Як удосконалити державне регулювання цін на доступні ліки

Минув рік від початку дії урядової програми «Доступні ліки». Усі учасники програми роблять все необхідне, щоб вона працювала без перебоїв, а лікарські засоби залишалися доступними. Однак у ході її реалізації продовжують виникати практичні питання, у тому числі в частині державного регулювання цін на них. Неодноразово це питання обговорювалося під час засідань робочої групи з питань проведення аналізу ефективності функціонування механізмів державного регулювання цін на лікарські засоби. Однак досі єдиного рішення, яке б відобразилося у змінах до урядових постанов, немає, а дискусії в експертному середовищі та МОЗ України тривають.

Законом України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон) встановлено, що гранична ціна — максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання.

Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни на товар. Те ж саме стосується граничної торговельної надбавки.

Згідно з наведеним у Законі визначенням фіксована ціна — обов’язкова для застосування суб’єктами господарювання ціна, встановлена Урядом, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.

Ст. 20 Закону визначає адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення. Так, серед іншого, до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Мова йде про вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання, і штраф у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки. Фактично Законом визначено, що порушенням є відпуск за ціною, вищою від встановленої відповідно до запровадженого способу державого регулювання.

Отже, при відпуску лікарських засобів за цінами, нижчими ніж фіксовані, що не є порушенням, не може бути застосовано адміністративно-господарських санкцій.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ДОСТУПНІ ЛІКИ

Постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» визначено, що МОЗ України встановлює граничні оптово-відпускні ціни на препарати (міжнародні непатентовані назви — МНН), включені до урядової програми.

Постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» встановлено граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10%, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15%, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків на препарати (МНН), включені до урядової програми.

Але в той же час Порядок відшкодування вартості лікарських засобів (далі — Порядок), затверд­жений постановою КМУ від 17.03.2017 р. № 152, встановлює, що ціни на лікарські засоби, внесені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр), є фіксованими (читати як «обов’язкові для застосування суб’єктами господарювання ціни, встановлені МОЗ України») на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення.

У звіті про відпущені ліки, який суб’єкт господарювання подає розпоряднику бюджетних коштів для отримання відшкодування, має бути вказана у тому числі фактична роздрібна ціна реалізації упаковки. У Реєстрі є колонка з назвою «Роздрібна ціна». Тобто потенційно можуть виникати ситуації, коли фактичні роздрібні ціни реалізації відрізняються від цін, зазначених у колонці «Роздрібна ціна» Реєстру.

Виходить, що на доступні ліки встановлюється декілька регуляцій одночасно:

  • необхідність декларування зміни оптово-відпускних цін;
  • встановлення граничних надбавок і цін;
  • встановлення фіксованих цін.

Якщо проводити аналогію між Порядком та Порядком відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою від 23.03.2017 р. № 239, слід зазначити, що фактична роздрібна ціна в аптеці на препарати інсуліну може бути нижчою за референтну ціну (ціна повного відшкодуваня), яка зазначена в Реєстрі, також передбачено механізм визначення ціни відшкодування та доплати пацієнтом за препарати інсуліну.

При цьому надмірне регульовання цін на доступні ліки не гарантує того, що вони є однаковими в усіх українських аптеках.

Як неодноразово наголошували учасники ринку, є непоодинокі випадки, коли в аптечних закладах для споживача, який придбаває препарат за власні кошти, кінцева роздрібна ціна суттєво відрізняється й навіть буває нижча за фіксовану ціну на аналогічний лікарський засіб, включений до програми відшкодування.

Наразі у професійних колах триває дискусія щодо того, яке регулювання встановити на доступні ліки: відмовитися від граничних націнок та залишити фіксовані ціни чи відмовитися від фіксованих цін на користь граничних націнок та граничних цін.
Досвід європейських країн свідчить про застосування саме фіксованих цін на препарати, включені до програм відшкодування. При цьому ціна фіксується на рівні всіх ланцюгів постачання лікарських засобів: виробників, дистриб’юторів і роздрібної ланки. Фіксована ціна включає всі податки і надбавки.

З метою прозорого ціноутворення держава має встановити фіксовані ціни. Крім того, варто заборонити будь-яку промоційну активність відносно препаратів, включених до програми відшкодування, з метою дотримання дисципліни фіксованих цін.

Не секрет, що окремими виробниками та суб’єктами ринку роздрібної реалізації лікарських засобів укладаються договори, які передбачають надання бек-маржі останнім, та можуть створювати:

  • нерівні умови для суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами залежно від розміру аптечної мережі та обсягів товарообігу;
  • суттєві економічні бар’єри для виходу на ринок чи усунення з ринку інших суб’єктів гос­подарювання.

Хто має займатися цим питанням? Можливо, воно має знаходитися у фокусі уваги Антимонопольного комітету України. Саме він і має дослідити, чи може встановлення в окремих аптечних мережах, які не беруть участі в програмі «Доступні ліки», нижчих від зазначених у Реєстрі роздрібних цін, призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Можливо, існує потреба в перегляді законодавства і внесенні змін з метою вдосконалення цінового регулювання на доступні ліки. Питання дискусійне, тому ми продовжуватимемо досліджувати його й надалі.

А ЯК У ІНШИХ?

У той же час практика встановлення мінімальної ціни існує на українському ринку алкогольних напоїв. Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» надано визначення поняття «мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої». Згідно з визначенням це — ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100% спирту, обчислені з урахуванням найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої — ціни, які визначаються, виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Більше того, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

Також Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено необхідність встановлення виробником або імпортером максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби, яка декларується. За порушення у вигляді продажу за роздрібною ціною, вищою ніж задекларовано, також передбачено штрафні санкції.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи