Сучасні тенденції у лікуванні гострого інсульту: досвідом діляться німецькі фахівці

18—грудня у приміщенні Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика відбулася прес-конференція на тему «Сучасна допомога при гострому інсульті: український та світовий досвід», організована у рамках відкритого засідання правління Української асоціації боротьби з інсультом (УАБІ). У прес-конференції взяли участь: Микола Поліщук, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, голова Нацради з питань охорони здоров’я, радник Президента України, президент Всеукраїнської громадської організацїї «УАБІ»; Тамара Міщенко, доктор медичних наук, професор, завідуюча відділенням судинної патології головного мозку НДІ клінічної та екпериментальної неврології та психіатрії, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з неврології; а також спеціалісти з питань допомоги пацієнтам з інсультом з Німеччини — Отто Буссе, професор, виконавчий директор Неврологічного товариства Німеччини (German Neurological Society), та Стефан Шваб, професор, президент Товариства інсульту Німеччини (German Stroke Society).

Відкриваючи прес-конференцію, М. Поліщук подякував гостям з Німеччини за те, що вони відгукнулися на запрошення. Він підкреслив, що досвід німецьких фахівців з питань допомоги при гострому інсульті дуже цінний для українських лікарів та науковців, адже німецька система надання допомоги пацієнтам з цим захворюванням визнана однією з найкращих у світі. М. Поліщук повідомив, що сьогодні Україна — перша в Європі за рівнем смертності внаслідок інсульту. За даними офіційної статистики МОЗ, в Україні щорічно реєструється понад 110—тис. нових випадків інсульту, 80% з яких можливо уникнути, якщо приділяти належну увагу профілактичним заходам та освітній роботі серед населення.

О. Буссе подякував українським колегам за запрошення та повідомив, що у Німеччині проблема поширеності інсульту також дуже актуальна. Він підкреслив, що профілактика відіграє ключову роль у боротьбі зі зменшенням кількості випадків інсульту. Серед профілактичних заходів важливими є пропаганда здорового способу життя та своєчасна корекція таких захворювань, як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння.

С. Шваб розповів, що у Німеччині допомога пацієнтам з інсультом здійснюється у спеціалізованих центрах, розташованих у містах. Діяльність таких центрів регламентована стандартами Німецького неврологічного товариства. Спеціалізовані інсультні центри забезпечують ранню госпіталізацію пацієнтів та проведення необхідного обстеження, що дозволяє своєчасно встановити діагноз, провести моніторинг важливих функцій організму та розпочати відповідне лікування. Середня тривалість перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії становить 3–5—днів, після чого вони продовжують лікування в реабілітаційному центрі. Вартість надання медичної допомоги за такою схемою досить висока, але надання висококваліфікованої допомоги значно покращує прогноз щодо інвалідізації та виживаності пацієнтів. У сільській місцевості Німеччини, де немає доступу до допомоги такого рівня, створено систему відеоконференцій, за допомогою яких лікарі цілодобово можуть отримувати поради щодо тактики лікування гострого інсульту. Також С. Шваб повідомив, що з 1999—р. у Німеччині існує національний інсультний реєстр, у якому систематизовані дані з 104—клінічних баз, на яких здійснюється допомога пацієнтам з інсультом.

Т. Міщенко повідомила, що сьогодні українські фахівці переймають європейській досвід. Вже відкрито низку закладів, які надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з інсультом. Так, у Харкові на базі міської клінічної лікарні № 7—створено Міський центр гострої цереброваскулярної патології. Подібні відділення планують відкрити у декількох великих містах України. Т. Міщенко також звернула увагу на те, що виконання Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні сприяло покращанню стану допомоги пацієнтам з інсультом. Активно запроваджується найбільш ефективний метод терапії ішемічного інсульту — тромболізіс. Вона виказала надію, що діяльність УАБІ і в  подальшому буде сприяти покращанню стану медичної допомоги пацієнтам з інсультом в Україні.

Після прес-конференції відбулося відкрите засідання УАБІ на тему «Гострий інсульт — можливості оптимізації менеджменту терапевтичного вікна», на якому були присутні науковці та лікарі-практики. Увазі слухачів було запропоновано доповіді німецьких фахівців з таких актуальних питань, як організація інсультної допомоги, сучасна терапія інсульту, вплив гіпотермії на стан хворого з інсультом. Борис Голобородько, кандидат медичних наук, завідуючий відділенням інтенсивної терапії кардіологічного профілю Одеської міської клінічної лікарні № 3, розповів про досвід надання медичної допомоги пацієнтам із гострим коронарним синдромом із використанням тромболізісу. Також під час відкритого засідання відбулася презентація та обговорення Проекту догоспітального протоколу для пацієнтів — кандидатів на тромболітичну терапію та Проект госпітального протоколу тромболітичної терапії.

Олена Приходько, фото автора