Як покращити контроль цукрового діабету: британський досвід

6 грудня 2019 р. у Києві відбувся пресланч, присвячений темі «Нові дані про базальні інсуліни — нові можливості лікування цукрового діабету» за участю авторитетних зарубіжних та вітчизняних фахівців у сфері ендокринології. У ході зустрічі були розглянуті такі важливі питання, пов’язані з благополуччям пацієнтів з цукровим діабетом, як підвищення ефективності контролю захворювання, підходи щодо зниження рівня тяжких ускладнень, а також досягнення та нові виклики на шляху забезпечення населення України сучасними інсулінами.

У ході зустрічі учасники заходу мали змогу поспілкуватися та поставити свої питання професору Віноду Пателу (Vinod Patel), викладачу Медичної школи при Університеті Уорвіка (The University of Warwick), Великобританія, почесному консультанту з ендокринології, цукрового діабету та невідкладної медичної допомоги Цент­ру цукрового діабету та ендокринології лікарні Джорджа Еліо­та (George Eliot Hospital), медичному директору з цукрового діабету медичної мережі «West Midlands Clinical Networks & Clinical Senate», та Юлії Комісаренко, доктору медичних наук, професору, завідувачу кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Вінод Пател повідомив, що, на відміну від деяких інших хронічних захворювань, витрати на лікування цукрового діабету у Великобританії компенсуються державою в повному обсязі. Значну роль у досягненні цього, на погляд професора, зіграла сильна об’єднана позиція пацієнтів з цукровим діабетом.

Професор підкреслив, що базальні інсуліни мають кращий профіль безпеки з огляду на вірогідність розвитку гіпоглікемії (особливо вночі) та ускладнень, адже їх фармакокінетичний та фармакодинамічний профіль наближений до таких природного інсуліну. З огляду на це базальні аналогові інсуліни забезпечують більш тривалу дію, меншу варіабельність, хорошу прогнозованість та сприятливий вплив на масу тіла порівняно з людськими інсулінами. Таким чином, базальні аналогові інсуліни дозволяють забезпечити кращий контроль рівня глікозильованого гемоглобіну. При застосуванні базальних аналогових інсулінів контроль рівня глюкози в крові можна проводити лише 1 раз на добу. Загалом застосування базальних аналогових інсулінів дає змогу не лише покращити якість життя хворих, знизити ризик розвит­ку ускладнень, а й значно економить державні кош­ти як у сфері охорони здоров’я, так і в соціальному секторі. Завдяки цим характеристикам лікарі у Великобританії обирають саме базальні інсуліни для 90% хворих на цукровий діабет.

У цьому контексті Юлія Комісаренко навела як приклад досвід наших західних сусідів — Румунії, де підрахували, що застосування дещо дорожчих порівняно з людськими базальних інсулінів врешті-решт обходиться державі значно дешевше, адже зменшує витрати на тест-смужки та рівень госпіталізації у зв’язку з ускладненнями. Тож наразі 96,6% інсулінів, що застосовуються в Румунії, є аналоговими. Немає чіткої кореляції між застосуванням аналогових інсулінів та рівнем забезпеченості країни. У європейських країнах переважна кількість пацієнтів лікуються аналоговими інсулінами. Частота призначення аналогів інсуліну в різних країнах Європи варіює­ться — від 33 до 90%.

Розповідаючи про український досвід, Ю. Комісаренко зазначила, що наразі вже досягнуто значних зрушень у покращанні забезпечення хворих на цукровий діабет інсулінами. Велику роль у стабільному забезпеченні необхідними ліками відіграє програма реімбурсації інсулінів, яка надає можливість індивідуального підбору препарату інсуліну для кожного хворого, а також створила умови для поступового переведення частини хворих на сучасні базальні інсуліни. Сучасні базальні (аналогові) інсуліни характеризуються кращими показниками ефективності та профілю безпеки, що дозволяє знизити ризик розвитку гіпоглікемій та тяжких ускладнень у хворих на цукровий діабет. Наразі в Україні лише 15% пацієнтів мають змогу отримувати базальні аналогові інсуліни, а в Києві цей показник становить 29%. Частка осіб, які отримують шанс завдяки терапії аналоговими інсулінами, залежить від того, наскільки місцеві бюджети готові виділяти кошти на потреби пацієнтів із цукровим діабетом. Найбільша частка осіб, які лікуються аналоговими інсулінами, у Дніпропетровській, Київській, Закарпатській, Сумській, Миколаївській, Тернопільській областях, а найменша — у Кіровоградській та Харківській областях.

На жаль, рівень контролю глікемії в Україні залишається на недостатньому рівні, що породжує значне поширення тяжких ускладнень, у тому числі інвалідизуючих, що призводять до ампутацій кінцівок та непрацездатності. При цьому, за словами Ю. Комісаренко, 70–80% таких інвалідизуючих ускладнень відмічають саме в осіб працездатного віку. Цукровий діабет ІІ типу — це провідна причина втрати зору, розвитку термінальних стадій ниркової недостатності, нетравматичних ампутацій. За даними елект­ронного реєстру пацієнтів з цук­ровим діабетом, у 2018 р. були зафіксовані такі основні ускладнення:

  • 3248 ампутацій кінцівок;
  • 859 інсультів;
  • 440 гострих інфарктів міокарда у пацієнтів із цукровим діабетом.

Таким чином, майже 3% первинної інвалідності дорослого населення в Украї­ні є наслідком захворювання на цукровий діабет.

З огляду на це, важливо працювати над поліпшенням контролю захворювання серед українських пацієнтів, основним інструментом якого разом із зміною способу життя, нормаліза­цією маси тіла та відмовою від шкідливих звичок, має бути перехід на сучасні інсуліни.

Ще одним важливим досягненням останніх років є впровадження реєстру хворих на цукровий діабет. Даний реєстр відкриває великі можливості для аналізу потреб в інсулінах, ефективності різних інсулінів, у тому числі в розрізі вірогідності розвитку ускладнень. Дуже важливо цей проєкт розвивати й далі, беручи за зразки найкращий досвід європейських країн, у тому числі Великої Британії та Норвегії.

Ще одним важливим напрямком у покращенні контролю цукрового діабету, на думку В. Патела та Ю. Комісаренко, є освітня робота з пацієнтами. Цікаво, що у Великобританії за наявності сертифікованих освітніх програм для пацієнтів із цукровим діабетом лише 10% хворих закінчили їх. У той же час Україна, на жаль, поки що не забезпечує пацієнтів з цукровим діабетом освітніми заходами, програмами, які допомагають контролювати хворобу та давати відповіді на питання щодо власного здоров’я.

Крім того, професор В. Пател розповів про власну програму — Алфавітна стратегія лікування цукрового діабету «Контрольний список», спрямовану на покращання результатів лікування пацієнтів з цукровим діабетом, яка включає:

  • A (Advice on Lifestyle) — модифікацію стилю життя (відмова від куріння, дієта, фізична активність, вакцинація проти грипу);
  • B (Blood Pressure) — контроль артеріального тиску (зниження ризику ускладнень);
  • C (Cholesterol & CKD Prevention) — контроль рівня холестерину та моніторинг стану нирок;
  • D (Diabetes Control) — контроль цукрового діабету (досягнення цільового рівня HbA1c, зниження рівня розвитку гіпоглікемії, ускладнень);
  • E (Eyes) — контроль стану очей (щорічне відвідування офтальмолога);
  • F (Feet) — увага до стану стоп (щоденна самоперевірка та щорічне відвідування лікаря);
  • G (Guardian Drugs) — «захисні» ліки (наприклад ацетилсаліцилова кислота для зниження ризику розвитку інсультів та інфарктів).

Наведені заходи дозволяють знизити смертність серед пацієнтів з цукровим діабетом віком до 70 років.

Підвищення якості життя пацієнтів та відчутне покращання стану, що досягається із застосуванням сучасних базальних аналогових інсулінів та модифікації способу життя, робить великий внесок у прихильність пацієнтів до лікування, що створює умови для поліпшення контролю цукрового діабету.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті