МОЗ роз’яснює, як уникнути синдрому «сухого ока»

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 300 млн людей у світі мають проблеми з зором. Серед частих причин його погіршення фахівці зазначають довгу роботу за екраном комп’ютера. Це може призвести також до синдрому «сухого ока».

Синдром «сухого ока», або сухий кератокон’юнктивіт — це багатофакторне (тобто не існує однієї причини) захворювання, при якому порушення стабільності слізної плівки, запалення та ураження очної поверхні веде до дискомфорту та зниження зору. Воно виникає через недостатнє вироблення сльози (вододефіцитна форма) або ж пов’язане зі зміною її складу (пов’язана з порушенням ліпідного шару). Через це сльоза не може виконувати свої функції (слізна плівка або швидко випаровується, або передчасно руйнується). «Сухе око» значно погіршує якість життя пацієнтів.

Поширеність синдрому «сухого ока» серед населення коливається в межах 14–35%. Раніше вважали, що він переважно вражає жінок віком старше 50 років. Однак останні дослідження, які провели в Китаї та Японії, продемонстрували, що цей синдром серед студентів відмічають частіше, ніж загалом у популяції.

Причини:

• зниження частоти моргань під час роботи за комп’ютером;
• гормональні порушення;
• блефарити;
• тривале застосування певних препаратів (як місцево, так і системно);
• тривале користування контактними лінзами;
• запальні захворювання;
• аутоімунні захворювання (ревматичні);
• загальні інфекції;
• травми ока.

Ознаки:

• відчуття стороннього тіла в оці;
• подразнення та почервоніння очей;
• сльозотеча;
• світлобоязнь;
• періодичне «затуманення зору»;
• чутливість до вітру, холоду.

Профілактика

З метою профілактики захворювань зору МОЗ рекомендує повноцінно харчуватися, слідкувати за масою тіла, відмовитися від шкідливих звичок та ходити на прогулянки.

Окрім цього, слід виконувати вправи для очей, які можна робити під час перерв у роботі за комп’ютером. При цьому в МОЗ підкреслюють, що вправи для очей не допомагають при порушеннях рефракції.

Для діагностики вододефіцитної форми синдрому «сухого ока» (наприклад при синдромі Шегрена) використовують тест Ширмера. Під час проби застосовують смужки певного розміру з фільтрувального паперу. Їх закладають за нижню повіку на кілька хвилин.

Однак сьогодні у світі стрімко розвиваються інші технології. В Україні з’явилися прилади, які дозволяють безконтактно визначити основні показники, що змінюються в разі хвороби, та встановити причину (дефіцит вироблення сльози чи порушення випаровування).

Проте жоден діагностичний тест не є універсальним. Почервоніння та свербіж можуть також бути симптомами інших захворювань очей: кон’юнктивіту, епісклериту чи блефариту, тому МОЗ підкреслює, що у разі виникнення будь-яких проблем із зором необхідно негайно звернутися до лікаря.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!