів є однією з найбільш активних, з чим це пов’язано?

В.Р.: Це необхідність. Наша головна мета — відстоювати інтереси членів АПАУ і підвищувати стандарти діяльності аптечних закладів, розвивати галузь. Аби її реалізувати, ми підтримуємо тісний зв’язок з усіма гілками влади, що мають вплив на фармацевтичну діяльність. АПАУ входить до складу 7 робочих і експертних груп при центральних органах державної влади. Це більше 40 засідань робочих груп лише за останні три квартали. Крім того, ми взяли активну участь у 9 засіданнях двох громадських рад при Міністерстві охорони здоров’я та Державній фіскальній службі України, 5 профільних форумах і самітах, 11 круглих столах з проблемних питань фармацевтичної галузі.

Тож письмові запити, яких, безумовно, було дуже багато — це лише частина нашої роботи. Кожна з норм, за внесення або збереження яких бореться АПАУ, є важливим елементом реформування фармацевтичної галузі, виведення її на якісно новий рівень.

І.Ч.: АПАУ займає активну позицію в доопрацюванні нової редакції Ліцензійних умов. Обов’язкова видача розрахункового документа при продажі лікарських засобів; контроль за інформацією на вивісці та зовнішніх рекламних конструкціях аптечного закладу задля забезпечення чесної конкуренції та недопущення введення в оману пацієнтів; відповідальність фахівців, які порушують норми відпуску лікарських засобів; заборона розміщення аптек у некапітальних і тимчасових спорудах — це лише деякі з положень, відображення яких у нових Ліцензійних умовах сьогодні відстоює Аптечна професійна асоціація України.

Одна з найбільш важливих норм, на збереженні якої наполягає АПАУ, це можливість відповідального зберігання лікарських засобів. Такий крок забезпечить реалізацію альтернативних шляхів постачання лікарських засобів: напряму від виробника до аптечних закладів, минаючи посередника. А значить, знизить кінцеву роздрібну ціну ліків для споживача, забезпечить умови для розвитку логістики.

— У 2015 р. відбулася важлива для фармацевтичної спільноти подія. Мова йде про законодавчу ініціативу щодо впровадження в Україні фармацевтичного самоврядування за європейським прикладом. Яка позиція АПАУ з цього питання?

І.Ч.: На мою думку, законопроект «Про фармацевтичне самоврядування», який внесено на розгляд до Верховної Ради України, не відповідає потребам і інтересам фахівців фармації. Важливо, аби самоврядування сьогодні не стало частиною корупційної складової, не працювало на чиїсь бізнес-інтереси. У законі має бути прописана процедура створення та здійснення її діяльності, обрання керівництва, порядок ведення реєстру фахівців, делегування державою повноважень, контролю їх реалізації.

Закон «Про фармацевтичне самоврядування» необхідний, однак створити його нам ще належить. Перед тим, як будувати будинок, слід залити фундамент. Тож будемо послідовні. Наразі необхідно якомога швидше ухвалити нову редакцію Закону України «Про лікарські засоби», а можливо й закон «Про фармацевтичну діяльність», який охопить більш широкий спектр нашої роботи. Держлікслужба має завершити реорганізацію, мають бути прийняті нові Ліцензійні умови, рівень провадження аптечної діяльності повинен відповідати європейському. Це ті першочергові кроки, до виконання яких було б недоречно й некваліфіковано впроваджувати самоврядування у фармацевтичній галузі.

— Однією з ініціатив АПАУ в 2015 р. є створення Кодексу етичної діяльності аптечних закладів. Як відомо, на VII Національному з’їзді фармацевтів України, який відбувся 15–17 вересня 2010 р., було ухвалено Етичний кодекс фармацевтичних працівників України. Але ініціатива щодо етичного кодексу для аптечних закладів в Україні виникла вперше. Скажіть, будь ласка, що це за кодекс?

В.Р.: Так, до нас цього ніхто не робив, хоча це й дуже важлива ініціатива, потребу в якій фармацевтична спільнота відчуває вже давно. Кодекс етичної діяльності аптечних закладів встановлює загальні принципи професійної етики, морально-етичні правила, які спрямовані на підвищення стандартів діяльності аптек. Ці домовленості добровільно виконуватимуться аптечними закладами при організації та веденні аптечного бізнесу. При розробці кодексу ми керувалися необхідністю дотримання професійної етики та принципів чесної конкуренції, пропаганди й поширення практики ведення відповідального, соціально орієнтованого аптечного бізнесу.

— Аптечна професійна асоціація України є партнером багатьох громадських об’єднань як в Україні, так і за її межами. Які результати такої співпраці?

В.Р.: Співпраця з фармацевтичними об’єд­наннями дає нам можливість не лише вчитися один в одного, але й консолідувати зусилля в тих питаннях, де поодинці було б складно домогтися успіху. АПАУ має партнерські відносини з багатьма громадськими об’єднаннями України, зокрема, Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine, Асоціація виробників інноваційних ліків АПРАД, Асоціація «Виробники ліків України», ФАРМ­УКРАЇНА, ФАРМРАДА, ФАДО та інші. Також задля впровадження міжнародного досвіду ми співпрацюємо з громадськими об’єднаннями та асоціаціями країн Європи. Зокрема, налагоджені партнерські відносини з фармацевтичними спільнотами Литви та Латвії.

— АПАУ є організатором найбільш важливого фармацевтичного заходу України — Аптечного саміту. Як пройшов захід у 2015 р.?

І.Ч.: Цього року саміт зібрав більше 200 фахівців галузі: власників аптек і аптечних мереж, виробників, дистриб’юторів, представників влади та регуляторних органів, профільних громадських об’єднань, експертів з Латвії, Туреччини, Франції та Польщі. Уперше в саміті взяли участь голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець і заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Шафранський.

Ми проводимо Аптечний саміт уже вшосте — для нас це можливість консолідувати учасників аптечного ринку, провести прямий діалог з представниками державних відомств і регуляторного сектору, проаналізувати результати і тенденції фармацевтичної галузі, обмінятися досвідом.

— Які плани має АПАУ на наступний рік?

І.Ч.: Пріоритетними для нас залишається удосконалення стандартів провадження аптечної практики в Україні в інтересах як членів Асоціації, так і пацієнтів, забезпечення захисту прав членів асоціації, розвиток галузі. Звичайно, Аптечна професійна асоціація України буде продовжувати працювати над вдосконаленням законодавчої бази та дерегуляцією.

Членами Аптечної професійної асоціації України є найкращі аптечні заклади, які надають фармацевтичні послуги на високому рівні, забезпечують стандарти якості та знаходяться на шляху постійного розвитку. Маємо надію, що ми в цьому є для них надійним помічником, партнером, чиє завдання — створити максимально вигідні умови для розвитку аптечної справи, забезпечити прозорі й чесні конкурентні умови для усіх учасників ринку. Ми працюємо над цим кожного дня й досягли значних успіхів. Тож одне з головних завдань на майбутній рік — продовжувати розвиватися і бути корисними.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті