МОЗ та громадськість: конструктивний діалог

Рік, що розпочався, обіцяє бути для медичної галузі України дуже насиченим визначними подіями. Минуло менше 2 міс (і це з урахуванням Різдвяних свят!), а вже завершено публічне обговорення, затверджено Кабінетом Міністрів України та винесено на розгляд Верховної Ради VI скликання програму дій уряду «Український прорив. Для людей, а не політиків», в якій задекларовано докорінне реформування вітчизняної системи охорони здоров’я (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 3 (624) від 21.01.2008 р.). Представники законодавчої, виконавчої гілок влади та медичної науки під час спільної зустрічі висловили готовність до конструктивної співпраці, спрямованої на ефективне реформування галузі (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 6 (627) від 11.02.2008 р.). Визначено пріоритети діяльності Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України на 2008 р., призначені заступники міністра. Приємно, що всі ці події відбуваються оперативно, послідовно і в той же час цілком прозоро, як і має бути в цивілізованому громадянському суспільстві. І засідання Громадської Ради при МОЗ України, яке відбулося у приміщенні МОЗ 5 лютого за активною участю міністра охорони здоров’я України Василя Князевича, за своїм форматом і змістом ще раз підтвердило — зміни, спрямовані на покращення життя людей, цілком реальні. Адже основне питання, винесене на спільне засідання — обговорення актуальних проблем галузі охорони здоров’я України та шляхів їх вирішення.

Василь Князевич Звертаючись з привітальним словом до членів Громадської Ради, Василь Князевич підкреслив, що громада досить часто успішно вирішує проблеми, які довгий час не може вирішити держава, зокрема і в медичній галузі, а при об’єднанні зусиль та ресурсів державних інституцій і громадських організацій ефективність вирішення будь-яких наболілих питань значно підвищується.

Об’єднання зусиль держави і громади необхідно для ефективного реформування медичної галузі

Таке об’єднання дуже важливе саме зараз, коли МОЗ започатковує структурне реформування галузі, планує впровадити таку модель системи охорони здоров’я, яка б не принижувала лікарів та інших медичних працівників, дозволяла їм повноцінно жити та надавати якісну медичну допомогу, і разом з тим була спрямована на захист інтересів пацієнта. Кожен громадянин України має бути впевненим, що в разі потреби він зможе отримати медичну допомогу на достойному рівні незалежно від соціального статусу та місця перебування. І саме тут Міністерство розраховує на підтримку громадських організацій, чекає на постійний конструктивний діалог з медичною спільнотою.

Олег Мусій Голова Громадської Ради Олег Мусій зазначив, що за всі роки її діяльності вперше міністр щиро висловив своє бажання до публічного спілкування з медичною громадою та налаштований на конструктивну співпрацю. Він наголосив, що необхідно найближчим часом створити належні умови для нормального функціонування Громадської Ради та висловив надію на подальшу тісну конструктивну співпрацю з МОЗ України задля вирішення нагальних питань в системі охорони здоров’я. Громадські організації готові до такої співпраці на партнерських засадах.

Андрій Гук Андрій Гук, представник громадської організації «Ініціативи у громадській охороні здоров’я» запропонував членам Громадської Ради перш за все систематизувати усі напрацювання щодо реформування системи охорони здоров’я, які вже є в Україні, врахувати позитивний і негативний досвід і сформувати висновки для подальшого розроблення детальних рекомендацій як для органів місцевого самоврядування, так і для Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Основна мета реформування галузі, на його думку, полягає у підвищенні ефективного використання ресурсів, створення прозорих фінансово-економічних механізмів надходження та використання коштів, необхідних для реалізації конституційних прав громадян на охорону здоров’я. Усі перетворення мають відбуватися поступово, крок за кроком, економічно обґрунтовуватися, що надасть змогу дійсно поліпшити громадське здоров’я та більш ефективно надавати медичну допомогу.

Необхідно в першу чергу провести інвентаризацію нормативно-правової бази в системі охорони здоров’я, визначити первинну медико-санітарну допомогу як основний інструмент, провести інвентаризацію мережі медичних закладів, після чого надати їм статус повноцінних суб’єктів господарської діяльності; перейти від екстенсивного принципу фінансування лікувально-профілактичних закладів до інтенсивного, впровадити економічно обґрунтовані стандарти надання медичної допомоги, визначитись з її обсягом, який дійсно (а не декларативно) гарантується державою.

МОЗ та громадськість: конструктивний діалог

Докорінно має бути змінена податкова політика в галузі з метою створення бази для розвитку добровільного медичного страхування та розширення можливостей інвестування галузі. Вкрай важливим є також забезпечення дієвого механізму публічного обговорення проектів нормативних документів та запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування, основою якого має стати принцип соціальної солідарності.

Станіслав Нечаїв Голова правління Всеукраїнського лікарського товариства Станіслав Нечаїв запропонував підтримати розроблений законопроект «Про лікарське самоврядування», наголосив на необхідності створення суспільно-адміністративної моделі управління системою охорони здоров’я в Україні шляхом запровадження професійного самоврядування. Він також наголосив на необхідності залучення громадських організацій до розробки проектів нормативних актів.

Ігор Найда Член президії ВГО «Фундація конструктивних ініціатив «Третя сила» Ігор Найда запропонував впровадити державно-суспільні механізми управління охороною здоров’я, які мають включати поділ повноважень з прийняття рішень між державними органами управління та громадськими організаціями медичних працівників і пацієнтів.

Модель державно-суспільного механізму управління галуззю передбачає відтворення загальнонаціональної системи охорони здоров’я. Було також запропоновано створити необхідні нормативно-правові передумови для унеможливлення монополізації замовлення, виробництва, закупівлі, споживання лікарських засобів, медичної техніки та інструментарію і контролю за усіма цими процесами.

Віктор Пушкарьов Голова комітету з питань охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) Віктор Пушкарьов торкнувся у своїй доповіді питань роботи Громадської Ради. На його думку, фактори, яких їй бракує — це дієвість і впливовість. Іншого шляху, ніж взаємодія між Громадською Радою та МОЗ України немає, оскільки завдяки такому механізму керівництво галузі може отримати зворотній зв’язок.

Саме під час спілкування з громадськістю керівники можуть почути те, що їм не доповіли в кабінеті, такий відкритий обмін інформацією дозволить збалансовано організувати менеджмент усієї галузі охорони здоров’я.

Він зазначив, що призначення нового уряду, нового керівництва МОЗ України привело до поновлення обговорення стратегії реформування галузі. Під час обговорення програми дій уряду «Український прорив. Для людей, а не політиків» було продемонстровано багато добрих намірів, але цьому документу не вистачало чіткого визначення пріоритетів — що саме необхідно зробити в першу чергу, щоб вивести систему охорони здоров’я в інший вимір.

На погляд ЕВА, в системі реформування надання медичної допомоги безальтернативним має бути перехід до бюджетно-страхової або страхової моделі фінансування. Про таку необхідність неодноразово згадувала і діючий прем’єр-міністр України. Реформування потребує також система приватного медичного страхування, зокрема необхідно переглянути механізми його оподаткування. Всі ці зміни дозволять не тільки підвищити якість надання медичних послуг, але й удосконалити систему контролю за використанням ресурсів.

Зрозуміло, що перехід до бюджетно-страхової моделі не може відбутися миттєво, йому мають передувати затвердження національних стандартів лікування, визначення поняття медичної послуги, зміна статусу лікувально-профілактичного закладу державної та комунальної форм власності, припинення дискримінації приватних медичних установ (зокрема щодо можливості видачі ними листків непрацездатності та застосування наркотичних і психотропних препаратів).

Вирішення потребує також проблема відшкодування витрат на життєво необхідні ліки, які споживають пацієнти під час амбулаторного лікування (система реімбурсації). Відсутність такого відшкодування негативно відбивається на хронічно хворих, які змушені більше перебувати в стаціонарі з метою отримання безкоштовних ліків, що призводить до збільшення витрат держави на охорону здоров’я.

Обов’язковим залишається створення механізмів контролю за якістю виробництва, допуску медичної продукції на ринок. Для цього, на думку експертів ЕВА, необхідно продовжити роботи щодо гармонізації українського регулювання з європейським, а також поєднати процедуру допуску окремих продуктів із визначенням рівня виробництва в цілому (прекваліфікація виробництва). Це дозволить уникнути випадків, коли якість препарату неможливо визначити на етапі допуску препарату на ринок, тому що заявником надаються зразок, вироблений на іншому підприємстві, та документація про виробничий процес, що не відповідає дійсності.

Найкращим вирішенням цього питання є приєднання України до Конвенції фармацевтичних інспекції (PIC/S — The Pharmaceutical Inspection Convention and Pharmaceutical Inspection Co-operation Scheme) та використання наявних результатів GMP-інспекцій.

Він також наголосив на необхідності завершення системи вдосконалення експертизи матеріалів, що надаються виробниками продукції під час реєстрації, яка дозволить зберігати конфіденційну технологічну інформацію в належних умовах та сприятиме підвищенню привабливості українського ринку лікарських засобів для виробників новітніх технологій. Було запропоновано гармонізувати систему допуску виробів медичного призначення із світовою практикою через визнання загальноєвропейських стандартів ЄС як прийнятних для України, що дозволить наситити ринок необхідними виробами та позитивно вплинути на цінову конкуренцію.

У частині вдосконалення контролю за обігом медичної продукції першочерговим завданням має стати вдосконалення системи тендерних закупівель, що фінансуються з бюджету будь-якого рівня. При цьому необхідно окреслити рівень виробництва постачальників продукції, (підтверджувати відповідність виробництва сертифікатом країни-члена PIC/S або українським сертифікатом відповідності GMP) та перевіряти наявність системи фармакобезпеки у виробника. Стосовно системи нагляду за обігом відтворених (генеричних) препаратів В. Пушкарьов вказав на необхідність контролю показань та протипоказань, побічних дій відтворених продуктів порівняно з оригіналом, а також впровадження правил етичного просування продукції.

Визначення якісних перетворень у системі охорони здоров’я як загальнонаціонального пріоритету має не тільки відбутися на рівні урядової програми, а й погоджено з усіма впливовими політичними силами

Дуже важливою залишається проблема спадковості менеджменту в системі охорони здоров’я. На думку ЕВА, визначення якісних перетворень у системі охорони здоров’я як загальнонаціонального пріоритету має не тільки відбутися на рівні урядової програми, а й погоджено з усіма впливовими політичними силами незалежно від того, перебувають вони при владі чи в опозиції, та громадськістю. Це дасть ту основу стабільності та впевненості, яка потрібна сьогодні усім для успіху на цьому шляху.

Радміла Гревцова Президент Української медико-правової асоціації Радміла Гревцова зазначила, що необхідно ідентифікувати проблеми галузі охорони здоров’я, які потребують юридичного втручання, і визначити, у який спосіб воно має бути здійснене. Зараз принципові питання, навіть визначення, у всіх тих законопроектах, які майже одночасно розглядаються зокрема Дорадчою радою при Комітеті Верховоної Ради з питань охорони здоров’я, абсолютно різні. Якщо ми і далі будемо йти таким шляхом, не узгоджуючи свої дії, то отримаємо фрагментарне вирішення проблем, суперечностей тощо. На сьогодні МОЗ України підготовлено проект закону «Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров’я», де вирішені і проблеми дефініцій, і основних ключових питань охорони здоров’я. Тому, поки не буде розглянуто принциповий документ, рухатись далі немає сенсу.

Вона також вказала на недопустимість підпорядкування судово-медичної і судово-психіатричної експертизи Міністерству охорони здоров’я.

Дуже важливою, на думку Р. Гревцової, є проблема просвітництва і освіти медичних працівників з питань медичного права. Більшість медичних працівників, не кажучи вже про пацієнтів, не знають чинного законодавства, засобів захисту своїх прав та не вміють ними користуватися. Крім того, інтереси медичної громадськості та інтереси пацієнтів сьогодні штучно протиставляються один одному, в той час як проблеми у медиків і пацієнтів у своїй більшості спільні.

Лариса Матюха Лариса Матюха, голова правління асоціації сімейних лікарів Києва та Київської області, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України із сімейної медицини, зазначила, що первинна ланка має надавати 85% медичної допомоги населенню і в програмі дій уряду сімейній медицині відведене поважне місце. Вона повідомила, що півроку тому в Україні вперше було проведено інвентаризацію первинної ланки. Аналіз результатів показав, що і мережа, і кадрове забезпечення, і обладнання жалюгідні. Первинна медико-санітарна допомога як система на сьогодні фактично відсутня.

Для вирішення існуючих проблем запропоновано:

1. Розмежування коштів на первинну і вторинну медичну допомогу.

2. Розмежування замовника і виконавця медичних послуг.

3. Сільські лікарські амбулаторії як ланки надання первинної допомоги повинні працювати на договірних засадах.

Вона наголосила також на низькій забезпеченості кадрами в сільській місцевості (лише 60%), ненормативному навантаженні на 1 лікаря, низькому рівні заробітної плати та відсутності системного наукового супроводу реформ. Було зазначено, що потребує вдосконалення вся існуюча система надання медичної допомоги населенню. Ця проблема може бути вирішена тільки після створення інституту сімейної медицини і введення відповідної наукової дисципліни, як це робиться в розвинених країнах світу.

Іван Сорока Іван Сорока, член Громадської Ради МОЗ, запропонував забезпечити громадський контроль проведення тендерних закупівель шляхом створення постійно діючої громадської комісії та залучення її до експертизи на всіх етапах процесу закупівель, починаючи з підготовки тендерної документації і закінчуючи виконанням контрактів, та включити представників громадських організацій до тендерного комітету МОЗ України та інших органів, які проводять закупівлі за бюджетні кошти.

Буде запроваджено контроль з боку громадскості за проведенням тендерних закупівель

В. Князевич

Василь Князевич подякував усім за надані пропозиції та зауваження щодо реформ у галузі охорони здоров’я, запевнив, що вони будуть враховані, висловив надію на подальшу тісну співпрацю з громадськими організаціями, зазначив, що для роботи Громадської Ради будуть створені належні умови, а також повідомив про подальші напрямки розвитку системи охорони здоров’я України.

На засіданні було також сформовано секретаріат Громадської Ради (до його складу увійшли Станіслав Нечаїв та співробітники відділу зв’язків з громадскістю МОЗ Ростислав Лихотоп та Надія Позднякова), а її головою терміном на два роки обрано Олега Мусія. n

Олександр Устинов,
фото Любові Столяр

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті