Робота аптек в умовах війни, сертифікація GMP, перевірки: інтерв’ю з фахівцями Держлікслужби

Перегляд переліку супутніх товарів, які можуть продавати аптечні заклади, вакцинація в аптеках — ці та інші питання ми обговорили з фахівцями Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) — начальником Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Олександром Котовим (О.К.), начальницею Управління ліцензування виробництва лікарських засобів, крові та сертифікації Анною Тазієвою (А.Т.) та заступником начальника відділу державного контролю при ввезенні на митну територію України та ліцензування імпорту лікарських засобів Олегом Півоваровим (О.П.).

— Як нам відомо, в Держлікслужбі опрацьовується питання щодо перегляду переліку товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи. Чим це обумовлено? Чи є вже якісь напрацювання, пропозиції учасників ринку і коли очікувати на впровадження відповідних змін?

О.К.: На початку цього року Держлікслужба дійсно ініціювала перегляд діючого переліку супутніх товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (далі — Перелік). Щоб розпочати відповідний діалог з громадськістю для подальшого внесення змін до наказу МОЗ від 06.07.2012 р. № 498, який регламентує цей Перелік, Держлікслужба розмістила на своєму сайті відповідне повідомлення, і всі зацікавлені сторони могли надсилати нам свої пропозиції.

Зокрема, Держлікслужба отримала пропозиції від Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України», яка запропонувала надати можливість аптекам реалізовувати безглютенові продукти, дитячі автокрісла, іграшки, ветеринарні ліки та побутову хімію.

ДП «Державний експертний центр МОЗ України», зі свого боку, пропонувало привести у відповідність з чинним законодавством наведені в Переліку дефініції, які не переглядалися з 2015 р. Зокрема, ввести чіткі формулювання таких понять, як «косметичні засоби», «товари для осіб з обмеженими фізичними можливостями, немовлят» та ін.

Держлікслужба в Рівненській обл. пропонувала вилучити з Переліку деякі позиції, зокрема пристрої для до­очищення питної води та змінні фільтри-картриджі до них.

Громадська спілка «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА» пропонувала залишити в Переліку медичні вироби, предмети та засоби гігієни, косметичну продукцію (за винятком парфумів і декоративної косметики), а також додати спецвзуття, прилади для вимірювання мік­роклімату, активатори води, товари для реабілітації, ортопедичні товари, оптику.

Наразі ця ініціатива дискутується на міжвідомчому рівні, оскільки постають питання взаємодії органів влади під час перевірок дотримання аптечними закладами Ліцензійних умов та інших напрямків забезпечення якості продукції, яка там реалізується.

— За ініціативою Держлікслужби Уряд ухвалив зміни до процесу видачі висновків про якість ввезеного лікарського засобу. Відтак при імпорті лікарських засобів суб’єкти господарювання — власники реєстраційного посвідчення та/або ліцензії на виробництво лікарських засобів повинні будуть мати документ, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарського засобу вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP). Коли відповідна норма запрацює, як підготуватися виробникам і як це може вплинути на постачання лікарських засобів на територію України?

О.П.: У зв’язку з широкомасштабною воєнною агре­сією росії проти України у якості тимчасового рішення у квітні 2022 р. внесено зміни до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну. Серед іншого, на період воєнного стану Держлікслужбі була надана можливість видавати висновок про якість ввезеного лікарського засобу без обов’язкової наявності у суб’єкта господарювання документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP.

Наразі Держлікслужбою налагоджено процес видачі висновків щодо підтвердження відповідності умов виробництва лікарського засобу вимогам GMP.

Тому з метою недопущення обігу фальсифікованих та неякісних лікарських засобів на території України шляхом підвищення ефективності заходів державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, 13 жовтня ухвалено постанову КМУ № 1077, якою внесено зміни до Порядку здійс­нення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну. Разом з тим передбачено перехідний період, тому відповідні зміни набудуть чинності 17 квітня 2024 р. Протягом цього періоду суб’єкти господарювання зможуть подати документи, пройти необхідні процедури підтвердження та отримати сертифікати GMP і почати працювати на тих самих умовах, які діяли до воєнного стану.

А.Т.: Наразі ми не вбачаємо проблем із проходженням процедури підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP. Можливо, були певні складнощі на початку повномасштабного вторгнення, але, починаючи з літа минулого року, в контексті цього питання Держлікслужба працює в штатному режимі: проводить інспектування, опрацьовує заяви на підтвердження сертифікатів, виданих регуляторними органами інших країн.

За статистикою Держлікслужби, кількість звернень для отримання висновків щодо підтвердження відповідності умов виробництва лікарського засобу вимогам GMP збільшилася майже наполовину порівняно з 2021 р.

Це свідчить про відповідальне ставлення заявників до встановлених вимог та своєї роботи. При цьому ми дотримуємося розумних строків, прописаних Порядком проведення підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики (наказ МОЗ від 27.12.2012 р. № 1130).

Іноді виникають складнощі з тим, що суб’єкти господарювання не усувають в зазначені терміни зауваження, видані Держлікслужбою до комплекту поданих документів. Водночас фахівці Держлікслужби на постійній основі комунікують із суб’єктами, надаючи необхідні консультації та додаткові роз’яснення.

Додатково акцентую увагу на тому, що видача Держлікслужбою висновку про якість ввезеного лікарського засобу за наявності у суб’єкта господарювання підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP — не нова норма, тому відповідна процедура доб­ре знайома як фахівцям Держлікслужби, так і суб’єктам господарювання. Перелік документів, який подається для отримання висновку про якість ввезених ліків, з початком широкомасштабного вторгнення не змінювався.

Також наголошую, що в нормативно-правових актах України та ЄС закріплено норму про те, що лікарські засоби мають постійно вироблятися і контролюватися відповідно до встановлених вимог і стандартів якості. Наше законодавство приведено у відповідність з європейським, що підтверджено нещодавно проведеним за ініціативою МОЗ селф-скринінгом — внутрішньою перевіркою українського законодавства на відповідність законодавству ЄС. Він показав, що рівень імплементації належних виробничих практик сягає 95%.

Процедура підтвердження Держлікслужбою відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP є чинною, як і вимога щодо постійного виробництва і конт­ролю лікарських засобів відповідно до стандартів якості, які відповідають їх призначенню. Тож, на мою думку, жодних проблем у зв’язку з поверненням до тих самих умов та процедур, які діяли до воєнного стану, виникати не має.

— В аптеках Європи розповсюджена така послуга, як вакцинація в умовах аптеки. У нас також розглядається подібна можливість і вже є відповідний проєкт змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови). Водночас у фармацевтів виникають питання щодо цієї ініціативи, зокрема в частині мотивації їх надавати додаткову фармацевтичну послугу, межі зони відповідальності, необхідності отримання ліцензії на медичну практику та ін. Як ви можете це прокоментувати?

О.К.: По-перше, зауважу, що на період воєнного стану чинне законодавство України передбачає можливість залучати фармацевтичних працівників до надання медичної допомоги, у тому числі до проведення щеплень.

Останніми змінами до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я» розширено перелік завдань та обов’язків фармацевта, клінічного фармацевта, фармацевта-косметолога, фармацевта-інтерна. Тепер такі спеціалісти можуть організовувати і проводити профілактичні щеплення, медичний огляд перед щепленням, здійснювати діагностику та нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, у разі проведення профілактичних щеплень.

Відповідно до Ліцензійних умов аптека — це заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами. Разом з тим п. 160 Ліцензійних умов визначено, що в окремих приміщеннях аптеки, до яких є прохід тільки із залу обслуговування населення чи з тамбура/коридору загального користування, допускається здійснення медичної практики в порядку, встановленому законодавством.

Що стосується ініціативи МОЗ стосовно проведення профілактичних щеплень в умовах аптечних закладів, то я як пересічний громадянин підтримую її. Це дозволило б проводити вакцинацію проти грипу, наприклад, одразу після придбання необхідної вакцини в аптеці.

Розроблений МОЗ проєкт змін до Ліцензійних умов надходив на погодження до Держлікслужби, яка в ході його опрацювання надала ряд зауважень у частині положень, які стосувалися вимог до фармацевтичних працівників проходити спеціальні щорічні навчання з питань вакцинації та необхідності отримання ліцензії на медичну практику для відкриття медичного кабінету в аптеці.

— Наші читачі неодноразово цікавилися вимогами до аптеки при закладі охорони здоров’я. Відповідно до Інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (наказ МОЗ від 03.08.2021 р. № 1614), для впровадження моніторингу споживання антибіотиків у закладі охорони здоров’я у його структурі має бути наявна аптека, основним завданням якої є забезпечення ліками пацієнтів закладу. Чи має право така аптека здійснювати роздрібну реалізацію ліків, чи вона обмежується лише забезпеченням ліками пацієнтів закладів охорони здоров’я? Які вимоги встановлено до приміщень такої аптеки?

О.К.: Обов’язковою умовою для впровадження та реалізації адміністрування антимікробних препаратів є наявність у структурі закладу охорони здоров’я аптеки як структурного підрозділу. У приміщеннях лікувально-профілактичних закладів допускається розміщення аптеки в ізольованому приміщенні на будь-якому поверсі та без улаштування окремого самостійного виходу назовні.

Для аптек, які розташовані в лікувально-профілактичних закладах і здійснюють екстемпоральне виготовлення лікарських засобів та відпуск готових ліків лише у відділення лікувально-профілактичних закладів, допускається відсутність залу для обслуговування населення за умови наявності експедиційного приміщення. Для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами в цих лікувально-профілактичних закладах такі аптеки можуть створювати аптечні пункти.

Обов’язковою умовою діяльності таких аптечних закладів є отримання ліцензії. Відповідно, заклад охорони здоров’я повинен мати ліцензію на медичну практику, аптека/аптечний пункт — на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Для впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладі охорони здоров’я має бути створено відділ з інфекційного контролю, у складі якого має бути клінічний фармацевт.

Згадана Інструкція передбачає 3 етапи впровадження адміністрування антимікробних препаратів: проведення клінічним фармацевтом відділу з інфекційного контролю перевірки виконання закладами охорони здоров’я заходів з адміністрування антимікробних препаратів відповідно до контрольного списку (чек-листа); розробка і затвердження плану дій з адміністрування антимік­робних препаратів; розробка та використання стандартної операційної процедури з адміністрування призначення антимікробних препаратів.

Обмежень для здійснення діяльності вказаних аптек немає — вони можуть як забезпечувати пацієнтів закладу охорони здоров’я, у тому числі екстемпоральними ліками, так і здійснювати реалізацію інших лікарських засобів.

— Також нам відомо про ініціативу щодо зобов’язання ліцензіатів, аптеки та/або аптечні пункти яких розміщені у приміщенні та на території лікувально-профілактичного закладу, в обов’язковому порядку укладати договір про реімбурсацію з Національною службою здоров’я України. На якому етапі знаходиться ця ініціатива?

О.К.: Відповідний проєкт розроблено Держлікслужбою і підтримано профільним міністерством. На наш погляд, це логічна ініціатива, оскільки є державна програма і вона має бути реалізована в аптечних закладах, які функціонують на території комунальних закладів охорони здоров’я, щоб пацієнт, отримавши рецепт на відповідний препарат, зміг погасити його в найближчій аптеці.

Очікується, що найближчим часом відповідні зміни будуть ухвалені на засіданні Уряду.

— Наразі Держлікслужба обмежена у здійсненні конт­ролюючих функцій. Який це чинить вплив на ринок лікарських засобів?

О.К.: Дійсно, постановою КМУ від 13.03.2022 р. № 303 нам заборонено здійснювати планові та позапланові перевірки, окрім випадків за наявності загрози, що чинить негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, на підставі рішення МОЗ. При цьому потрібно достатньо обґрунтувати необхідність проведення позапланового заходу та довести, що можливі порушення спричиняють негативний вплив на життя та здоров’я людини. Цим користуються деякі несумлінні суб’єкти господарювання, які порушують Ліцензійні умови.

На жаль, активні бойові дії призводять до каліцтва як серед цивільного населення, так і серед військових. Тому позиція Держлікслужби наступна: аптечні заклади мають враховувати це і дотримуватися законодавства, у тому числі в частині облаштування безперешкодного підходу до аптечного закладу, та забезпечувати встановлені вимоги фізичної доступності.

Загалом попри широкомасштабну воєнну агресію в Україні продовжують відкриватися нові аптечні заклади. У середньому, за статистикою Держлікслужби, за місяць сумарно видається близько 150 ліцензій на місця провадження господарської діяльності з роздрібної та оптової реалізації лікарських засобів. Але відмічена певна диспропорція — в основ­ному нові аптечні точки відкриваються в містах.

Катерина Горбунова
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Тетяна 24.11.2023 10:31
[email protected] Я проживають в м Кременчуг, Полтавська область,Кременчуцький рн.У нас горе,чоловік хворий на онкологію,4 стадія.Щоб отримати ампули морфіну,я кожні 5 днів повинна з одного кінця міст,їхати в інший кінець.Я працюючи,не в змозі другий раз забрати вчасно,бо працюючи.Не можу добитися,щоб хоч видавали би на півмісяця..Ця їзда забирає час,та і кошти в таких як ми в даній ситуації їх зовсім не виста,ає.Всеі ліки допоміжні купуєм самі,все що пишуть ,,по програмі ,,то тільки на бумагі...Безплатно вдалося вибити тільки морфін..

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті