Історія одного відкриття: як похмілля змусило подивитися на один препарат по-новому?

Чи знали ви, що один з найвідоміших та широкозастосовуваних препаратів ми, ймовірно, знаємо таким через похмілля?

Ця історія почалася більше 50 років тому і нерозривно пов’язана з розумінням концепцій патогенезу запальних захворювань і дії терапевтичних засобів, які застосовували в той час. Британський фармаколог, співробітник дослідницького відділу Boots Pure Drug Company Ltd, Стюарт Адамс очолював групу, яка займалася пошуком аналога ацетилсаліцилової кислоти, що міг би бути придатним для тривалого застосування при ревматоїдному артриті. Після перевірки понад 600 кандидатів у препарати врешті було подано заявку на одержання патенту на сполуку 2-(4-ізобутилфеніл) пропіонової кислоти, яка пізніше буде названа ібупрофеном. У 1969 р. препарат почали застосовувати у Великобританії для лікування ревматичних захворювань під торговою маркою Brufen. Він був рецептурним.

Існує цікава історія про те, як С. Адамс мав виступати з важливою доповіддю, проте мучився від головного болю після веселої ночі з друзями. Тож він прийняв 600 мг винайденого ним препарату, і головний біль відступив.

Було доведено, що ібупрофен ефективний у запобіганні легкого та помірного болю, післяопераційного болю, зубного болю та дисменореї (порушення менструального циклу, що супроводжується больовим синдромом різної інтенсивності), і він став доступним для лікування цих станів як рецептурний засіб.

У 1983 р. ібупрофен був схвалений у Великобританії як безрецептурний препарат і представлений торговою маркою Нурофєн.

Нині ми його знаємо як один із найпопулярніших безрецептурних знеболювальних препаратів.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!