Державна стратегія наркополітики до 2030 р.: основний фокус на декриміналізацію вживання наркотиків

До участі в круглому столі запрошено представників МОЗ України, Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), вітчизняних та міжнародних організацій тощо.

Ганна Довбах, виконавча директорка Євразійської асоціації зменшення шкоди (EHRA), заступниця голови Віденської комісії неурядових організацій (Vienna NGO Committee — VNGOC) наголосила, що основною метою діяльності EHRA є підтримка розвитку законодавства в країнах, яке допомагає декриміналізувати та захистити права людей, які вживають психоактивні речовини. Однак, на жаль, більшість країн євразійського регіону все ж криміналізують вживання наркотиків.

Доповідачка також зауважила, що у місцях позбавлення волі перебувають здебільшого люди, які вживають наркотики, а не ті, що їх розповсюджують. «Фактично війна з наркотиками йде з тими, хто їх вживає. Тобто держави готові спрямовувати від 2 до 15 разів більше кош­тів на утримання людей у в’язницях, аніж зменшувати шкоду, зокрема соціальною забезпеченістю населення», — підкреслила Г. Довбах та додала, що в Україні ця тенденція поки що зберігається. Разом з тим Україна, серед багатьох країн євразійського регіону, є лідером з надання послуг замісної підтримувальної терапії (ЗПТ).

Також, на переконання доповідачки, декриміналізація вживання наркотиків допоможе державі зекономити кошти та направити їх в інші важливі сфери. Окрім того, це певною мірою розвантажить судові та правоохоронні органи.

Про важливість впровадження стратегії наркополітики також зазначила Енн Фордхем, виконавча директорка Міжнародного консорціуму з наркополітики (International Drug Policy Consortium — IDPC), членкиня та ексголова Стратегічної дорадчої групи ООН з питань вживання наркотиків, ВІЛ, охорони здоров’я і прав людини.

Насамперед доповідачка зауважила, що для уникнення стигматизації людей, які вживають наркотики, представники влади мають вживати всіх можливих ефективних заходів. До вирішення цієї проблеми також мають залучати і соціальних працівників.

Головною проблемою при розробленні для впровадження відповідної наркополітики є визначення порогу вживання наркотиків, тобто яка кількість призначена для особистого споживання, а яка вже вважається для комерційного постачання. З такою метою потрібно детально вивчати реалії наркоринку та залучати до цього людей, які вживають наркотики. Адже якщо поріг вживання встановлять на низькому рівні, правоохоронними органами розслідуватиметься досить велика кількість справ стосовно комерційного постачання наркотиків, хоча першочергово їх призначали для особистого вживання.

Доповідачка також повідомила, що в ЄС із червня 2024 р. почнуть діяти спеціальні агенції, які стежитимуть за дотриманням прав людей, які вживають наркотики.

Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, голов­ний державний санітарний лікар, зазначив, що у 2020 р. завершила свою дію попередня Стратегія наркополітики, яку ухвалено у 2013 р. Уже понад 2 роки тривають дискусії навколо нової 10-річної Стратегії.

За його словами, основну увагу в новому проєкті Стратегії приділено переорієнтації від кримінально-карного до адміністративно-виправних, медичних, психосоціальних та профілактичних сервісів. Це було відображено як у минулій, так і в поточній стратегії, але в поточній більше уваги зосереджено на розділі переорієнтації.

Етап громадського обговорення проєкту документа завершився 30.08.2023 р., за результатами якого МОЗ отримало багато коментарів та зауважень. Більшість з них стосувалися стратегічної цілі № 3*, у якій йдеться про підходи до декриміналізації вживання та зберігання наркотичних речовин, до зменшення шкоди від їх вживання, забезпечення медичної, психосоціальної допомоги. Після опрацювання всіх зауважень та пропозицій проєкт Стратегії виноситиметься на засідання відповідної міжвідомчої групи.

І. Кузін також наголосив, що навіть в умовах війни подов­жено надання профілактичних послуг, що було вкрай важко, зважаючи на ситуацію, як для соціальних працівників, так і для представників неурядових організацій. Так само подовжена робота параюридичної служби**. Окрім того, він поінформував, що у 2023 р. вдалося:

• впровадити до застосування інноваційний препарат ЗПТ пролонгованої дії,
• продовжити роботу над оновленням нормативно-правової бази щодо клінічних протоколів, стандартів і настанов. Наразі вже готова клінічна настанова та стандарт з лікування розладів при вживанні психоактивних речовин та стимуляторів.

Заступник міністра нагадав і про введення електрон­ного рецепта на лікарські засоби з наркотичними речовинами, зокрема, для паліативних, онкологічних пацієнтів. За його словами, впровадження нового цифрового інструменту дозволяє моніторити кількість виданих рецептів, призначених ліків та мати впевненість у законності виписаних рецептів.

Ірина Іванчук, начальниця відділу вірусних гепатитів та опіоїдної залежності ЦГЗ, окреслила ключові вектори, які визначені проєктом Стратегії, а саме:

1) зменшення попиту на наркотики (первинна профілактика, починаючи із освітнього середовища (школи, університети), робота із соціальними службами, із факторами ризику та захисту на різних рівнях, попередження формування залежності у людей, які вже вживають наркотики тощо);

2) забезпечення доступності лікарських засобів (розвиток доступу до паліативної допомоги, до хронічного больового синдрому, до програм ЗПТ). Разом із забезпеченням доступності варто враховувати й іншу сторону, а саме зловживання нарковмісними ліками (для вирішення цієї проблеми впроваджений е-рецепт);

3) забезпечення доступу до діагностики, комплексних програм виявлення осіб, які вживають наркотики, лікування, соціальної підтримки, реабілітації тощо.

Окрім того, для оцінки результатів роботи Стратегії потрібно розбудувати ефективну систему:

• епіднагляду за проблемами, пов’язаними із вживанням психоактивних речовин;
• моніторингу та оцінки національної програми на різних рівнях, яка містить, зокрема, оцінку результативності, моніторинг наркоситуації, зміни трендів вживання та появу нових психоактивних речовин тощо;
• зменшення незаконного обігу наркотиків та попередження витоку в незаконний обіг наркотичних ліків.

Підсумовуючи результати обговорення проєкту Стратегії, можна сказати наступне:

1) першочергово має бути затверджена Стратегія та вже потім операційний план з її реалізації. Одночасно ці два документи ухвалювати не можна;

2) нову Стратегію варто ухвалювати лише після проведення детального аналізу попередньої. Адже, на переконання представників громадських організацій, попередня редакція Стратегії наркополітики не була дієвою та повністю не реалізувалася;

3) документ має відповідати всім вимогам, які визначені в Угоді про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами — членами — з іншого;

4) стратегія не може ігнорувати воєнний стан та наслідки, спричинені повномасштабним вторгненням рф.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!