Печія — новий погляд на проблему

Більшість із нас добре пам’ятають ще зі шкільного курсу біології, що шлунок має дуже кисле середовище, а після прийому їжі кислота шлунка та їжа рівномірно змішуються.

Однак час не стоїть на місці, згідно із сучасними уявленнями їжа нерівномірно змішується з кислотою шлунка — верхній відділ шлунка відносно малорухомий, змішування їжі з вмістом шлунка відбувається не так ефективно, як в інших відділах, і буферні властивості їжі проявляються меншою мірою. Тому саме тут, в безпосередній близькості до місця впадіння стравоходу у шлунок, накопичується шар з високою кислотністю — так звана кислотна кишеня, що плаває, як олія, на поверхні шлункового вмісту поблизу стравоходу. При цьому в інших відділах шлунка буферний ефект їжі викликає в цей час зниження кислотності шлункового соку. «Кислотна кишеня» формується приблизно через 15 хв після їди і зберігається протягом 2 год. Саме вона стає джерелом рефлюксу — процесу вкидання шлункового вмісту з високою кислотністю у стравохід, що може викликати подразнення і біль, — тобто печію. Її найчастіше відзначають протягом 30–60 хв після їди або вночі (Kahrilas P.J., 2003).

Раніше при усуненні цієї проблеми багато уваги зосереджували саме на зниженні кислотності вмісту шлунка, проте дані досліджень демонструють, що деякі пацієнти не відповідають на таке лікування (Tytgat G.N. et al., 2008). Це свідчить на користь того, що необхідно також приділяти увагу механічній складовій цього процесу, тобто самому закиду кислого вмісту шлунка у стравохід (Kahrilas P.J., 2003).

Для ефективної боротьби із печією необхідно рухатися у двох напрямках: нейтралізувати кислоту, що знаходиться у «кислотній кишені», та запобігти повторним закидам вмісту шлунка у стравохід. І якщо нейтралізувати кислоту вдавалося існуючим арсеналом засобів (антациди, блокатори H₂-рецепторів, інгібітори протонної помпи тощо), то можливості впливу на повторні закиди вмісту шлунка у стравохід — рефлюкс, значно розширилися з появою альгінатів. Альгінати утворюють пліт, який формується у верхній частині шлунка і слугує бар’єром між «кислотною кишенею» та стравоходом, не дозволяючи агресивному вмісту шлунка потрапити в нього (Kwiatek M.A. et al., 2011). Але завжди хочеться поєднати всі досягнення і можливості в одному продукті.

І ось нещодавно британським вченим вдалося це зробити в новому препараті — Гавіскон^® Подвійної дії, до складу якого входить комбінація альгінату й антациду. Такий склад забезпечує, з одного боку, нейтралізацію надлишку кислоти саме там, де це потрібно, – в «кислотній кишені», а з іншого — формування фізичного бар’єру, який перешкоджає повторним нападам печії (Kwiatek M.A. et al., 2011).

Гавіскон^® Подвійної дії на українському ринку присутній у формі суспензії та таблеток (р.с. № UA/13393/01/01 від 23.01.2014 р. і № UA/13353/01/01 від 22.11.2013 р. відповідно), виробник Реккітт Бенкізер Хелскер (ЮКей) Лімітед, Великобританія.

Тепер у кожного провізора є можливість запропонувати інноваційне рішення проблеми печії, якого так потребували споживачі.

Навіщо терпіти печію, якщо є Гавіскон^® Подвійної дії?

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!