Уряд ухвалив рішення про запровадження регульованих націнок на ліки з Національного переліку

3 квітня під час засідання Уряд ухвалив ряд постанов, які стосуються націнок на лікарські засоби, механізмів боротьби з потраплянням на ринок контрафактних і фальсифікованих ліків, внесення змін до переліків лікарських засобів, які закуповуються через міжнародні організації за напрямами використання бюджетних коштів у 2017–2018 рр., та ін.

Так, Уряд прийняв постанову КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти». Нею передбачається запровадження державного регулювання цін на деякі препарати, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, під час проведення державних закупівель. Також на всі препарати з Національного переліку встановлюються граничні торговельні (роздрібні) надбавки, виходячи із закупівельної ціни з урахуванням податків, що не перевищуватимуть такі розміри:

Закупівельна ціна, грн. Торговельна (роздрібна) надбавка до закупівельної ціни, %
До 100 (включно) 25
Більше ніж 100 до 500 (включно) 20
Більше ніж 500 до 1000 (включно) 15
Більше ніж 1000 10

Окрім цього, Уряд схвалив розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції реалізації державної політики запобігання фальсифікації лікарських засобів та затвердження плану заходів щодо її реалізації» (далі — Концепція). Даним документом передбачається впровадження єдиної системи моніторингу обігу лікарських засобів. Поступово пропонується маркувати лікарські засоби контрольними ідентифікаційними знаками на основі 2D-кодування. Завдяки цьому з’явиться можливість відслідковувати весь ланцюг постачання лікарського засобів від виробника до кінцевого споживача.

Представляючи ці документи, Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, зауважив, що завдяки впровадженню референтного ціноутворення на препарати, які беруть участь у програмі «Доступні ліки», було досягнуто зниження цін. Базуючись на цьому позитивному досвіді, МОЗ хоче застосувати таку практику для більш широкого спектру препаратів, які включені до Національного переліку.

За його словами, державний контроль за цінами необхідний через те, що для повного забезпечення за всіма пріоритетними станами і захворюваннями з 427 міжнародних непатентованих назв (МНН) препаратів потрібно 12,7 млрд грн. З них на 60 МНН витрачається майже 82% річного бюджету, виділеного на забезпечення ліків з Національного переліку, оскільки ціни на деякі препарати з цих 60 МНН є вищими порівняно з цінами в референтних країнах. Таким чином, з впровадженням референтного ціноутворення за ті самі кошти Міністерство планує закуповувати більше препаратів.

МОЗ пропонує  розраховувати референтну ціну на МНН, витрати на які становили більше ніж 5 млн грн. бюджетних коштів (за даними електронної системи закупівель ProZorro), референтна ціна буде встановлюватися як гранична лише для тих МНН та форм випуску, ціни на які в Україні є вищими за референтні. Там, де ціна не перевищуватиме референтну, встановлюватиметься ринковий механізм регуляції ціни.

Перелік МНН, до яких застосовуватиметься референтне ціноутворення, 1 раз на рік оновлюватиметься і застосовуватиметься впродовж бюджетного року.

Стосовно регресивних націнок Р. Ілик зауважив: «Для того щоб позбутися негативної практики рекомендації  працівниками аптечних закладів дорожчих ліків, ми пропонуємо ввести механізм регресивного регулювання ціни. Чим дорожчі ліки, тим менша надбавка. Це відразу вгамує апетити тих недобросовісних працівників, які намагаються при виборі конкретної діючої речовини пропонувати лікарські засоби, які значно дорожчі, ніж ті, що присутні на ринку».

Стосовно Концепції він повідомив, що впровадження 2D-кодування на сьогодні є актуальним, оскільки, за даними міжнародних експертів, наразі кожен 10-й лікарський засіб у світі є фальсифікованим. У зв’язку із цим багато держав вже запровадили необхідне регулювання для боротьби з таким явищем. Тому Україна, щоб не стати «стічною ямою» для всіх фальсифікованих ліків, також повинна запровадити механізм захисту від них.

Тому МОЗ спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розроблено спільний проект з впровадження механізму двовимірного кодування лікарських засобів. Це дасть змогу забезпечити їх належний контроль від виробника до кінцевого споживача. Таким чином, посилиться контроль за виробництвом і ввезенням ліків, що протидіятиме потраплянню в Україну фальсифікованих або контрафактних препаратів.

У 2019–2020 рр. планується провести пілотний проект з маркування упаковок лікарських засобів 2D-кодуванням. Це відбуватиметься на добровільних засадах. Протягом 2021–2023 рр. планується поступово запровадити обов’язковість такого маркування для окремих видів ліків, які будуть визначені МОЗ. Зокрема, це препарати, вартість яких відшкодовуватиметься за бюджетні кошти (програма «Доступні ліки» і т.д.). Після 2023 р. таке маркування стане обов’язковим для всіх лікарських засобів рецептурної групи і груп препаратів, включених до Національного переліку, які є обов’язковими до застосування для лікування пріоритетних станів та захворювань в Україні.

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України, додав, що, можливо, слід додатково вивчити питання пришвидшення впровадження такого маркування. Для того щоб пацієнти отримали якомога швидше тільки якісні ліки, незважаючи на можливі протести та труднощі виробників ліків при впровадженні такого маркування.

Також Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвит­ку і торгівлі України, звернувся до Національної академії медичних наук України з проханням підготувати національну доповідь про стан здоров’я населення України, підключити до процесу її підготовки МОЗ, громадські організації і розглянути питання діагностики, медикаментозного забезпечення і підтримки онкохворих пацієнтів, оскільки на сьогодні через високу вартість лікування онкологічних захворювань пацієнти вимушені або відмовлятися від лікування, або продавати все своє майно, щоб одужати.

Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України, додала, що завдяки реформуванню первинної ланки надання медичної допомоги, до первинної допомоги також включено скринінг-тести на найпоширеніші онкологічні захворювання. З липня починається процес фінансування діагностичних послуг за бюджетні кошти, що сприятиме збільшенню випадків раннього виявлення онкологічної патології. Також завдяки закупівлі ліків міжнародними організаціями МОЗ очікує в 2019 р. на 100% забезпечення потреб на лікування онкологічних захворювань для дітей і до 60–70% — для дорослих.

Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, попросив залучити до підготовки національної доповіді представників місцевих органів влади, оскільки у зв’язку з впровадженням реформи сільської медицини скринінг цих захворювань, серед іншого, здійснюється безпосередньо в регіонах. Окрім цього, місцеві адміністрації для формування бази госпітальних округів зацікавлені мати актуальну інформацію про ситуацію, яка на сьогодні склалася на первинному рівні.

В. Гройсман додав, що слід розробити з 2020 р. механізм захисту пацієнтів з онкологічними захворюваннями, щоб процес їх лікування повністю фінансування за державні кошти. Серед варіантів він назвав медичне страхування за бюджетні кошти через Національну службу здоров’я України (НСЗУ). Тому він звернувся до Оксани Маркарової, міністра фінансів України, з проханням розглянути варіанти виокремлення програми допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями із залученням НСЗУ. Також, на його думку, потрібно наділити НСЗУ контролюючими функціями.

Натомість У. Супрун зазначила, що необхідно за прикладом центрів серцево-судинної хірургії створити регіональні центри з лікування онкологічних захворювань, які будуть забезпечені сучасним обладнанням і надаватимуть якісні медичні послуги.

Під час засідання обговорювалися й питання можливого розширення програми «Доступні ліки». Р. Ілик повідомив, що Всесвітня організація охорони здоров’я позитивно оцінила успіхи програми і надала рекомендації щодо напрямів її розширення, зокрема за рахунок хронічних шлунково-кишкових захворювань; проблем, пов’язаних з ментальним здоров’ям, та інших напрямків.

За поданням МОЗ Уряд ухвалив без обговорення такі постанови:

Нагадаємо, наше видання проводило аналіз ініціативи МОЗ щодо запровадження регульованих націнок, який показав, що  запропонована регуляція не призведе до очікуваного ефекту. Оскільки для більшості реалізованих препаратів, включених до Національного переліку, гранична роздрібна націнка залишається на тому ж рівні, що й діюча на сьогодні. Також регуляція не сприятиме і зниженню цін, оскільки для більшості препаратів пропонований граничний рівень роздрібних націнок є вищим за середньоринковий показник.

Євген Прохоренко,
фото www.kmu.gov.ua

Комментарии

Ирина 10.04.2019 10:20
Не нашла Постанову КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти» на сайте https://zakon.rada.gov.ua. Подскажите с какого периода вводится регрессивное ценообразование для Нац. Переліка?
Юрист 10.04.2019 10:31
Добрый день. Данное постановление пока Кабмин не обнародовал. Оно должно появится с дня на день. Согласно ранее обнародованому проекту данного постановления, наценки планируется ввести с 1 июля.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи