Головна стаття сайту

Кожної осені, напередодні прийняття корпоративних бюджетів на наступний рік, топменеджери фармацевтичних компаній, аптечних мереж і дистриб’юторів, а також представники профільних асоціацій та державних установ збираються у столиці, щоб обговорити фактори, які визначатимуть розвиток ринку. Економічні прогнози, споживчі тренди, регуляторні зміни, огляд конкурентного середовища, перспективи інвестицій — усі ці теми формують підґрунтя для ухвалення управлінських рішень.

Згідно з інформацією на порталі Верховної Ради України, цей законопроєкт відкликано 29 серпня 2025 р. Таким чином, він не буде розглядатися Парламентом

Традиційно перед оглядом ключових показників фармацевтичного ринку України розглянемо ключові макропоказники економіки країни. У І півріччі 2025 р. економіка розвивається значно повільніше, ніж очікували експерти на початку року. Зокрема, Національний банк України (НБУ) на початку року прогнозував зростання реального внутрішнього валового продукту (ВВП) у 2025 р. на 3,6%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) — на 2,5–3,5%. Враховуючи показники зростання ВВП, які, за попередніми оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), у І півріччі 2025 р. становлять 1,3%, більшість експертних інституцій погіршили свої прогнози щодо зростання ВВП за підсумками року. Втім, очікується, що у ІІ півріччі темпи зростання ВВП прискоряться. Так, наразі НБУ прогнозує зростання ВВП на 2,1% за підсумками року, МВФ очікує зростання на 2–3% з невизначеними подальшими перспективами через продовження війни.

Фармпромоція зараз — це гнучкі мультиканальні стратегії та боротьба за увагу у всіх каналах комунікації. У I півріччі 2025 р. промоційна активність на фармацевтичному ринку України продовжує демонструвати ознаки стабілізації, демонструючи адаптацію галузі до нових реалій.

2025 р. ознаменував новий етап у політиці регулювання цін на лікарські засоби в Україні. Зважаючи на гострий резонанс, зміни розвивалися дуже швидко. Зокрема, з 1 березня оголошено про зниження цін на низку препаратів, а також заборону на маркетингові послуги. Серед ключових змін — запуск Національного каталогу цін, у якому фіксуються граничні оптово-відпускні ціни виробників та розширення механізму зовнішнього референтного ціноутворення. Встановлення більш жорстких підходів до регулювання цін викликало активне обговорення серед стейкхолдерів.

Як відомо, в Україні триває робота над виконанням доручення Президента України щодо зниження цін на лікарські засоби. Одним із перших кроків стало підписання 7 лютого 2025 р. декларації між провідними вітчизняними виробниками препаратів про взаємодію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби, у межах якої виробники погодилися знизити ціни з 1 березня 2025 р. на 30% на визначений перелік препаратів. Пізніше до ініціативи долучилася ще низка вітчизняних виробників. Минуло вже понад 4 міс із моменту зниження цін, тож цікаво, чи дотримуються виробники домовленостей з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України.

Підбиваючи проміжні підсумки першого етапу декларування цін на препарати з Нацпереліку, можна зазначити, що зниження цін очікується на 77 SKU лікарських засобів із 2115, для яких задекларовано ціну в Нацкаталозі та які реалізовувалися на ринку у І півріччі 2025 р. Можна відзначити, що суттєвого зниження цін на ліки очікувати не варто. Тож основної мети впровадження нових правил ціноутворення — зниження цін на ліки, не буде досягнуто.

Щорічна Міжнародна конференція з відновлення України — Ukraine Recovery Conference, яка 10–11 липня проходила у м. Рим (Італія), стала ключовою міжнародною платформою для обговорення стратегічних напрямів післявоєнної відбудови України, мобілізації фінансової та технічної підтримки, а також поглиблення інтеграції з ЄС. Окремий фокус зосереджено на фармацевтичній галузі України та її ролі в забезпеченні критично важливими ліками ЄС у межах організованого МОЗ України воркшопу «Розвиток фармацевтичного сектору України як гарантія доступу до критично важливих ліків для ЄС»

Щорічний Конгрес «АПТЕКИ СВІТУ–2025» зібрав представників регуляторних органів, професійних об’єднань та фармацевтичного бізнесу. Фінальний блок охопив широке коло питань — від змін у програмі реімбурсації до кадрових викликів та використання сучасних аналітичних рішень в аптечному ритейлі

В Україні запроваджено нову модель атестації та проходження безперервного професійного розвитку (БПР) працівників сфери охорони здоров’я, у тому числі фармацевтів. Про те, що саме змінюється для фахівців та провайдерів БПР, поговорили в межах вебінару, організованого Міністерством охорони здоров’я України. Серед спікерів — представники МОЗ України, ДП «Електронне здоров’я», Центру тестування при МОЗ України.