Підсумки року та нові очікування операторів ринку медичних виробів, косметики та дезінфекційних засобів

У січні відбувся онлайн-захід на тему «Регуляторні підсумки 2023 та прогнози 2024: медичні вироби, косметика та дезінфекційні засоби», організований Асоціацією «Оператори ринку медичних виробів» AMOMD^®. Основними спікерами та модераторами заходу виступили Павло Харчик, президент Асоціації AMOMD^®, директор компанії «Калина медична виробнича компанія», та Дар’я Бондаренко, виконавчий директор Асоціації AMOMD^®. У регуляторному діалозі також взяли участь представники МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), ДП «Електрон­не здоров’я». Під час заходу, зокрема, обговорювалися ключові законодавчі ініціативи 2023 р., перс­пективи зняття мораторію на перевірки, поточний аналіз ринку та інше.

ПРОБЛЕМИ РИНКУ

Про проблеми ринку розповіли Павло Харчик та Дар’я Бондаренко, які повідомили, що Асоціація AMOMD прогнозує в 2024 р. подальше посилення конкурентної боротьби, незважаючи на зростання ринку медичних виробів у 2023 р. Адже, незважаючи на це, дохідність компаній знизилася через зменшення ринку, в тому числі територіально, через бойові дії, що призводить до зниження продажу компаній і, відповідно, посилення конкуренції.

Крім того, на сьогодні всі компанії України відчувають дефіцит кадрів через проведення мобілізації, вимушене внутрішнє переміщення осіб та виїзд частини населення за кордон. Відчутною проблемою для добросовісних операторів ринку став і мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, через що за період цього мораторію на ринку з’явилося чимало недобросовісних суб’єктів господарювання, які реалізують несертифіковані або сумнівної якості медичні вироби.

Наразі триває блокування податкових накладних та проблеми з відшкодуванням податку на додану вартість (ПДВ)-кредиту. Через блокування українського кордону деякими європейськими країнами відбулося здорожчання імпорту товарів та сировини у зв’язку зі зміною логістичних шляхів. Проблемами для операторів ринку є також постійна зміна законодавчої бази та посилення впливу держави на господарські процеси.

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПДВ

Під час оголошеного карантину у зв’язку з пандемією COVID-19 ухвалено постанову КМУ від 29.03.2020 р. № 224, якою затверджувалися переліки лікарських засобів, дезінфекційних засобів та медичних виробів, операції з ввезення та постачання яких звільнялися від оподаткування ПДВ. Після скасування 1 липня 2023 р. карантину скасовано і цю постанову. Тому з 1 липня 2023 р. відновлено правила оподаткування, які були призупинені на час дії карантину. Таким чином, якщо медичний виріб відповідає вимогам технічних регламентів, то він оподатковується за ставкою 7%.

Однак 27 грудня 2022 р. Уряд ухвалив постанову № 1447, якою затвердив перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, операції з ввезення та постачання яких на митній території України звільнені від оподаткування ПДВ.

5 січня 2024 р. в цю постанову внесено зміни, які, серед іншого, в частині медичних виробів доповнено приміткою*. Відповідно до цієї примітки звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення та постачання медичних виробів, вказаних у Переліку, які призначені:

• для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф;
• для надання медичної допомоги фізичним особам, які в період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, та/або запровадження воєнного стану зазнали поранення, контузії чи іншого пошкодження здоров’я.

Однак Асоціація AMOMD не підтримує будь-яке запровадження податкових пільг на основі переліків з конкретними медичними виробами, оскільки вбачає в цьому корупційні ризики, які виникають під час внесення в цей перелік тих чи інших виробів.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ РЕЄСТРУ ОСІБ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА ВВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ В ОБІГ

Реєстр осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг (далі — Реєстр осіб) регулюється наказом МОЗ України від 10.02.2017 р. № 122. Наприкінці 2023 р. в нього таки було внесено очікувані для операторів ринку зміни, що дозволили на період воєнного стану в разі відсутності протягом 48 год технічної можливості вносити відомості в Реєстр, подавати до Держлікслужби повідомлення про внесення інформації до Реєстру осіб в паперовій формі та на електрон­них носіях (з розширенням .xls), як це відбувалося до цифровізації Реєстру. Держлікслужба після отримання такого повідомлення забезпечуватиме його розгляд в порядку черговості надходження та внесення інформації до Реєстру осіб не пізніше 12 робочих днів з моменту появи відповідної технічної можливості. Інформація про відсутність технічної можливості функціонування Реєстру осіб публікуватиметься на сайті Держлікслужби. Якщо технічний збій триватиме більше 48 год, ця інформація також розміщуватиметься й на сайті МОЗ. Відповідно, якщо інформація не буде оприлюднена на сайті Держлікслужби, то відсутні юридичні підстави подавати повідомлення в паперовому вигляді.

Михайло Петренко, юридичний радник МОЗ України, додав, що на 2024 р. внесення МОЗ виправлень в наказ № 122 не заплановано. Якщо буде технічна можливість, то зміни стосуватимуться лише допов­нення Реєстру осіб новим функціоналом.

Михайло Цященко, технічний експерт ДП «Електронне здоров’я», зазначив, що як адміністратор Реєстру осіб в планах ДП «Електронне здоров’я» — підвищення його потужності для забезпечення цілодобової доступності й уникнення збоїв. У процесі тестування знаходиться функціонал Реєстру щодо клієнт-консалтингу, який дозволить делегувати повноваження з подання повідомлення про внесення змін до Реєстру осіб різним консалтинговим компаніям.

Д. Бондаренко додала, що в цілому очікується, що Реєстр осіб в подальшому має бути доповнено функціоналом щодо номенклатури та національного класифікатора, модулем щодо документів з оцінки відповідності.

Оксана Сокирко, бізнес-аналітик ДП «Електронне здоров’я», доповнила, що в тестовій версії Реєстру осіб теж з’явилася можливість внесення інформації не лише в ручному режимі щодо кожного медичного виробу, а й шляхом підвантаження інформації одним файлом.

Також в перспективі буде можливість обирати сертифікати відповідності, якщо органи з оцінки відповідності додаватимуть ці сертифікати в систему з відміткою про відповідальну особу за введення медичного виробу в обіг, яка подавала заявку на проведення оцінки відповідності.

ЗАКОНОПРОЄКТ «ПРО МЕДИЧНІ ВИРОБИ»

У 2022 р. в Парламенті був зареєстрований за № 7585 законопроєкт «Про медичні вироби». Асоціація AMOMD увесь цей час перебуває в полеміці та виступає проти цього проєкту до моменту ухвалення нових технічних регламентів щодо медичних виробів, які базуватимуться на регламентах Європейського парламенту і Ради 2017/745 «Про медичні вироби» та 2017/746 «Про медичні вироби для діагностики in vitro».

При цьому Міністерство економіки України (Мінекономіки) у відповідях на запити Асоціації AMOMD також зазначає, що цей законопроєкт не має відношення до виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Цей проєкт не надсилався на євроінтеграційну експертизу до Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України. Разом з тим Секретаріат Кабінету Міністрів України опрацював його і надав порівняльну таблицю щодо його відповідності актам ЄС.

У грудні 2023 р. голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (Комітет) Михайло Радуцький на засіданні євроінтеграційного підкомітету Комітету повідомив, що в оновленій редакції законопроєкту була приведена у відповідність з вимогами ЄС термінологія, уточнено повноваження органів виконавчої влади у сфері технічного регулювання, введено положення Конвенції «MEDICRIME» за фальсифікацію медичних виробів, передбачено створення електронної бази даних медичних виробів.

М. Петренко уточнив, що Реєстр осіб буде перетворено на базу даних медичних виробів у рамках цього законо­проєкту.

Натомість П. Харчик зазначив, що електронна база передбачена новими регламентами ЄС. Відповідно, це положення має відображатися в нових технічних регламентах щодо медичних виробів, які має розробити Уряд. Однак наразі навіть попередньої редакції цих технічних регламентів не оприлюднено, відповідно, незрозуміло, якою має бути ця електронна база. Тому якщо ухвалити законопроєкт і створити базу даних, то після ухвалення нових технічних регламентів, можливо, доведеться її перероблювати. Відповідно, Асоціація виступає за те, щоб повернутися до питання розробки законопроєкту вже після ухвалення нових технічних регламентів.

Д. Бондаренко також звернула увагу, що розробки проєктів нових технічних регламентів не передбачено в чинній редакції Плану діяльності МОЗ з підготовки проєктів регуляторних актів на 2024 р. Водночас їх розробка у 2024 р. передбачена Планом заходів щодо розвитку системи технічного регулювання на період до 2025 р., затвердженим розпорядженням КМУ від 22.09.2021 р. № 1145-р.

Тетяна Пазерська, головний спеціаліст відділу з питань медичних виробів, косметичних засобів та реєстрації лікарських та дезінфекційних засобів Фармацевтичного управління МОЗ України, звернула увагу, що коли технічні регламенти буде затверджено, то вони, ймовірно, передбачатимуть перехідний період (очікувано, що строком на 5 років). За цей час планується розробити та прийняти інші нормативні акти, які дозволять виконати положення цих технічних регламентів.

РИНКОВИЙ НАГЛЯД

Володимир Чекалін, начальник відділу державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів Держлікслужби, повідомив, що за результатами наради Держлікслужби та Мінекономіки очікується відновлення можливості проведення планових та позапланових заходів ринкового нагляду. Вже розроблено відповідний проєкт постанови Уряду про внесення змін до постанови КМУ від 13.03.2022 р. № 303, якою на час воєнного стану було запроваджено мораторій на проведення державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.

Д. Бондаренко додала, що 30.11.2023 р. Держлікслужба затвердила Секторальний план ринкового нагляду на 2024 р. Однак реалізація цього Плану стане можливою у разі скасування мораторію.

План складається з двох частин, а саме: з ринкового нагляду, який проводитиме Держлікслужба, та контролю продукції, який проводитиме Державна митна служба України. До Плану з ринкового нагляду увійшли медичні вироби та косметична продукція, які відповідають вимогам постанов Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»; від 02.10.2013 р. № 754 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro»; від 02.10.2013 р. № 755 «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують»; від 20.01.2021 р. № 65 «Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію». Стосовно останнього регламенту, то перевірці підлягатимуть лише продукція для порожнини рота (зубні пасти, засоби для полоскання рота) та продукція для обличчя — креми, лосьйони, гелі, маски, тоніки.

Стосовно скарг на медичні вироби, які отримує Держлікслужба, В. Чекалін назвав такі, як введення медичних виробів в обіг, які не відповідають вимогам чинних технічних регламентів, проблеми з маркуванням знаком з оцінки відповідності — він або відсутній, або зазначений не в тій формі, який повинен бути згідно із законодавством.

Типовою помилкою, про яку повідомляла Державна митна служба України, є непроведення оцінки відповідності.

КОСМЕТИЧНА ПРОДУКЦІЯ

Щодо поточної ситуації з косметичним ринком П. Харчик та Д. Бондаренко зауважили, що Технічний регламент на косметичну продукцію набуває чинності 3 серпня 2024 р. Водночас передбачено перехідний період, яким дозволяється до 3 серпня 2026 р. надання на ринку косметичної продукції, що була введена в обіг до цієї дати, і яка не відповідає вимогам Технічного регламенту.

Таким чином, до серпня 2026 р. існуватиме дві процедури введення в обіг косметичної продукції, що дозволить операторам ринку поступово впровадити всі вимоги, передбачені вищезгаданим Технічним регламентом. Для реалізації його положень також необхідне ухвалення ряду нормативних актів. Одним з таких документів є проєкт наказу «Про затвердження Порядку нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію», остання редакція якого оприлюднена 23.11.2023 р. для громадського обговорення на сайті МОЗ України. 27 грудня Міністерством оприлюднено звіт за результатами цього обговорення, в якому зазначалося, що пропозицій до нього не надсилалося, відповідно, його редакція залишиться без змін.

Разом з тим наприкінці року проводилося опитування членів Асоціації AMOMD, в якому 85% респондентів зазначили, що вони не готові «відкрити» рецептуру косметичного продукту для підготовки звіту щодо безпечності косметичної продукції.

71% опитаних погодилися з пропозицією щодо необхідності внесення змін до Технічного регламенту на косметичну продукцію в частині визнання європейського звіту щодо безпечності косметичної продукції без складання аналогічного звіту в Україні.

Т. Пазерська повідомила, що затвердження Порядку нотифікації очікується на початку лютого 2024 р. Також вже є система електронної нотифікації косметичної продукції, яка пройшла тестування і ухвалена МОЗ. Наразі затримки з її реалізацією полягають у тому, що в МОЗ немає всіх даних, які потрібні для функціонування системи. Тому Міністерство звернулося до Європейської комісії з проханням надати відповідні дані, аби українська система відповідала європейській. Вона зазначила, що оскільки з 1 жовтня 2023 р. скасовано вимогу про отримання косметичною продукцією висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, то до обов’язкового застосування вимог Технічного регламенту (до 3 серпня 2026 р.) косметична продукція фактично не матиме жодного технічного регулювання щодо введення її в обіг. Контроль за продукцією здійснюватиметься Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у рамках Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Тобто, регулюватимуться ситуації вже після виникнення невідповідності продукції вимогам вище­зазначеного закону, але регулювання під час введення продукції в обіг відсутнє. Детальніше з цього приводу Асоціацією публікувалося дещо раніше відповідне роз’яснення.

ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБИ

Д. Бондаренко нагадала, що 1 жовтня 2023 р. також втратила чинність постанова КМУ від 03.07.2006 р. № 908 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів» у зв’язку з ухваленням постанови КМУ від 15.08.2023 р. № 863, якою затверджено Положення про державну реєстрацію дезінфекційних засобів (далі — Положення про реєстрацію). Це відбулося у зв’язку з набуттям чинності 01.10.2023 р. Закону України від 06.09.2022 р. № 2573 «Про систему громадського здоров’я» (далі — Закон № 2573), яким передбачена нова процедура реєстрації дезінфекційних засобів.

Асоціація AMOMD також виступала проти зміни моделі реєстрації під час воєнного стану, яка фактично спричинила перехід дезінфекційних засобів в статус медичного виробу через нормативні бар’єри, спричинені новим Положенням. Постанова № 863 має певні прогалини, які потребують врегулювання. Окрім цього, нова процедура передбачає залучення державного підприємства «Комітет з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров’я України» до експертизи реєстраційних матеріалів дезінфекційних засобів, які подаються під час їх реєстрації. При цьому процедура експертизи може займати до 180 днів, і за її результатами підприємство видає висновок про включення або відмову у включенні в Державний реєстр дезінфекційних засобів.

Асоціація AMOMD та Асоціація українських виробників і дистриб’юторів дезінфекційних засобів сформували пропозиції для розв’язання нагальних питань у сфері реєстрації дезінфекційних засобів. Так, асоціації наполягають на необхідності внесення змін до Закону № 2573 шляхом виключення статті 48, яка регулює обіг дезінфекційних засобів.

Також вони пропонують:

• залишити без змін до завершення воєнного стану існуючий механізм державної реєстрації дезінфекційних засобів, передбачений ст. 33 та 34 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»;
• запровадити перехідний період впродовж 3 років для адаптації Положення про реєстрацію, призупинивши на цей період дію тих частин Положення, що вимагають наявності медико-санітарних нормативів. При цьому одночасно в перехідний період дозволити кваліфікацію небезпеки згідно з критеріями оцінки небезпеки хімічних речовин, наведених у Переліку гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом МОЗ України № 1596 від 14.07.2020 р., та виготовлення паспорта безпечності хімічної продукції згідно з вимогами ДОТУ ГОСТ 30333:2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги»;
• розробити підзаконні нормативно-правові акти, які потрібні для реєстрації дезінфекційних засобів. Зокрема, це доручення щодо здійснення робіт з медико-санітарної регламентації небезпечних факторів та з гігієнічної регламентації дезінфекційних засобів (державної санітарно-епідеміологічної експертизи), а саме: слід розробити/адаптувати порядки ЄС дослідження специфічної активності, безпечності, якості (ефективності) дезінфектантів та їх випробування на практиці й затвердити їх відповідним наказом МОЗ України.

Сергій Бородін, головний спеціаліст відділу з питань якості та доступності лікарських засобів, їх раціонального застосування Фармацевтичного управління МОЗ України, зазначив, що залучення експертної установи до експертизи реєстраційних матеріалів передбачено європейською практикою, і терміни проведення експертизи ще більші, ніж передбачені Положенням. Стосовно повернення до старої процедури, то він наголосив, що наразі це неможливо, оскільки висновки державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) вже не видаються на дезінфекційні засоби, які повинні бути згідно зі старою процедурою реєстрації.

Анатолій Гайда, керівник Асоціації українських виробників і дистриб’юторів дезінфекційних засобів, зауважив, що за останні 4 міс не відбулося жодної перереєстрації дез­інфекційних засобів за новою процедурою. До її впровадження Асоціація висловлювала застереження, що відразу перейти на нову процедуру неможливо, і потрібен перехідний період. Він відмітив, що МОЗ аргументувало ухвалення нової процедури реєстрації, вказуючи на не­ефективність старої процедури. Однак МОЗ не було наведено докази того, що на ринку знаходяться неефективні дезінфекційні засоби, введені за старою процедурою. Через прогалини в новій процедурі реєстрації значна частина виробників почала переводити свою продукцію в категорію медичних виробів, бо там не потрібно мати гігієнічну аргументацію чи проводити експертизу реєстраційних матеріалів.

При цьому 2 жовтня 2023 р. на громадське обговорення виносився проєкт Закону України «Про надання на ринку та використання біоцидних продуктів», яким передбачено вилучити статтю 48 із Закону № 2573, що регулює реєстрацію дез­інфекційних засобів. Оскільки проєктом передбачено, що всі дезінфекційні засоби, окрім медичних, будуть віднесені до категорії біоцидних продуктів. Відповідно, в разі ухвалення проєкту всі напрацювання для виконання норм статті 48 будуть скасовані. Через це виникає питання: навіщо взагалі зараз запроваджувати нову процедуру, яку планується скасувати?

На переконання доповідача, слід до ухвалення проєкту Закону України «Про надання на ринку та використання біоцидних продуктів» виключити статтю 48 із Закону Украї­ни «Про систему громадського здоров’я».

Д. Бондаренко додала, що Комітет запланував на 2024 р. роботу з подальшого зарегулювання законодавства у сфері дезінфекційних засобів. Так, очікується винесення на голосування в 2024 р. законо­проєкту «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо приведення положень цього закону у відповідність з нормами Закону України «Про систему громадського здоров’я». Розробкою цього законопроєкту займатиметься МОЗ.

Стосовно проєкту Закону України «Про надання на ринку та використання біоцидних продуктів», то МОЗ його розробляє з метою адаптації українського законодавства до євро­пейського. Протягом березня 2024 р. планується його доопрацювання і винесення на голосування в Парламент.

Також вона поцікавилася, чи можливо запровадити перехідний період для дезінфекційних засобів, на які встигли видати висновок СЕС, але не встигли внести до Державного реєстру дезінфекційних засобів до 1 жовтня 2023 р.? С. Бородін відповів, що оскільки постанова № 908 вже втратила чинність, то через це в МОЗ немає підстав для реєстрації дезінфекційних засобів на підставі висновків СЕС.

АНАЛІТИКА РИНКУ

Результатами аналізу роздрібного фармацевтичного ринку 2023 р., які зафіксувала аналітична компанія «Проксіма Рісерч Інтернешнл», поділився Ігор Молодько, провідний менеджер по роботі з ключовими клієнтами компанії «Проксіма Рісерч Інтернешнл».

Якщо загалом поглянути на «аптечний кошик», в який входять ліки, медичні вироби, дієтичні добавки, косметичні та дезінфекційні засоби, то за підсумками 2023 р. обсяги роздрібного продажу в гривні збільшилися на 29% порівняно із показниками 2022 р., а у натуральному — на 3%.

У розрізі категорій товарів «аптечного кошика» у гривневому вираженні обсяги аптечного продажу медичних виробів зросли на 26%; косметики — на 49%; дезінфекційних засобів — на 15%. У натуральному вираженні для медичних виробів зафіксовано зменшення обсягів продажу на 1%, для дезінфекційних засобів — на 11%, а для косметичної продукції цей показник підвищився на 21%.

Лідируючими підкатегоріями на ринку медичних виробів є рідини, вироби та апарати медичні. В упаковках це підкатегорія «шприци».

Драйвером зміни цін на медичні вироби є віт­чизняні товари. Так, у грудні 2023 р. порівняно із груднем 2022 р. середньозважена вартість вітчизняних медичних виробів зросла на 29%, а імпортних навіть знизилася на 1%.

Стосовно закупівель медичних виробів, то кількість тендерів у 2023 р. становила 24 тис., що на 1 тис. менше порівняно з 2022 р. та на 46 тис. менше порівняно з 2020 р. під час спалаху пандемії COVID-19. За підсумками минулого року лідируючими підкатегоріями медичних виробів у госпітальному сегменті були рукавички, шприци, апарати для переливання рідин і переливання крові як у грошовому, так і в натуральному вираженні.

На ринку косметичних засобів імпортна продукція пере­важає в грошовому вираженні, а вітчизняна — у натуральному. Середньозважена ціна 1 упаковки у цій категорії у грудні 2023 р. порівняно з груднем 2022 р. зросла на 20% на імпортну косметику та на 14% — на вітчизняну. Лідируючими категоріями за підсумками минулого року як в упаковках, так і в гривневому вираженні стали косметичні засоби для здоров’я та засоби для догляду за порожниною рота.

На ринку дезінфекційних засобів вітчизняна продукція тримає пальму першості як у грошовому, так і в натуральному вираженні з показником більше 90% частки ринку. У грудні 2023 р. середньозважена вартість вітчизняних дез­інфекційних засобів порівняно із груднем 2022 р. підвищилася на 25%, а імпортних — на 16%.

РЕГУЛЯТОРНІ ПРОГНОЗИ НА 2024 Р.

У 2024 р., окрім законопроєктів щодо ринку медичних виробів, Комітет планує розробити зміни в законодавство щодо регулювання обігу дієтичних добавок.

Асоціація AMOMD в поточному році прогнозує:

• подальше пілотування програми реімбурсації медичних виробів, а саме тест-смужок для глюкометрів, без її розширення;
• введення в дію Порядків державної реєстрації хімічних та біологічних небезпечних факторів;
• трансформацію дезінфекційних засобів у медичні вироби через затвердження Положення про державну реєстрацію дезінфекційних засобів;
• доопрацювання нормативно-правової бази під Технічний регламент на косметичну продукцію;
• ухвалення 2 нових технічних регламентів на заміну старих №№ 753, 754, 755 із введенням їх в дію не менше ніж на 5 років до кінця 2024 р.;
• посилення супротиву та комунікації щодо підходів до розробки і ухвалення законопроєкту про медичні вироби та проєкту закону щодо закупівель медичного обладнання;
• інтеграцію в законодавство окремого Закону України щодо біоцидних засобів та зміну законодавчого ландшафту щодо дезінфекційних засобів;
• продовження подальшого оновлення «закупівельних» правил з використанням і просуванням Prozorro Market;
• розблокування заходів ринкового нагляду за медичними виробами у 2024 р.;
• активізацію дій, спрямованих на трансформацію Державного експертного центру і Держлікслужби в єдиний регуляторний орган у фармацевтичній сфері.

Також наприкінці року в Парламенті зареєстровано за № 10337 законопроєкт «Про доброчесне лобіювання», який напряму торкатиметься взаємовідносин громадських об’єднань, асоціацій, які представляють інтереси бізнесу, чи інших груп перед державними органами.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!