МОЗ відмовляється надати контракти із міжнародними організаціями профільному комітету

Як підкреслила голова Комітету Ольга Богомолець, секретаріатом Комітету проведено аналіз результатів закупівель у 2015 р., під час якого виявлено численні зауваження та порушення. Ця інформація була надіслана народним депутатам. «Наведу декілька цифр. При порівнянні із референтними цінами за препарат Куван переплачено 500 тис. грн., за Орфадин — 126 тис. грн., за Октагам — 18,8 млн грн., за Велкейд — 343 тис. грн., за Новосевен — 2,209 млн грн. і т.д. Також є порушення і щодо термінів придатності поставленої продукції — в деяких випадках вони становили менше місяця. Цей аналіз не претендує на повну вичерпність та на роль останньої інстанції. Наше завдання — виявити, чому цей закон став частиною корупційної системи та чому стали можливими такі порушення. Я як один із авторів законопроекту про міжнародні закупівлі несу відповідальність за те, щоб він виконав свою функцію, щоб закупівлі проводилися чесно та без зловживань. Але Комітет не може виконати контролюючу функцію, оскільки МОЗ відмовило у наданні копії договорів із міжнародними організаціями у 2015–2016 рр. Тому не можна гарантувати, що подібні випадки не повторяться», — зазначила О. Богомолець. Вона додала, що виступає не проти закупівель із залученням міжнародних організацій, а за те, щоб вони проводилися чесно.

Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун повідомила, що більшість поставок за кошти 2015 р. вже завершено. Наразі не надійшла одна вакцина, оскільки поки що в ній немає потреби, а також препарати, які додатково закуплено на зекономлені кош­ти. «Минулого року ми зекономили 118 млн грн., за які докупили необхідні ліки. 40% переможців тендерів 2015 р. — це нові виробники, які до цього часу не мали доступу до участі в закупівлях. Переважна кількість ліків закуплена безпосередньо у виробників. Так, наприклад, для орфанних захворювань 100% продукції надійшло від виробників. Що стосується закупівель 2016 р., то в Україну поставлено 11% закуплених ліків, багато із них вже в регіонах. Наразі відбулося більше половини тендерів, а решта пройде цього місяця. Передоплата за ліки 2016 р. нині знаходиться на рахунках міжнародних організацій (843 млн грн. — ЮНІСЕФ, 1,066 млрд грн. — Crown Agents, 2,034 млрд грн. — ПРООН), але якщо на ці кошти нараховуватимуться відсотки, то вони будуть накопичуватися на нашу користь і можуть бути спрямовані на закупівлю додаткових ліків. Що стосується 2017 р., то йде підготовка номенклатури робочою групою експертів і вже завершено 75% цієї роботи. Очікується, що контракти будуть підписані в березні–квітні. Тоді ж буде закуплена валюта та перерахована міжнародним організаціям», — повідомила виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я.

Вона також наголосила, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі», закупівлі відбуваються відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій. Тому це їх право — не показувати договори, це їх комерційна таємниця. Таким чином, МОЗ заборонено їх демонструвати.

У. Супрун додала, що не ознайомлена із результатами аналізу закупівель, проведеним секретаріатом Комітету, але ті цифри, які озвучила О. Богомолець, не відповідають дійсності: «Не знаю, звідки секретаріат взяв цю інформацію. Дивіться на документи, опубліковані на офіційній сторінці МОЗ. Враховуйте зміну курсу валюти, проаналізуйте закупівлі не поодиноких препаратів, а в цілому. А в цілому кошти якраз були зекономлені, і ми закупили більше, ніж в 2014 р.».

Прим. ред.: зазначимо, що наше видання проаналізувало надану Міністерством інформацію щодо закупівель 2015 р. станом на 19 грудня 2016 р. та порівняло обсяги закупівель та ціни на препарати із закупівлями у 2014 р. Так, близько 55% продукції, закупленої за кошти держбюд­жету 2015 р. через міжнародні закупівельні агенції, ще не було поставлено. Більше ніж 80% поставок фармпродукції здійснюватиметься через дистриб’юторів, тобто виключити посередників з ланцюга поставок не вдалося. Аналіз свідчить, що міжнародними агенціями закуплено на 13% менше доз препаратів, ніж закуповувалося МОЗ у 2014 р., при цьому коштів витрачено майже на 30% більше. Таким чином, про економію мова не йде, а інформація У. Супрун далека від дійсності.

Народних депутатів надзвичайно зацікавила інформація щодо відсотків, які нараховуються на кошти для закупівель ліків. Проте більш розгорнуто на це питання У. Супрун не змогла відповісти.

За словами О. Богомолець, сьогодні народні депутати втратили контроль над використанням мільярдів бюджетних грошей, тому необхідно віднайти механізм, яким чином його відновити. Голова Комітету повідомила, що направила запит до Міністерства юстиції із проханням пояснити, на якій підставі міжнародні організації відмовляються розкрити контракти. «На сьогодні всі, хто виступає проти закупівель через міжнародні організації, оголошуються корупціонерами. Але це неправда. Ми за чесність. Я хочу, щоб всю цю інформацію незаангажовано оцінила третя сторона», — додала вона.

Заступник голови Комітету Олег Мусій повідомив, що на підставі цієї аналітичної довідки він звернувся до Генеральної прокуратури Украї­ни, Національного антикорупційного бюро та Служби безпеки України із заявою про перешкоджання його діяльності та вчинення злочину посадовими особами МОЗ та з проханням розслідувати цю інформацію: «Ми не знаємо жодних умов контрактів, не можемо виявити слабкі сторони закону, який запровадив нові процедури закупівель. Ситуація кричуща — поставки провалені, деякі ліки закуп­лені за значно завищеними цінами, приходять майже прострочені. У. Супрун посилається на заборону оприлюднювати вказані документи з боку міжнародних організацій. Це просто абсурд — безконтрольно виводити з країни бюд­жетні мільярди і не нести за це жодної відповідальності. Сподіваюся на негайну реакцію компетентних правоохоронних органів».

Народний депутат Андрій Шипко нагадав, що коли Парламент підтримав законопроект щодо міжнародних закупівель, очікувалося, що будуть досягнуті наступні цілі: боротьба із корупцією, прямі закупівлі у виробника, своєчасне надходження ліків до закладів охорони здоров’я. «Цей закон працює вже 2 роки, але краще від цього не стало. Ліки вчасно не поставлено, кошти за кордоном, ми їх не контролюємо, як і не контролюємо процес поставок. І все це прикривається комерційною таємницею, а МОЗ маніпулює інформацією про досягнуті результати. Ми як автори цієї законодавчої ініціативи повинні її відмінити, якщо закон приносить тільки шкоду народові України», — зазначив А. Шипко.

На думку першого заступника голови Комітету Оксани Корчинської, потрібно не відміняти закон, а вносити до нього зміни. Зокрема, прописати, що закупівлі мають проводитися виключно у виробника.

Вона також запропонувала МОЗ провести закрите засідання Комітету: «Якщо міжнародні організації бояться розголосу, то можна їх поінформувати, що народні депутати мають доступ до інформації для службового користування (ДСК) і не будуть розголошувати їх дані. Але ми маємо право це знати».

Більшістю голосів Комітет прийняв рішення повідомити правоохоронні органи про перешкод­жання своїй діяльності.

Цього дня на порядку денному засідання також стояв розгляд колективного звернення народних депутатів України стосовно нещодавнього виключення зі складу головних позаштатних спеціалістів МОЗ України за спеціальністю «Фізіо­терапія. Медична реабілітація» Володимира Козявкіна. Замість нього був призначений Володимир Голик, директор школи реабілітаційної медицини Українського католицького університету.

За словами У. Супрун, зміна у складі позаштатних спеціалістів обумовлена тим, що нині потрібно майже з нуля побудувати нову систему реабілітації в Україні. «Доктор Козявкін має великий досвід, але він вузький спеціаліст в дитячій реабілітації, а нам потрібна людина, яка має ширші знання та бачення нової системи. Ми і надалі будемо звертатися до В. Козявкіна та залучати його до діяльності в групі експертів з реабілітації. Ми підтримуємо і морально, і фінансово його методологію та клініку, про що розмовляли із доктором кілька днів тому. Вважаю, що такий досвід необхідно передати іншим лікарям», — запевнила присутніх в.о. міністра.

Відповідаючи на запитання, що далі відбуватиметься з інституцією головних позаштатних фахівців МОЗ України, вона повідомила, що Міністерство працює над новим положенням. Передбачається, що по кожному напрямку буде працювати група спеціалістів (5–8) замість одного позаштатного спеціаліста. Вони будуть відігравати важливу роль у процесі закупівель, надаючи поради щодо найменувань ліків та їх обсягу. Вони також долучатимуться до розробки міністерських законопроектів та протоколів лікування.

У свою чергу, народний депутат Ігор Шурма попросив керівництво МОЗ не створювати напругу та не приймати рішень щодо зміни позаштатних фахівців, доки ще не прийнято нове положення.

Законотворча робота

Члени Комітету одноголосно підтримали доопрацьований законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про відпустки» (щодо врегулювання питання відпустки на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів), зареєстрований під № 4139 народними депутатами Антоном Яценком та Олександром Дроздиком. Нагадаємо, що він вже розглядався на засіданні Комітету 18 травня 2016 р.

Як наголосив член Комітету Олексій Кириченко, даним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про відпустки» та встановити, що працівники, які мають дітей віком до 14 років, мають право отримати відпустку на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів у навчальних закладах на відповідній території як без збереження заробітної плати, так і з оплатою повністю або частково на умовах і у розмірах, визначених колективним договором.

Це дозволить застосовувати необхідні для запобігання поширенню інфекційних хвороб заходи повною мірою, убезпечить дітей від можливих хвороб та забезпечить повноцінний догляд працюючого дорослого населення за малолітніми дітьми.

Законопроект «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі послуг реабілітації в реабілітаційних центрах та реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів (реєстр. № 4037а) представила один із його авторів Ірина Сисоєнко. Зокрема, документом пропонується визначити, що дія закону «Про публічні закупівлі» не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги реабілітації в реабілітаційних центрах та реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів.

Такі послуги є цільовими та адресними (спрямованими на лікування конкретного хворого з чітко визначеною патологією в умовах конкретного реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за прямим направленням відбіркової комісії лікувального закладу), тому придбання таких послуг не може здійс­нюватися на конкурсний основі.

Більшістю голосів було прийнято рішення підтримати законопроект та рекомендувати Парламенту прийняти його в першому читанні.

Члени Комітету також підтримали ініціативу щодо створення робочих груп для підготовки до другого читання прийнятих за основу проектів законів:

• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання законодавства у сфері застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування» (реєстр. № 1242);
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги (реєстр. № 4449);
• «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів» (реєстр. № 4074);
• та направленого на повторне перше читання проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (реєстр. № 4770).

Склад робочих груп буде затверджено на наступному засіданні Комітету.

О. Богомолець також нагадала, що 8 лютого Верховна Рада України прийняла рішення щодо проведення парламентських слухань на тему «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє» (реєстр. № 5600), які відбудуться 1 березня. Також найближчим часом буде розглянуто проект постанови Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему: «Раціональна фармацевтична політика та забезпечення населення ефективними, безпечними та доступними лікарськими засобами (19 квітня 2017 року)» (реєстр. № 5601).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!