Прогнозування COVID-19: Memento mori

При прогнозуванні поширення COVID-19 найбільша увага приділяється таким показникам, як кількість підтверджених випадків інфікування, госпіталізацій та випадків смерті. Інформація про важливий показник надмірної смертності надходить із запізненням, що унеможливлює його використання для коротко- та середньострокового прогнозування.

З квітня минулого року розроблена технологія прогнозування, з використанням якої було розраховано низку прогнозів (в основному місячних) кількості підтверджених випадків інфікування, які продемонстрували високу точність (про кожний із них читачі сайту apteka.ua були поінформовані). Наприклад, у травні минулого року прогнози застерігали, що спад захворюваності може початися лише у 20-х числах місяця, але аж ніяк у перших, як про це свідчили інші прогнози.

Але в експертному середовищі сформулювалася думка, що цей показник повністю дуб­лює тренд кількості проведених тестів. Тому цього року розроблений апарат було адаптовано для прогнозування більш адекватного показника ускладнень хвороби — денних госпіталізацій (останній із прогнозів, який був розрахований на початку жовтня до 1 грудня).

З метою розширення кола факторів, які аналізуються, розроблена технологія прогнозування без будь-якої адаптації була використана для прогнозування щоденної кількості зареєстрованих випадків смерті (заради простоти викладу назвемо тут це смертністю, хоча, на загал, цей термін у вірусології має інший смисл).

За загальною з початку пандемії кількістю підтверджених випадків Україна на 28 листопада знаходилася на 17-му місці у світі та на 8-му — у Європі. А от за смертністю на 1 млн осіб країна посідала 31-ше місце у світі та 20-те — у Європі (рис. 1).

Рис. 1

Топ-30 європейських країн за кількістю випадків смерті внаслідок COVID-19 на 1 млн жителів (www.worldometers.info)

Як свідчить аналіз статистичних даних, з кожною хвилею денна кількість випадків смерті зростала суттєвим чином: на рис. 2 якраз і відображено цей факт.Більш детально за останні 2 міс (без 28–30 листопада) інформація про значення тижневих рухомих середніх цього показника в Україні та Києві подана на рис. 3, 4.

Рис. 2

Тижневі рухомі середні (РС-7) кількості випадків смерті внаслідок COVID-19 в Україні (квітень 2020 — листопад 2021 р.)

Рис. 3

Тижневі рухомі середні кількості померлих внаслідок COVID-19 за день в Україні

Рис. 4

Тижневі рухомі середні кількості померлих внаслідок COVID-19 за день у м. Київ

Зниження, яке намітилося з середини листопада, в останні дні пригальмувало в країні і взагалі завмерло в Києві. А от обсяги виписування із лікарень у другій половині місяця набули небувалих розмірів (рис. 5), хоча це не відповідає темпам зменшення кількості щоденних госпіталізацій: у період з 26 по 28 листопада (доступні на момент написання статті дані) кількість зайнятих хворими на COVID-19 ліжок навіть збільшувалася…

Рис. 5

Баланс між виписаними та госпіталізованими із COVID-19 в Україні за день і частка зайнятих від виділених ліжок

Розроблену технологію прогнозування госпіталізацій без будь-якого адаптування нині було застосовано для прогнозування денної смертності (задіяні тижневі рухомі середні) — тому прогнози можна вважати експериментальними. Як і раніше, розроблено два можливі сценарії: оптимістичний та помірний (рис. 6).

Рис. 6

Щоденна кількість померлих внаслідок COVID-19 в Україні (тижневі рухомі середні та поденні). Дані МОЗ (16.11–27.11.2021) та прогноз на 27.11–15.12.2021 р. (прим. ред.: щоденні дані МОЗ додаються в оперативному режимі; дати відповідають дням отримання, а не оприлюднення даних)

Оптимістичний відображає сподівання на зважені й активні дії влади з вакцинації і, відповідно, — розуміння більшістю необхідності цих та інших заходів убезпечення населення. Особливо це актуально через загрозу проникнення штаму «омікрон» в країну. Помірний припускає збереження нинішніх умов і обставин у першій половині грудня.

У доповнення до прогнозу кількості зареєстрованих смертей було розроблено і два сценарних прогнози усередненої за семиденним рухомим вікном кількості щоденних ушпиталень також на першу половину грудня (рис. 7). Припускається, що спадна тенденція продовжить домінувати у ці дні, можливо, лише з певним гальмуванням. Точність (середня відсоткова помилка, mean percentage error — МРЕ) попереднього подіб­ного прогнозу, який було розроблено на листопад (див. вище), у підсумку становила 2,7% за помірним сценарієм і -5,7% — за оптимістичним.

Рис. 7

Щоденна кількість госпіталізованих з COVID-19 в Україні (тижневі рухомі середні). Дані МОЗ та прогноз на 1.12.–15.12.2021 р. (прим. ред.: щоденні дані МОЗ додаються в оперативному режимі; дати відповідають дням отримання, а не оприлюднення даних)

Доки запобіжні лікарські засоби від вірусу не набули масового поширення, основними способами захисту є вакцинація та дотримання норм поведінки громадян у період епідемії.

Будьте здорові!

Використані джерела: дашборди МОЗ України та апарату Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України, сайт www.worldometers.info, а також власні розрахунки.

Інформаційна підтримка — компанія «Моріон».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!