Підсумкова колегія МОЗ: пріоритети розставлено, час діяти!

28 березня 2008 р. у приміщенні МОЗ України відбулось розширене засідання колегії Міністерства охорони здоров’я, присвячене підсумкам діяльності галузі за 2007 рік. В засіданні взяли участь керівництво МОЗ, народні депутати України — члени комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, представники уряду та Секретаріату Президента, представники президії академії медичних наук України, голова ЦК профспілки працівників охорони здоров’я, керівники управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій всіх областей України, АР Крим, Києва та Севастополя, провідні спеціалісти галузі, представники медичних громадських організацій.

Міністр охорони здоров’я України Василь КнязевичВідкриваючи колегію, міністр охорони здоров’я України Василь Князевич детально охарактеризував стан охорони здоров’я та проблеми, які медикам найближчим часом доведеться терміново вирішувати.

Окресливши довгострокові завдання галузі, серед яких — досягнення повноцінного фінансування всіх потреб сфери охорони здоров’я, впровадження в повному обсязі з Державного бюджету та фінансування медичних послуг населенню шляхом запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, створення реального єдиного медичного простору, перехід на європейські протоколи діагностики та лікування основних нозологічних одиниць — міністр більш детально зупинився на  пріоритетах діяльності галузі на 2008 рік.

Медико-демографічна ситуація

Сьогодні населення України потерпає від поєднаної дії економічної, екологічної і демографічної криз, які підсилюють одна одну й не дають вийти на шлях підвищення якості життя і сталого соціально-економічного розвитку. За останні десять років скорочення чисельності населення становило 3889,6 тис. осіб (або на 7,7%). Зменшення кількості населення як міського, так і сільського за ці роки відбулося в усіх регіонах України, та найбільших втрат зазнали області, в яких співпали у часі процеси зниження народжуваності, підвищення смертності та міграції (Донецька й Луганська області).

Високий рівень народжуваності, більш молода вікова структура та відносно низька смертність сприяли тому, що Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська і Рівненська області за останні 10 років зазнали менше людських втрат.

За останні 5 років поширеність захворювань зросла у більшості класів хвороб: системи кровообігу — на 30,5%; крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму — на 26,3%; органів травлення — на 19,1%; хвороби сечостатевої системи — на 16,2%; новоутворення — на 15,7% та інші.

Сучасна демографічна ситуація характеризується також високою смертністю чоловіків (так звана надсмертність чоловіків), яка переважно спричинена суспільними факторами.

Це, насамперед, умови праці чоловіків, які зайняті переважно в галузях з високим ризиком травматизації і втрати здоров’я (металургійна, хімічна промисловість, транспорт тощо), а також дуже велика поширеність шкідливих звичок.

Зростає поширеність соціально зумовлених хвороб: ВІЛ-інфекції, туберкульозу, наркоманії, алкогольних психозів тощо. Тому середня очікувана тривалість життя в Україні майже на 11 років менша, ніж в Євросоюзі, й на 8 менша, ніж у Польщі.

Проблема кадрового забезпечення медичної галузі

В закладах системи МОЗ за 10 років значно скоротилася кількість як лікарів, так і середнього медперсоналу, дефіцит медичних працівників вже досягнув 14,2 тис. медичних сестер та 16,8 тис. лікарів, з них майже 5 тис. лікарів у медичних закладах сільської місцевості. Забезпеченість практикуючими лікарями в Україні нині становить лише 27,1 на 10 тис. населення, що є нижче середньоєвропейського рівня — 33 на 10 тис. Саме тому для МОЗ України стратегічне значення має також питання якісної підготовки лікарів.

Міністр окремо зазначив, що особливої уваги потребує забезпеченість системи охорони здоров’я середнім медичним персоналом. Його роль у наданні медичної допомоги у сільській місцевості неможливо переоцінити. Тому Міністерство охорони здоров’я виступає з підтримкою громадської ініціативи і звертається до Президента України з проханням запровадити в Україні День медичної сестри 12 травня — у день народження всесвітньовідомої медичної сестри Флоренс Найтінгейл.

В підготовці медичних кадрів необхідно довести до європейського рівня клінічні бази, створивши сучасні університетські клініки. Це сприятиме як покращанню якості надання спеціалізованої медичної допомоги населенню, так і підвищенню рівня наукових досліджень на засадах доказової медицини та практичної підготовки лікарів, медсестер і клінічних провізорів.

Національні центри та університетські клініки повинні стати закладами охорони здоров’я принципово нової формації з єдиним підпорядкуванням Міністерству охорони здоров’я, оснащеними сучасною апаратурою та забезпеченими висококваліфікованими кадрами. Планується, що ці лікарні будуть мати багатоканальну структуру фінансування за рахунок міжбюджетних трансфертів та спонсорської допомоги.

Враховуючи вищезазначене, МОЗ України буде збільшувати обсяги державного замовлення на підготовку за фахом «лікувальна справа» та «педіатрія», і спрямовуватиме більше половини випусків фахівців, які готувались за державним замовленням, до сільських амбулаторій та районних лікарень.

Сільська медицина

Проаналізувавши стан за 10 років мережі лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), які надають медичну допомогу сільському населенню, міністр відзначив неухильне скорочення кількості фельдшерсько-акушерських пунктів та погіршення матеріально-технічного забезпечення діючих закладів. І хоча й намітилося збільшення кількості лікарських амбулаторій, ні їх оснащеність, ні забезпеченість кадрами не можуть поки що суттєво покращити доступність медичної допомоги на селі. Перше, що на думку фахівців необхідно зробити для вирішення цього питання, — забезпечити сільським медикам доступне житло та достойний рівень оплати праці. Тільки на підвищення заробітної плати медикам села та оснащення сучасним обладнанням і санітарним транспортом закладів охорони здоров’я сільської місцевості МОЗ обґрунтувало збільшення видатків бюджету на 2008 р. на 1,2 млрд грн.

Підсумкова колегія МОЗ: пріоритети розставлено, час діяти!

Материнство і дитинство

Показник материнської смертності за 2007 р. становить 17,9 на 100 тис. народжених живими і на 17,1% перевищує такий в  2006 р. (15,2 на 100 тис.). Таке підвищення пояснюється більш достовірною реєстрацією випадків материнської смерті. На жаль, щорічно третина випадків материнської смерті зумовлена екстрагенітальною патологією, перебіг якої ускладнюється під час вагітності та пологів, також привертає до себе увагу смертність вагітних від кровотеч, яка становить 24% в  структурі причин материнської смертності.

З 1.01.2007 р. Україна почала використовувати критерії живонароджуваності відповідно до рекомендацій ВООЗ. Як свідчить досвід європейських країн, протягом перших 3 років після переходу на нові критерії відбувається об’єктивне підвищення рівня смертності на 20–30%. Показник смертності новонароджених в Україні за 2007 р. порівняно з 2006 р. збільшився лише на 13,2%.

Велике занепокоєння у фахівців викликає також значна кількість отруєнь у дітей, практично 60% випадків яких спричинені алкоголем, що є прямим наслідком низького рівня профілактичної роботи серед батьків та відсутністю реального впливу суспільства на  поведінку дітей і молоді.

Було зазначено, що Україна сьогодні не має жодного дитячого токсикологічного центру. Саме для вирішення цієї проблеми планується в нинішньому році завершити реконструкцію та придбати обладнання для дитячого токсикологічного центру.

Екстрена допомога

Не менш важливим є питання смерті від отруєнь і травм різної етіології серед працездатного населення. Тут Україна посідає одне з найгірших місць у світі, майже в 4 рази випереджаючи у сумній статистиці Європейський Союз. Тому важливим напрямком розвитку медицини стало надання екстреної медичної допомоги. До проблем, що існують в  цій галузі на даний час, можна віднести непідготовленість та несвоєчасність надання такої допомоги на місці події, при транспортуванні та в приймальному відділенні лікувального закладу. В Україні заведено, що потерпілому невідкладну допомогу повинен надавати тільки медичний фахівець, хоч в  більшості країн таку допомогу надають парамедики, які мають спеціальну підготовку та оснащення і діють відповідно до уніфікованих протоколів.

Причинами високої смертності в  дорожньо-транспортних пригодах (ДТП) є не тільки соціальні проблеми (порушення правил дорожнього руху, вживання алкоголю за кермом, погана якість доріг), але й несвоєчасне надання медичної допомоги. Про це свідчать такі статистичні дані: серед померлих внаслідок ДТП в Україні у 18,6% смерть настає на госпітальному етапі та у 81,4% — на місці пригоди, хоча статистичні звіти швидкої допомоги свідчать про майже 100% вчасний приїзд карети швидкої допомоги. В  Європейських країнах навпаки, на госпітальному етапі помирає 70%, а 30% — поза межами стаціонару.

Для вирішення цієї проблеми була затверджена постановою КМУ Державна програма створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 р. Реалізація цієї програми дасть можливість уніфікувати надання екстреної медичної допомоги та привести її у відповідність до світових стандартів, що буде важливим внеском у підготовку та проведення чемпіонату Європи з футболу 2012.

Серцево-судинні захворювання

Захворювання серцево-судинної системи найчастіше стають причиною смерті та інвалідизації населення в Україні. В 2006 р. було зареєстровано близько 24 млн пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями (за завертанням до лікаря). Найбільш поширеною патологією були гіпертонічна хвороба — більше 11 млн, та ішемічна хвороба серця — більше 8 млн. В той же час, протягом року реєструють приблизно 50 тис. інфарктів міокарда та 110 тис. інсультів. Серцево-судинні захворювання становлять 63% причин усіх смертей в  нашій країні.

Так само порівняно з країнами Європи в Україні дуже висока смертність від церебро-васкулярних захворювань. Значною мірою це пов’язано з недосконалістю системи надання допомоги. Якщо протягом року після інсульту в  країнах Євросоюзу виживає більше 70% хворих, то в  Україні — навпаки — 70% таких хворих помирають.

Головним аспектом удосконалення невідкладної допомоги має стати надання допомоги на ранніх етапах захворювання. В нашій країні в оптимальні для надання допомоги строки госпіталізують менше 10% хворих на гострий інфаркт міокарда та приблизно 1% — на інсульт. В країнах Євросоюзу — до 30% для обох захворювань.

Онкологія

В Україні рак є причиною більше ніж 15% усіх випадків смерті та поступається за цим показником лише серцево-судинним захворюванням. І хоча за останні роки відмічають деяку тенденцію до зниження смертності внаслідок онкологічних захворювань, однак вона значно перевищує таку в країнах ЄС (в Україні — 192 особи на 100 тис. населення, а в  ЄС — 173,6). Показник дорічної летальності в  Україні становить 31,8%, а в країнах ЄС — 26,0%. Щодо 5-річної виживаності онкологічних хворих після встановлення діагнозу, то в ЄС їх 64%, а в  Україні — 57,5%.

Однією з найактуальніших проблем у сфері онкологічної допомоги, яка зумовлює фатальність прогнозу онкологічного захворювання, є його несвоєчасне пізнє виявлення. Рівень допомоги онкологічним хворим в  Україні не відповідає реальним потребам у зв’язку з нераціональним використанням сучасних високовартісних технологій і новітніх засобів для ранньої діагностики та своєчасного лікування раку. Слід зазначити, що дороге обладнання в європейських онкологічних центрах працює цілодобово, і навантаження на нього у декілька разів більше, ніж в  Україні.

Туберкульоз

Захворюваність на туберкульоз та смертність від нього залишається на рівні, що визначає ситуацію з туберкульозом як епідемію. Рівень захворюваності та смертності від туберкульозу в 8–10 разів перевищує відповідні показники у більшості країн Європейського Союзу.

Захворюваність у 2006 і 2007 рр. вперше за останнє десятиріччя зменшувалась на  1,1 і 4,1% і становила 83,2 і 79,8 на 100 тис. населення відповідно. Однак, стабілізація захворюваності на туберкульоз, яку відмічають останні 2 роки, не може бути довготривалою при сучасному стані контролю за туберкульозом та поширенні епідемічних факторів ризику як, наприклад, ВІЛ/СНІД і зростаюча резистентність штамів мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів.

На початку 2007 р. Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 рр. була вперше прийнята як закон. Сьогодні питання боротьби з туберкульозом є одним з пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я в  рамках Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків».

Сучасний стан контролю за туберкульозом має суттєві недоліки, що заважають за короткий час поліпшити епідемічну ситуацію з цим захворюванням, яка залишається напруженою, навіть критичною. Занепокоєння викликають швидкі темпи збільшення кількості хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз та резистентність до протитуберкульозних препаратів (мультирезистентність).

Незважаючи на значне збільшення фінансування протитуберкульозних заходів, ще виникають затримки тендерних закупівель протитуберкульозних препаратів. Мають місце нарікання фтизіатрів на якість цих ліків при відсутності дієвої системи контролю якості лікарських засобів.

ВІЛ/СНІД

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції/СНІДу також не має тенденції до стабілізації.

Протягом 2007 р. в країні зареєстровано понад 17,5 тис. нових випадків ВІЛ-інфекції. Так, поширеність ВІЛ серед населення становить 1,63%, загальна кількість людей всіх вікових груп, які живуть з ВІЛ/СНІДом в Україні, становить майже 440 тис.

Епідемією ВІЛ-інфекції сьогодні охоплені всі регіони України, хоча найбільш високі показники поширеності ВІЛ-інфекції продовжують реєструвати у південно-східних регіонах країни.

Серед основних складових стратегії боротьби з цим явищем мають бути первинна профілактика, спрямована на  попередження ризикованої поведінки, і вторинна, яка включає суто медичні заходи: безпеку донорства, попередження передачі ВІЛ від матері до дитини і великий комплекс медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. Вартість лікування та лабораторного супроводу 1 хворого на СНІД у рік з урахуванням опортуністичних інфекцій становить 14,8 тис. грн., і ця терапія є пожиттєвою. У той же час вартість попередження одного випадку ВІЛ-інфекції, наприклад, серед споживачів ін’єкційних наркотиків, становить в  середньому 1118 грн.

Державна санітарно-епідеміологічна служба

На сьогодні надзвичайно актуальними в діяльності МОЗ є питання захисту громадського здоров’я, в тому числі безпека життєдіяльності населення.

За період з 2002 по 2008 рр. фінансування заходів щодо імунопрофілактики зросло майже втричі, що дало змогу перейти на  закупівлю сучасних, безпечних, високоімуногенних комбінованих вакцин. Це дозволяє знизити вартість вакцинації, відмовитися від значної кількості ін’єкцій та збільшити охоплення населення щепленнями.

Фінансове забезпечення імунопрофілактики населення суттєво впливає не тільки на зниження інфекційної захворюваності, а й на недопущення епідемій в майбутньому. Ця проблема лежить у площині національної безпеки країни.

Ось чому для МОЗ України таким важливим завданням є успішне проведення разом з ВООЗ і ЮНІСЕФ масової імунізації проти кору і краснухи серед тієї групи населення, яка на сьогодні незахищена повною мірою популяційним та індивідуальним імунітетом.

Одним із важливих показників діяльності СЕС є безпека харчових продуктів. Міністр зазначив, що серед пріоритетів МОЗ на 2008 р. є вдосконалення Державної санітарно-епідеміологічної служби, зокрема поліпшення матеріальної бази вірусологічних лабораторій.

Тютюнокуріння

Ще одним із головних негативних чинників, які впливають на стан здоров’я населення України, є тютюнокуріння.

За оцінками експертів ВООЗ, в  Україні від хвороб, пов’язаних з курінням, щорічно гине майже 100 тис. осіб, що становить 13% усіх смертей.

Поширеність куріння серед чоловіків в нашій країні становить 67%, серед жінок — 20%. Відмічають більш ранній початок куріння серед підлітків.

Зараз за дорученням Президента України розробляється державна цільова програма щодо зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення України на 2008–2012 рр.

Фармацевтичний сектор

Розвиток фармацевтичного ринку в Україні відбувався досить динамічно, однак проблеми у цій галузі не зменшилися, а скоріше примножились. Однією із них є диспропорція у потребі в лікарських засобах відповідно до поширеності захворювань і реальним їх споживанням. Зумовлено це як значним негативним впливом рекламних кампаній, так і некваліфікованими діями самих медиків, які призводять до поширення самолікування.

Нині вплив фармацевтичних компаній на призначення лікарями лікарських засобів неприпустимо високий. В. Князевич зазначив, що з цим явищем МОЗ буде поступово боротися, в першу чергу створивши гідні умови оплати праці лікаря, коли його прибуток збільшуватиметься за рахунок професійної діяльності, а не завдяки призначенню препаратів тієї чи іншої компанії.

Міністр зазначив, що діяльність фармацевтичного сектору сьогодні спрямована переважно на отримання прибутків. При цьому основне завдання, що має виконуватись державою в системі охорони здоров’я — зниження смертності та рівня захворюваності громадян — практично залишене поза увагою (не контролюється, які саме ліки споживаються, який ефект від лікування, чи існує позитивний вплив на стан здоров’я тощо). Оскільки значна частина лікарських засобів реалізується в  Україні без рецепта, наведені дані свідчать про неконтрольоване споживання їх громадянами.

Страхова медицина

Ще одним пріоритетом діяльності МОЗ є поліпшення фінансування галузі, в тому числі за рахунок введення загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Зараз в Міністерстві створений окремий департамент, який займається цим питанням, призначено профільного заступника міністра (Ігор Яковенко — прим. ред.), активно вивчається та узагальнюється світовий досвід та напрацювання вітчизняних фахівців, і найближчим часом буде сформульована концепція впровадження страхової медицини.

Також до пріоритетів діяльності уряду в галузі охорони здоров’я В. Князевич відніс формування мережі національних центрів, а саме створення Національного інституту раку, Національного центру кардіології та кардіохірургії, Національного центру охорони здоров’я матері та дитини, Національного центру боротьби з туберкульозом, Національного центру боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та наркоманією, Національного ендокринологічного центру, Національного центру превентивної медицини і контролю за захворюваннями.

Завершуючи доповідь, міністр висловив сподівання, що озвучені на підсумковій колегії проблеми спонукають як медиків, так і державних діячів до спільної роботи. Він запропонував скликати другий всеукраїнський з’їзд медиків, висловивши впевненість, що резолюція цього з’їзду буде обов’язково виконана.

Олексій Соловйов, голова Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначенняОлексій Соловйов, голова Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення, у своїй доповіді, охарактеризувавши загальний стан справ в сфері гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС, торкнувся деяких соціально важливих питань. Зокрема він зазначив, що після затвердження постановою КМУ від 22.02.2008 р. № 89 обсягу квот на виробництво лікарського засобу Трамадол Держслужбою було розроблено наказ про порядок розподілу цих квот (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 11 (632) від 17.03.2008 р.). Наказ був направлений на погодження до Держкомпідприємництва, де знаходився більше місяця, і зараз повертається до МОЗ без відповідного погодження. В сфері охорони здоров’я інтереси пацієнта і суспільства мають бути вищими за інтереси підприємців, а в даному випадку Держслужба зіткнулась з прикладом того, як будь-які намагання МОЗ діяти в інтересах громадян, зокрема в напрямку подолання немедичного використання препарату Трамадол, блокуються під виглядом боротьби з обмеженням свободи підприємницької діяльності.

Велике занепокоєння у керівника Держслужби викликає також агресивна реклама лікарських засобів у ЗМІ та неетична промоційна діяльність фармацевтичних компаній, яка спрямована на лікарів і працівників аптек та передбачає матеріальну зацікавленість у призначенні або реалізації того чи іншого лікарського засобу. Державною службою лікарських засобів та виробів медичного призначення був розроблений законопроект «Про зміни до Закону України «Про рекламу», який мав обмежити рекламу лікарських засобів в ЗМІ, але він також був заблокований Держкомпідприємництвом.

Таке ігнорування Держкомпідприємництвом інтересів захисту здоров’я населення набуває, на думку О. Соловйова, загрозливого характеру, тому, можливо, настав час, коли необхідно піднімати питання щодо виведення сфери охорони здоров’я з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Голова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України Тетяна БахтєєваГолова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, заслужений лікар України Тетяна Бахтєєва зазначила, що галузь охорони здоров’я, яка має велике значення для підтримання національної безпеки держави, потребує невідкладного докорінного реформування. На її думку, однією з причин критичної демографічної ситуації, що склалась, є відсутність у людей свідомого ставлення до свого здоров’я, мотивації до його збереження. На сьогодні відсутня також чітка продумана стратегія реформування галузі.

За 2007 р. було прийнято 10 законопроектів, розроблених комітетом, зокрема Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 рр., нова редакція Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів». Була також вдосконалена законодавча база в сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

В полі зору комітету завжди знаходяться питання соціального захисту медичних працівників — надані пільги в оплаті житлово-комунальних послуг медикам, які мешкають і працюють в сільській місцевості, установлено додаткові 3 дні оплачуваної відпустки працівникам сільської медицини. Комітетом подано проект Закону України «Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціального захисту працівників охорони здоров’я), яким передбачається введення надбавок до посадового окладу за стаж роботи, сумлінну працю, на  оздоровлення, за роботу в сільській місцевості.

На законодавчому рівні необхідно вирішити ще цілий ряд дуже важливих і складних завдань, а саме:

– змінити статус державних і комунальних закладів охорони здоров’я (відповідний законопроект вже подано на розгляд Верховної Ради);

– розблокувати Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» з метою об’єднання фінансових ресурсів сільських та районних бюджетів.

Т. Бахтєєва також зазначила, що коштів, передбачених на охорону здоров’я в  Державному бюджеті на 2008 р., недостатньо для нормального функціонування галузі, а виділені кошти не завжди раціонально використовують. Так, через прорахунки в роботі тендерного комітету МОЗ в 2007 р. не були закуплені ліки та обладнання для регіонів на суму 50 млн грн., по  програмі «Репродуктивне здоров’я» не було закуплено обладнання та реанімобілі на суму 10 млн грн., недопоставлено в регіони ліків для новонароджених на суму 2 млн грн. Не були витрачені у 2007 р. 4,7 млн грн., які були виділені на придбання лікарських засобів для ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

Нині оптимальна потреба медичної галузі в бюджетних коштах становить 40 млрд грн., тоді як в Державному бюджеті на 2008 р. заплановано 28,4 млрд грн., що становить лише 71% від необхідної суми.

Серед найважливіших пріоритетів реформування галузі Т. Бахтєєвою було виділено розвиток первинної ланки медико-санітарної допомоги, профілактику захворювань, зниження інфекційної захворюваності, зокрема на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію, підвищення ефективності функціонування галузі за рахунок залучення позабюджетних джерел фінансування, впровадження з цією метою загальнообов’язкового державного медичного страхування, запровадження стандартів надання медичної допомоги, стандартизація лікарських засобів та медичного обладнання, технічне переоснащення галузі з залученням механізмів фінансового лізингу, реформування системи медичної освіти.

Всі пропозиції, які булі висловлені під час колегії, будуть враховані у відповідному рішенні, з яким ми обов’язково познайомимо наших читачів після його остаточного затвердження. n

Олександр Устинов,
фото Любові Столяр

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті