Глобальні тенденції у вакцинації дорослого населення: що змінив COVID-19?

Пандемія COVID-19 стала неабияким викликом для багатьох систем охорони здоров’я. Нині вірус перестав бути світовою загрозою, однак пандемія висвітлила низку проблем та залишила по собі певні наслідки. Так, у зв’язку із порушенням у проведенні рутинної вакцинації постало завдання надолужити рівень охоплення принаймні до доковідного рівня. Також пандемія коронавірусу виявила вразливість серед дорослого населення, особливо осіб похилого віку, та виявила критично важливий взаємозв’язок між здоров’ям та економікою. Важливо зазначити, що швидка розробка та широке застосування вакцин для профілактики коронавірусної інфекції (понад 72% населення світу отримало принаймні одну дозу) стали унікальним кейсом, який продемонстрував, що профілактика може стати пріоритетом, якщо всі зацікавлені сторони працюватимуть разом. У цій публікації пропонуємо розглянути світові тенденції у сфері вакцинації дорослого населення, які змінив COVID-19, та роль щеплення у зв’язку з глобальною тенденцією старіння населення.

Тенденції до пандемії коронавірусу та після

За даними аналітичної компанії IQVIA Institute for Human Data Science, протягом останнього десятиліття глобальне охоплення вакцинацією дорослого населення проти грипу, дифтерії та правця, дифтерії, правця та кашлюку, гепатиту B, оперізувального лишаю та пневмококової інфекції постійно зростало (рис. 1). Втім, незважаючи на досягнутий прогрес протягом 2013–2019 рр., загальний рівень охоплення щепленням дорослого населення все ж залишався недостатнім. Значне збільшення загальної кількості отриманих доз у 2020 р. пов’язане із пандемією COVID-19. Рівень вакцинації від інших захворювань знизився. За оцінками аналітиків, у 2021–2022 рр. могло бути пропущено близько 80–119 млн доз.

Рис. 1. Глобальне охоплення вакцинацією проти грипу, дифтерії і правця, дифтерії, правця і кашлюка; гепатиту В,  оперізувального лишаю і пневмококової інфекції

Джерело: звіт «Trends in Global Adult Vaccination: Impact of COVID-19» IQVIA Institute for Human Data Science

Пандемія коронавірусу неоднаково вплинула на країни з різним індексом людського розвитку (ІЛР). ІЛР — це підсумковий показник для оцінювання довгострокового прогресу людського розвитку у трьох основних площинах: довготривале та здорове життя, доступ до знань, гідний рівень життя.

Країни з дуже високим ІЛР (США, більшість країн Європи, Японія) мали найпозитивнішу тенденцію щодо збільшення обсягів вакцинації до пандемії COVID-19. Цей показник пройшов пік під час пандемії у 2020–2021 рр., після чого зафіксовано спад. У 2022 р. рівень охоплення трохи вищий за допандемічний. Країни з високим ІЛР (зокрема Китай, Мексика, Бразилія) демонстрували помірне збільшення загальних обсягів охоплення вакцинацією дорослих протягом останнього десятиліття. На хвилі пандемії показник продемонстрував більш значне зростання порівняно з країнами з дуже високим ІЛР, а нині залишається на рівні помітно вище допандемічного. У країнах із середнім ІЛР (наприклад Індія, Марокко, Філіппіни) та низьким ІЛР (Пакистан, Сенегал, Того) відмічають суттєве зниження рівня охоплення щепленням порівняно з доковідним періодом, й до відновлення далеко.

Витрати на вакцинацію

У загальній структурі витрат на лікарські засоби вакцини становлять невелику частку. Навіть у найбільш розвинених країнах витрати на вакцини для дорослого населення становлять менше 2% від загальних обсягів витрат на лікарські засоби. В інших країнах цей показник значно нижчий (рис. 2). Це свідчить про те, що може виникнути більша потреба в зосередженні інвестицій у вакцинацію дорослих, особливо в країнах, що розвиваються, де відмічають найшвидше зростання чисельності населення старшого віку.

Рис. 2. Витрати на вакцини для дорослого населення як частка загальних витрат на лікарські засоби в ряді країн

Джерело: звіт «Trends in Global Adult Vaccination: Impact of COVID-19» IQVIA Institute for Human Data Science

Старіння населення і вакцинація

За оцінками ООН, старіння населення прискорюється, й до 2030 р. кількість людей віком 60 років і старше може сягнути 1,4 млрд (або ¹/₆ жителів планети), а до 2050 р. — 2,1 млрд осіб. Таке явище, як старіння населення прослідковувалося спершу в країнах з високим рівнем доходу, а зараз найбільші зміни відбуваються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Перед державами постає завдання щодо підготовки систем охорони здоров’я та соціального забезпечення до максимально ефективної роботи в умовах цього демографічного зсуву.

На фоні збільшення тривалості життя перед суспільством постає виклик захисту здоров’я осіб похилого віку, і важливу роль в цьому відіграє у тому числі вакцинація. Інфекційні захворювання, такі як грип і пневмонія, входять до основних причин смертності людей літнього віку у світі (Чіабаттіні А. і співавт., 2018). Люди віком 50+ можуть бути більш вразливими перед інфекційними хворобами через природне вікове зниження імунітету, вищий ризик супутніх захворювань.

Нарощування зусиль для збільшення охоплення вакцинацією осіб похилого віку може бути доцільним і з економічної точки зору, адже зміна вікового розподілу призводитиме до підвищення економічного тягаря від захворювань, яким можна запобігти за допомогою вакцинації (зокрема грипу, кашлюку, оперізувального лишаю, пневмококової інфекції) (Талберд С. і співавт., 2020).

Інвестиція в здоров’я, що можна купити за гроші?

Імунізація дорослих є одним із найбільш економічно ефективних доступних профілактичних заходів у сфері охорони здоров’я, що забезпечує віддачу від інвестицій на індивідуальному рівні, на рівні систем охорони здоров’я, з економічної, суспільної та політичної точок зору. За оцінками ВООЗ, лише сезонні епідемії грипу щорічно призводять до 3–5 млн госпіталізацій та близько 290–650 тис. випадків смерті. Захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, підвищують ризик серцево-судинних, цереброваскулярних, неврологічних і ниркових ускладнень. З економічної точки зору, хвороби, яким можна запобігти шляхом вакцинації, призводять до фінансового навантаження на системи охорони здоров’я через прямі витрати на лікування, а також непрямі витрати — через втрату продуктивності, невихід на роботу, потреби в догляді тощо. Вакцинація проти поширених хвороб може сприяти зниженню ризику госпіталізації, а також тиску на лікарні, ефективнішому використанню ресурсів, боротьбі проти антибіотикорезистентності (профілактика бактеріальних і вірусних інфекційних захворювань за допомогою вакцин може зменшити споживання антибіотиків) тощо.

Однак, за даними IQVIA Institute for Human Data Science, рівень охоплення щепленням серед дорослих майже завжди набагато нижче, ніж у програмах вакцинації дітей.

Нараз у світі доступні вакцини проти понад 20 захворювань: дифтерії, гепатиту, патології, викликаної гемофільною паличкою типу b (Hib), поліомієліту, вірусу папіломи людини, грипу, COVID-19, ротавірусу, респіраторно-синцитіального вірусу, кору, менінгококової інфекції, епідемічного паротиту (свинки), краснухи, коклюшу, пневмококової інфекції, правця, кліщового енцефаліту, туберкульозу, вітряної віспи, жовтої лихоманки, лихоманки Денге, холери, японського енцефаліту, малярії, сказу, черевного тифу. Незважаючи на те що деякі захворювання стають менш поширеними, їх збудники все одно продовжують циркулювати в деяких чи в усіх регіонах світу. Безумовно, не потрібно мати щеплення від усіх хвороб, проти яких є вакцини. Зазвичай у країнах передбачено відповідні карти профілактичних щеплень, в яких зазначено, які щеплення і коли потрібно робити. Вакцинуватися важливо не лише для захисту себе, але й заради оточуючих, адже певним групам осіб може бути протипоказана вакцинація, тож їх захист цілком залежить від наявності щеплень у оточуючих. Щеплення від певних хвороб можуть знадобитися людям, які подорожують у певні країни або потребують цього в силу своєї професійної діяльності (схильні до підвищеного ризику).

У розробці перебувають кандидати у вакцини для профілактики ВІЛ, захворювання, яке викликає стрептокок групи А, B, вірусу простого герпесу, норовірусу, паратифів, ентеротоксигенної кишкової палички та ін., а також покращені вакцини проти грипу.

Поява нових вакцин, спрямованих на закриття незадоволених медичних потреб, а також розширення охоплення імунізацією дорослого населення, забезпечення кращого доступу населення до вакцин можуть мати вирішальне значення.

Вакцинація в Україні

Для України питання вакцинації залишається особливо гострим через повномасштабне вторгнення російської федерації і ризики поширення інфекційних хвороб, пов’язані з війною: перебування в місцях скупчення людей, обмежений доступ до води, висока ймовірність травмування й контакту з кров’ю інших.

Рівень охоплення щепленням у країні, на жаль, залишається нижчим за запланований. Слід зазначити, що на загальну картину підрахунку охоплення щепленням вплинула також велика кількість тих, хто виїхав за кордон. Нинішнього року, як і минулоріч, потреби в деяких рутинних вакцинах частково покриваються за підтримки міжнародних партнерів.

В Україні Календар профілактичних щеплень передбачає обов’язкову вакцинацію проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Вакцини за Календарем безоплатні для українців, їх закуповують державним коштом. Дорослим кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії та правця. Вакцинація для профілактики COVID-19 теж безоплатна.

Катерина Дмитрик,
за матеріалами www.iqvia.com, www.who.int, www.sciencedirect.com, www.phc.org.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!