Заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби: позиція Асоціації виробників інноваційних ліків

Асоціація виробників інноваційних ліків є громадською неприбутковою організацією, що об’єднує 14 крупних світових фармацевтичних компаній, які займаються дослідженням та виробництвом інноваційних лікарських засобів. Її членами є такі відомі світові виробники та дистриб’ютори, як «Берінґер Інґельхайм», «Дельта Медікал», «ГлаксоСмітКляйн», «Іпсен», «Янсен-Сілаг», «Елі Ліллі», «Новартіс», «Ново-Нордіск», «Пфайзер», «Санофі-Авентіс», «Байєр Шерінг Фарма», «Шерінг Плау», «Серв’є», «Солвей-Фарма». Метою Асоціації є захист правового та економічного клімату в Україні, який має заохочувати підвищення рівня охорони здоров’я її громадян. Завданнями асоціації є сприяння політиці поліпшення доступу населення України до якісних препаратів, підвищення обізнаності населення і фахівців охорони здоров’я щодо інноваційних ліків, а також надання підтримки Урядові України в реформуванні системи охорони здоров’я.

На думку членів Асоціації, обмеження, які накладаються постановою Кабінету Міністрів України № 955 можуть негативно вплинути на асортимент лікарських засобів на ринку. Дефіцит препаратів, у свою чергу, позначиться на здоров’ї громадян.

Члени АПРаД звертають увагу на те, що цей важливий нормативний документ був прийнятий без належного громадського обговорення і відповідного економічного обґрунтування. Коментарі Асоціації щодо попередніх ініціатив регулювання цін, надіслані до Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, не були почуті. На думку членів Асоціації, складається враження, що дана постанова розроблялася поспіхом, без врахування важливих технічних моментів її подальшого впровадження.

Спосіб, у який постанова була опублікована і набула чинності, не дозволяє учасникам ринку належним чином адаптувати свою діяльність. Навіть більше — незрозуміло, що робити із препаратами, які були ввезені в Україну до початку дії цього нормативно-правового акта. Має бути визначено, що на препарати, ввезені на митну територію України до 7 листопада 2008 р., дія постанови КМУ № 955 не поширюється.

Члени Асоціації зазначають, що обмеження не дозволяють більшості компаній фінансувати свою поточну діяльність за рахунок місцевих націнок. Великі міжнародні компанії, які вважають український фармацевтичний ринок дуже важливим, стали засновниками українських юридичних осіб. Ці ж компанії зазнали найсильнішого негативного впливу і на даний час значно скоротили або навіть призупинили свою діяльність. Члени асоціації особливо хотіли б звернути увагу на те, що українські компанії, асоційовані із закордонними виробниками фармпродукції, створюють нові робочі місця, сприяють розвитку медичного маркетингу, забезпечують клінічним досвідом українських спеціалістів, забезпечують функціонування системи контролю безпеки лікарських засобів та уможливлюють підготовку висококваліфікованого персоналу. Якщо такі українські юридичні особи згортатимуть свою діяльність, держава недорахується надходжень до бюджету.

Члени Асоціації вважають, що дана постанова має цілу низку протиріч. Незрозумілим залишається принцип формування націнок і базова ціна для проведення таких підрахунків. Незрозуміло, чи такі самі обмеження стосуються місцевих виробників, які згідно з правилами СОТ не можуть мати юридичних переваг перед іноземними виробниками. Але, як випливає із даної постанови, місцеві та іноземні виробники поставлені у різні умови, адже ціна виробника (місцевого) та митна вартість – дві абсолютно різні речі. Ціна місцевого виробника включає операційний прибуток для фінансування витрат на утримання персоналу, медичний маркетинг, реєстрацію та інше. Разом з цим іноземні компанії, а також українські юридичні особи, асоційовані із іноземними виробниками — єдині імпортери препаратів виробника на територію України, обмежені даною постановою у фінансових можливостях для забезпечення поточної діяльності коштом місцевих націнок.

Члени АПРаД пропонують розглядати ціну українських компаній, асоційованих із іноземними виробниками, як базу для формування націнок, що дозволить таким компаніям продовжувати фінансову діяльність в Україні, зберегти висококваліфікований персонал і забезпечувати доступ пацієнтів та лікарів до високоякісних інноваційних ліків.

На думку членів Асоціації, складається враження, що головною метою запровадження таких обмежень була спроба стримати підвищення цін. Однак, гривня різко девальвувалася по відношенню до долара США. Місцеві ціни встановлюються у гривні, але ж ціна на імпортовану продукцію в контрактах відображена у євро чи доларах. З метою уникнення втрат, пов’язаних із девальвацією гривні, імпортери змушені були відповідно підвищити відпускні ціни.

Запроваджені обмеження створюють передумови для виведення націнки за межі митної території України, що може призвести до зменшення надходжень до Державного бюджету.

Іншою причиною для прийняття даної постанови, за припущенням членів Асоціації, могло бути прагнення уряду зменшити дефіцит бюджету. Разом з цим історичний досвід свідчить, що такі обмеження неефективні й здебільшого призводять до небажаних наслідків. Асоціація пропонує повернутися до серйозного опрацювання проблеми із залученням всіх зацікавлених сторін – дистриб’юторів, аптек, виробників, економістів, фінансистів тощо, заради того, щоб убезпечити український фармацевтичний ринок та аптеки від руйнування. n

«Щотижневик АПТЕКА» продовжує уважно слідкувати за подіями, що розгортаються навколо ситуації з ціноутворенням на лікарські засоби. Фахівці фармацевтичної галузі єдині у думці, що штучне стримування цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення в умовах підвищення цін на всі категорії товарів ставить під загрозу роботу галузі загалом.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА» за прес-релізом АПРаД