До речі, місцем розташування учасників семінару стало містечко Бечичи поряд із Будвою. Саме там 12–15 травня 2011 р. на базі готелю «Splendid» та інших готелів, у тому числі «Mediteran», у якому мешкали учасники нашого семінару, відбувся перший з’їзд фармацевтів Чорногорії під девізом «Аптека: вчора, сьогодні, завтра». Організаторами цих заходів були фармацевтична палата Чорногорії, фармацевтичний факультет університету в Підгориці (столиці Чорногорії), за підтримки Агентства з лікарських засобів та виробів медичного призначення, під егідою міністерства охорони здоров’я Чорногорії.
Окрім приємної подорожі цими країнами з чудовими краєвидами та доповідей фахівців фармацевтичної справи під час семінару на тему «Загальні проблеми організації фармацевтичної діяльності» в рамках вищезазначеного проекту було відвідано аптечні заклади Чорногорії (м. Будва) та Хорватії (м. Дубровник). Зокрема, з’явилася нагода побувати в одній із найстаріших у Європі аптек, що була започаткована в Дубровнику в 1317 р. і яка продовжує свою роботу й сьогодні.
Саме в Дубровнику в 1858 р. було створено одну з перших професійних організацій фармацевтів — Хорватське фармацевтичне товариство, а з 1995 р. правонаступником цієї професійної фармацевтичної організації є Палата фармацевтів Хорватії.
Завданнями цієї професійної організації є контроль за дотриманням Кодексу фармацевтичної етики з боку фармацевтичних працівників; участь у підготовці нормативно-правових актів, які регулюють фармацевтичну діяльність, та проведення щодо них експертних висновків; участь у розробці фармацевтичних стандартів; забезпечення захисту прав пацієнтів на якісне фармацевтичне обслуговування; організація підвищення кваліфікації фармацевтичних працівників та їх атестування; представлення інтересів членів Палати під час підписання контрактів із медичними страховими організаціями; визначення способу формування роздрібних цін на медикаменти; захист репутації фармацевтичних працівників та аптек тощо.
До речі, учасники семінару, понад 30 осіб, були здивовані тим фактом, що мінімальна площа аптеки в Хорватії становить 80 кв. м. Причиною такого здивування став шквал інформації, викладеної свого часу на шпальтах «Щотижневика АПТЕКА» щодо значно меншої кількості площі аптечних закладів у деяких розвинутих країнах. Проте необхідно відзначити, що в Хорватії існують обмеження щодо кількості аптечних закладів на визначену кількість населення та обмеження щодо пішохідної доступності між аптечними закладами. При цьому слід пам’ятати, що законодавство Хорватії на сьогодні вже повністю відповідає Директивам Європейського Союзу. Наприклад, ціноутворення на фармацевтичну продукцію в Хорватії відповідає законодавству більшості країн ЄС, а саме шляхом порівняння ціни конкретного препарату з цінами в інших країнах ЄС. Мотивацією рецептурного відпуску місцевому населенню медичних препаратів є застосування політики реімбурсації або відшкодування витрат. Хоча як у Чорногорії, так і в Хорватії деякі групи рецептурних лікарських засобів відпускалися іноземним громадянам без будь-яких рецептів.
Регулювання питання ціноутворення, зокрема в Хорватії, здійснюється за підтримки відповідного підрозділу ВООЗ із ціноутворення та відшкодування витрат фармацевтичної продукції та Австрійського інституту здоров’я.
Взагалі законодавче регулювання діяльності аптечних закладів здійснюється на підставі законів про охорону здоров’я (редакція 2003 р.), про медичне страхування (редакція 2004 р.), про фармацевтичну діяльність (редакція 2003 р.), про обіг наркотичних засобів та виробів медичного призначення (редакція 2003 р.), про медичну біохімічну (лабораторну) практику (редакція 2003 р.) тощо.
Саме в законодавчому акті про обіг наркотичних засобів та виробів медичного призначення було визначено порядок та підстави діяльності Агентства по лікарських препаратах та виробах медичного призначення. У свою чергу законодавчий акт про фармацевтичну діяльність визначив порядок діяльності аптечних закладів, галенових лабораторій та лабораторій із контролю якості, права та обов’язки спеціалістів фармації, а також визначив правові підстави діяльності Палати фармацевтів Хорватії. А вже з 2007 р. діє законодавчий акт про лікарські препарати, основною метою якого є повна гармонізація із законодавством ЄС.
Необхідно відзначити, що засновниками аптечних закладів можуть бути як фармацевтичні спеціалісти, так й інші особи. Зокрема, засновниками 50% аптечних мереж є як фахівці, так й інші особи, а щодо 27,6% усіх аптек Хорватії діє формула: один спеціаліст фармації — одна аптека. Структура обігу лікарських препаратів на ринку в цілому відповідає структурі інших країн. Так, ринкова частка національної фармацевтичної промисловості становить 35% у грошовому та 50% у натуральному вираженні.
За формою власності структура ринку також нічим не виділяється. Близько 63% аптечних закладів знаходяться у приватній власності, 23% — у державній та 14% — у колективній.
Законодавство Чорногорії в цілому особливо не відрізняється від законодавства сусідньої країни. Хоча є й деякі відмінності. Зокрема, аптечні заклади поділяються на категорії, мінімальна площа аптек становить 60 кв. м, проте аптечний асортимент більш широкий, ніж в інших країнах, у тому числі в Україні.
Теоретична частина семінару почалася з виступу представника організаторів, першого заступника голови правління Полтавської обласної громадської організації (ПОГО) «Асоціація працівників фармацевтичної галузі» Юрія Ульшина, який привітав усіх присутніх зі святом — Днем фармацевтичного працівника, — що відбулося незадовго до початку роботи семінару, ознайомив із програмою заходу та вручив відповідні сертифікати.
Директор державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», доктор хімічних наук, професор Олександр Гризодуб у доповіді на тему «Основні напрямки розробки Державної Фармакопеї, друге видання» ознайомив присутніх із роботою підпорядкованого йому підприємства, його структурою, а також обсягом виконаної наукової роботи, зокрема, видання Державної Фармакопеї України (ДФУ). Її вперше було видано (ДФУ-1.0) у 2001 р., у 2004 р. побачив світ додаток 1 (ДФУ-1.1), у 2008 р. — додаток 2 (ДФУ-1.2), 2009 р. — додаток 3 (ДФУ-1.3), у 2011 р. — додаток 4 (ДФУ-1.4).
Із метою спрощення процедури реєстрації лікарських препаратів із країн СНД в Україні, а також українських препаратів в країнах СНД, Фармакопейний центр здійснив переклад ДФУ російською мовою. Доповідач підкреслив, що з виданням 5-го тому ДФУ (додаток 4) можна вважати, що завершилася робота над першим випуском ДФУ. Подальший випуск додатків до нього є нераціональним, оскільки велика кількість статей або переглянута, або підлягає перегляду. На сьогодні необхідно актуалізувати та зібрати разом усі діючі статті та рухатися далі — до ДФУ-2 (2-го видання).
Основними підсумками розробки ДФУ-1 (1-го видання), на думку доповідача, є те, що фактично ДФУ-1 створила першу Національну Фармакопею незалежної України — основу всієї системи стандартизації лікарських засобів. При цьому були вирішені всі основні концептуальні питання: розроблено концепцію ДФУ та формат її статей; у ДФУ-1 охоплено основну частину необхідних загальних статей та монографій на субстанції; вирішено питання введення статей на рослинну сировину; вирішено концептуальні питання монографій готових лікарських засобів (ГЛЗ); вирішено концептуальні питання екстемпоральних лікарських засобів; створено українську фармакопейну мову, якої раніше не існувало; створено єдину в країнах СНД Національну систему стандартних зразків лікарських засобів; створено єдину в країнах СНД систему програм професійного тестування (ППТ) лабораторії якості лікарських засобів. І головним підсумком розробки ДФУ-1 можна вважати те, що Україна має власну незалежну систему стандартизації лікарських засобів, гармонізовану з Європейською Фармакопеєю.
Основними напрямками розробки ДФУ-2 є: актуалізація діючих статей; систематична розробка монографій на ГЛЗ, біопрепарати, лікарську рослинну сировину та готові рослинні препарати, екстемпоральні лікарські засоби; недостатні монографії на субстанції; недостатні загальні статті на лікарські форми та методи аналізу; взаємодія з Фармакопеєю США (USP) з питань забезпечення стандартними зразками; підвищення статусу ППТ. Доповідач представив новий формат участі в розробці ДФУ та питання міжнародного співробітництва, що включає співпрацю з Європейською Фармакопеєю та Фармакопеєю США.
Ю. Ульшин поінформував, що, на його думку, необхідно розуміти під поняттям фальсифікований та субстандартний лікарський засіб. Слід відмітити, що зазначена науково обґрунтована точка зору суперечить останнім змінам до Закону України «Про лікарські засоби», у якому наведено більш широке тлумачення фальсифікованого лікарського засобу (прим. авт.). При цьому, звернув увагу доповідач, головне завдання Фармакопеї — встановлення субстандартної продукції, а чи буде вона фальсифікованою у вузькому розумінні (прим. авт.), тобто підробленою, не має значення.
Наступний доповідач, засновник компанії ТОВ «ФК «ПРОВІЗОР», кандидат медичних наук Юрій Худяк у доповіді на тему «Виробництво лікарських засобів в умовах аптеки. Перспективи та перешкоди» повідомив присутніх про власне розуміння можливостей виконання доручення за результатами наради в КМУ від 16.06.2010 р. під головуванням Прем’єр-міністра Миколи Азарова. Так, станом на 01.04.2011 р. в Україні виробництво лікарських засобів в умовах аптеки здійснювалося в 581 аптечному закладі, що становить 5% загальної кількості аптек, при цьому потреби з екстемпорального виробництва задовольняються лише на 25%.
Доповідач навів переваги екстемпоральної рецептури, серед яких, зокрема, наявність індивідуального підходу до кожного пацієнта та розширення доступності препаратів. Компанія «ПРОВІЗОР» вжила необхідних заходів щодо відкриття аптечного закладу з естемпорального виробництва. Проте, як відмітив доповідач, на шляху відкриття є такі перешкоди: відміна дії постанови КМУ № 1006 в частині обкладення ліків, виготовлених в аптечних умовах, податком на додану вартість (ПДВ) та тривала процедура отримання ліцензії на здійснення діяльності у сфері обігу прекурсорів, що є необхідною умовою виготовлення ліків в аптеці; незнання молодими спеціалістами прописів із виготовлення ліків; відсутність фахівців із достатніми теоретичними знаннями та практичними навичками за спеціальностями «технологія ліків» та «аналітична хімія»; сформована громадська думка про «дешеві ліки», виготовлені в умовах аптеки. Ю. Худяк запропонував шляхи збереження екстемпоральної рецептури та необхідні заходи для виконання відповідного доручення Уряду.
Начальник відділу маркетингу комунального підприємства «Фармація», кандидат фармацевтичних наук Світлана Барнатович у доповіді «Реальність маркетингу КП «Фармація» розповіла, що історію розвитку комунального підприємства було започатковано ще в 1995 р., коли на підприємстві КП «Луганська обласна «Фармація» завдяки прозорливості тодішнього генерального директора О.П. Гудзенка було створено відділ маркетингу, коли існував міф неспроможності існування моделі комунального фармацевтичного підприємства. За ці роки, зазначила доповідач, не лише було розвіяно цей міф, а й доведено життєздатність такої моделі, трансформовано її роботу в умовах конкурентного середовища, зберігаючи при цьому соціальну спрямованість.
Із березня 2011 р. набутий досвід дозволив на Київській «Фармації» розпочати нову історію в розвитку підприємства. Під керівництвом О.П. Гудзенка команда професіоналів працює над виконанням стратегічних завдань щодо підвищення економічної складової підприємства, реорганізації аптечної мережі, відкриття нових структурних підрозділів, створення нового іміджу підприємства. На сьогодні КП «Фармація» — єдине підприємство з розвиненою інфраструктурою, у складі якого діє 112 аптек, 55 аптечних пунктів, аптечна база, контрольно-аналітична лабораторія та адміністративний департамент. За кількістю роздрібних торгових місць КП «Фармація» — найбільший роздрібний оператор фармацевтичного ринку Києва з часткою 12,8%. Серед топ-10 аптечних мереж Києва підприємство займає 1-ше місце в рейтингу з питомою вагою 7,92% загального товарообігу.
Але здійснення успішної діяльності неможливе, вважає доповідач, без належної асортиментної політики. А запровадження нової концепції стало неможливим без оптимізації асортименту. Протягом червня–серпня було проведено належну роботу з повернення неліквідної продукції з коротким терміном придатності, а також оптимізації оборотності товару в аптечні мережі. На рівні відділу маркетингу формувався асортиментний портфель на основі прогнозованого попиту аптечної мережі та спеціалістів лікувально-профілактичних закладів, аналізу схем руху товарів на фармринку Києва. Було розроблено та запроваджено Концепцію впровадження нових препаратів. Розроблені стандарти руху нових препаратів через аптечну мережу, включаючи інформаційний супровід по локальній комп’ютерній мережі, роботу з лікарями та персоналом, показники ефективності та результативності процесу. Із метою прогнозування замовлення по аптечній базі та мінімізації впливу відмов на обсяги продажу щоденно здійснюється моніторинг дефектури. Відділ контролю проводить АВС-аналіз дефектури в розрізі груп товарів. Завдяки проведенню аналізу дефектури в аптечній мережі, що відсутня в прайсі аптечної бази, асортиментний портфель збільшився більше ніж на 1300 найменувань.
Цінова політика підприємства базується на визначенні конкурентоздатності цін за результатами маркетингових досліджень роздрібних цін на фармацевтичному ринку Києва. На підприємстві було запроваджено концепцію ціноутворення, яка базується на диференційованому підході формування роздрібних цін залежно від сегментного діапазону закупівельних цін. Маркетингові дослідження здійснюються за допомогою комп’ютерних технологій. Підприємство займається брендуванням мережі. У нових тенденціях корпоративного стилю відкрито нову аптеку № 3, у якій поєднується два види аптечного виробництва — екстемпоральних та гомеопатичних лікарських засобів. На базі аптеки відкрито консультативний гомеопатичний центр сімейної медицини. Слоган підприємства: «Комунальне підприємство «Фармація» — традиції якісних ліків». Зазначений підхід дозволив значно покращити результати роботи підприємства порівняно з попередніми роками.
Заступник директора з маркетингу ТОВ «Донелітфарм ЛТД» Максим М’ясников у доповіді «12 абсолютно легальних способів подружитися з аптекою, або Мистецтво переконання для збільшення власних продаж. Погляд з аптеки» довів обґрунтовану позицію завдань для аптеки, зокрема, щодо збільшення обсягів продажу, у тому числі завдання для виробника в частині збільшення в аптеці саме його бренду. На сьогодні серед способів вирішення проблеми доповідач зазначив, зокрема, наявність легального маркетингового договору між аптекою та виробником або маркетинговою організацією.
Доповідач зазначив, які істотні умови притаманні такому договору, а саме зобов’язання аптеки та виробника, та проінформував про труднощі виконання такого договору. Але, на думку М. М’ясникова, такий договір не вирішує існуючих проблем, і він запропонував інші шляхи їх вирішення. Серед запропонованих способів можна відмітити участь в інформаційному супроводі аптеки (фірменні пакети з рекламою виробника, оформлення вітрин, сайту тощо); участь у навчанні персоналу аптек; допомога у створенні сценарної книги аптеки; програма лояльності. Насамкінець він зазначив, що така співпраця має багато позитивів.
Юрій Чертков, директор Агентства медичного маркетингу, у доповіді «Навчання персоналу» проінформував про значення навчання, принципи вироблення навичок. Зокрема, серед способів набуття навичок ним запропоновано чотири правила, серед яких можна виокремити, наприклад, практику в одному типі поведінки одночасно або «кількість важливіша, ніж якість» тощо. Велике значення мають також мотивація працівників до навчання та розвитку, проведення атестації. Доповідач зазначив, що немотивований персонал не має бажання навчатися. Система навчання, на його думку, не працює в разі відсутності системного підходу до навчання; відсутності контролю за набутими навичками; відсутності системи заохочень із результатом комплексної оцінки ефективної роботи. Ю. Чертков розповів про загальні критерії навчання та вимоги до нього й тренера, а також повідомив, як провести ефективне навчання тощо.
Останню доповідь на тему «Проблеми відповідальності працівників фармацевтичного сектору» озвучив доктор юридичних наук Віталій Пашков у контексті Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів)». Зокрема, він звернув увагу на значне розширення такого поняття, як «фальсифіковані лікарські засоби», яким доповнено першу частину абзацу 17 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби», зокрема порівняно з Інструкцією про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затвердженою наказом МОЗ України від 30.10.2001 р. № 436. Розширення цього поняття підвищує ризик притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності широкого кола осіб, що працюють на фармацевтичному ринку. Узагалі це питання потребує окремої публікації на шпальтах «Щотижневика АПТЕКА» в майбутньому.
У подальші дні роботи семінару було проведено обговорення піднятих проблем та прийняття рішень за результатами його роботи, які будуть оприлюднені.
Окрім офіційної частини учасники семінару із задоволенням у вільний від роботи час брали участь в екскурсіях по чудових Балканських країнах. На закінчення організатори подорожі обговорили з учасниками міста, у яких планується проведення наступних міжнародних подорожей із метою проведення семінарів та відвідування іноземних виробників та аптечних закладів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим