Рахункова палата України вбачає ризики виробництва та обігу в країні неякісних, фальсифікованих ліків та медичних виробів

Протягом 2021–2022 рр. та 9 міс 2023 р. низкою державних органів не забезпечено повною мірою ухвалення ефективних управлінських рішень щодо запровадження дієвого контролю за справлянням, повнотою і своєчасністю надходження до державного бюджету податку на додану вартість (далі — надходження, ПДВ) за операціями з постачання та ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів, а також за дотриманням законодавства суб’єктами господарювання, що провадили діяльність з виробництва та обігу препаратів і медичних виробів. Як наслідок, є ризики виробництва та обігу в країні неякісних, фальсифікованих лікарських засобів та медичних виробів, а також неправомірного застосування платниками податків податкових пільг з ПДВ та ставки в розмірі 7%. Про це йдеться у звіті Рахункової палати України про результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень ПДВ за операціями з постачання та ввезення на митну територію України препаратів і медичних виробів.

Контроль за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень ПДВ

Рахункова палата України встановила, що протягом 2021–2022 рр. та 9 міс 2023 р. фармацевтичну галузь підтримували за допомогою повного звільнення від оподаткування окремих видів операцій за цими товарами (надано пільг на 28,2 млрд грн), а також зниженої ставки ПДВ у розмірі 7%. Щодо останньої здійснити ґрунтовний аналіз економічних наслідків неможливо, адже Державна податкова служба України не веде окремого обліку надходжень ПДВ за операціями з постачання ліків і медичних виробів, як це передбачено Класифікацією доходів бюджету.

За інформацією Державної податкової служби України, особ­ливості розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ не дають змоги здійснювати окремого обліку надходжень цього податку, розрахованого за окремими видами ставок. Водночас цей орган не звертався до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо упорядкування обліку цих надходжень. Міністерством, зі свого боку, не здійснювався аналіз надходжень ПДВ за операціями з постачання лікарських засобів і медичних виробів за 2021–2022 рр. і 9 міс 2023 р. та не видавалися розпорядчі документи з метою упорядкування обліку цих надходжень.

«Застосування податкових пільг та зниженої ставки ПДВ у розмірі 7% при оподаткуванні операцій з ввезення та постачання лікарських засобів і медичних виробів позитивно впливало на зниження темпів росту цін на фармацевтичну продукцію, проте результативність пільгового оподаткування цих операцій була низькою», — зауважив член Рахункової палати України Цезар Огонь, відповідальний за проведення аудиту.

Так, у 2021–2022 рр. індекс споживчих цін на фармацевтичну продукцію був приблизно на 5% нижчим від загального індексу споживчих цін. Протягом 8 міс 2023 р. зафіксована протилежна тенденція — індекс споживчих цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання перевищив загальний індекс споживчих цін на 2,1%.

За даними Державної служби статистики України, у 2021 р. майже кожне 5 домогосподарство не мало змоги задовольнити свої потреби в лікарських засобах і медичних виробах через їх високу вартість, що негативно впливало на стан здоров’я населення України.

Аудитори вказують на ризики виробництва й обігу фальсифікованих, неякісних, прострочених ліків і медичних виробів, неправомірного застосування платниками податків податкових пільг із ПДВ через те, що Міністерство фінансів України, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, Державна податкова служба України, Державна митна служба України та Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) не контролювали справляння, повноту та своєчасність надходження до держбюджету ПДВ за операціями із постачання та ввезення препаратів і медичних виробів, а також дотримання законодавства підприємцями, які здійснювали їх виробництво та реалізацію.

Крім того, Рахункова палата України дійшла висновку, що нормативно-правова база, яка на час проведення аудиту визначала засади регулювання питань адміністрування ПДВ, зокрема за операціями з постачання та ввезення лікарських засобів і медичних виробів, а також їх виробництва й обігу, загалом є сформованою, проте окремі її норми потребують узгодження та удосконалення.

Аудит виявив також низьку результативність митного контролю операцій із ввезення ліків і медичних виробів та документальних виїзних і невиїзних перевірок їх імпортерів, які у 2021 р. сплатили лише 22,6% донарахованих митниками сум ПДВ — 19,4 млн грн із майже 86 млн грн. З квітня 2022 р. митні органи не мали правових підстав для проведення документальних перевірок.

Рахункова палата України здійснила вибіркові перевірки митних декларацій на Волинській, Дніпровській, Львівській і Одеській митницях і встановила 46 випадків необґрунтованого застосування 7% ставки ПДВ і безпідставного застосування окремих податкових пільг з ПДВ, унаслідок чого до Державного бюджету України не надійшло майже 24 млн грн. Інший приклад: на Львівській митниці при оподаткуванні ПДВ ввезених товарів за однаковим кодом застосовували різні ставки — 7% і 20%. Отже, є ризик тільки за встановленим фактом недонадходження до держбюджету 70 млн грн.

Наслідки обмежень на перевірки Держлікслужбою

Аудитом також встановлено, що після запровадження в березні 2022 р. мораторію на перевірки Держлікслужбою виробництва і обігу ліків, вони скоротилися в 6 разів порівняно з 2021 р. Водночас рівень стягнення штрафів за цей час зріс із 16,3 до 33,3%. Кількість перевірок щодо якості та безпеки препаратів у 2022 р. та січні–серпні 2023 р. скоротилася більше ніж у 4 рази порівняно з 2021 р., а обсяг нарахованих штрафів у січні–серпні 2023 р. збільшився на майже 19% порівняно з річним показником 2022 р.

Через воєнний стан тимчасово обмежений доступ до Реєстру ліцензій з промислового виробництва лікарських засобів, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі, виробництва лікарських засобів в умовах аптеки та вебсайта «Держлікслужба E-Trade Check». «Це ускладнює контроль за повнотою сплати до держбюджету ПДВ за операціями з постачання та ввезення препаратів, а також не дає змоги споживачам впевнитися в якості лікарських засобів і медичних виробів, куплених через інтернет-аптеки», — зауважили в Рахунковій палаті України.

Держлікслужбою в умовах встановлених законодавством обмежень на проведення планових і позапланових перевірок не забезпечено належного контролю за додержанням ліцензіатами вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), державного нагляду, а також контролю за суб’єктами господарювання, які здійснювали електронну торгівлю лікарськими засобами.

Держлікслужба не контролювала суб’єктів господарювання, які отримали у 2022 р. право здійснення господарської діяльності, що підлягала ліцензуванню, на підставі дек­ларації про провадження господарської діяльності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 18 березня 2022 р. № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Держлікслужбою не забезпечено належного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснювали електрон­ну роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Рахунковою палатою України вибірково досліджено питання дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства при провадженні електронної роздрібної торгівлі препаратами та виявлено низку недоліків в її проведенні.

Встановлено такі найпоширеніші порушення, як недотримання вимог щодо наявності логотипа на кожній сторінці вебсайта та/або посилання на офіційний вебсайт органу ліцензування, на якому розміщено Перелік суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Окремі суб’єкти господарювання, які отримали дозвільні документи на право здійснення електронної роздрібної торгівлі препаратами, мали розгалужену мережу партнерів, які не отримували дозволу на провадження такої діяльності, а також ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Також у мережі «Інтернет» є вебсайти, що функціонують як сервіси для пошуку та бронювання фармацевтичної продукції та позиціонують свою діяльність як медичні інформаційні служби. Придбання та оплата заброньованих через такі вебсайти товарів відбуваються безпосередньо в аптеках, на вебсайтах також можливо замовити доставку фармацевтичної продукції споживачам. Ці суб’єкти не мають господарювання ліцензій на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та дозволів на право здійснення електронної роздрібної торгівлі ними. Як наслідок, є ризики реалізації через інтернет-аптеки та сервіси для пошуку та бронювання фармацевтичної продукції неякісних, прострочених та фальсифікованих препаратів, а також ухилення від сплати до бюджету належних податків, зокрема ПДВ.

За результатами проведеного аудиту Держлікслужбі надано рекомендації:

• розробити і затвердити план заходів щодо виконання рекомендацій Рахункової палати України;
• налагодити взаємодію з Державною митною службою Украї­ни та Державною податковою службою України з питань наявності ліцензій з імпорту лікарських засобів, спрямовану на виявлення та притягнення до відповідальності порушників ліцензійного законодавства;
• здійснити заходи контролю за дотриманням суб’єктами господарювання, які проводили електронну роздрібну торгівлю препаратами, законодавства в цій сфері та в разі потреби підготувати й у встановленому порядку подати до МОЗ пропозиції щодо його вдосконалення.

Рішення та Звіт щодо результатів аудиту опубліковані на офіційному сайті Рахункової палати України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!