Профільний комітет Парламенту не голосуватиме за новий бюджет, у якому на систему охорони здоров’я виділено менше 5% ВВП

Ігор Шурма, член Комітету, зазначив, що в 2019 р. Урядом пропонується виділити на програму «Лікування громадян України за кордоном» ту ж саму суму, що й у 2018 р., — 389,9 млн грн. Однак він звернув увагу, що цієї суми в 2018 р. вистачило тільки на півроку, і на сьогодні додаткове фінансування цієї програми поки не передбачається. Тому запропонував збільшити фінансування програми до 800 млн грн.

Також І. Шурма нагадав, що відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» для реалізації реформи охорони здоров’я на систему охорони здоров’я необхідно виділяти суму коштів, яка дорівнюватиме 5% ВВП України. Однак у проекті бюджету цю вимогу не виконано. Тому парламентар закликав членів Комітету підтримати його пропозицію і вимагати від Уряду виділити фінансування на систему охорони здоров’я не менше 5% ВВП України. В іншому разі він закликав Комітет не голосувати за цей проект бюджету.

Ольга Богомолець також заявила, що не голосуватиме за цей проект бюджету, оскільки на сферу охорони здоров’я виділено менше 5% ВВП, а також тому, що на первинну ланку медицини виділено недостатньо коштів. Окрім цього, вона запропонувала звернутися до міжнародних інституцій, які підтримують проведення реформи охорони здоров’я в Україні, й повідомити їм, що за умов такого фінансування впроваджувати реформи неможливо.

Олег Мусій, заступник голови Комітету, за­уважив, що, на його думку, бюджет на систему охорони здоров’я повинен становити 200 млрд грн., з яких 50 млрд грн. повинні виділятися Національній службі здоров’я України, а інші 150 млрд грн. повинні бути розподілені на інші програми з охорони здоров’я. Також він закликав не голосувати за проект бюджету, якщо не будуть враховані пропозиції членів Комітету.

Тетяна Бахтеєва висловила підтримку всім пропозиціям членів Комітету, окрім пропозицій Оксани Корчинської, першого заступника голови Комітету. Зокрема, щодо закупівлі 3 тис. нових автомобілів швидкої допомоги та обладнання до них. Тому що вважає їх недоречними й у нинішній економічній ситуації нездійсненними з урахуванням того, що ключові програми галузі охорони здоров’я і так не фінансуються.

Також члени Комітету обговорили питання закупівель фармацевтичної продукції через міжнародні організації, а саме щодо недопущення продовження закупівель у такий спосіб і вимагати від Уряду виконання зобов’язань щодо створення національної закупівельної агенції. Зокрема, О. Мусій зазначив, що, за його інформацією, Уряд планує продовжити ці закупівлі шляхом внесення відповідних положень в один із проектів законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», які будуть супутніми до проекту бюджету і прийматимуться разом з ним.

Ірина Швець, заступник голови Профспілки працівників охорони здоров’я України, зазначила, що профспілка визнала проект бюджету неприйнятним для медичної галузі через низький обсяг видатків на забезпечення реформи охорони здоров’я та оплату праці медичних працівників. Оскільки на наступний рік медична субвенція зменшена на 1,8 млрд грн. порівняно з 2018 р., хоча коштів, виділених у цьому році, і так не вистачає, через що затримуються виплати заробітної плати.

Крім того, за інформацією профспілки, збільшення заробітної плати лікарям, які беруть участь у реформі первинної ланки медицини, відбувається лише в окремих закладах охорони здоров’я і не носить масового характеру. За підрахунками профспілки, для забезпечення фінансування реформи первинної ланки медицини повною мірою потрібно 19 млрд грн., а не 15 млрд грн., як це наразі передбачено проектом бюджету.

Також вона попросила членів Комітету ініціювати внесення на розгляд до другого читання законопроект «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я)» (реєстраційний № 1332). Оскільки він передбачає право медичних працівників на виплати надбавок за вислугу років; надання щорічної грошової винагороди в розмірі 1 посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків; виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу під час надання щорічної відпустки та інше. Тому що наразі медичні працівники автономізованих закладів охорони здоров’я позбавлені цих прав.

Дмитро Заболотний, віце-президент Національної академії медичних наук (НАМН) України, звернув увагу, що протягом останніх кількох років академія недофінансовується. Через це більшість співробітників або звільнилися, або працюють за половину ставки без будь-яких додаткових виплат. І наступного року на НАМН України виділяється лише 2,8 млрд грн. при потребі в 6 млрд грн. Тому він попросив членів Комітету підтримати пропозицію академії та збільшити їй фінансування до 6 млрд грн.

Після завершення дискусії парламентарі проголосували пакетом за всі пропозиції членів Комітету, не обговорюючи їх. Також Комітет підтримав пропозиції НАМН України та Профспілок працівників охорони здоров’я України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!