В’ячеслав Негода зауважив, що реформа децентралізації передбачає перехід повноважень та фінансових ресурсів з місцевого рівня на рівень територіальних громад. Раніше ж заклади охорони здоров’я, які були в управлінні районних рад та районних державних адміністрацій, фінансувалися з районних бюджетів. Тому Мінрегіон разом з МОЗ, територіальними громадами, районними радами, обласними адміністраціями, які мають скоординувати цю роботу, працюють над визначенням політики щодо адміністративно-територіального устрою в межах госпітальних округів, які на сьогодні визначені в межах кожної області. Зокрема, вони повинні визначитися, фінансування яких закладів охорони здоров’я перейде з районного рівня на рівень громад, а які управлятимуться в інший спосіб.
«Або заклад охорони здоров’я передається безпосередньо в громаду і вона сама вирішує це питання, або декілька громад, жителі яких обслуговуються безпосередньо у тому чи іншому закладі, повинні вирішити, в рамках закону «Про співробітництво територіальних громад» чи в іншій формі забезпечуватиметься функціонування саме цих закладів», — зазначив В. Негода та додав, що заробітна плата в цих закладах фінансуватиметься за рахунок укладених з НСЗУ договорів про надання медичних послуг, а завдання місцевого самоврядування полягає в утриманні закладів (оплата комунальних послуг та інші поточні видатки).
Ірина Микичак повідомила, що первинна медична допомога — це рівень сімейного лікаря, терапевта, педіатра, фінансування яких відбувається шляхом укладання закладом охорони здоров’я договорів з НСЗУ та в разі підписання декларацій з пацієнтами. Такі заклади потребують лише незначного фінансування за оплату комунальних послуг з місцевих бюджетів, і з цим громади впораються. На сьогодні значно складніша ситуація із вторинною ланкою медицини, яка є розгалуженою і найбільш витратною в частині фінансування. До 1 квітня 2020 р. вона фінансувалася за кошти державної медичної субвенції. Після цієї дати заклади вторинної ланки медицини почали фінансуватися за рахунок договорів з НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ).
На сьогодні в процесі децентралізації новостворені громади отримали великий обсяг повноважень і відповідний фінансовий ресурс. Однак в МОЗ «не відчувають» готовності громад брати на себе відповідальність за утримання цих закладів. Міністерство зробило відповідний аналіз та з’ясувало, що порівняно з 2019 у 2020 р. органи місцевого самоврядування, приймаючи цільові бюджетні програми, значно зменшили фінансування закладів охорони здоров’я після того, як ці заклади почали працювати в рамках ПМГ. Тобто органи місцевого самоврядування прийняли для себе рішення, що в такому випадку ці заклади мають фінансуватися виключно за договорами з НСЗУ. Однак органи місцевого самоврядування повинні підтримувати власним коштом заклади охорони здоров’я. І. Микичак додала, що обласні Департаменти охорони здоров’я не мають прямого впливу на роботу лікарень та громад.
«Для нас є вкрай складним завданням не просто зберегти мережу стаціонарної допомоги чи вторинку, а зберегти і розвинути спроможну мережу надання медичної допомоги громадянам. Госпітальні ради повинні, взаємодіючи з громадами, створити маршрути пацієнтів, карту надання медичної допомоги, мережу, яка власне збереже медичні кадри, забезпечить роботу лікарень і доступну якісну медичну допомогу кожному громадянину», — зауважила посадовець.
Андрій Віленський зазначив, що за ПМГ медичні послуги надаються за одним стандартом. Тобто НСЗУ при укладенні договору із закладом охорони здоров’я висуває однакові вимоги незалежно від того, в якій області України він розташований. Тому за відповідність чи невідповідність закладу цим вимогам відповідають місцеві органи влади.
Стосовно діяльності закладів у рамках адміністративно-територіальної реформи А. Віленський поінформував, що раніше підписані договори НСЗУ із закладами охорони здоров’я залишаються чинними. Єдине, що в разі зміни назви закладу у зв’язку зі зміною власника, яким виступають органи місцевої влади, заклад повинен:
- провести державну реєстрацію змін щодо найменування закладу охорони здоров’я та повідомити про це НСЗУ офіційним листом;
- внести зміни до статуту закладу охорони здоров’я щодо нового органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого він належатиме;
- повідомити МОЗ як орган ліцензування в сфері медичної практики про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії;
- внести зміни щодо найменування до реєстраційних даних в електронній системі охорони здоров’я.
Стосовно переукладення декларацій пацієнтів А. Віленський зазначив, що зміна власника закладу не є підставою для цього. Однак у разі звільнення лікаря всі підписані з ним декларації анульовуються, і закладу потрібно буде їх переукладати для отримання коштів від НСЗУ. Такі ситуації часто виникають у випадку, коли власник закладу приймає рішення про перепрофілювання закладу.
І. Микичак додала, що наразі вже є випадки такого перепрофілювання із подальшим звільненням працівників. З цього питання спільна позиція МОЗ та НСЗУ полягає в тому, що така реорганізація тільки шкодить громаді. У зв’язку з цим МОЗ постійно звертається до керівників областей, щоб вони відслідковували такі рішення громад та попереджували очільників громад про можливі наслідки.
Про досвід м. Маріуполь у частині адміністративно-територіальної реформи розповів Степан Махсма. Він повідомив, що м. Маріуполь та Маріупольський район — це нове адміністративно-територіальне утворення, до складу якого входять 5 об’єднаних територіальних громад. Маріупольська районна рада розробила дорожню карту для повноцінного впровадження адміністративно-територіальної реформи.
Згідно із Законом України від 17.11.2020 р. № 1009 «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» до 1 липня 2021 р. громадам необхідно передати у комунальну власність усі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Однак Маріупольська районна рада вже виконала цю вимогу закону, завдяки чому з 2021 р. заклади охорони здоров’я, освітні заклади та заклади культури фінансуватимуться громадами. Стосовно закладів вторинної ланки медицини він зазначив, що наразі є питання щодо спроможності громад фінансувати видатки цих закладів. При цьому є громади, на територіях яких відсутні такі заклади, і для отримання відповідної медичної допомоги вони повинні будуть укладати договори із суміжними громадами, де ці заклади функціонують.
В. Негода, в свою чергу, додав, що хоча законом № 1009 надається можливість прийняти рішення про передачу громадам бюджетних закладів, які знаходяться на їх території, до 1 липня 2021 р., районним радам не слід затягувати це рішення аж до цієї дати. Оскільки видатки на фінансування старої моделі адміністративно-територіального устрою не настільки великі, щоб могли забезпечити фінансування цих закладів протягом 6 міс наступного року.
Тому щоб з 1 січня 2021 р. бюджетні заклади продовжували свою діяльність, при прийнятті бюджетів територіальними громадами на наступний рік повинно бути передбачене їх фінансування. Для цього районні ради мають об’єднати зусилля з територіальними громадами й прийняти до кінця 2020 р. рішення про передачу цих закладів.
Віктор Лисак повідомив, що наразі в Полтавській обл. відмічають ситуації, коли один заклад вторинної ланки медицини має обслуговувати населення трьох новостворених територіальних громад, однак поки одна з них відмовляється від співфінансування цього закладу, тому що він не знаходиться безпосередньо на її території. Проте доповідач поінформував і про певні приклади вдалої співпраці громад у цьому напрямку. Тому на сьогодні ще тривають дискусії між громадами стосовно фінансування цих закладів.
Павло Мірошниченко повідомив, що Сновська громада Чернігівської обл. створена 4 роки тому, на її території розташована колишня Сновська районна лікарня, яку громада забрала на свій баланс. При цьому через невелику народжуваність у цій лікарні було ліквідовано пологове відділення, але в цілому великих скорочень через отримання лікарні на баланс громади не було. Наразі для кадрового укомплектування лікарні не вистачає 4 лікарів. Для вирішення цього питання громадою прийнято програму, за якою спеціалісту надаватиметься житло в разі його відсутності у нього, одноразова матеріальна допомога в розмірі 100 тис. грн.
Під час заходу доповідачі отримували багато запитань щодо дій громади в рамках адміністративно-територіальної реформи, у зв’язку з цим деякі з них НСЗУ узагальнить та оприлюднить на власному вебсайті. Також доповідачі рекомендували громадам користатися вебсайтом, присвяченим реформі децентралізації, на якому вони можуть знайти відповіді на запитання, які їх цікавлять.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим