Кіпр — pharma tour. Що нам відомо про Кіпр, крім того, що він має офшорний статус?

По-перше, це острівна держава на сході Середземного моря, 113 км на південь від Туреччини і приблизно 120 км на захід від узбережжя Сирії та Лівану. Один з найпопулярніших туристичних напрямків Середземномор’я. Член Європейського Союзу з 01.05. 2004 р. По-друге, географічно Кіпр розташований у Західній Азії, але політично й культурно він вважається частиною Європи. З давніх часів Кіпр завжди був одним з мостів між Європою і Азією зі змінними періодами левантійського, анатолійського, турецького, грецького і британського впливу. Більш за все Кіпр асоціюється з так званими хрестовими походами. Гомер оповідає в «Іліаді» про красивий квітучий острів Середземного моря, у берегів якого народилася з піни морської прекрасна богиня Олімпу — Афродіта. Біля підніжжя скелі Петра-ту-Роміу вже цілу вічність б’ються смарагдові піняві хвилі, — саме тут вийшла на землю «з посмішкою чарівною Кіприда».

Узагалі перші відомості про освоєння Кіп­ру офіційно пов’язані з поселеннями нео­літичного періоду, зокрема, Хірокітії у VII тисячолітті до н.е. У давні часи на острові почали видобувати й використовувати мідь. Саме це природне багатство, а також щедра земля з її оливковими гаями, виноградниками, лісовими масивами з дикою звіриною, повними рибою річками зробили острів ласим шматочком для багатьох сусідів. Пізніше острів заселили мінойці, котрі займалися видобутком міді та залишили пам’ятки кіпро-мінойського письма. Після мінойської катастрофи у XV ст. до н. е. на Кіпрі виникла держава Аласія. У ХІІІ ст. до н. е. острів був захоплений хетами та єгиптянами. Після міграцій народів моря на Кіпрі оселилися ахейці. Паралельно з цим відбувалася фінікійська колонізація Кіпру.

Після Троянської війни багато її учасників оселилися тут і створили 9 царств, які проіснували до IV ст. до н. е. У результаті походів Олександра Македонського Кіпр був приєднаний у 321 р. до н. е. до Єгипту, який він перед тим завоював. З еллінським періодом також пов’язаний прекрасний міф про народження на південному узбережжі острова грецької богині кохання — прекрасної Афродіти. І сьогодні невибагливим туристам демонструють міст Афродіти та її купальню. Тут вона пережила своє кохання з Адонісом. І досі на її честь на Кіпрі щороку влаштовують пишні свята. Острів був батьківщиною ще однієї популярної в Елладі і в цьому разі цілком реальної особистості — засновника філософської школи стоїків Зенона.

З I століття до н. е. і до IV н. е. тривав римський період кіпрської історії. У тодішній його столиці Пафосі правила Клеопатра. Залишки розкішних вілл того періоду з мозаїчними підлогами, термами, водогоном свідчать про розкіш, у якій жила тоді римська верхівка.

У 395 р. Кіпр став частиною Візантії після її відокремлення від Західної Римської імперії. Цей період продовжувався майже 800 років, перерваний періодом арабського домінування у 648–965 рр. У цей же час кіпрська церква отримала статус автокефальної на Ефеському соборі. А в 688 р. араби захопили Кіпр. Проте імператор Юстініан II і халіф Абд аль-Малік зуміли досягти безпрецедентної домовленості. Наступні 300 років Кіпр знаходився під владою одночасно арабів і Візантії, незважаючи на постійні материкові війни між обома сторонами. Цей період тривав до 965 р., поки Візантія, відроджуючись, остаточно не завоювала острів.

Як уже зазначалося, не оминали Кіпр у своїх походах на Єрусалим хрестоносці. В одному з них брали участь Фрідріх Барбаросса і Річард Левове Серце. Пануючи на острові майже 300 років, хрестоносці намагалися насадити серед його жителів католицизм, але кіпріоти зберегли вірність православній традиції. Проте й міцні мури не захистили Кіпр від турків-османів, які захопили його у 1571 р. й утримували майже до кінця XIX ст. Із закінченням російсько-турецької вій­ни Кіпр відходить під контроль Англії. 3 1925 до 1960 р. він був її колонією.

Офіційно територія Республіки Кіпр включає 98% території острова, решту 2% займають британські військові бази Акротірі та Декелія, а також прилеглі острови Айос-Георгіос, Єронісос, Глукіотісса, Кіла, Кієдес, Корділія і Мазак. Це і є ціна за незалежність як результат Цюрихсько-Лондонських угод 1959 р., які значно обмежували суверенітет республіки. За цими угодами Великобританія, Греція і Туреччина стали гарантами «незалежності, територіальної цілісності і безпеки» Кіпру, що дало цим країнам можливість втручання в його внутрішні справи (Договір про гарантії). Крім того, Греція і Туреччина одержали право розташовувати на острові свої військові підрозділи (Договір про союз). Крім Великобританії, військову присутність мають й інші країни, зокрема США та Туреччина. Де-факто після 1974 р. острів розділений на дві частини, 60% контролюється владою Республіки Кіпр (в основному населена греками-кіпріотами), інша частина — Турецькою Республікою Північного Кіпру (ТРПК) (населена турками-кіпріотами). ТРПК визнана тільки Туреччиною, ООН офіційно вважає цю територію окупованою Туреччиною.

Саме республіка Кіпр і стала місцем чергової міжнародної подорожі в рамках проекту PHARMA TOUR, організаторами якого виступили ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», ПОГО «Асоціація працівників фармацевтичної галузі» за участю Державної науково-дослідної лабораторії з контролю якості лікарських засобів Інституту гігієни та медичної екології (ІГМЕ) ім. О.М. Марзєєва НАМН України та за інформаційної підтримки «Щотижневика АПТЕКА». Семінар на тему «Організаційні аспекти забезпечення якості аптечного асортименту» розпочався з привітання організаторів заходу.

Олександр Гризодуб, директор ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», доктор хімічних наук, професор, разом з Юрієм Ульшиним, керівником ПОГО «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», від імені організаційного комітету вручили учасникам заходу пам’ятні знаки та сертифікати. Усього взяли участь у проведенні заходу 35 спеціалістів. До привітання приєдналася Наталія Останіна, завідувач лабораторії Інституту гігієни та медичної екологіїімені О.М. Марзєєва НАМН України, кандидат економічних наук.

Першу доповідь на тему «Угода про спів­працю з Британською Фармакопеєю — перший стратегічний крок Державної Фармакопеї України в якості рівноправного члена Європейської Фармакопеї» представив О. Гризодуб.

Він повідомив, що 18 березня 2013 р. Україна стала повноправним членом Європейської Фармакопеї. Це вимагає суттєвої зміни концепції розвитку Державної Фармакопеї України, а саме необхідно вирішити ряд питань, серед яких особ­ливої уваги потребує питання національної концепції фармакопейних вимог до якості лікарської рослинної сировини; екстемпоральних лікарських засобів; дієтичних добавок. Важливим є питання фармакопейних вимог до готових лікарських засобів, що експортуються з України, оскільки вони повинні відповідати світовим стандартам. Саме тому більшість вітчизняних виробників орієнтуються на вимоги Британської Фармакопеї та Фармакопеї США.

О. Гризодуб нагадав, що у 2010 р. Фармакопейний комітет уклав Угоду з Фармакопеєю США, яка дозволяє використовувати її тексти під час розробки Державної Фармакопеї України. У свою чергу, Британська Фармакопея як основ­ний ідеолог та член Європейської Фармакопеї зберегла свою індивідуальність. Британська Фармакопея гармонізована з Фармакопеєю ЄС, а це спрощує імплементацію її вимог до Державної Фармакопеї України. І хоча Фармакопея США та Британська Фармакопея базуються на різних принципах, вони багато в чому допов­нюють одна одну.

Н. Останіна ознайомила присутніх з діяльністю ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України», її науковим складом та здобутками, а також з міжнародними програмами та проектами, у яких бере участь інститут.

Ірина Козлова, заступник генеральногодиректора з контролю якості КП «Луганська обласна «Фармація», виступила з доповіддю на тему «Лікарські засоби. Належна практика зберігання». Сьогодні на підставі нормативних документів ВООЗ розроблені керівні документи щодо умов зберігання лікарських засобів та діючих речовин. Зокрема, стандарт МОЗ «Настанова. Лікарські засоби. Належна практика зберігання. СТ-Р МОЗУ 42-5.1:2011» необхідний для організації належного зберігання лікарських засобів при їх виробництві; оптовій та роздрібній реалізації; для аудиту, інспектування; сертифікації суб’єктів господарювання; ліцензування виробництва лікарських засобів.

У той же час, на сьогодні діють наступні накази МОЗ України, у яких регламентуються питання забезпечення зберігання лікарських засобів: від 16.03.1993 р. № 44 «Про організацію зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення»; від 14.05.2003 р. № 211 «Про внесення змін та доповнень в накази МОЗ України»; від 16.12.2003 р. № 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах»; від 16.09.2011 р. № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль­ якості та обігу медичних імунобіологічних препаратів».

Анна Останіна, правознавець, у доповіді на тему «Питання інтелектуальної власності в фармацевтичній галузі» висвітлила питання законодавчого регулювання прав інтелектуальної власності; види об’єктів інтелектуальної власності в фармацевтичній галузі; приклади порушень прав на такі об’єкти у фармацевтичній сфері.

Так, ст. 418 Цивільного кодексу України визначає, що право інтелектуальної власності є правом особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим кодексом та іншими законами. Такими законами в Україні є, зокрема, закони України «Про авторське право та суміжні права», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про захист від недобросовісної конкуренції», Паризька Конвенція про охорону промислової власності від 20.05.1883 р. тощо.

Основним результатом інтелектуальної та творчої діяльності в фармацевтичній галузі є лікарський засіб. Закони України «Про авторські та суміжні права» (ст. 1) та «Про лікарські засоби» (ст. 5) також дають визначення автора твору: «автор — фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір», «автором (співавтором) лікарського засобу є фізична особа (особи), творчою працею якої (яких) створено лікарський засіб».

Отже, лікарський засіб є результатом творчої діяльності особи/осіб, яка виражається в проведенні досліджень і створенні рецепта, технології виробництва і застосування лікарського засобу. Законодавство про лікарські засоби також містить численні посилання на об’єкти права інтелектуальної власності.

У фармацевтичній галузі можна виділити наступні об’єкти інтелектуальної власності, що підлягають охороні: об’єкти авторського права, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, комерційні позначення, інші (ноу-хау, комерційна таємниця).

Закон України «Про авторське право і суміжні права» містить невиключний перелік об’єктів, які можуть захищатися авторським правом. Серед інших, ст. 8 ч. 1 цього закону вказує, що об’єктами авторського права є «твори в галузі науки, літератури та мистецтва». За невеликими винятком можуть використовуватися лише за згодою автора, і, залежно від об’єкта, охороняються 50–70 років після смерті автора. Стосовно лікарських засобів такими, зазвичай, називають звіти про проведення науково-дослідних/ дослідно-конструкторських робіт щодо розробки нових хімічних речовин, лікарських засобів; звіти про доклінічне й клінічне вивчення лікарських засобів; розробка аналітично-нормативної документації (АНД) — матеріалів щодо методів аналізу якості лікарського засобу, інша документація (фармакопейні статті), яка дає змогу контролювати його якість.

Крім того, у більш широкому сенсі до об’єктів авторського права в фармацевтичній галузі можна також віднести: елементи художнього виконання сайтів, присвячених лікарським засобам, елементи художнього оформлення пакування лікарських засобів, зображення логотипу компанії чи торгової марки лікарського засобу, рекламний ролик лікарського засобу (як аудіовізуальний твір). Цікавою тенденцією у фармацевтичній сфері також стає «мерчандайзинг персонажів» (character merchandising), які, у свою чергу, є об’єктами авторського права чи інакше захищаються як інтелектуальна власність.

Підсумовуючи, доповідач акцентувала увагу присутніх на тому, що різноманітність об’єктів інтелектуальної власності і їх наявність у лікарських засобах надає можливість захищати один і той самий об’єкт за допомогою декількох аспектів прав інтелектуальної власності (наприклад логотип — як торгова марка і як художній твір — об’єкт авторського права, а форма контейнеру лікарського засобу — як промисловий зразок, корисна модель і навіть торгова марка). Інтелектуальна власність — це галузь права, що розвивається, особливо це очевидно в Європі в останнє десятиліття, і може мати серйозні наслідки для різних сфер, у тому числі для фармацевтичної галузі.

Ольга Хмельницька, старший викладач кафед­ри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, кандидат фармацевтичних наук, у доповіді на тему «Актуальні питання забезпечення якості фармацевтичної продукції при здійсненні договірних відносин» проаналізувала ризики суб’єктів господарської діяльності щодо забезпечення обігу фармацевтичної продукції належної якості та шляхи їх попередження при забезпеченні належного функціонування внутрішньої системи якості, зокрема, при здійсненні функцій закупівлі товару та проведенні його вхідного контролю.

О. Хмельницька звернула увагу на значну за обсягом інформацію Державної служби України з лікарських засобів (Держлікслужба) про заборону до обігу неякісних або сумнівних щодо якості лікарських засобів, не зареєстрованих в Україні, фальсифікованих, з терміном придатності, що минув, з терміном реєстрації в Україні, який закінчився, та заборонених до обігу в установленому законодавством порядку, а також на найпоширеніші недоліки в роботі постачальників товару, які фіксуються при проведенні вхідного контролю якості та внутрішніх перевірках чи актах перевірок органів державного контролю — це наявність товару з ушкодженими закупорювальними елементами або пакуваннями; без супроводу документів щодо його якості та кількості або з неналежним їх оформленням; недовкладення інструкцій на лікарські засоби, які випускаються без вторинної упаковки та ін. Усі ці фактори становлять певну загрозу для суб’єктів господарювання стати ненавмисним учасником обігу такого товару при його закупівлі. Доповідач наголосила на тому, що система забезпечення якості суб’єктів господарської діяльності має починатися з роботи з формування вимог до постачальника щодо забезпечення якості товару при його закупівлі згідно з вимогами чинного законодавства, враховувати усі особливості стану ринку щодо якості ліків, тих порушень, які фіксує Держлікслужба, щоб попередити подібні ризики.

Специфічність змісту договорів щодо товарів аптечного асортименту формується з урахуванням:

На забезпечення виконання цих вимог законодавства доповідач запропонувала в договорах купівлі-продажу передбачити, на її погляд, найважливіші його елементи в розділі «якість товару», які забезпечать прозору та послідовну роботу уповноваженої особи та керівників аптечних закладів при проведенні вхідного контролю якості та вилученні забороненої до обігу продукції, зменшити фінансові ризики.

1. Поставлений товар повинен бути зареєстрованим в Україні, якщо це передбачено чинним законодавством.

2. За якістю та комплектністю товар має відповідати вимогам таких документів: АНД виробника на лікарські засоби; стандартам, технічним умовам на вироби медичного призначення, які затверджені в установленому порядку під час державної реєстрації цих товарів в Україні, і які визначають вимоги до якості товару, його упаковки, маркування, умов зберігання, транспортування, терміну придатності. Назва та номер такої документації зазначаються в сертифікаті (паспорті) якості виробника та в інших документах встановленої форми, виданих організаціями, які згідно із законодавством мають право на проведення аналізу, дослідження, експертизи щодо якості цього товару.

3. Постачальник несе відповідальність за достовірність вищезазначених документів.

4. Постачальник забезпечує постачання кожної одиниці упаковки лікарських засобів в комплекті з інструкцією про медичне застосування, або анотацією-вкладишем у разі порушення групової упаковки виробника товару в процесі комплектації замовлення, коли первинні упаковки виробник пакує в групову тару без використання первинної упаковки.

5. Поставлений товар не повинен бути забороненим до обігу спеціально уповноваженими державними органами.

6. Товар поставляється із залишковим терміном реєстрації не менше Х місяців та залишковим терміном придатності не менше Х%.

7. Постачання товару з меншими залишковими термінами придатності та реєстрації допускається лише за письмовою згодою сторін.

8. Постачальник забезпечує передачу покупцю одночасно з товаром чітких копій документів, що засвідчують якість і комплектність товару, оформлених у порядку, передбаченому чинним законодавством України, завірених мокрою печаткою покупця, у тому числі сертифікатів якості (паспортів) виробника; висновків щодо якості лікарських засобів, виданих уповноваженими лабораторіями з аналізу якості лікарських засобів, у разі передбачених діючим законодавством та вимогами спеціально уповноваженого органу державного контролю якості лікарських засобів; висновків про якість ввезених в Україну лікарських засобів, виданих спеціально уповноваженим органом державного контролю якості лікарських засобів на лікарські засоби зарубіжного виробництва та інших передбачених діючим законодавством документів.

9. Постачальник зобов’язаний відкликати у покупця раніше поставлені партії незареєстрованого або неякісного товару, а також направити покупцю повідомлення про раніше поставлені партії фальсифікованих лікарських засобів у термін, що не перевищує 7 календарних днів від дати розпорядження Держлікслужби про заборону його обігу.

10. Постачальник зобов’язується прийняти від покупця товар та повернути покупцю оплачені за нього кошти, якщо при проведенні вхідного контролю якості товару будуть встановлені такі факти:

а) товар є неякісним за результатами вхідного контролю, що повинно підтверджуватися в установленому законодавством порядку;

б) товар не зареєстрований в Україні, якщо цього вимагає чинне законодавство;

в) не дотримуються умови поставки щодо залишкових термінів придатності товару та його реєстрації в Україні, визначених у цьому договорі;

г) на момент поставки товар є забороненим до обігу розпорядженнями Держлікслужби, якщо цей товар не може бути замінений на такий, що відповідає встановленим законодавством вимогам;

д) постачальник не надав на запит покупця правильно й чітко оформлені супровідні документи щодо якості товару, у тому числі щодо проведення додаткового лабораторного контролю якості згідно з розпорядженнями Державної служби України з лікарських засобів.

11. Не підлягають поверненню поставлені постачальником лікарські засоби, які відповідно до розпорядження Держлікслужби визнано фальсифікованими, якщо для них встановлений єдиний порядок вилучення з обігу суб’єктами господарювання — виключно шляхом знищення залишків такого товару і не встановлюється як альтернатива йому інший — повернення фальсифікату постачальнику.

12. Факт виявлення фальсифікованого товару та залишкова його кількість, відпускна ціна постачальника фіксуються покупцем у двосторонньому акті, який складається сторонами у термін, що не перевищує 5 днів з моменту повідомлення покупцем постачальника телефонограмою, електронним листом чи факсом. Якщо в 5-денний термін постачальник не забезпечив присутність представника від своєї сторони, покупець складає акт в односторонньому порядку. Фальсифікований товар знищується покупцем в установленому законодавством порядку.

13. Постачальник зобов’язаний відшкодувати вартість знищеного товару за відпускними цінами, а також покрити всі витрати, пов’язані з процедурою знищення, за умови надання документів, що підтверджують факт проведення покупцем цієї процедури та її вартість, які разом з актом про виявлені дефекти та претензією направляються постачальнику в 5-денний термін після виконання процедури знищення та оформлення усіх необхідних документів.

14. Покупець має право заявляти претензії щодо якості товару у зв’язку з його недоліками протягом строку його придатності за умови дотримання покупцем правил зберігання товару, встановлених виробником, визначених нормативно-технічною документацією відповідно до чинного законодавства України, на підставі:

а) розпоряджень про заборону чи тимчасову заборону обігу товару спеціально уповноваженого органу державного контролю;

б) висновків компетентних лабораторій щодо невідповідності якості товару вимогам АНД, технічних умов, стандартів;

в) актів покупця про виявлення товару, який не відповідає умовам цього договору, АНД, стандартам, технічним умовам чи іншим вимогам діючого законодавства із зазначенням дати складання такого акта, найменування, кількості, серії товару, номера, дати накладної, за якою був поставлений товар.

15. Товар, який не відповідає умовам цього договору, підлягає заміні постачальником на такий товар, що відповідає умовам цього договору. Не підлягають поверненню та заміні поставлені постачальником фальсифіковані лікарські засоби, заборона обігу яких встановлена приписом спеціально уповноваженого органу державного контролю, яким передбачається припинення обігу лише шляхом знищення суб’єктом господарювання залишків такого товару і не встановлюється як альтернатива такому заходу інший захід — повернення фальсифікату постачальнику, чи заміна фальсифікованого товару постачальником на якісний товар.

16. У разі неможливості заміни товару постачальником з будь-яких причин покупець повинен повернути постачальнику товар, який не відповідає умовам цього договору, з оформленням усіх необхідних документів.

17. Постачальник зобов’язується протягом 10 календарних днів прийняти та відшкодувати покупцю витрати: за висновок щодо якості товару спеціально уповноваженої лабораторії з аналізу якості лікарських засобів (для підтвердження якості у випадку сумніву щодо якості лікарських засобів, при проведенні вхідного контролю, при направленні зразків товару на лабораторне дослідження за розпорядженнями/приписами уповноважених органів державного контролю, якщо згідно з висновком лабораторії зразки товару не відповідали вимогам аналітично-нормативної та нормативно-технічної документації.

Особливу дискусію при обговорені наведених пропозицій викликали положення про долю теоретично виявлених фальсифікованих лікарських засобів, адже постачальник у переговорах усіляко уникає документально фіксувати обов’язок відшкодування покупцю нанесених збитків за знищену на законних підставах партію фальсифікованого товару. Але коли розпорядження Держлікслужби чітко вимагає від суб’єкта знищення фальсифікованого товару, його повернення є незаконним обігом, підпадає в тому числі під кримінальну відповідальність, яка обтяжується змовою між спеціалістами постачальника та покупця. І ці ризики нести аптекам сьогодні недоцільно.

Тому учасниками семінару було одностайно висловлено побажання до всіх суб’єктів роздрібної торгівлі про посилення вимог щодо якості товару та відповідальності за якість поставленого товару в договорах до постачальників, бо це є вимогою сьогодення.

Віталій Пашков у доповіді на тему «Захист прав медичних та фармацевтичних закладів при здійсненні державного контролю уповноваженими органами» поінформував про наявність Національного реєстру контролюючих органів, їх ефективність у порівнянні з діяльністю органів розвинутих країн. Зокрема, він довів, що незважаючи на те, що державні контролюючі органи України охоплюють перевірками в окремих випадках понад 90% суб’єктів господарювання, навіть без попередження, їх ефективність порівняно з подібними органами країн ЄС, які охоплюють перевірками не більше 5% суб’єктів господарювання, є суттєво нижчою. Тобто, у більшості випадків завдання і цілі державних конт­ролюючих органів України не завжди спрямовані на встановлення правопорядку, тому суб’єкти господарювання повинні знати, як працювати з органами державного контролю. Доповідач, зокрема, зупинився на тому, з чого має починатися будь-яка перевірка, якими нормативно-правовими актами врегульовані основні питання щодо захисту суб’єктами господарювання своїх прав, способи фіксації ними можливих неправомірних дій представників органів державного контролю тощо.

Після закінчення теоретичної частини відбулося обговорення доповідей, а також було внесено окремі пропозиції щодо внесення змін до законодавства України.

Юрій Ульшин запропонував звернутися від імені учасників заходу до інших громадських організацій з окремими законодавчими ініціативами, зокрема в частині податкового законодавства щодо зчитування інформації з касових апаратів, а саме відстрочення їх обов’язковості.

Необхідно зазначити, що учасники семінару, крім офіційних заходів, багато часу приділяли ознайомленню з Кіпром. Вони відвідали один з найкрасивіших і найшанованіших на Кіпрі монастирів — монастир Киккос. На майже прямовисному схилі розташовуються споруди найбагатшого монастиря Кіпру, який пережив за 900 років свого існування безліч незгод і радощів, що припали на долю жителів Кіпру. У монастиря були свої володіння навіть на чорноморських берегах, а на Кіпрі він і до нині залишається найбільшим землевласником. За 37 км від Ларнаки на вершині високої гори знаходиться монастир Ставровуні, заснований у IV ст. н. е. матір’ю імператора Костянтина — Оленою. Вона також подарувала монастирю шматочок хреста, на якому був розіп­нутий Христос. Жінки в монастир не допускаються. Існує легенда, що місце для спорудження монастиря вказав сам Господь.

Церкву Св. Лазаря вважають головною святинею міста. Це місце шанують християни всього світу. Саме в цій церкві знаходиться частина мощів і гробниця Св. Лазаря Чотириденного, архі­єпископа Кітійского, якого Ісус Христос воскресив з мертвих на четвертий день.

Розвалини античного міста Куріона знаходяться на 70-метровій кручі, звідки відкривається прибережний пейзаж надзвичайної краси. У стародавні часи висока круча слугувала не тільки естетичним цілям, але й була непереборною перешкодою для ворогів. Стародавній Куріон — найвідоміша археологічна пам’ятка Кіпру, найдавніше місто, загиб­ле в IV ст. від сильного землетрусу. Про Куріон згадував ще старогрецький історик Геродот. Вважається, що поселення Куріон за 1200 років до н.е. заснували грецькі воїни, що брали участь у Троянській війні. Куріон був одним з численних міст-держав античного Кіпру.

У північній частині Кіпру відвідали місто-«примару» — Фамагуста. Воно славиться своєю історичною спадщиною, багате на древні руїни й дихає давніми легендами. Фамагуста оточена венеціанськими мурами (чи не найкраще збереженими з усіх подібних мурів світу), а всередині стін фортеці можна побачити багато середньовічних будівель і споруд епохи Ренесансу. Це місто пов’язане з історією про Річарда Левине Серце і численними походами хрестоносців на Святу Землю. Однією з найцікавіших пам’яток старого міста-фортеці є вежа Отелло. На кам’яній площі поруч із залишками Палаццо дель Проведіторе стоїть мечеть Лали Мустафи Паші. Історично ця будівля є кафедральним собором Святого Миколая, але ось уже 5 століть використовується як мечеть. Тут вінчалися, коронувалися й відрікалися від престолу венеціанські королі. Поруч з мечеттю росте велетенське дерево фікус, датоване 1299 р. Його посадили, коли заклали фундамент собору.

Учасники заходу відвідали й аптечні заклади на обох частинах острова, що наближені до європейських аптечних закладів, які раніше відвідували учасники семінару. Насамкінець обговорювалися інші маршрути наступного проведення семінарів у рамках PHARMA TOUR.

Віталій Пашков,
фото автора

Коментарі

Афоня 04.07.2013 6:41
От жеш халявщики! А еще "боремся" с коррупцией? Застращали аптекарей шо они теперь ручку боятся в руки взять, а сами на "семинары" по Кипрам разъезжают! Цирк да и только!

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті