Аптечний ринок України–2020: фактори впливу та можливі вектори розвитку

ФАРМРИНОК УКРАЇНИ–2020

Рецесія світової економіки, зміна уряду, спалах COVID-19… Як зазначив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», запровадження карантинних обмежень* з метою спинити стрімке поширення коронавірусу в Україні суттєво позначилося на розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку. Такої глибокої рецесії, яка відмічалася у квітні 2020 р., ще не було за всю історію спостережень аналітичної компанії.

Слід зазначити, що динаміка фармацевтичного ринку повністю залежить від добробуту населення, адже переважна більшість витрат оплачується з кишені споживача (частка держави становить лише 12%, у тому числі програма реімбурсації з часткою менш ніж 1%). Найглибший «провал» у динаміці заробітної плати ми пройшли у квітні, наразі ж спостерігаємо повільне відновлення. Схожий тренд зафіксовано в сегменті роздрібного споживання ліків. Останні дані дають надію на те, що ринок поступово переходить до фази зростання. За підсумками 2020 р., прогнозується приріст на рівні 4–6%.

Проте швидкість відновлення ринку залежатиме від подальшого розвитку ситуації із захворюваністю на COVID-19 і, відповідно, карантинних обмежень. На жаль, поки ми рухаємося за песимістичним сценарієм. Станом на 7 серпня 2020 р. на 100 тис. населення припадає 38 активних випадків COVID-19. Україна майже щодня встановлює нові антирекорди за кількістю інфікованих коронавірусом. При цьому охоплення тестуванням дуже низьке навіть порівняно з нашими найближчими сусідами (Росією, Казахстаном, Білоруссю).

Важливо підкреслити, що карантин спричинив ряд деформацій у споживанні лікарських засобів. Так, після оголошення карантину у березні на фоні паніки, яка охопила частину населення й змусила запасатися життєво-важливими товарами, відбулося шалене збільшення обсягів продажу лікарських засобів, зокрема противірусних препаратів, антисептичних та дезінфікуючих засобів. Під дією панічного попиту динаміка залишків на полицях досягала +50%. Проте далі слідував різкий спад споживання у квітні, зумовлений карантинними обмеженнями. Досі темпи закупівель та залишків на полицях аптек перевищують темпи зростання продажу.

Обмеження проведення планових операцій на період карантину зумовили зменшення обсягів продажу таких груп препаратів, як анестетики, кровозамінники та перфузійні розчини. Хоча наразі дане обмеження знято, обсяги продажу даних груп препаратів не поспішають повертатися на докарантинний рівень. Свою роль відіграє, ймовірно, й страх населення без особливої необхідності звертатися до лікарні та наважуватися на операції, поки є загроза COVID-19.

Цікаво, що обсяги продажу засобів, що діють на респіраторну систему, у травні зменшилися вдвічі. Це свідчить про те, що перебування великої кількості осіб у масках впливає на рівень захворюваності та обсяги споживання препаратів для лікування респіраторних захворювань. До речі, обсяги продажу масок після запровадження карантину збільшилися в рази.

Слід зазначити, що в аптечному сегменті ще наприкінці 2019 р. була помітною тенденція до скорочення кількості торгових точок, яка продовжилася й у 2020 р. Окрім того, на роботі деяких аптек позначився карантин. Так, за оцінками «Proxima Research», у квітні вимушені були тимчасово закритися 5,8% торгових точок.

Карантинні обмеження дещо сповільнили темпи консолідації аптечного сегмента, проте розгортання даного процесу неминуче. За підсумками І півріччя 2020 р., топ-100 аптечних мереж займають 80% ринку роздрібної реалізації лікарських засобів, а топ-10 охоплюють 50% ринку.

С. Іщенко бачить декілька можливих напрямків подальшого розвитку консолідації аптечного бізнесу:

• еволюційна консолідація (поступове приєднання/відкриття аптек та активна конкуренція);
• об’єднання в маркетингові асоціації;
• франчайзинг;
• розвиток е-аптек, точок видачі, сервісів доставки.

ВПЛИВ COVID-19 НА ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ РИНОК ТУРЕЧЧИНИ

Коли пандемія COVID-19 охопила світ, жодна країна не була готовою. Першою реакцією були паніка та хаос, й фактично весь світ слідкував за спробами локального вирішення глобальної проблеми.

Досвідом сусідньої держави, Туреччини, щодо реакції уряду на загрозу коронавірусної хвороби поділився Іслам Саїд, генеральний директор компанії «Нобель Україна». Так, для осіб віком старше 65 років було запроваджено комендантську годину. У зв’язку з цим передбачено можливість отримання лікарських засобів для лікування хронічних захворювань із безкоштовною доставкою додому. Запроваджено особ­ливі вимоги до роботи аптек: кількість відвідувачів, які можуть одночасно знаходитися в приміщенні, має відповідати кількості фармацевтів; за можливості співробітники аптеки повинні здійснювати відпуск товарів через спеціальне вікно.

Ринок рецептурних препаратів Туреччини пережив раптове уповільнення продажу після періоду активних закупівель у роздрібному каналі. Такі терапевтичні групи, як серцево-судинні захворювання, онкологія, імуномодулятори зазнали найменшого впливу, тоді як обсяги продажу протиінфекційних препаратів різко зменшилися.

На думку спікера, основними наслідками пандемії COVID-19 стануть:

• економічний спад, що може спричинити негативний вплив на рівень витрат на лікарські засоби;
• короткострокове підвищення попиту на препарати для симптоматичного лікування, зокрема анальгетики, засоби для лікування кашлю, застуди;
• зменшення взаємодії F2F;
• негативний вплив на фармринки, залежні від медичного туризму;
• підвищення вразливості ланцюжків поставок, що може призвести до дефіциту активних фармацевтичних інгредієнтів та генериків і зростання цін у середньостроковій перс­пективі;
• відтермінування лікування станів, не пов’я­за­них з COVID-19, що може зумовити коротко­строкове сповільнення темпів зростання обсягів продажу ліків;
• відтермінування лончів нових препаратів.

«Нобель» є мультинаціональною фармацевтичною компанією з центральним офісом у Стамбулі. Експорт субстанцій та готової продукції компанії здійснюється в 50 країн світу. За словами доповідача, «Нобель» має 4 заводи з виробництва субстанцій та готової продукції, а фабрика в Казахстані є найбільшою в Середньоазіатському регіоні. Наразі «Нобель» займає лідируюче місце серед експортерів у фармацевтичному секторі Туреччини.

РЕГУЛЯТОРНЕ ПОЛЕ

Усі ми стежимо за тим, як розвивається дискусія щодо реформування системи охорони здоров’я в Україні.

Медична реформа триває, з 1 квітня стартувала Програма медичних гарантій (ПМГ). Незважаючи на заяви МОЗ України, що фінансування закладів охорони здоров’я буде забезпечено на рівні не меншому, ніж у 2019 р., на думку Дмит­ра Алешка, партнера ЮК «Правовий альянс», фактично у 2020 р. в ПМГ залишаються лише екстрена медична допомога, медична допомога при інсульті та інфаркті й пакет з COVID-19.

У 2020 р. напрямками фінансування забезпечення населення лікарськими засобами є закупівля за централізованими програмами МОЗ України, які здійснюватимуть міжнародні організації та ДП «Медичні закупівлі України»; фінансування НСЗУ в рамках програми реімбурсації «Доступні ліки» та оплати препаратів у складі медичних послуг; фінансування з місцевих бюджетів у рамках регіональних програм та фінансування з місцевих бюджетів відповідно до постанови КМУ від 17.08.1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

Д. Алешко також підкреслив, що постановою КМУ від 15.04.2020 р. № 286 перелік препаратів, які підлягають реімбурсації в рамках програми «Доступні ліки», доповнено 2 міжнародними непатентованими найменуваннями для лікування ревматичних хвороб — хлорохін та гідроксихлорохін. Однак розмір реімбурсації вказаних препаратів становить 0%, що суперечить положенням Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Як відомо, однією з ініціатив Уряду на період карантину став дозвіл дистанційної реалізації лікарських засобів. Серед основних питань, що, на думку фармацевтичної спільноти, потребують врегулювання, — відсутність такої ліцензійної діяльності, як доставка ліків кінцевому споживачу та відсутність відповідальності (та контролю) за порушення умов доставки. 14 липня у Парламенті за основу прийнято проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (реєстр. № 3615­­‑1). Документ, зокрема, містить низку положень, спрямованих на захист прав та підвищення рівня безпеки для пацієнтів.

Також важливо звернути увагу, що 29 липня КМУ підтримав проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», який передбачає посилення відповідальності за правопорушення, здійснені в аптечному сегменті. Цим документом пропонується підвищити адміністративну відповідальність, зокрема за продаж лікарських засобів без рецепта.

Олександр Комаріда, генеральний директор директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ України прокоментував законопроєкт № 3615-1: «З розвитком технологій, розширенням інтернет-покриття у віддалених куточках нашої країни питання дистанційної торгівлі будь-якими групами товарів постає досить гостро. Розуміючи всі ризики, що лікарські засоби — це досить специфічний товар, який безпосередньо впливає на якість життя та здоров’я громадян, ставитися до цього питання легковажно, звичайно, не можна. Але ми хочемо йти в ногу з часом, і плануємо, що спільно із Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) будуть розроблені відповідні нормативно-правові акти, які допоможуть пацієнтам отримувати вчасно лікарські засоби належної якості. Також сподіваємося, що через запровадження електронної торгівлі зменшиться самолікування». Доповідач також торкнувся таких ініціатив, як впровадження 2D-кодування та розширення дії електронного рецепта. Наказом МОЗ України від 03.08.2020 р. № 1780 утворено та затверджено склад робочих груп з питань впровадження елект­ронного рецепта на лікарські засоби та з питань впровадження маркування упаковок лікарських засобів спеціальним 2D-кодом.

Як відомо, після запровадження карантину на території України від 17 березня Верховною Радою було прийнято ряд законів, пов’язаних із протидією коронавірусу. Зокрема, на період карантину забороняється проведення органами державного нагляду планових заходів зі здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності. У зв’язку з цим Держлікслужба наразі не проводить планових перевірок (крім заходів державного ринкового нагляду), підкреслила Олена Речкіна, директор департаменту оптової та роздрібної торгівлі Держлікслужби. Спікер повідомила, що перевірки, які не проведені через ці обмеження, переноситися не будуть, але при плануванні наступних щорічних заходів це буде враховано. У той же час проводяться позапланові перевірки (на підставі звернень громадян), а також передліцензійні перевірки. Держлікслужба також продовжує долучатися до розробки проєктів нормативно-правових актів, зокрема законопроєкту № 3615-1. «Ми наполягатимемо, що мають зберігатися певні вимоги. Зокрема, дистанційну реалізацію має здійснювати виключно аптека; на всіх етапах обігу мають виконуватися вимоги щодо контролю якості; дистанційна реалізація має стосуватися безрецептурних лікарських засобів; має бути механізм контролю на етапі доставки від аптеки до пацієнта» — озвучила позицію Держлікслужби О. Речкіна.

Про зміни у сфері обігу під час карантину та спеціального COVID-ного правового регулювання медичних виробів, дезінфекційних засобів та косметичної продукції розповіли Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів»^® AMOMD^®, директор компанії «Калина медична виробнича компанія», та Дар’я Бондаренко, виконавчий директор AMOMD^®.

21 березня набула чинності Постанова КМУ № 226, якою було спрощено процедуру введення в обіг медичних виробів, які не відповідають вимогам технічних регламентів, але які внесені до переліку, затвердженого постановою КМУ № 224 (варто підкреслити, що він періодично оновлюється та змінюється).

Також постановою КМУ від 08.04.2020 р. № 271 доповнено медичні технічні регламенти новими абзацами, які надають повноваження Держлікслужбі здійснювати виключення інформації з Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг. Слід зазначити, що 7 серпня 2020 р. відбулося перше ввідне засідання робочої групи, до складу якої залучено представника Асоціації, з питань актуалізації Реєстру. На засіданні робочої групи, зокрема, було обговорено основні питання вилучення з Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг, у яких закінчився термін дії декларації про відповідність або договору (довіреності) від виробника, а також віднесення деяких виробів до медичних.

Доповідачі також представили хронологію прийняття нормативних актів, які регулюють обіг засобів індивідуального захисту та дезінфекційних засобів на час карантину.

У наступних публікаціях читайте про досвід дистанційної роздрібної реалізації лікарських засобів провідних країн світу, пропозиції експертів ринку та профільних організацій щодо того, як даний механізм має бути реалізований в Україні та які онлайн-рішення існують та стрімко розвиваються зараз.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!