Проект USAID «Безпечні та доступні ліки» (SAFEMed): відбулася перша зустріч зацікавлених сторін

Учасників зустрічі привітав Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України. Він подякував USAID за підтримку реформ у системі охорони здоров’я в Україні та зауважив наступне: «Ми сповнені оптимізму відносно заходів, які вже зроблені, незважаючи на критику, яка лунає на нашу адресу. Ми робимо свою справу і будемо її робити спільно з USAID, у тому числі в рамках проекту SAFEMed».

Щодо основних векторів співпраці МОЗ України та проектів, які фінансуються USAID, заступник міністра повідомив, що наразі профільне міністерство за підтримки міжнародних експертів розробило та впроваджує комунікаційну стратегію щодо Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік). Крім того, планується спільна робота в напрямку впровадження електронного досьє для реєстрації лікарських засобів.

На сьогодні існує низка актуальних завдань для МОЗ України у контексті поліпшення медикаментозного забезпечення населення, й технічна допомога міжнародних експертів у їх виконанні важлива. Як відомо, вже рік в Україні реалізується урядова програма «Доступні ліки», яка передбачає відшкодування вартості окремих лікарських засобів з боку держави. Для профільного міністерства існує надважливе завдання — запровадження електронного рецепта. «Електрон­ний рецепт, крім іншого, — це інструмент для оперативного збору й моніторингу даних та стану реалізації програми й, безумовно, його запровадження сприятиме підвищенню фізичної доступності лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню», — зазначив заступник міністра. З огляду на те, що Уряд має намір збільшити фінансування реімбурсації, перед МОЗ України постало завдання щодо ефективного розширення програми «Доступні ліки». А для цього слід розуміти критерії щодо включення нових нозологій у цю програму.

Від імені USAID учасників зустрічі привітала Аліна Юрова, координатор проекту. Вона підкреслила, що для реалізації завдань проекту важливе відкрите обговорення. «Сьогодні проект поділиться з вами планами і пропозиціями щодо удосконалення існуючих систем та створення нових корисних механізмів. Експерти проекту презентують кращі міжнародні практики та методології, які можуть бути застосовані для ефективнішого використання ресурсів, які має держава. Це стосується Національного переліку, гарантованого пакету медичних послуг та інших питань», — зазначила доповідач.

ПРО ПРОЕКТ SAFEMED

Огляд заходів проекту SAFEMed презентувала Уаніта Фолмсбі. Рішення стосовно реалізації в Україні проекту SAFEMed було прийняте у вересні минулого року. «Мета нашого 5-річного проекту — посилення фармацевтичної системи в Україні задля забезпечення прозорості та економічної ефективності заходів у сфері охорони здоров’я», — повідомила спікер.

Проект підтримуватиме МОЗ України у впровадженні фармацевтичної політики, спрямованої на поліпшення медикаментозного забезпечення через втілення 3 наступних стратегічних цілей:

• зміцнення фармацевтичного управління;
• оптимізація фінансування фармацевтичного сектору;
• покращання доступності та належного застосування основних лікарських засобів.

Методологічна підтримка проекту включає такі заходи:

• сприяння підзвітності через фармацевтичні політики, норми, настанови та стандартні операційні процедури; інституціоналізація фармацевтичних процедур та структур;
• надання технічної підтримки задля посилення сталості впровадження Національного переліку та регулярного процесу його оновлення;
• надання підтримки у впровадженні мультикритеріального аналізу рішень та оцінки медичних технологій; забезпечення інституційної сталості цих інструментів;
• підвищення прозорості та підзвітності в фармацевтичному секторі, підтримка рамкових угод та забезпечення їх інтеграції в систему ProZorro;
• надання підтримки у створенні централізованої закупівельної організації;
• надання підтримки в розробці та впровадженні гарантованого державою пакету медичних послуг;
• надання технічної допомоги для максимізації наявних та залучення нових ресурсів у систему медикаментозного забезпечення населення;
• підтримка та розвиток потенціалу в питаннях визначення та прогнозування потреби в основних лікарських засобах;
• використання науково-технічних досягнень задля вирішення проблем забезпечення лікарськими засобами.

Проект SAFEMed співпрацюватиме з МОЗ, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку), ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (далі — ЦГЗ), ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ), професійними асоціаціями, пацієнтськими організаціями, обласними адміністраціями та закладами охорони здоров’я, а також Експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів.

У грудні 2017 р. затверджено робочий план проекту. Серед ключових напрямків роботи доповідач виокремила наступні:

1. Програма «Доступні ліки». Проект спів­працюватиме з МОЗ України щодо удосконалення управління та розширення асортименту лікарських засобів, що підлягають реімбурсації.

2. Основні лікарські засоби. Цей напрямок співпраці спрямований на розвиток потенціалу Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів для впровадження та інституалізації передових практик оцінки медичних технологій й створення прозорого сталого процесу відбору лікарських засобів. Також проект надаватиме підтримку МОЗ у створенні агенції з оцінки медичних технологій як юридичної особи для відбору ефективних та економічно доцільних препаратів для закупівель та реімбурсації.

3. Централізовані та регіональні закупівлі. Проект підтримуватиме МОЗ України у створенні централізованої закупівельної організації, а також сприятиме розвитку спроможності цієї організації, у тому числі шляхом розробки та внесення змін до нормативно-правових актів, необхідних для її належного функціонування, розробки внутрішніх організаційних документів та підтримки співробітників.

4. Інформація для прийняття рішень щодо інноваційних та орфанних препаратів. Проект надаватиме технічну допомогу МОЗ України та Асоціації орфанних захворювань у створенні Реєстру орфанних пацієнтів, а також навчатиме мультикритеріальному аналізу для визначення пріоритетів та прийняття рішень.

5. Підвищення ефективності реєстрації лікарських засобів шляхом електронного управління досьє. Проект надаватиме підтримку ДЕЦ у розробленні безпечної системи електронного архівування для управління процесом подання та перегляду заявок на реєстрацію лікарського засобу в Україні.

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Оксана Лебега, старший технічний радник SAFEMed з фармацевтичних політик та урядування, представила до уваги слухачів аналітичну доповідь на тему «Сприяння підзвітності через фармацевтичні політики».

Радник проекту зазначила, що нині у госпітальному сегменті великий обсяг державних кош­тів витрачається на лікарські засоби, щодо ефективності яких відсутні дані у міжнародних джерелах. Так, за підрахунками аналітиків, у 2016 р. на регіональному рівні було витрачено на закупівлі ліків, щодо ефективності яких не існує доказової бази з доказовістю високого ступеня, майже 70 млн грн. Крім того, спостерігаються непоодинокі випадки, коли ціна того самого препарату в регіональних торгах є вищою, ніж у централізованих. Таким чином, процес госпітальних закупівель у регіонах має низку суттєвих проблем.

У цьому контексті важливо звернути увагу на ключові особливості та показники українського фармринку. Споживання лікарських засобів, як і раніше, фінансується переважно за рахунок споживача. Пацієнт за власні кошти купує 9 із 10 придбаних упаковок та покриває більше 90% витрат. За підсумками 2017 р., госпітальні закупівлі становлять 12,6% в грошовому та 8,9% у натуральному вираженні від загального обсягу ринку лікарських засобів. Централізовані закупівлі у 2017 р. становили 3% у грошовому та 0,4% в натуральному вираженні від загального обсягу ринку ліків.

Доповідач звернула увагу на розподіл фінансового навантаження у процесі медикаментозного забезпечення населення. Левову частку витрат несе український споживач. З власної кишені громадян оплачується більше ніж 90% усіх придбаних лікарських засобів. Близько 9–10% акумулюють регіональні торги, 3–4% — централізовані закупівлі через міжнародні організації.

Тобто на сьогодні в системі медикаментозного забезпечення спостерігається обмежене державне фінансування, разом з тим навіть ті незнач­ні ресурси, які держава виділяє на закупівлю ліків, використовуються неефективно.

З метою вирішення нагальних проблем медикаментозного забезпечення міжнародні експерти пропонують наступні рішення:

• остаточне визначення захворювань та патологічних станів (мають відповідати пакету гарантованих послуг), лікування яких є пріо­ритетом держави із застосуванням інструмента мультикритеріального аналізу;
• оптимізація Національного переліку та його застосування при формуванні пакету гарантованих послуг;
• прийняття рішень щодо відбору для закупівлі та реімбурсації з 2019 р. інноваційних та генеричних препаратів, які історично закуповувалися за державні кошти,
• прийняття рішень щодо включення аналогових інсулінів у Національний перелік;
• централізація закупівлі дороговартісних препаратів, які мають доведену ефективність, безпеку з урахуванням економічної доцільності;
• виключення орфанних лікарських засобів з Національного переліку як тимчасовий захід (як в ситуації з інсулінами) на перехідний період.

Міжнародні експерти відмічають, що відсутність послідовності між безмежною обіцянкою та обмеженими ресурсами призводить до неявного та прихованого нормування через списки очікування, низьку якість, нерівність та ін. у багатьох країнах з низьким та середнім доходом (Low and Middle Income Countries — LMIC) усе ще відбувається ситуативна, випадкова серія непрозорих рішень, що відображає конкуруючі інтереси різних зацікавлених сторін (Glassman et al., 2012).

Прийняття рішень в охороні здоров’я — складний процес, який відбувається в рамках послідовності від генерування даних до розгляду та повідомлення прийнятого рішення (Гетгебур та ін., 2008).

Якими інструментами радять користуватися експерти при прийнятті рішень щодо лікарських засобів? О. Лебега визначила низку актуальних завдань, вирішенню яких сприятиме SAFEMed, зокрема йдеться про наступні:

• необхідність більш систематичного та прозорого процесу вибору тем для оцінки за допомогою MCDA;
• посилення застосування найкращих наявних даних в оцінці медичних технологій;
• покращання фінансування за рахунок державного бюджету через прогнозування та аналіз впливу на бюджет;
• поліпшення процесу розгляду/прийняття рішень Експертним комітетом та агенцією з оцінки медичних технологій;
• застосування інших стратегій для підвищення ефективності використання ресурсів, а саме: централізація закупівель та запровадження процедури перемовин для дороговартісних лікарських засобів, розробка та впровадження політики ціноутворення та сучасних механізмів оплати за діагностично спорідненими групами захворювань (Diagnosis-related group — DRG) та ін.

Підтримка проекту спрямовуватиметься на розвиток потенціалу новоствореного Експертного комітету, впровадження провідних практик з оцінки медичних технологій, створення прозорого та сталого процесу відбору лікарських засобів, розробки науково обґрунтованого Національного переліку, політик, законодавства, норм, стандартів тощо.

Що сьогодні вже зроблено з метою подальшого впровадження в Україні сучасних інструментів для прийнятті рішень щодо лікарських засобів?

О. Лебега нагадала, що розпорядженням КМУ від 30.11.2016 р. № 1013-р схвалено Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, де серед іншого передбачається, що державний гарантований пакет медичної допомоги поширюватиметься на всіх громадян України та включатиме забезпечення лікарськими засобами при наданні медичної допомоги.

Урядова програма «Доступні ліки» міститиме амбулаторні рецептурні лікарські засоби, які внесені до Національного переліку та вартість яких повністю або частково відшкодовується через механізм реімбурсації.

Більше того, Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» визначено, що оплаті за рахунок кош­тів Державного бюджету України підлягають лікарські засоби, включені до Національного переліку, затвердженого постановою КМУ, та програми медичних гарантій. Тобто Національний перелік відіграє важливу роль у процесі реформування системи медикаментозного забезпечення та медичної галузі в цілому. На сьогодні створено відповідну законодавчу базу щодо його функціонування та застосування.

Зокрема, Національний перелік затверджений постановою КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» у редакції постанови КМУ від 13.12.2017 р. № 1081. Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку затверджене наказом МОЗ України від 07.10.2016 р. № 1050. Положення про Національний перелік та Положення про експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів затверджені наказом МОЗ України від 11.02.2016 р. № 84. Крім того, за словами О. Лебеги, на сьогодні вже розроблений проект настанови з оцінки медичних технологій. Проект опублікований на офіційному сайті Експертного комітету.

Проте в нормативній базі щодо регулювання Національного переліку існують прогалини, заповненням яких займатиметься проект SAFEMed.

О. Лебега повідомила, що в рамках проекту SAFEMed передбачений контракт з міжнародними партнерами для надання довгострокової технічної допомоги Україні з питань оцінки медичних технологій. Очікується, що у квітні–травні поточного року ці партнери розпочнуть роботу в Україні. Але вже сьогодні, на думку доповідача, необхідно створити робочу групу для визначення подальших планів. Ця робоча група має напрацювати «дорожню карту» задля ефективного впровадження Національного переліку.

Рекомендації міжнародних експертів мають знайти відображення в нормативних документах. Їх розробкою займатиметься юридична компанія, з якою буде підписано контракт.

Відносно створення спеціалізованого механізму для реімбурсації/закупівлі інноваційних та дороговартісних препаратів також передбачена співпраця з міжнародними експертами, у ході якої буде розроблено план дій для впровадження такого механізму.

О. Лебега повідомила, що у квітні поточного року відбудеться 2 семінари з оцінки медичних технологій, які проводитимуть міжнародні експерти Хайме Еспін та Ектор Кастро. Мета цих заходів — визначення переліку критеріїв для пріоритизації нозологій. У подальшому буде створена Мультидисциплінарна робоча група з MCDA, яка працюватиме над визначенням та уточненням цих критеріїв.

Задля розвитку системи відбору лікарських засобів та потенціалу Експертного комітету планується впровадження систематичних процесів для критичної оцінки та надання рекомендацій щодо регулярного оновлення Національного переліку. Цей напрямок роботи також передбачає співпрацю з міжнародними субпідрядниками. У результаті очікуються розробка та впровадження стандартних операційних процедур для Експертного комітету щодо процесу оцінки досьє із застосуванням оцінки медичних технологій.

Проект SAFEMed надаватиме фінансову підтримку Експертному комітету. А головним завданням проекту є надання технічної підтримки при створенні агенції з оцінки медичних технологій в Україні. Тому протягом поточного року експерти повинні оцінити діючу нормативну базу та визначити, яких змін вона потребує для організації розвитку та сталого фінансування цієї агенції.

Після реалізації всіх запланованих заходів експерти проекту SAFEMed очікують, що для Національного переліку буде розроблена нова структура, яка міститиме міжнародні непатентовані назви препаратів, їх призначення — для госпітального чи амбулаторного споживання, та розмір відшкодування (повне, часткове з незначною та значною співоплатою). «Це можлива структура Національного переліку, не виключено, що вона буде іншою, але важливо, щоб у Національному переліку були визначені категорії для закупівель та реімбурсації», — зазначила радник.

Ще одна важлива мета проекту SAFEMed — сприяння забезпеченню доступності інноваційних лікарських засобів для пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом, у тому числі шляхом створення зв’язку між Автоматизованою інформаційною системою з фармаконагляду та Націо­нальним реєстром хворих на туберкульоз, яка дозволить лікарю фтизіатру не тільки фіксувати побічні реакції та відсутність ефективності протитуберкульозних лікарських засобів, але й вчасно повідомляти департамент фармаконагляду ДЕЦ з метою встановлення причинно-наслідкового зв’язку між зафіксованою побічною реак­цією та лікарським засобом. Нині йдеться про забезпечення доступності препарату бедаквіліну. ВООЗ надала чіткі рекомендації щодо його застосування, передбачивши активний моніторинг побічних реакцій. Автоматизована інформаційна система з фармаконагляду, яка створена в Україні за підтримки проекту SIAPS, уже здійс­нює обмін даними щодо побічних реакцій та відсутності ефективності протитуберкульозних лікарських засобів з ВООЗ.

Тарас Савчук, старший технічний радник проекту SAFEMed, повідомив, які заходи щодо забезпечення доступу до лікарських засобів передбачені в рамках роботи проекту.

Він нагадав, що у 2016 р. проводилося оцінювання національної системи забезпечення лікарськими засобами України. Виявилося, що вона має низку суттєвих недоліків. Вирішити всі проб­леми одночасно неможливо, але необхідно послідовно починати працювати над виявленими прогалинами. Перше — це визначення потреби в ліках, друге — закупівлі, і третє — облік руху та обіг лікарських засобів.

На сьогодні існують декілька нормативно правових актів, які певним чином регулюють питання щодо визначення потреби в лікарських засобах. Зокрема, Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами й установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом МОЗ від 11.07.2017 р. № 782. Також існують інші накази, специфічні для окремих препаратів, наприк­лад щодо затвердження Методики розрахунку потреби в антиретровірусних або протитуберкульозних препаратах.

Тобто методики визначення потреби існують, але їх практичне застосування — це складне питання. Тому проект SAFEMed планує провести 2 види тренінгів для персоналу лікувально-профілактичних закладів:

• з визначення потреби в основних лікарських засобах;
• з визначення потреби у препаратах для лікування туберкульозу з використанням спеціалізованого програмного забезпечення QuanTB.

Як зауважив доповідач, тренінги це ургентний захід, тому що регіони мають визначити потребу до 1 липня поточного року, тому тренінги важливо провести якомога раніше.

Тренінги з визначення потреби в протитуберкульозних препаратах відбудуться протягом квітня–червня 2018 р. Заплановано 4 тренінги для 79 співробітників протитуберкульозних закладів. Реалізація цих заходів відбудеться в тісній співпраці з ЦГЗ.

Стосовно тренінгів з визначення потреби в основ­них лікарських засобах наразі тривають перемовини з МОЗ України, ДЕЦ та регіонами на предмет кількості учасників та дат проведення. За словами доповідача, наразі кількість бажаючих вже перевищила 1000 осіб. Планується провести близько 8 тренінгів протягом квітня–травня 2018 р.

Наступне питання — закупівлі лікарських засобів. Доповідач умовно поділив їх на національні, у тому числі регіональні, та міжнародні, які відбуваються із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі. За словами радника, при закупівлях на національному рівні є велика кількість питань, які слід вирішити.

Як відомо, згідно із затвердженою Кабінетом Міністрів України Концепцією реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів в Україні має з’явитися централізована закупівельна організація. Т. Савчук повідомив, що експерти проекту SAFEMed брали участь у розробці певних документів для цієї організації, але наразі необхідно розробити план та графік її створення.

«Які ми маємо ресурси, аби підтримати дану реформу? Перше — це можливість фінансової підтримки централізованої закупівельної організації для того, щоб забезпечити принаймні запуск та її функціонування на початковий період. Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією також виділив певні ресурси для цього», — повідомив Т. Савчук.

При цьому не варто забувати про такий потенційний ресурс, як фінанси регіонів. «Усі ви знаєте, що обсяг коштів, які на даний час витрачаються регіонами при закупівлі лікарських засобів, рахується мільярдами, і тому економне використання даного ресурсу в рамках діяльності централізованої закупівельної організації є вкрай важливим. Разом з тим це також може стати одним із джерел забезпечення функціонування та розвитку централізованої закупівельної організації залежно від обраного механізму фінансування», — зазначив доповідач.

Ще один напрямок активності, пов’язаної з централізованою закупівельною організацією, — це рамкові угоди. За словами Т. Савчука, цей механізм дозволяє зекономити до 40% коштів. «Прийняття Мінекономрозвитку наказу про врегулювання даного питання (прим. ред. — наказ Мін­економрозвитку від 15.09.2017 р. № 1372 «Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод») та робота, яка наразі ведеться Мінекономрозвитку та ДП «ProZorro» в плані інтеграції даного механізму в систему ProZorro, дає надію на те, що найближчим часом ми побачимо систему ProZorro з даним функціоналом», — зауважив Т. Савчук.

Стосовно закупівель через міжнародні організації спікер повідомив, що до проекту SAFEMed та USAID звернулося Міністерство з проханням підтримати секретаріат МОЗ по співпраці із спеціа­лізованими організаціями, що здійснюють закупівлі. USAID задовольнив це прохання, тому проект SAFEMed підтримуватиме даний секретаріат до кінця вересня поточного року.

Крім відбору та закупівель лікарських засобів, проект SAFEMed підтримуватиме розвиток інформаційних систем. «У рамках оцінювання національної системи забезпечення лікарськими засобами України з’ясувалося, що рух інформації, починаючи з лікувально-профілактичного закладу і закінчуючи агрегацією даних на цент­ральному рівні, надзвичайно слабо розвинений. Тому розвиток локальних логістичних інформаційних систем та визначення можливості їх потенційної взаємодії з eHealth є одними з наших пріоритетів», — підкреслив доповідач.

Щодо порядку обліку лікарських засобів, то проект SAFEMed планує опрацьовувати це питання у сфері обігу антиретровірусних препаратів. Буде розглянуто можливість запровадження їх амбулаторного споживання через аптечні заклади та реімбурсацію або імплементацію інших механізмів, спрямованих на розширення доступу до препаратів. Із цим пов’язане ще одне питання, яке опрацьовуватимуть експерти проекту, а саме — можливість передачі протитуберкульозних препаратів від медичного персоналу до соц­працівників, оскільки на даний час це досить актуально.

Іван Лобода, старший технічний радник проекту SAFEMed, розповів про підтримку в управлінні пакетом гарантованих фармацевтичних послуг. На початку поточного року МОЗ України визначило пріоритетні напрямки реалізації фармацевтичної політики у 2018 р. Зокрема, йдеться про реімбурсацію, доведену ефективність генериків (біоеквівалентність), кодування та маркування упаковок лікарських засобів та гарантований пакет.

У контексті розвитку системи реімбурсації проект вже здійснює технічну підтримку МОЗ у визначенні ключових показників ефективності програми реімбурсації та запровадженні електронного реєстру.

Наразі перед МОЗ України стоїть завдання розробити державний гарантований пакет фармацевтичних послуг. Що вже зроблено у цьому напрямку? І. Лобода повідомив, що на початку року Україну відвідали міжнародні експерти з програм фармацевтичних послуг — Майкл Гремілліон та Гектор Кастро. Мета візиту експертів — проведення функціонального огляду програми «Доступні ліки», надання рекомендацій щодо розробки та вдосконалення управління процесом відшкодування. Крім того, підготовлений проект KPI (ключових індикаторів) для програми «Доступні ліки» та проект «дорожньої карти» поступового введення додаткових показників.

І. Лобода представив проект напрямків, за якими визначатимуться ключові показники ефективності пакету гарантованих фармацевтичних послуг та власне показники:

1. Доступність/охоплення.

Показники:

• відсоток аптек які беруть участь в реалізації пакету гарантованих фармацевтичних послуг (з урахуванням територіальних одиниць);
• відсоток пацієнтів які мають доступ до пакету гарантованих фармацевтичних послуг;
• відсоток пацієнтів, які користуються пакетом гарантованих фармацевтичних послуг.

2. Наявність/споживання пакету гарантованих фармацевтичних послуг.

Показник — щомісячне та річне використання лікарських засобів загалом та в певній терапевтичній категорії (за станом здоров’я).

3. Фінансовий захист/економічна доступність.

Показники:

• щомісячні та річні витрати на пакет гарантованих фармацевтичних послуг;
• середня вартість одного відшкодованого рецепта (загальна та з урахуванням захворювання);
• середньомісячна та річна сума доплат за лікарські засоби для одного пацієнта;
• відсоток місячних і річних витрат на ліки в доході на домогосподарство.

4. Відповідність потребам пацієнта:

• відсоток пацієнтів, які повідомили, що мали доступ до ліків, які включені до пакету гарантованих фармацевтичних послуг за останні 6 міс;
• відсоток пацієнтів, які повідомили, що задоволені вибором ліків в аптеці.

5. Вплив на здоров’я.

Показники щодо серцево-судинних захворювань:

• відсоток пацієнтів з гіпертонічною хворобою, у яких показники артеріального тиску знаходяться під контролем, від загальної кількості виявлених пацієнтів з таким діагнозом;
• кількість пацієнтів, госпіталізованих з приводу гострого інфаркту міокарда;
• кількість пацієнтів, госпіталізованих з приводу інсульту;
• кількість викликів карет швидкої допомоги з підозрою на інфаркт/інсульт.

Показники щодо бронхіальної астми:

• кількість викликів карет швидкої допомоги;
• кількість пацієнтів, госпіталізованих з таким діагнозом.

Показники щодо цукрового діабету ІІ типу:

• кількість пацієнтів з цукровим діабетом II типу з нормальними показниками глікозильованого гемоглобіну на 100 пацієнтів з цією патологією;
• кількість діабетичних ускладнень на 100 пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу.

6. Управління пакетом гарантованих фармацевтичних послуг:

• середня вартість одного відшкодованого рецепта;
• відсоток відшкодованих рецептів від загального обсягу виписаних.

За даними МОЗ України, на сьогодні кожна третя аптека бере участь у програмі відшкодування, але їх розподіл по різних регіонах не є рівномірним. Так, у 4 з 11 обстежених регіонів, які сумарно охоплюють 18,1 млн мешканців, показник участі аптек у програмі відшкодування нижчий, ніж у цілому по країні. «Близько 2,5 млн українських пацієнтів, які мешкають в сільській місцевості на території об’єднаних територіальних громад, мають обмежений доступ до лікарських засобів, що відшкодовуються. Тому для ефективної реалізації проекту вкрай важливо рівномірно залучати аптечні заклади в межах кожної територіальної одиниці», — наголосив доповідач.

У середині березня МОЗ України збирало інформацію щодо впливу програми «Доступні ліки» на стан здоров’я населення в регіонах. Наразі виявлено незначне зменшення кількості викликів карет швидкої допомоги з приводу захворювань, які наявні в системі відшкодування, та госпіталізації з приводу ускладнень. Але поки висновки робити зарано.

Стосовно інших показників доповідач навів наступні дані. Середня вартість відшкодованого рецепта у 2017 р. становила 44 грн. Відшкодування здійснене за 76% виписаних рецептів. Чому 25% рецептів не потрапили у програму реімбурсації, ще належить з’ясувати.

Наступними кроками проекту SAFEMed у напрямку розвитку реімбурсації, які заплановані на III–IV кв. 2018 р., за словами І. Лободи, серед іншого плануються підтримка МОЗ у впровадженні пілотного проекту обігу електронного рецепта, інтеграція пакету гарантованих фармацевтичних послуг у систему eHealth, а також підтримка МОЗ України в підготовці до розширення пакету гарантованих фармацевтичних послуг у 2019 р., у тому числі за рахунок включення до програми відшкодування нових нозологій, підтримка МОЗ України у процесі передачі функцій з відшкодування вартості ліків Національній службі здоров’я.

Нінель Кадирова, заступник директора проекту SAFEMed, представила доповідь щодо використання передових технологій для посилення фармацевтичного сектору. Вона зазначила, що процес реєстрації лікарських засобів в Украї­ні складний та ємний. На сьогодні у ДЕЦ запроваджена електронна система, яка дозволяє відслідковувати різні етапи розгляду реєстраційних документів.

Проект SAFEMed планує залучити міжнародного експерта для допомоги у вирішенні питання щодо запровадження електронного подання матеріалів реєстраційного досьє. У рамках цієї роботи планується створити електронний архів для досьє та розробити технічне завдання для запровадження можливості подання досьє в елект­ронному вигляді. Відповідні заходи триватимуть протягом квітня–вересня 2018 р.

Під час дискусії Оксана Александрова, представник громадської спілки «Орфанні захворювання України», зазначила наступне: «Ми не відповіли на питання, у якому обсязі нашій країні необхідний Національний перелік і як він має працювати. Ми його ввели, але тільки планує­мо проводити тренінги для областей, щоб вони навчилися його застосовувати. Ми не знаємо, скільки грошей нам буде потрібно. Мені здається, що на сьогодні проект SAFEMed повинен чесно визнати і рекомендувати МОЗ зупинити дію Національного переліку, поки не буде доопрацьовано основні моменти для його введення. Ми не хочемо, щоб реформи охорони здоров’я проходили на кістках пацієнтів, які не переживуть його введення».

У свою чергу, У. Фолмсбі зазначила наступне: «Я не знаю жодної країни, де держава покриває 100% потребу всіх пацієнтів. Є такі країни, як, наприклад, Скандинавські, де за рахунок держави покривається майже 100% потреби, але громадяни цих країн сплачують великі податки. І це невеликі країни, де немає такої великої кількості населення, що знаходиться на межі бідності, як в Україні. В інших країнах потреби пенсіонерів та дітей покриваються на 100%, а дорослі члени суспільства платять за медичні послуги самостійно. У деяких країнах на 100% покриваються потреби окремих категорій населення. Тобто є різні варіанти. На мою думку, в Україні необхідно провести діалог щодо цих питань. Конституція визначає, що медична допомога має надаватися безкоштовно, але всім відомі реалії. Тому необхідно визначитися, хто саме в Україні отримуватиме медичну та фармацевтичну допомогу без­оплатно. І тут ми повертаємося до питання фармацевтичної політики, яка має бути в Україні».

Наше видання і надалі слідкуватиме за роботою проекту SAFEMed.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!