Фіксовані комбінації в терапії артеріальної гіпертензії — сучасний погляд

Як лікувати АГ — українські реалії та міжнародна практика

Останню клінічну настанову щодо терапії АГ було затверджено в Україні наказом МОЗ № 384 ще у 2012 р. Проте 28 квітня 2017 р. набув чинності наказ МОЗ України від 29 грудня 2016 р. № 1422, який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи.

Опираючись на рекомендації Європейського товариства кардіологів ( European Society of Cardiology — ESC) та Європейського товариства гіпертензії (European Society of Hypertension — ESH) від 2018 р., ризик розвитку виникнення фатальних серцево-судинних (СС) подій протягом 10 років у пацієнтів з АГ залежить від рівня артеріального тиску (АТ). Тому жорсткий контроль рівня АТ є одним із ключових факторів, що суттєво знижує частоту СС-ускладнень (Verdecchia et al., 2009).

Відповідно до рекомендацій ESC/ESH (2018) контроль рівня АТ досягається шляхом зміни способу життя та ініціації антигіпертензивного лікування залежно від рівня початкового АТ. Для вибору терапевтичної тактики та корекції АТ у пацієнтів з АГ рекомендується використовувати стратегію медикаментозного лікування, яку наведено в таблиці (Williams et al., 2018; Марчук М., 2019).

Примітки. іАПФ — інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, БРА — блокатори рецепторів ангіотензину, БКК — блокатори кальцієвих каналів; *призначення блокатора β-адренорецептоорів слід розглядати на кожному з етапів за наявності таких показань: ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, постінфарктний кардіосклероз, фібриляція передсердь, а також у молодих жінок та при плануванні вагітності.

У дослідженні, яке було проведено у 26 країнах Європи, Середнього Сходу, Азії та охоплювало понад 18 тис. пацієнтів із АГ, встановлено, що 30% респондентів достатньо монотерапії, 40% досягають цільового рівня АТ при подвійній комбінації та 30% потребують лікування трьома і більше лікарськими засобами (Volpe et al., 2010). Тому раціональним у даному випадку можна визначити застосування саме комбінованої терапії, переваги якої полягають у:

• використанні різних механізмів дії з впливом на декілька ланок патогенезу;
• взаємному потенціюванні ефекту;
• збільшенні тривалості дії;
• зменшенні вираженості побічних явищ за рахунок застосування низьких доз та компенсації активації контррегуляції (Марчук М., 2019).

Серед переваг призначення комбінованого лікування на початковому етапі, зокрема, варто відмітити покращання комплаєнтності хворих. Так, застосування комбінації порівняно з монотерапією дозволяє знизити ризик припинення лікування на 71%, що пояснюється вищою ефективністю, яку пацієнт розцінює позитивно та продовжує терапію (Corrao et al., 2011).

Недоліком комбінованої терапії є потреба у прийомі декількох препаратів, що суттєво впливає на прихильність до лікування, особливо у пацієнтів зі зниженою когнітивною функ­цією. Розв’язання даної проблеми полягає у призначенні комбінованої фармакотерапії у вигляді одного лікарського засобу.

Ще одним важливим критерієм раціонального лікування є швидкість настання ефекту. У дослідженні VALUE увагу було приділено вивченню саме цього показника (Weber et al., 2004). Виявилося, що стартова комбінована антигіпертензивна терапія та досягнення цільових меж АТ протягом першого місяця лікування дозволяють суттєво знизити ризик розвитку СС-ускладнень у подальшому (Марчук М., 2019). Одночасне застосування периндоприлу (іАПФ) з амлодипіном (БКК) показало більш дієве зниження СС-ризику (зокрема СС-смерті), ніж комбінація блокатора β-адренорецепторів та тіазидного діуретика (Марчук М., 2019).

Тобто адекватне лікування пацієнта з АГ передбачає призначення фіксованого комбінованого дво- або трикомпонентного антигіпертензивного препарату з достовірною ефективністю та високим профілем безпеки, статинів і антитромбоцитарного або антикоагулянтного препарату (Марчук М., 2019).

Також відомо, що підвищений артеріальний тиск не становить безпосередньої небезпеки для життя людини до моменту розвитку ускладнень. Найбільш тяжким та інвалідизуючим ускладненням АГ є інсульт, і оптимально підібране лікування не тільки покращить якість життя, але й знизить ризик розвитку небезпечних ускладнень.

Які комбіновані препарати обрати українцям?

Нещодавно в Україні з’явився бренд АЛІТЕР, створений з урахуванням сучасних рекомендацій і є особливою вітчизняною пропозицією, що включає 3 комбінованих препарати для лікування АГ:

• дві подвійні комбінації: ІН-АЛІТЕР — комбінація периндоприлу з індапамідом в трьох дозуваннях, та АМ-АЛІТЕР — периндоприлу з амлодипіном;
• одну потрійну комбінацію ТРИ-АЛІТЕР — периндоприл, індапамід та амлодипін.

Слід зауважити, що для українських пацієнтів вже доступний препарат ІН-АЛІТЕР, який містить 2/0,625 мг; 4/1,25 мг; 8/2,5 мг периндоприлу й індапаміду відповідно. У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні PROGRESS брали участь 6105 пацієнтів, з яких 58% отримували подвійну терапію периндоприл + індапамід, продемонстровано зниження відносного ризику розвитку ішемічного інсульту на 36%, а геморагічного інсульту — на 76% (PROGRESS Collaborative Group, 2001).

Дані численних фармакологічних досліджень щодо дії комбінації периндоприлу та індапаміду свідчать про достовірне зниження у пацієнтів ризику розвитку інфаркту міокарда — на 20%, серцевої недостатності та ремоделювання лівого шлуночка — на 38%, загальної смертності — на 9% (Марчук М., 2019).

Незабаром на українському ринку з’являться препарати АМ-АЛІТЕР та ТРИ-АЛІТЕР.

АМ-АЛІТЕР буде представлено в зручному дозуванні — 4/5 мг, 4/10 та 8/5 мг, 8/10 мг, а ТРИ-АЛІТЕР — в оптимальному спектрі доз діючих речовин: 4/1,25/5 мг; 4/1,25/10 і 8/2,5/5 мг; 8/2,5/10 мг (Марчук М., 2019).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!