Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі «PNAS (Proceedings of the National Academy of Sciences )», загальні когнітивні здібності у період ранньої дорослості — різноманітні навички мислення, такі як міркування, пам’ять і сприйняття, є сильнішим предиктором пізнавальної функції та резервів для її розвитку в майбутньому, ніж інші фактори, такі як вища освіта, складність професійної діяльності або інтелектуальна діяльність у подальшому.
Вища освіта та інтелектуальна діяльність, наприклад розгадування головоломок, читання або спілкування, були пов’язані зі зниженням ризику деменції та стабілізацією або покращенням когнітивного резерву. Когнітивний резерв — це здатність головного мозку імпровізувати й знаходити альтернативні способи виконання поставленого завдання, він допомагає людям компенсувати інші зміни, пов’язані зі старінням.
Міжнародна команда вчених, очолювана дослідниками із Школи медицини при Університеті Каліфорнії у Сан-Дієго (University of California San Diego School of Medicine), США, прагнула визначити, чи допомагає виконання складніших задач підтримувати когнітивні здібності, чи люди з кращими когнітивними здібностями, як правило, мають складніші професії?
Дослідники вивчили дані, отримані від 1 тис. чоловіків, які брали участь у дослідженні старіння. Незважаючи на те, що всі вони були ветеранами, майже 80% учасників не повідомили про наявність у них бойового досвіду. Усі чоловіки, яким зараз 55–65 років, у віці близько 20 років пройшли кваліфікаційні випробування у збройних силах. У рамках дослідження вчені також оцінили продуктивність учасників у пізній середині життя, використовуючи оцінку когнітивних здібностей у період ранньої дорослості, а також оцінку в 7 когнітивних сферах, у тому числі пам’ять, абстрактне мислення та швидкість мовлення.
Згідно з отриманими результатами дослідження було показано, що когнітивні здібності у період ранньої дорослості у віці 20 років та показники у 7 когнітивних сферах впливали на когнітивні функції у віці 62 років на рівні 40 та 10% відповідно. Враховуючи когнітивні здібності у період ранньої дорослості у віці 20 років, автори дослідження дійшли висновку, що інші фактори мало впливали на когнітивні показники у пізньому дорослому віці. Наприклад, вплив освіти, складності роботи та залучення до інтелектуальної діяльності оцінювався в середньому на рівні менше 1% у віці 62 роки.
Результати дослідження свідчать про те, що вплив освіти, складності роботи та залучення до пізнавальної діяльності в подальшому житті є не причиною, а наслідком хороших когнітивних здібностей у період ранньої дорослості.
На підтримку цієї ідеї дослідники виявили, що когнітивні здібності у період ранньої дорослості у віці 20 років на фоні відсутності вищої освіти корелюють з розміром площі кори головного мозку у віці 62 років. Кора головного мозку — це тонка, зовнішня ділянка головного мозку (сіра речовина), відповідальна за мислення, сприйняття, створення і розуміння мови.
Автори дослідження підкреслюють, що освіта, безумовно, має велике значення і може покращити загальні когнітивні здібності та життєві наслідки для людини. Порівнюючи свої висновки з іншими дослідженнями, вчені припустили, що освіта відіграє важливу роль у покращанні когнітивних здібностей в першу чергу в дитинстві та підлітковому віці, коли все ще відбувається значний розвиток мозку.
Проте на початку дорослого життя вплив освіти на когнітивні здібності нівелюється, хоча вона продовжує відігравати позитивну роль у житті людини, розширюючи її знання та досвід.
Таким чином, базуючись на результатах цього дослідження, вчені рекомендують розширити доступ дітей та підлітків до якісної освіти.
За словами вчених, необхідні додаткові дослідження, щоб повністю підтвердити їх висновки, у тому числі дослідження з когнітивним тестуванням в різний час протягом дитинства та юності.
За матеріалами www.news-medical.net
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим