«Тривожні дзвіночки» щодо віспи мавп та спільна закупівля вакцин у ЄС

31 Травня 2022 10:11 Поділитися

Європейський Союз працює над спільною угодою про закупівлю вакцин та противірусних засобів проти віспи мавп, оскільки випадки вірусної хвороби, зазвичай ендемічної для Африки, набирають обертів у Європі та за її межами.

Згідно з повідомленням «Reuters» від 27 травня, країнами-членами було досягнуто принципового консенсусу щодо реалізації контрзаходів Управлінням з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров’я (Health Emergency Preparedness and Response Authority — HERA).

Контракт — за тиждень

Агенція новин отримала цю інформацію від Європейської комісії після повідомлення шведської щоденної газети «Dagens Nyheter». У статті від імені шведського урядового координатора вакцинної політики Річарда Бергстрома (Richard Bergstrom) йшлося про перемовини органів ЄС про закупівлю вакцини Bavarian Nordic — Imvanex/Imvamune, а також противірусного препарату TPOXX (тековірімат), розробленого британсько-американською компанією «SIGA Technologies». За словами Р. Бергстрома, який, до речі, з 2011 до 2016 р. був очільником Європейської федерації фармацевтичної промисловості (European Federation of Pharmaceutical Industries Associations — EFPIA), жодного контракту з жодною фірмою ще не було підписано. «Але це відбудеться швидко. У нас має бути готовий контракт за тиждень або близько того, та, можливо, деякі обмежені поставки в червні», — цитує видання його висловлювання.

ВООЗ: 69 смертей у світі з початку року

Станом на 25 травня 2022 р. Європейський центр профілактики та контролю захворювань (European Centre for Disease Prevention and Control — ECDC) повідомив про 219 підтверджених у світі випадків, більшість — у молодих чоловіків, які ідентифікували себе як чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ). ECDC нагадує, що віспа мавп — зоонозне захворювання і на цей момент є найбільш поширеною ортопоксвірусною інфекцією у людей після ліквідації натуральної віспи та припинення універсальної вакцинації проти неї. В ендемічних районах вірус віспи мавп, ймовірно, зберігається завдяки циркуляції серед ряду ссавців, з випадковими подіями передавання людям.

29 травня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомила про 257 підтверджених випадків віспи мавп і близько 120 підозрюваних випадків у 23 країнах, де вірус не є ендемічним, станом на 26 травня. З п’яти африканських країн, де часто виявляють віспу мавп, ВООЗ отримала повідомлення про 1365 випадків і 69 смертей від захворювання, що реєструвалося від середини грудня до кінця травня.

Перший контракт та інші вакцини

25 травня Bavarian Nordic повідомила про підписання контракту на постачання вакцини проти віспи компанії з нерозкритою державою з метою забезпечення вимоги країни щодо вакцинації осіб з ризиком розвитку віспи мавп за короткий термін. Також згадано про діалог з кількома іншими урядами щодо постачання Imvanex. Ця жива високоатенуйована вакцина, що не реплікується, є єдиною у світі, що отримала регуляторний дозвіл для профілактики мавпячої віспи. Такий дозвіл їй надано Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) США восени 2019 р. У 2013 р. вакцина була дозволена Європейською Комісією для профілактики натуральної віспи.

На відміну від вакцин, що застосовували раніше, Imvanex/Imvamune — дводозова, вірус з її складу не здатний до повторного інфікування, та вона не протипоказана особам з імунодефіцитом. Проте після неї не залишається рубчика, за наявністю якого можна судити про вироблення імунітету.

Вакцини перших поколінь та тривалість імунного захисту

На рубежі тисячоліть у США підсилилися побоювання щодо майбутніх біотерористичних загроз. 13 грудня 2002 р. президент США оголосив про те, що деяким категоріям населення, зокрема, військовим, буде запропонована вакцинація проти натуральної віспи. Наступного, 2003 р., стартувала відповідна державна програма — «Smallpox Vaccination Program». Експертний комітет з цієї програми в однойменній книзі, що була видана у 2005 р., визнав незадовільні результати роботи за програмою, що було пов’язане з непрозорими, більш політичними мотивами її початку. Чи покращився захист суспільства від віспи внаслідок її реалізації, також незрозуміло, констатували експерти.

Традиційні вакцини проти віспи 1-го покоління напрацьовували на шкірі живих тварин — переважно телят, але також буйволів, кроликів та овець*. До них належить, зокрема, Dryvax від «Wyeth». Вакцини другого покоління з метою зниження побічних ефектів, стандартизації методики отримання та контролю бактеріальної контамінації напрацьовують на лініях клітин ссавців та/або курячих ембріонах. До них належать ACAM2000 від «Emergent» (отримана клонуванням вакцинного вірусу Dryvax), Lister/CEP від Sanofi, Elstree-BN від Bavarian Nordic та APSV від Aventis Pasteur. Вакцини другого покоління мають високий потенціал побічних реакцій у людей (наприклад пери-/міокардит), подібний до їх попередників (ACAM2000 Medication Guide). Так, загальну частоту побічних реакцій оцінюють у 1000 на 1 млн введених доз, у тому числі, 14–52 — таких, що загрожують життю. Згідно з даними нещодавнього аналізу, на 1 млн введених доз припадає 8 летальних випадків внаслідок побічних ефектів**. За деякими оцінками, вакцини другого покоління (в стратегічному запасі США це — ACAM2000 та APSV) протипоказані 25% населення. Протипоказаннями для вакцинації є: імунодефіцит (вроджений, набутий або індукований — наприклад, під час лікування пацієнтів з раком або аутоімунними захворюваннями), шкірні захворювання, такі як атопічний дерматит та екзема, серцево-судинні хвороби/фактори серцевого ризику тощо. Центри з контролю і профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) інформують, що захист від вакцин проти віспи триває 3–5 років, після чого необхідна бустерна вакцинація.

Наприкінці травня компанія Moderna заявила про плани вивчити потенційні вакцини проти віспи мавп на «доклінічному рівні». Основою послужить мРНК-платформа компанії.

Противірусні засоби

Два лікарські засоби для перорального прийому — бринцидофовір і тековірімат — було схвалено в США для лікування хворих на віспу в рамках захисту від біотероризму***. TPOXX (тековірімат) схвалено також у ЄС та Канаді. Жоден з препаратів не вивчали в дослідженнях ефективності на людях; проте обидва продемонстрували ефективність проти інших ортопоксвірусів (включаючи віспу мавп) на тваринних моделях. Є повідомлення про використання тековірімату для лікування пацієнтів з ускладненнями після вакцинації та коров’ячою віспою, та не виявлено жодних сигналів щодо безпеки***.

Не можна ставитися безтурботно?

В останній зі згаданих публікацій йдеться про тривале виділення вірусної ДНК з верхніх дихальних шляхів після усунення уражень шкіри, що «поставило під сумнів поточні вказівки щодо запобігання інфекції та контролю». Також зазначено, що перебіг інфекції у дітей більш важкий, ніж у дорослих, а деконтамінація від нього — утруднена. У пилу, на тканині тощо вірус може персистувати біля року**.

І ще одне побоювання: віруси віспи (поксвіруси) досить легко піддаються як поміж-, та і внутрішньовидовій рекомбінації, у тому числі з вакцинними вірусами****. Тож, їх «повторне вторгнення» у людську популяцію не є рядовою подією.

За матеріалами www.reuters.com; www.bavarian-nordic.com; edition.cnn.com;
www.fiercebiotech.com; nap.nationalacademies.org; www.cdc.gov
; www.india.com

*Maksyutov R.A. (2017) LIVE ANTIVARIOLIC VACCINES. Problems of Particularly Dangerous Infections, 2:72–77.

**Grosenbach D.W., Jordan R., Hruby D.E. (2011) Development of the small-molecule antiviral ST-246 as a smallpox therapeutic. Future Virol, 6(5): 653–671. doi:10.2217/fvl.11.27.

***Adler H., Gould S., Hine P. et al. (2022) NHS England High Consequence Infectious Diseases (Airborne) Network. Clinical features and management of human monkeypox: a retrospective observational study in the UK. Lancet Infect Dis. May 24: S1473-3099(22)00228-6. doi: 10.1016/S1473-3099(22)00228-6. Epub ahead of print. PMID: 35623380.

****Alakunle E., Moens U., Nchinda G., Okeke M.I. (2020) Monkeypox Virus in Nigeria: Infection Biology, Epidemiology, and Evolution. Viruses, 12(11): 1257. Published 2020 Nov 5. doi:10.3390/v12111257.

 

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті