У Великобританії опубліковано результати дослідження фармопіки у будинках догляду

У журналі «BMJ» 14 лютого опубліковані результати дослідження, метою якого було оцінити ефективність, у тому числі економічну, та аспекти безпеки послуг фармацевтів — незалежних виписувачів рецептів (independent prescribers), у будинках для осіб похилого віку. Наразі вони свідчать про незначну (після стандартизації) перевагу щодо первинної кінцевої точки — падіння.

Дослідження виконане в рамках програми CHIPPS (Care Homes Independent Pharmacist Prescriber Study), започаткованої у 2015 р. Національним інститутом досліджень у сфері охорони здоров’я та догляду (National Institute for Health and Care Research) Великобританії. Кульмінацією проєкту стало кластерне рандомізоване контрольоване дослідження з внутрішнім пілотним дослідженням, яке було розроблено для оцінки клінічної та економічної ефективності (про що буде повідомлено згодом).

Необхідність удосконалення призначень ліків у будинках для осіб похилого віку (закладах тривалого догляду) визнана на міжнародному рівні. Масштабне обсерваційне дослідження у Великій Британії в 2009 р. показало, що 70% мешканців таких будинків щодня стикалися з помилками при лікуванні (Barber N.D. et al., 2009). У відповідь уряд Великої Британії закликав до відповідних втручань для вирішення цієї проблеми.

Законодавчі зміни Великобританії в 2006 р. дозволили акредитованим фармацевтам «незалежно» виписувати рецепти, і вони можуть працювати автономно, беручи на себе центральну роль в оптимізації призначень. Незалежні фармацевти, які виписують рецепти (Pharmacist independent prescribers — PIPs), можуть визначати фармацевтичні потреби та ініціювати, змінювати або контролювати призначення ліків без додаткового дозволу. Із розширенням послуг фармацевтичної допомоги у первинній ланці та вимогою пройти навчання, призначення ліків фармацевтами впроваджується на національному рівні та включає виписування рецептів для мешканців будинків догляду.

Для оцінки ефективності було рандомізовано 49 тріад (первинна практика, PIPs та мінімум 20 підопічних мешканців). Загалом у дослідженні взяли участь 882 особи похилого віку. Середній вік учасників на момент вступу до дослідження становив 85 років, з них 70% — жінки.

Автори розробили специфікацію послуги, що надається PIPs, разом із зацікавленими сторонами та визначили потенційні перешкоди для впровадження. Після проходження відповідного навчання кожному з PIPs було виділено 4 год на тиждень для обслуговування в середньому 20 мешканців протягом 6 міс. Характер і обсяг виконання кожного втручання були індивідуальними.

Основним результатом була частота падіння на людину через 6 міс. Вторинні кінцеві точки включали якість життя, індекс навантаження ліками, госпіталізацію та смертність.

Тож за 6 місяців зареєстровано 697 падінь (1,55 на одного мешканця) у групі втручання та 538 падінь (1,26 на одного мешканця) у контрольній групі. Коефіцієнт ризику падіння для групи втручання порівняно з контрольною групою був незначним (0,91; 95% довірчий інтервал 0,66–1,26) після коригування для всіх коваріатів моделі. Вторинні результати суттєво не відрізнялися між групами, за винятком індексу навантаження ліками. Третина (185/566; 32,7%) втручань PIPs стосувалася ліків, пов’язаних із падінням. Жодних побічних ефектів або проблем з безпекою не виявлено.

Автори дійшли висновку, що незначні відмінності первинної кінцевої точки щодо падінь можна пояснити обмеженням спостереження до 6 міс у поєднанні з невеликою кількістю втручань, які потенційно можуть вплинути на падіння. Реалізовано значне зниження індексу лікарського навантаження, яке, за прогнозами, принесе майбутні клінічні переваги для пацієнтів. Це велике випробування інтенсивного щотижневого втручання фармацевта було визнано безпечним і добре сприйнятим.

За матеріалами www.bmj.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!