Споживання
Фармацевтичний ринок продовжує активно розвиватися. У грошовому вираженні позитивна динаміка відмічається вже 14 тиж, а в останні 3 тиж фіксуються темпи зростання на рівні більш ніж 20%. Також в останні 3 тиж ринок демонструє позитивну динаміку і в натуральному вираженні (рис. 1). При цьому основним драйвером зростання ринку стали антибіотики. З початку червня їх частка в загальній структурі ринку збільшилася з 5 до 13% у грошовому та з 5 до 10% в натуральному вираженні (рис. 2). Наша редакція вже неодноразово висвітлювала ситуацію із безвідповідальним споживанням антибіотиків в Україні.
В останні місяці відмічається підвищений попит на антибіотики, НМГ, вітаміни C і D та препарати цинку, а також кортикостероїди, зокрема препарати дексаметазону. В сегменті антибіотиків ланцюг поставок виявився готовим до задоволення підвищеного попиту. Аптечні заклади активно поповнюють товарні запаси, однак при такому попиті кількість днів, на які вистачить залишків, майже не змінюється. Отже, ситуація в сегменті антибіотиків залишається напруженою, особливо стосовно імпортних лікарських засобів.
Наразі для препаратів азитроміцину фіксується зростання в 3 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року, а залишків в аптеках при такому попиті залишилося на 17 днів (рис. 3). Обсяги споживання препаратів цефтріаксону збільшилися у 2 рази, а залишків вистачить на 16 днів (рис. 4). Схожа ситуація характерна для препаратів левофлоксацину: зростання в 3 рази, залишки — на 14 днів (рис. 5). Для препаратів моксифлоксацину відзначається дещо інша ситуація. У піковий період обсяги споживання збільшилися в 10 разів. І наразі за окремими брендами вже відзначається дефектура, внаслідок чого товарні залишки скорочуються (рис. 6).
Схожа ситуація і в сегменті НМГ (рис. 7). Обсяги товарних залишків зменшуються, і наразі їх залишилося менше ніж на тиждень. Також значно збільшилися обсяги споживання препаратів дексаметазону. Даний препарат включено до протоколу лікування COVID-19 в Україні, однак наразі залишків в аптеках достатньо для задоволення підвищеного попиту (рис. 8).
На ринку відмічається й суттєве зростання споживання препаратів вітамінів C та D (рис. 9 і 10). Проте аптеки поповнюють товарні залишки, і поки що в змозі задовольнити підвищений попит. У той же час складна ситуація відмічається для препаратів цинку, в останні дні обсяги їх аптечного продажу та залишків в аптеках зменшилися майже до 0, що свідчить про їх дефіцит (рис. 11). В цілому, за винятком препаратів цинку, ситуація поки що тримається під контролем. Дефектура фіксується за окремими брендами. Однак подальше неконтрольоване споживання цих препаратів може мати більш негативні наслідки для системи охорони здоров’я.
Чи є раціональним таке споживання?
У рекомендаціях Національного інституту охорони здоров’я і досконалості медичної допомоги (National Institute for Clinical Excellence — NICE) Великобританії зазначено, що оскільки пневмонія при СOVID-19 викликана вірусом, антибіотики неефективні. Тому не рекомендовано призначати антибіотик для лікування або профілактики пневмонії, якщо COVID-19, ймовірно, буде причиною такої пневмонії, а симптоми легкого ступеня.
Більш того, недоречні антибіотики можуть знизити доступність, якщо їх застосовують без потреби, а антибіотики широкого спектра дії, зокрема, можуть призвести до зараження Clostridioides difficile та антимікробної резистентності. Застосування пероральних антибіотиків рекомендовано для лікування пневмонії у пацієнтів, які можуть або бажають лікуватися вдома, якщо ймовірною причиною пневмонії є бактеріальна інфекція або не зрозуміло, бактеріальна чи вірусна інфекція.
За прогнозами ВООЗ, зробленими ще до періоду пандемії, до 2050 р. кількість випадків смерті від антибіотикорезистентності патогенів може досягти 10 млн осіб на рік, а втрати світової економіки перевищуватимуть 100 трлн дол. США щорічно.
COVID-19, так само як і антибіотикорезистентність — проблема глобального масштабу. Проте якщо шанси на те, що COVID-19 мине, — досить високі, то сказати те ж саме про антибіотикорезистентність навряд чи можна. Тому раціональне застосування антимікробних засобів є вкрай важливим.
Нагадаємо, що минулого тижня Міністерство охорони здоров’я України провело ряд зустрічей з представниками виробників лікарських засобів, дистриб’юторів та аптечних закладів з приводу стрімкого зростання споживання антибіотиків в Україні. У ході зустрічей вирішувалося питання вчасного та в достатньому обсязі забезпечення препаратами пацієнтів, а також наголошувалося на проблемі дотримання правил відпуску таких лікарських засобів. У свою чергу, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) також закликала аптечні заклади неухильно дотримуватися Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360, під час продажу лікарських засобів, які відпускаються за рецептом лікаря.
Проте окрім антимікробних засобів, багато питань викликає і споживання мікроелементів, таких як вітаміни D і C та цинк, інформація щодо раціональності застосування яких шириться просторами всесвітньої мережі Інтернет з неймовірною швидкістю.
І дійсно, ВООЗ зазначає, що мікроелементи, такі як вітаміни D і C та цинк, мають значення для добре функціонуючої імунної системи і відіграють життєво важливу роль у зміцненні здоров’я і хорошого харчування.
Однак у даний час немає настанови щодо використання добавок з поживними мікроелементами для лікування COVID-19. Так, вітамін D не має дозволів на маркетинг в країнах із суворими регуляторними системами для лікування або профілактики інфекційних захворювань, включаючи COVID-19.
NICE опубліковано коментар доказів щодо ліків (Medicines evidence commentary), присвячений використанню вітаміну D для попередження потреби в інтенсивній терапії у пацієнтів із пневмонією на тлі COVID-19. Необхідність у ньому виникла у зв’язку з появою невеликого пілотного дослідження, виконаного іспанськими авторами (Castillo M.E., 2020). Однак розроблені раніше рекомендації NICE щодо вітаміну D при COVID-19 залишаються без змін: «Немає доказів на користь вживання добавок вітаміну D спеціально для того, щоб запобігати або лікувати COVID-19». Під час пандемії забезпечення цією речовиною важливо для здоров’я кістково-м’язової системи, як і зазвичай.
Аналогічна історія з вітаміном С — аскорбіновою кислотою. Станом на 21 жовтня в розділі настанови з допоміжної (adjunctive) терапії при COVID-19 NIH є відомості про антитромботичну терапію, використання вітамінів С, D і цинку. Дослідження можливого застосування цих ліків при COVID-19 тривають, але доказів для того, щоб рекомендувати їх для лікування пацієнтів, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії, та й інших хворих, поки немає. Те ж саме стосується цинку: дослідження тривають, доказів немає. Тобто за відсутності доказової бази застосування цих речовин при COVID-19 їх продукти «вимітаються» з аптечних полиць.
Загалом, спостерігаючи за прикладами з практики призначень при COVID-19 у нашій країні, слід застерегти й проти широкого призначення кортикостероїдів.
У сухому залишку…
Неможливо переоцінити вплив COVID-19 практично на всі сфери життя суспільства. При цьому, крім економічної та психологічної, вимальовується й серйозна загроза для громадської охорони здоров’я.
За відсутності вакцини від COVID-19 на 1-ше місце виходять заходи, спрямовані на зниження частоти контактів серед населення і, таким чином, зниження ймовірності передачі вірусу. Для уряду важливе вироблення ефективних заходів, що ґрунтуються на чіткому знанні й аналізі ситуації, що виникає, і наявності прогнозів. Так, кількість підтверджених випадків є орієнтиром для суспільства і «матеріалом» для розрахунку інших показників як процесу інфікування, так і дій уряду.
На жаль, масштаб епідеміологічного процесу випереджає посилення можливостей тестування в нашій країні, і частка позитивних випадків, як уже зазначали, безперервно збільшується (рис. 12). І якщо прихильність населення до рекомендованої стратегії захисних заходів не буде змінюватися відповідно до теперішньої ситуації, то ми стикнемося із ще більш вираженим зростанням масштабу пандемії, про що попереджає і МОЗ України.
Враховуючи це, очікувати на зниження попиту на вказані лікарські засоби не варто. Проте головне, аби цей попит залишався раціональним та був обґрунтованим медичними показаннями.
Ірина Бондарчук
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим