Мобільний додаток «Ліки Контроль» — чи допоможе він отримати безкоштовні ліки у стаціонарі?

19 червня в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація мобільного додатка «Ліки Контроль». За допомогою додатка можна перевірити наявність лікарського засобу в Національному переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік). Чим корисний мобільний додаток для споживачів? На це питання відповідали учасники брифінгу.

Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив наступне: «Цього року ми розпочали будівництво нової системи охорони здоров’я, Це будівництво — не ямковий ремонт, це будівництво нового автобану, сучасного, освітленого, безпечного, зручного для всіх. Безумовно, для такої роботи потрібні час та ресурси. Окремий фрагмент цього будівництва — забезпечення населення лікарськими засобами».

Заступник міністра зауважив, що пацієнти, потрапивши в стаціонар, часто вимушені купувати усі лікарські засоби за власні кошти. «2468 грн. витратив минулого року кожний українець, який хоча б раз потрапив до стаціонару. Щонайменше половина з цих коштів використані неефективно з огляду на те, які саме ліки споживалися. Це були або ліки для симптоматичного лікування, або з недостатньою доказовою ефективністю, або ці препарати не належали до основних», — наголосив спікер.

Міністерство має на меті вирішувати цю складну проблему комплексно. У комплекс рішень входить декілька кроків.

Перший крок вже зроблений — йдеться про запровадження відшкодування вартості окремих лікарських засобів з боку держави при амбулаторному лікуванні з одночасним встановленням референтних цін. Заступник міністра нагадав, що наразі в Україні триває урядова програма «Доступні ліки».

«Референтні ціни — це така модель, при якій держава в ринковий спосіб встановлює граничну ціну на лікарський засіб, у рамках якої вона готова її відшкодовувати», — повідомив заступник міністра.

Із цього приводу зауважимо, що у країнах ЄС дійсно референтна ціна — це вартість відшкодування. В Україні ж реферування використовується не для визначення рівня відшкодування, а для розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які підлягають відшкодуванню. Нагадаємо, що на 2018 р. у державному бюджеті передбачений 1 млр грн. на реімбурсацію, що становить лише 1% від загального обсягу роздрібного ринку лікарських засобів. З результатами програми «Доступні ліки» у 2017 р. ми знайомили читачів у попередніх публікаціях.

Не менш важливе питання, за словами Р. Ілика, — це врегулювання реклами лікарських засобів. «На сьогодні рекламування лікарських засобів відбувається в маніпулятивній формі або інколи не за правилами», — зазначив посадовець.

Нагадаємо, що нещодавно МОЗ України презентував законопроект щодо реклами лікарських засобів. Міністерство заявляє, що він розроблений з метою гармонізації національного законодавства у сфері реклами лікарських засобів з європейськими вимогами. Насправді цей документ віддаляє Україну від європейського законодавства, адже не містить європейських норм, натомість містить корупційні ризики, про що раніше повідомляло наше видання.

Наступний важливий крок, який, за словами Р. Ілика, зробить Міністерство, — це забезпечення доведеної ефективності генеричних лікарських засобів через порівняльні дослідження. «Те, що ми намагаємося зробити, прямо стосується кодування та маркування кожного лікарського засобу, щоб кожна упаковка отримала свій індивідуальний код, й, з точки зору державного регулятора, ми побачимо рух лікарського засобу від виробника або імпортера через дистрибуцію до кожного аптечного закладу й споживання його пацієнтом», — наголосив доповідач.

Зі свого боку, зазначимо, що вимоги стосовно індивідуального маркування лікарських засобів містить Директива Європейського Парламенту № 2011/62/ЕС. Але цей документ ухвалений з метою запобігання потраплянню фальсифікованих лікарських засобів у легальну мережу постачання. Тобто індивідуальне маркування не має відношення до питання доведеної ефективності генеричних лікарських засобів.

Кроки щодо реформування реалізують не лише фахівці, а й пацієнти. Як зазначив Р. Ілик, на сьогодні близько 8 млн осіб уклали декларацію про вибір лікаря. «Вони поповнюють армію людей, які будуватимуть нову систему охорони здоров’я. Більше 8 млн осіб у 148 закладах первинної ланки погодилися на нові правила, згідно з якими держава гарантує медикаменти», — зауважив заступник міністра.

Власне, що гарантує держава?

Р. Ілик нагадав, що амбулаторне лікування фінансується державою в рамках програми «Доступні ліки».

У програмі «Доступні ліки» передбачений обмежений перелік лікарських засобів, які пацієнт може отримати у деяких аптеках безкоштовно або з незначною доплатою. Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, станом на 22 січня 2018 р. включає 239 торгових назв.

Що стосується стаціонарного лікування, то для медикаментозного забезпечення пацієнтів, які знаходяться на такому лікуванні, держава перебачила Національний перелік основних лікарських засобів. З 1 січня 2018 р. цей перелік став обов’язковим для застосування лікувально-профілактичними закладами при закупівлях лікарських засобів за державні кошти.

«У стаціонарі кожен українець може отримати безоплатно 447 діючих речовин, а це кілька тисяч лікарських препаратів, якими можна лікуватися, не сплачуючи за них. І це правильно, тому що кожний з нас, сплативши податки, не повинен двічі платити за те, що оплачується з державного бюджету», — зауважив Р. Ілик.

«Сьогодні ми будемо говорити про те, як цій армії з 8 млн громадян, які погодилися працювати з нами за новими правилами, та іншим пацієнтам, які потраплять до стаціонару, розібратися з тим, що гарантує держава», — повідомив заступник міністра. Він також зазначив, що наразі Міністерство проводить інформаційну кампанію з цього приводу. «Ми хочемо донести це до кожного жителя України для того, щоб кожний пацієнт був в праві вимагати те, що йому належить. У рамках цієї ініціативи створений програмний продукт «Ліки Контроль». За його допомогою можна з’ясувати, чи входять лікарські засоби, необхідні для лікування, до Національного переліку. І якщо вони входять, то пацієнт має право вимагати їх у свого лікаря для лікування на рівні стаціонару», — зауважив Р. Ілик.

Мобільний додаток «Ліки Контроль» презентувала Наталія Гуран, голова правління ГО «Ліки Контроль». Проект «Ліки Конт­роль» створений 2 роки тому спочатку як інструмент для перевірки наявності тих чи інших препаратів у стаціонарах, а також для підбору аналогів. На сьогодні сервіс містить інформацію щодо усіх зареєстрованих в Україні лікарських засобів, у тому числі інструкції для медичного застосування, розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) стосовно якості, номер серії лікарського засобу, стан реєстрації.

«Сервіс використовує інформацію з Державного реєстру лікарських засобів, сайту Держлікслужби, рекомендації ВООЗ щодо перевірки лікарських засобів, накази Міністерства щодо реєстрації. У рамках медичної реформи ми побачили нові можливості для наших користувачів щодо доступу до безкоштовних ліків. Це програма «Доступні ліки» та Національний перелік. Ми вирішили реалізувати ці можливості у нашому сервісі, і міжнародний фонд «Відродження» нам у цьому допоміг», — повідомила Н. Гуран.

Пошук препарату у системі можливий за міжнародною непатентованою або торговою назвою. Ліки, які включені до програми «Доступні ліки» або Національного переліку, мають відповідні позначки. Також сервіс містить інформацію щодо умов відпуску лікарського засобу та покрокову інструкцію, як саме його отримати.

Зі свого боку, нагадаємо, що на сьогодні у програмі «Доступні ліки» бере участь лише частина аптек. При цьому сервіс «Ліки Контроль» не містить інформації щодо аптечних закладів, у яких можна отримати лікарський засіб безкоштовно або з доплатою.

Щодо національного переліку Н. Гуран зазначила наступне: «Якщо ви просто шукаєте препарати або підбираєте аналог до тих препаратів, які вам призначили, то ви побачите у списку препарати, позначені логотипом Національного переліку».

З приводу цієї рекомендації зауважимо, що підбір аналогів або генерична заміна — це справа професіонала, а не пацієнта. У процесі генеричної заміни має враховуватися доведена ефективність генерика, тобто його еквівалентність з оригінальним препаратом. На сьогодні в Україні у відкритому доступні відсутня інформація щодо результатів порівняльних досліджень генериків. Відтак ані лікарі, ані провізори в Україні не можуть здійснювати підбір аналогів, щодо яких гарантована еквівалентність з оригінальним лікарським засобом. Незважаючи на те що проблема недоступності важливої інформації стосовно лікарських засобів неодноразово обговорювалася з керівництвом Міністерства, дотепер вона залишається невирішеною. До речі, рішення про закупівлі або включення препарату до системи відшкодування приймається лише на основі вартості. Тобто держава гарантує найдешевші ліки, але не гарантує, що їх ефективність доведена належним чином.

Н. Гуран також звернула увагу на нову функцію сервісу — це скарга. За її словами, якщо пацієнту відмовили в ліках, то він може за допомогою сервісу подати скаргу до регіонального Департаменту охорони здоров’я. Наразі ця функція потребує доопрацювання. Але згодом вона буде зручною. Принаймні, так пообіцяв менеджер сервісу.

Про плани щодо підтримки сервісу розповіла Вікторія Тимо­шевська, директор програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження». За її словами, згідно з дослідженням, проведеним фондом «Відродження», близько 60% пацієнтів, які потрапляють у стаціонар, мають проблеми з доступом до лікарських засобів, які закуповуються за бюджетні кошти. «Це означає, що частина пацієнтів не купили всі ліки, які їм призначив лікар. При цьому їх вибір стосувався не ефективності лікарського засобу, а його ціни. Частина пацієнтів змушені були позичати кошти, інші — продавали майно. Чому ми підтримали проект «Ліки Контроль»? Ми хочемо, щоб частка українців, які змушені продавати своє майно для отримання лікування, зменшилася. Щоб кожний громадянин отримав безкоштовне лікування — базове, життєво необхідне, але лікування», — зазначила В. Томашевська.

З цього приводу зазначимо, що середньозважена вартість 1 упаковки препаратів, включених до Національного переліку, за підсумками 2017 р. становить 44 грн. за упаковку. З огляду на це виникають сумніви, що наявність дешевих препаратів у стаціо­нарах сприятиме зменшенню частки осіб, які витрачатимуть величезні кошти на лікування. Особливо це стосується онкологічних хворих, яких наразі держава забезпечує препаратами за допомогою закупівель через міжнародні організації.

В. Томашевська висловила сподівання, що мобільний додаток «Ліки Контроль» працюватиме ефективно. «Для цього ми (прим. ред.: фонд «Відродження») забезпечимо фінансову та технічну підтримку у плані IT та для розширення функціоналу, а саме — щоб скарга стала новою функцією. Зараз ми не будемо розкривати всі карти, але вона стане зручнішою й функціонуватиме не лише як скарга, а й як певний інструмент для моніторингу ситуації», — повідомила спікер.

В. Томашевська зазначила, що фонд «Відродження» вже підготував плакати, в яких міститиметься інформація щодо Національного переліку та сервісу «Ліки Контроль». Ці плакати найближчим часом з’являться у стаціонарах України для інформування пацієнтів.

Олександра Олещук, голова Експертного комітету з відбору і використання основних лікарських засобів, розповіла про Національний перелік.

За її словами, одним з пріоритетних напрямків реформування системи охорони здоров’я є забезпечення рівного доступу до ефективних безпечних та економічно обґрунтованих лікарських засобів. «Власне, це завдання було поставлене перед Експертним комітетом. Практично в усіх країнах існує такий перелік, згідно з яким здійс­нюються закупівлі за державні кошти», — зауважила О. Олещук.

Експертний комітет — це дорадчий орган Міністерства охорони здоров’я, який працює з липня 2016 р. Протягом 1,5 року Експертний комітет працював над створенням Національного переліку. Спочатку він базувався на 19-му Базовому переліку ВООЗ, а потім був адаптований до 20-го Базового переліку ВООЗ.

Крім того, Експертний комітет здійснив пріоритезацію захворювань для України. Відповідно до пріоритетних захворювань та станів Комітет проаналізував номенклатуру лікарських засобів.

На сьогодні Національний перелік містить 427 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, частина з них входить до основного переліку, решта — до додаткового. За словами О. Олещук, додатковий перелік — це лікарські засоби для надання високоспеціалізованої медичної допомоги.

Доповідач звернула увагу медичної спільноти на Положення про застосування Національного переліку. У цьому положенні зазначено, при яких саме нозологіях та у яких випадках має застосовуватися той чи інший препарат.

«Експертний комітет й надалі працюватиме над наповненням Національного переліку, застосовуючи найкращі міжнародні практики, а саме — оцінку медичних технологій. На сьогодні ми завершуємо оцінку заяв, які були подані до 1 січня 2018 р., й надамо Міністерству охорони здоров’я рекомендації щодо подальшого розширення Національного переліку.

Саме така модель відбору лікарських засобів з використанням оцінки медичних технологій застосовується у світі. Програма «Ліки Контроль» дозволить зрозуміти важливу роль Національного переліку. Він має забезпечити громадянам краї­ни доступ до ефективних, безпечних та економічно обґрунтованих лікарських засобів», — наголосила О. Олещук.

Зі свого боку, зазначимо, що питання доведеної ефективності стосується не лише діючої речовини, а й конкретного лікарського засобу. На сьогодні лікувально-профілактичний заклад при закупівлях повинен орієнтуватися на міжнародну непатентовану назву препарату та його вартість. Щодо доведеної ефективності генеричного препарату, то цей параметр, як вже було зазначено вище, не враховується при державних закупівлях лікарських засобів, зокрема через систему Прозорро.

Олена Приходько,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи