Аптеки світу–2018: кадри вирішують все

Ми продовжуємо цикл публікацій, присвячених перебігу 7-го Міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2018», який 24–25 травня 2018 р. відбувся в Одесі. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор форуму — компанія «Байєр». Спонсором заходу виступила компанія «Нобель». Спеціальні партнери форуму — Національний фармацевтичний університет України (НФаУ), компанії «ІнтерХім», «Becton, Dickinson and Company», «Proxima Research», «Софтінформ» та Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD). Туристичний партнер — агентство «Ласпі», генеральний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА».

У рамках 1-ї та 2-ї сесій учасники форуму обговорили ключові тенденції фармацевтичного ринку України та країн-сусідів, регуляторні зміни, які чекають на операторів ринку, а також актуальні питання в контексті взаємодії виробників і представників аптечного ритейлу.

3-тя сесія форуму під назвою «Людина і закон» складалася з 2 блоків: кадрового та юридичного. Учасникам представлено відеоінтерв’ю на тему «Працівник аптеки з позиції споживача» за участю споживачів з одеських аптек, підготовлене організаторами напередодні форуму.

Перше, що, на думку споживачів, необхідно змінити в аптеках — знизити вартість лікарських засобів, особливо для вразливих верств населення. Від провізора покупці очікують достатнього рівня компетенції і, що дуже важливо, — доброзичливості.

Фармацевтична освіта в Україні. Які молоді спеціалісти потрібні аптеці зараз

Про стан фармацевтичної освіти в Україні й те, які молоді фахівці потрібні аптеці зараз, розповіли доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор НФаУ Алла Котвіцька та доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова підкомісії з фармації Науково-методичної ради МОН України, завідувач кафедри фармацевтичної хімії НФаУ Вікторія Георгіянц.

«Якщо говорити про тенденції, то ми як освітяни добре розуміємо, що наш випускник має відповідати вимогам роботодавця. Але разом з тим фахівець, який працює в закладі охорони здоров’я, повинен, перш за все, виконувати соціальну функцію», — наголосила Алла Котвіцька, додавши, що НФаУ як навчальний заклад, який формує концепцію фармацевтичної освіти, робить усе необхідне для того, щоб освітні та навчальні програми відповідали вимогам роботодавців.

НФаУ — перший навчальний заклад, який у 2016 р. створив Раду роботодавців, адже саме вони мають брати участь у розробці освітнього стандарту зі спеціальності «226. Фармація, промислова фармація».

Говорячи про зміст освіти, А. Котвіцька за­уважила: «Ми завж­ди працювали над тим, щоб освітні програми відповідали вимогам сьогодення. На часі — створення авторських програм. Це дасть нам можливість здійснювати «штучну» підготовку фахівця для конкретного роботодавця», — підкреслила професор.

Стосовно фармацевтичної освіти за за­очною формою навчання А. Котвіцька підкреслила: «Було опрацьовано рішення, і на сьогодні, якщо буде прийнято нормативний акт, ми відмовляємося від набору на заочну форму навчання випуск­ників загальних шкіл». І додала, що саме НФаУ виступив з пропозицією щодо перегляду підходів до навчання на заочній формі.

Право вступати на навчання за заочною формою залишається лише за випускниками медичних і фармацевтичних коледжів, училищ, які вже мають базову фахову підготовку. «Відповідна норма закладена в проект стандарту вищої освіти спеціальності «226. Фармація, промислова фармація» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, який знаходиться на розгляді в МОЗ і Міністерстві освіти і науки Украї­ни», — повідомила А. Котвіцька.

Доповідач також приділила увагу питанню рівня підготовки фармацевтичних кадрів. «Якість підготовки наших фахівців — на відповідному рівні», — підкреслила А. Котвіцька. І рівень підготовки, і якість підтверджені внутрішньою системою управління якістю та тестовими ліцензійними іспитами «КРОК».

Продовжуючи тему, Вікторія Георгіянц зазначила, що саме роботодавці мають встановлювати вимоги до спеціаліста, який працюватиме в аптеці, а заклади освіти — забезпечити належний рівень знань, навичок і відповідності фахівця встановленим вимогам.

За різними даними, на сьогодні в Україні відмічено дефіцит фармацевтичних кадрів. Однак через те, що в країні відсутні систематизовані дані щодо кадрового забезпечення та потреб фармацевтичних підприємств, ВНЗ не розуміють, скільки спеціалістів потрібно галузі.

Якщо у 1991 р. лише 3 ВНЗ готували фахівців за спеціальністю «Фармація», то у 2016 р. їх вже 20, і ще 5 готують спеціалістів за спеціальністю «Промислова фармація». Наразі в НФаУ та на фармацевтичних факультетах України навчається понад 30 тис. студентів.

На сьогодні ВНЗ здійснюють підготовку наскрізного магістра за спеціальністю «226. Фармація, промислова фармація». Саме урядовою постановою КМУ від 29 квітня 2015 р. № 266 спеціальність «Промислова фармація» поставлена в один ряд зі спеціальністю «Фармація», що не відповідає світовій практиці підготовки фармацевтичних кадрів. «Але є й позитивні моменти. Новим Законом України «Про вищу освіту» ВНЗ надаються величезні права… Наш університет бере курс на створення освітніх програм. Я як завідувач кафедри фармацевтичної хімії НФаУ розумію, що мені робити зі своєю освітньою програмою, для кого готувати фахівців, з ким спілкуватися для того, щоб випуск­ники за цією освітньою програмою мали право працювати в аптеці», — зауважила В. Георгіянц.

У контексті післядипломної освіти, за словами доповідача, слід думати про те, що суб’єкту необхідно на післядипломному рівні. «Все залежить від того, якими будуть класифікатор професій і кваліфікаційні вимоги. Залежно від цього і буде здійснюватися післядипломна підготовка», — наголосила В. Георгіянц.

Наостанок професор ще раз закликала представників роботодавців активніше долучатися до спільної роботи над формуванням освітніх програм, стандартів освіти й визначенням актуальних спеціальностей на ринку праці тощо. «Тільки у співпраці можна підготувати конкурентоспроможного фахівця… Ви можете допомогти нам зробити освіту кращою», — підкреслила вона.

Партнерство з роботодавцями як стратегічний ресурс розвитку фармацевтичної освіти

Володимир Анісімов, декан фармацевтичного факультету Одеського національного медичного університету, зупинився на питанні партнерства з роботодавцями як стратегічному ресурсі розвитку фармацевтичної освіти.

Що відбувається на фармринку праці? Роботодавці сприймають випускників фармацевтичних (медичних) ВНЗ як вихідний матеріал для підготовки повноцінного фахівця. Роботодавці задоволені тільки об’ємом базових знань і незадоволені низьким рівнем спеціальної підготовки. Тому вони готові витрачати кілька років на подальше навчання для того, щоб випускник перетворився на повноцінного співробітника.

Методологічний концепт побудови і функціо­нування системи якості вищої фармацевтичної освіти включає 4 підходи:

  • функціональні підходи забезпечують якість вищої освіти на рівні загального управління ВНЗ і визначають окремі функції управління освітньою діяльністю;
  • когнітивні підходи акцентують увагу на оцінці компетенцій претендентів освіти та рівня їх активності в освітньому процесі;
  • підходи, визначені методологією загального менеджменту якості, міжнародних стандартів і моделей якості освіти;
  • формувальні підходи, спрямовані на якість змісту освітньої діяльності.

«Якщо проаналізувати навчальний план підготовки магістра фармації, я розділив його за 4 основними блоками: медико-біологічним; хімічним; організаційно-економічним; технологічним. У співвідношенні між блоками хімічний і організаційно-економічний представлені приблизно по 40%. Найбільше (майже 60%) займають медико-біологічні дисципліни, технологічний блок — 21%», — зазначив В. Анісімов.

Що стосується стандартів вищої фармацевтичної освіти, то наразі, за словами доповідача, у цьому напрямку триває активна робота, яку очолив лідер фармацевтичного освітнього простору — НФаУ. «Для того щоб ви отримали випуск­ника, який відповідатиме вашим вимогам, необхідно брати участь у розробці й затверд­женні стандартів з вищої освіти за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», — звернувся В. Анісімов до роботодавців, додавши, що їм варто брати участь не лише в додипломній, а й післядипломній освіті. У більшості випадків як інтернатура, так і система безперервного навчання має більше формальний характер. Роботодавець наймає тренінгові компанії, які проводять навчання для його співробітників за тими напрямками, за якими він хоче їх навчати.

Держава в обличчі МОЗ України гарантує якість підготовки медичних і фармацевтичних ВНЗ шляхом проведення ліцензованих тестових екзаменів «Крок». Але в той же час в Україні є ряд приватних ВНЗ, які не підкорюються профільному міністерству, згідно із Законом України «Про вищу освіту» є автономними і, відповідно, можуть навчати так, як вони вважають за потрібне. «Так, вони можуть, але не зобов’язані укласти угоду з Центром тестування при МОЗ України», — зауважив В. Анісімов.

Що можна запропонувати для вдосконалення фармацевтичної освіти? По-перше, роботодавці фармацевтичної галузі повинні брати активну участь у розробці навчальних планів і стандартів вищої освіти спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Доцільно збільшити години виробничої практики на випускному курсі. Навчальний план підготовки провізорів-інтернів повинен враховувати їх спеціалізацію.

Лідерство vs менеджмент

Президент Національної асоціації госпітальних фармацевтів Румунії Іоан Антофі (Ioan Antofie) представив доповідь на тему «Лідерство vs менеджмент», розкривши портрети й відмінні риси лідерів та менеджерів (таб­лиця). Менеджмент — це наука про планування, управління і контроль зусиль групи людей для їх максимальної ефективності в досягненні встановлених цілей. Лідер, на відміну від менеджера, — це та людина, яка завдяки своїм особистісним якостям здатна надихати людей задля того, щоб вони максимально проявляли свої здібності в досягненні спільної мети.

Таблиця. Відмінні риси між менеджером і лідером
Менеджер Лідер
Більше сфокусований на теперішньому Сфокусований на майбутньому
Більше стурбований стабільністю руху Більше стурбований змінами у русі
Більш зацікавлений у результатах в короткостроковій перспективі Більш зацікавлений у результатах в довгостроковій перспективі
Для нього важливо, щоб люди підкорювалися йому і слухали його інструкції Досягає своїх цілей завдяки натхненню своїх людей
Питає «Як ти будеш це робити?» Питає «Чому ти будеш це робити?»
Намагається контролювати підлеглих і управляє ними Наділяє підлеглих певними можливостями і повноваженнями
У прийнятті рішень переважно покладається на логіку У прийнятті рішень переважно покладається на інтуїцію

«Є такий вислів: «Якщо ви хочете чогось досягти, вам необхідно чимось пожертвувати», — зазначив І. Антофі, додавши, що лідери навчаються завжди. При цьому є 4 стадії розвитку лідера:

I. Я не знаю, чого я не знаю.

II. Я знаю, чого я не знаю.

III. Коли я розвиваюся і починаю розуміти, це стає очевидним.

IV. Я розвиваюся і рухаюся вперед завдяки тому, що я знаю.

«Щоб бути лідером завтра, вчитися потрібно вже сьогодні», — підкреслив доповідач, розкривши відмінні якості позиційного і справжнього лідера. Позиційні лідери, як правило, висловлюються першими. Для досягнення такими лідерами цілей необхідний вплив реальних лідерів. Натомість реальні лідери самостійно впливають на процес. Якщо позиційні лідери досягають окремих цілей, то реальні лідери досягають більш глобальних цілей. Справжніми стають лідери завдяки набутим якостям: характеру, взаємовідносинам, знанням, інтуїції, досвіду та успіху в минулому.

Рецепти привабливості роботодавця від «Байєр»

Ірина Басенко, HR-бізнес-партнер ТОВ «Байєр», надала рецепти та антирецепти привабливого роботодавця. До речі, за версією спеціалізованого агентства «Фарма Персонал», компанія «Бай­єр» вже третій рік поспіль очолює рейтинг привабливості фармацевтичних компаній України як роботодавців.

Що ж так приваблює кандидатів та утримує співробітників компанії «Байєр»? Відповіді на це питання надали безпосередньо кандидати на вакансії та працівники — новачки компанії. «Їх відповіді ми систематизували в рецепти та антирецепти привабливості роботодавців», — зазначила спікер.

Один із співробітників «Байєр» зазначив: «Моя робота цінується. Те, що я роблю, — важливо для компанії». Отже, рецепт № 1 — визнан­ня результатів роботи співробітника. Це може полягати в обміні досвідом між співробітниками й підрозділами з найкращих практик, розроблених співробітниками; в уповноваженні на роботу вищого рівня відповідальності; у наданні зворотного зв’язку у вигляді похвали тощо.

Ще одна теза, яка прозвучала від іншого співробітника: «У вас є хороший соціальний пакет, медичне страхування і т.д.». Відповідно, рецепт № 2 — збалансований пакет компенсацій і пільг. «Наразі фармринок розвиває ті речі, які були перевагами зарубіжних компаній і вже є нормою для інших гравців ринку — це медичне страхування, надання корпоративного автомобіля, додаткове страхування та ін.», — зазначила І. Басенко.

Наступний і найперший рецепт — це ринкова заробітна плата і стимулюючі бонуси. «Компанія «Байєр» не платить величезні зарплати, але при цьому є одним з топових роботодавців Украї­ни», — підкреслила спікер, додавши, що регулярна стабільна виплата зарплати є основ­ним фактором привабливості компанії. За словами І. Басенко, на жаль, не всі компанії в змозі виплачувати прозоро офіційну і стабільну зарплату. Роботодавець повинен встановити прозорий процес визначення зарплати та бонусів. Мають бути визначені чітка прив’язка зарплати й бонусів до результатів роботи, єдиний підхід нарахування заробітної плати для всіх співробітників, перегляд зарплати у відповідності з ринком.

І. Басенко також чує від своїх колег фразу: «Я знаю, яка у нас ціль і який мій вклад», тому, за її словами, дуже важливо доносити до кожного члена команди цілі, стратегію і виклики ринку. Має відбуватися регулярна комунікація зі співробітниками відносно коротко- і довгострокових планів і задач; залученість команди в розробку стратегії.

Ще один рецепт — встановлення зрозумілих критеріїв оцінки роботи: «Головне — який у мене результат, а не колір очей». Співробітники повинні розуміти цілі й шляхи їх досягнення. Мають бути єдині підхід і система з оцінки результатів. Результати й досягнення напряму впливають на кар’єру фахівця.

«Ще один важливий фактор, який я чую від своїх колег і у фармгалузі, і в агрогалузі, — «Ми завжди на один крок попереду». У нашій компанії ми виховуємо культуру відкритості до змін», — зазначила І. Басенко, додавши, що ще одним ключовим рецептом успіху компанії є зрозумілі й прозорі процеси. Усі ключові процеси прописані й доступні всім співробітникам. Здійснюється постійна комунікація про зміни. Щотижнево співробітник отримує лист про те, які зміни відбулися у процесах.

Переходячи до антирецептів, які відштовхують кандидатів і демотивують співробітників, спікер відзначила перш за все непередбачуваний менеджмент і екзотичний стиль управління. Це, у свою чергу, негативно впливає на корпоративну культуру, культуру зворотного зв’язку і прийняття рішень, довіру тощо.

Ще один антирецепт — порушення домовленостей. «Один кандидат мені сказав, що він залишився винним компанії», — зауважила спікер, додавши, що на нашому ринку, на жаль, актуальними залишаються зарплати «у конвертах», одностороння зміна озвучених домовленостей після виходу на роботу, невиплата або затримка зарплати та бонусів.

Важливим фактором також є імідж компанії, про який дізнаються через «сарафанне радіо». Як казав Алан Тіс, засновник маркетингової консалтингової компанії FUTURELAB (Бельгія): «Сьогодні всім відомо: світом править «сарафанне радіо». У більшості випадків потенційні кандидати не подадуть заяву про прийом на роботу, якщо не вважають імідж компанії-роботодавця хорошим.

Антирецептом також є відсутність зворотного зв’язку і комунікації. Зокрема, негативно впливають офіційні зустрічі з метою отримання/надання зворотного зв’язку; «накопичення» тем для публічного розносу співробітника; надання оцінки замість зворотного зв’язку і перехід на особистості.

Ще один негативний фактор — відсутність перспективи професійного і кар’єрного росту.

Повертаючись до досвіду компанії «Байєр», І. Басенко повідомила, що декілька років назад запущено нову стратегію бренду роботодавця. «Наш слоган — «Дух новаторства|Сила змін». Це означає, що кожен співробітник має можливість реалізувати свою ідею. Компанія уповноважує цю людину на втілення ідеї в компанії «Байєр», — зазначила вона.

Є 3 типи ставлення співробітників до компанії: задоволеність; лояльність; залученість. Саме останній допоможе компанії стати лідером. Залучений співробітник готовий працювати в компанії довго, він задоволений умовами праці й готовий робити більше, ніж від нього вимагає посадова інструкція. «Залученість є ключом до нашого секрету, що робить компанію «Байєр» успішним роботодавцем», — додала спікер.

Наостанок І. Басенко процитувала засновника компанії «Virgin» Річарда Бренсона, який свого часу сказав: «Не ставте клієнтів на перше місце. На перше місце поставте співробітників. Якщо ви турбуєтеся про співробітників, вони потурбуються про клієнтів».

Юридичний блок 3-ї сесії присвячено питанням кримінальної відповідальності за злочини у сфері фармацевтичної діяльності, організаційно-правовим проблемам аптечної діяльності, питанням оформлення маркетингових договорів і діяльності інтернет-аптек.

Оформлюємо маркетингові договори правильно

Практичні юридичні поради щодо змісту маркетингових договорів надав Микола Орлов, партнер юридичної фірми «ОМП», зазначивши, що найбільша увага сфері маркетингових послуг приділяється з боку Антимонопольного комітету України та Державної фіскальної служби України.

Говорячи про безпечні правила поводження з маркетинговими послугами та правильне оформлення маркетингових договорів з юридичної точки зору, М. Орлов порекомендував наступне:

  • залишати за надавачем послуг право вибору, як саме проводити маркетинг та промоцію (якщо мета — досягнення плану продажу або залишків);
  • залишати надавачу право наймати субпід­рядників;
  • не займатися зайвою деталізацією послуги (викладка стільки-то сантиметрів, оголошення такого-то розміру);
  • не прописувати нереальні плани надання послуг — щодо візитів, опитувань, розміщення інформації тощо;
  • пропонувати однакові умови оплати послуг та однакові плани для аптечних мереж од­нієї категорії;
  • не прописувати плани продажу як досягнення певного % та вкрай обережно поводитися з планами продажу оригінальних препаратів (без аналогів);
  • передавати надавачу право використання торгової марки (ТМ) на промоційних і маркетингових матеріалах та під час заходів (матеріали слід погоджувати із замовником);
  • готувати детальні звіти, які мають підтверд­жувати факт надання послуги та давати можливість розрахувати її вартість. Звіти повинні демонструвати реальний продукт, за який заплатили гроші.

Окрім підвищеної уваги до фармацевтичного маркетингу, Державна фіскальна служба України зараз приділяє також підвищену увагу ряду інших питань, на яких М. Орлов зупинився більш детально.

Зокрема, цей орган цікавлять такі аспекти:

  • будь-які виплати за кордон та використання конвенцій з уникнення подвійного оподаткування для зменшення ставки податку на репатріацію;
  • будь-які маркетингові заходи, метою яких є промоція бренду (за відсутності перевиставляння відповідних витрат на нерезидента-власника бренду);
  • оподаткування як додаткового блага роздач провізорам та лікарям та обґрунтованість залучення благодійних організацій.

Інтернет-аптеки

Юридичні аспекти діяльності інтернет-аптек представив партнер юридичної фірми «ОМП» Ігор Огороднійчук, за словами якого, такі аптеки поділяються на 2 категорії: ліцензовані аптеки, які надають послуги з інтернет-замовлення лікарських засобів з подальшою їх доставкою клієнту або отриманням їх самовивозом; організатори, які не мають ліцензії на роздрібну торгівлю ліками і, відповідно, аптек. Вони позиціонують себе як компанії, які здійснюють доставку лікарських засобів (логісти, агрегатори цін).

Як відомо, Ліцензійні умови з господарської діяльності щодо обігу лікарських засобів, обмежу­ють можливість придбання лікарських засобів поза межами аптеки, але є нюанси:

  • перерахування грошей за придбання препаратів дистанційно можливе;
  • придбання лікарських засобів третьою особою за покупця також можливо в рамках договору доручення (глава 68 Цивільного кодексу України);
  • відбулися суттєві зміни в Кримінальному кодексі (КК) України і тепер за порушення Ліцензійних умов передбачена адміністративна відповідальність у вигляді фінансових санкцій.

Говорячи про проблематику та особливості реалізації доставки, І. Огороднійчук акцентував увагу на необхідності підписання договору доручення. Відбуваються доставка ліків, що містять підконтрольні речовини, здійснення логістами доставки рецептурних лікарських засобів. Не дотримуються температурні режими під час доставки препаратів. За відсутності регулювання в законодавстві юристи рекомендують логістам дотримуватися умов транспортування лікарських засобів, визначених Ліцензійними умовами для оптових компаній.

Очевидно, що з огляду на розвиток інтернет-торгівлі постає питання законодавчого врегулювання такого виду діяльності. «Логісти й агрегатори цін від цього не постраждають… Аптеки не зацікавлені здійснювати доставку. Це дуже складно робити на високому рівні. Тому вони зацікавлені у співпраці з логістами. Відповідно, логісти й агрегатори цін, які спеціалізуватимуться тільки на цьому, будуть укладати прямі договори й здійс­нювати доставку», — зауважив І. Огороднійчук.

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері фармацевтичної діяльності

Це питання детально розкрила доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, директор Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Наталія Гуторова.

«На моє глибоке переконання, кримінальне право — далеко не краща галузь права для того, щоб регулювати господарські відносини. Це крайня міра, яка має застосовуватися лише в окремих випадках», — зауважила професор. Але, як показує практика, у нестабільних суспільствах кримінальне право може бути виключно шкідливим або корисним фактором. Те, яким воно буде в Україні, за словами Н. Гуторової, залежить, перш за все, від того, яке місце наша країна займатиме в рейтингу Transparency International, який щороку визначає індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI).

Доповідач поділила норми КК України на 2 категорії: «мертві» й недостатньо ефективні. Перші (ст. 141 та 321-2 КК України) пов’язані із захистом прав пацієнтів і практично не працюють з різних об’єктивних і суб’єктивних причин.

Недостатньо ефективні норми стосуються кримінальної відповідальності у сфері фальсифікації лікарських засобів. «Якщо ми проаналізуємо судову практику, то кримінальних справ щодо фальсифікації — одиниці. І що найприємніше для фармацевта — жодного реального покарання у вигляді позбавлення волі немає», — зазначила Н. Гуторова.

За її словами, КК України також містить норми, які імітують боротьбу зі злочинністю. Так, наприклад ст. 320 КК України передбачає порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Аналіз 74 вироків суду показав, що серед лікарських засобів, що виступали предметами злочинів, передбачених ст. 320 КК України, є в тому числі безрецептурні (Корвалол, Барбовал). «Не вдаю­чись до подробиць законодавчого регулювання, я можу абсолютно точно і чітко сказати, що фактично мова йде про імітацію боротьби зі злочинами у сфері обігу підконтрольних речовин», — підкреслила Н. Гуторова, додавши, що в діяннях провізора, фармацевта, який відпустив підконтрольний препарат без рецепта, або в більшій кількості, ніж визначено наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360, відсутній склад злочину. У зв’язку з цим виникає питання: звідки така велика кількість кримінальних справ і ще більше кількості матеріалів, які не дійшли до суду?

Доповідач звернула увагу на те, що злочини, передбачені ст. 320 КК України, не належать до тяжких. Тому оперативні закупки в аптеках з боку правоохоронців не можуть проводитися, а такі докази вважаються здобутими незаконним шляхом.

«Зверну вашу увагу на те, що ми в Полтавській обл. спробували боротися з цим негативним явищем, провели декілька семінарів, зустрічі з відділом по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, прокуратурою. Як наслідок, така практика почала припинятися», — підкреслила доповідач.

Наостанок Н. Гуторова зазначила, що якщо фармацевтичні працівники налаштовані відстою­вати свої права і законні інтереси, не допускати незаконного притягнення їх до відповідальності й звертаються за допомогою до юристів, то результат для них буде позитивним.

Організаційно-правові проблеми аптечної діяльності: ретроспектива та перспектива

Доповідь доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Віталія Пашкова була побудована на історичних фактах.

Так, у 1999 р. з 14 тис. аптечних закладів у комунальній власності знаходилося 56%. У 2018 р. з 16 200 аптек та 4300 аптечних пунктів у комунальній власності знаходиться лише 12,6%. За організаційно-правовою формою станом на 01.01.2018 р. в Україні функціонує 7800 аптек та аптечних пунктів у фізичних осіб — підприємців (ФОП) та 12 700 аптек та аптечних пунктів у юридичних осіб.

«Що це означає? Тенденції свідчать про зменшення кількості ФОП й одночасне збільшення числа юридичних осіб», — зауважив В. Пашков, додавши, що це пов’язано з виходом комунальних мереж з ринку в першу чергу в сільській місцевості.

Говорячи про структуру торгових місць залежно від організаційно-правової форми та категорії населеного пункту, слід зазначити, що в містах переважають юридичні особи (майже 70%), тоді як у селах — ФОП (більше 57%).

Детально В. Пашков зупинився на європейській практиці регулювання фармринку, навівши приклад країни-сусіда — Польщі. Так, до 2008 р. у цій країні діяв принцип «1 фармацевт — 1 аптека». Після скасування цієї вимоги у 2008–2017 рр. відбувається консолідація аптечного ритейлу — зростають аптечні мережі.

У 2017 р. в Польщі прийнято зміни до закону «Про фармацевтичне право», відповідно до яких аптека має обслуговувати не менше 3 тис. населення. При цьому має забезпечуватися пішохідна доступність між аптеками — 500 м. Також встановлено обмеження стосовно кількості аптек на 1 особу — не більше 4 аптек. Займатися аптечною діяльністю можуть виключно магістри фармації. Подібні норми діють і в інших країнах ЄС.

Наостанок професор виступив з пропозиція­ми, розробленими колективом науковців, які більше вважаються прогнозом подальшого розвитку аптечного сегмента фармринку України.

Зокрема, ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я доцільно доповнити реченням такого змісту: «Роздрібна торгівля лікарськими засобами є професійним видом фармацевтичної діяльності, організаційно-правові вимоги до здійснення якої встановлюються законом».

На рівні Закону України «Про лікарські засоби» доцільно передбачити, що ліцензія на здійс­нення роздрібної торгівлі лікарськими засобами не може бути видана, якщо:

1) на день подачі заяви про видачу ліцензії відстань по прямій лінії від місця запланованого розташування аптеки до найближчої аптеки становить менше 500 метрів. Дані обмеження не застосовуються до аптек та їх структурних підрозділів (аптечних пунктів), що створюються для роботи в лікувально-профілактичних закладах; або

2) особа, яка має намір здійснювати діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, не відповідає вимогам, встановленим цим законом.

Також на рівні Закону України «Про лікарські засоби» доцільно визначити засади господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами; організаційно-правові вимоги до здійснення такої господарської діяльності ФОП та окремо — юридичними особами.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті