«Пілотні» регіони: останній відлік перед стартом

Галина Сіроштан, заступник начальника управління охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації, докладно висвітлила сучасний стан системи охорони здоров’я Золочівського району. Так, на сьогодні ЦРЛ складається із стаціонарного (180 ліжок) та поліклінічного (розраховане на 250 відвідувань за зміну, а також 20 ліжок денного стаціонару) відділень. Ця ЛПЗ обслуговує приблизно 15 тис. мешканців району. В районі працюють 10 амбулаторій сімейної медицини, загальна кількість відвідувань яких становить приблизно 250 за зміну. Амбулаторії містять 60 ліжок для денного стаціонару. Загальна кількість населення, яке обслуговується цими амбулаторіями, становить понад 18 тис. мешканців. У районі також функціонують 23 фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП).

Відповідно до рішень Золочівської районної ради та розпоряджень Золочівської районної державної адміністрації, прийнятих у жовтні–листопаді нинішнього року, ЦРЛ передається в управління районній державній адміністрації для забезпечення її фінансування з районного бюджету. На її базі буде створено комунальне некомерційне підприємство (КНП) охорони здоров’я «Центральна районна лікарня» з районним центром первинної медико-санітарної допомоги (в подальшому планується відокремлення останнього та створення на його базі відповідного КНП). Селищним і сільським радам рекомендовано до 1 січня 2005 р. вирішити питання щодо передачі до спільної власності територіальних громад сіл та селищ Золочівського району закладів охорони здоров’я, розташованих на їх територіях. Водночас видатки, делеговані державою на охорону здоров’я, з 1 січня 2005 р. залишаються у районі (без розподілу по селищних та сільських радах). З нового року буде утворено відділ охорони здоров’я районної державної адміністрації. Планується така структура центру первинної медико-санітарної допомоги: 10 амбулаторій сімейної медицини, розташованих у селищі міського типу Золочеві, 11 амбулаторій сімейної медицини, які функціонують на базі амбулаторій при невеличких лікарнях та колишніх ФАПів, а також 23 діючих ФАПи.

Оскільки одним із завдань, які заплановано вирішити в ході реалізації Проекту, є підвищення якості наданих медичних послуг та рівня оплати праці медичних працівників, з 1 січня 2005 р. будуть запроваджені такі стимулюючі та знижувальні коефіцієнти, які відіграватимуть суттєву роль при нарахуванні заробітної плати медичним працівникам. Розмір стимулюючих коефіцієнтів прямо пропорційний обсягам флюорографічних обстежень, виконаних за показаннями, рівню організації та кількості проведених профілактичних оглядів, кількості хворих, які лікувалися в умовах денного чи домашнього стаціонару, і обернено пропорційний — кількості самозвернень мешканців дільниць до вузькопрофільних лікарів та кількості госпіталізованих пацієнтів із загостреннями хвороби, з приводу якої вони раніше лікувались в умовах домашнього стаціонару. Розмір знижувальних коефіцієнтів залежатиме від кількості викликів карети швидкої медичної допомоги (за винятком непередбачуваних станів), кількості виявлених хворих на туберкульоз та з онкологічною патологією у задавнених стадіях, показників дитячої смертності та смертності від гострої серцево-судинної та неврологічної патології, гострої пневмонії тощо.

Про стан готовності до практичної реалізації положень Проекту в Попільнянському районі Житомирської області доповідали Валентин Парій, головний лікар Житомирського обласного медичного консультативно-діагностичного центру, та Валерій Станіславчук, головний лікар Попільнянської ЦРЛ.

До мережі ЛПЗ району входять ЦРЛ на 135 ліжок, Корнинська селищна лікарня на 25 ліжок, 8 сільських амбулаторій, 10 ФАПів та 20 фельдшерських пунктів (послугами двох останніх медичних закладів користується приблизно 45% населення району).

Як повідомив В. Парій, до кінця нинішнього року мають бути прийняті рішення місцевих органів виконавчої влади, а саме — Попільнянської районної спільно з Корнинською селищною радами, згідно з якими мають відбутися: передача на договірній основі видатків для здійснення наданих повноважень сільських і селищних рад щодо фінансового забезпечення медичних закладів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад, до районного бюджету у вигляді міжбюджетних трансферів згідно з чинним законодавством; реорганізація комунальних бюджетних ЛПЗ району в комунальні неприбуткові підприємства (КНП). Також у структурі Попільнянської районної державної адміністрації має бути створений відділ охорони здоров’я з відповідним штатним розписом і структурою. В його розпорядження має бути передана ЦРЛ. З 1 січня наступного року заплановано змінити відповідним чином не лише статус, а й структуру ЦРЛ. Фінансування нового КНП, створеного на базі ЦРЛ, здійснюватиметься з фондів районного відділу охорони здоров’я. Доповідач повідомив, що в Попільнянському районі також заплановано розробити та впровадити систему підготовки спеціалістів у галузі управління та фінансування охорони здоров’я. Передбачається розробити та запровадити систему незалежного громадського контролю за діяльністю медичних закладів.

Доповідач повідомив, що в ході підготовки до реалізації положень Проекту виникли питання, які, на його думку, можна класифікувати так: ті, що потребують вирішення на загальнодержавному рівні — конкретизація положень податкового законодавства щодо положень, які регламентують оподаткування грошових надходжень за медичні послуги, надані закладами охорони здоров’я «пілотних» регіонів; розробка класифікатора медичних послуг та узгодження єдиних тимчасових стандартів діагностики і лікування для ЛПЗ «пілотних» регіонів, що має удосконалити систему обчислення тарифів медичних послуг. До питань, які можна вирішити на обласному рівні, належать такі: визначення порядку взаєморозрахунків за медичні послуги між обласними медичними закладами та ЛПЗ «пілотних» регіонів. Питання, вирішення яких є компетенцією районних органів влади: контроль за виконанням та участь в моніторингу результатів практичного втілення положень Проекту.

Цікаво, що структурне реформування системи охорони здоров’я Попільнянського району відбувається дещо в іншому напрямку, ніж у Золочівському районі. Зокрема, як доповів В. Станіславчук, з 1 січня 2005 р. планується створити одразу три КНП: «Центральну районну лікарню», «Територіальне медичне об’єднання амбулаторно-поліклінічних закладів району», «Районне стоматологічне територіальне медичне об’єднання». І якщо структура першого медичного закладу за більшістю показників відповідатиме структурі ЦРЛ, планується, що КНП «Територіальне медичне об’єднання амбулаторно-поліклінічних закладів району» включатиме районні лікарські амбулаторії, ФАПи та фельдшерські пункти, Корнинську селищну лікарню, районну поліклініку. Окрім того, до складу цього підприємства ввійдуть: рентгенологічне відділення, відділення функціональної діагностики, інформаційно-аналітичний, бухгалтерсько-економічний відділи та відділ кадрів. КНП «Районне стоматологічне територіальне медичне об’єднання» «під своїм дахом» об’єднає стоматологічні кабінети амбулаторно-поліклінічних закладів району, стоматологічні кабінети, які функціонують в інших державних медичних закладах. В його структурі також будуть функціонувати бухгалтерсько-економічний відділ та відділ кадрів. Також заслуговує на увагу система фінансування і взаєморозрахунків між ЛПЗ та іншими організаціями, яка буде реалізовуватися з нового року в цьому районі. Так, замовлення та оплату медичних послуг, які надаватимуться цими трьома КНП на контрактній основі, буде здійснювати відділ охорони здоров’я Попільнянської районної державної адміністрації. ЛПЗ отримує право самостійно укладати договори про оренду приміщень (якщо медичний заклад або його підрозділи чи філіали будуть розташовані на площах, які не належать до комунальної власності). Зокрема, це стосуватиметься випадків, коли ФАПи, фельдшерські пункти, сільські медичні амбулаторії будуть розташовані в приміщеннях, які належать місцевим органам влади.

Оскільки одним із завдань Проекту є реформування системи інформаційного забезпечення працівників охорони здоров’я та реорганізація методики ведення медичної документації, жвавий інтерес у присутніх викликала доповідь Олександра Коваленка, експерта Проекту з інформаційного забезпечення. Доповідач назвав напрямки діяльності закладів охорони здоров’я, які потребують удосконалення інформаційного, програмного і технічного забезпечення: ведення первинної медичної документації, підготовка документів медико-статистичної звітності та обліку, ведення бухгалтерського обліку, проведення білінгу (розрахунки вартості медичних послуг та підготовка відповідної документації), підтримка адміністративної діяльності ЛПЗ (проведення управлінського обліку та звітності). З метою урегулювання цих питань в «пілотних» регіонах буде створено єдину інформаційну систему охорони здоров’я, мета якої — інформаційна підтримка перебудови системи фінансування місцевих галузей охорони здоров’я. При цьому планується вирішити такі завдання: створення персоніфікованої бази цих пацієнтів на основі електронного первинного медичного документа для реєстрації руху пацієнтів при зверненні їх до різних ЛПЗ; створення єдиного інформаційного простору для закладів охорони здоров’я та інших учасників процесу медичного соціального страхування (докладніше про запровадження на рівні «пілотних» регіонів деяких принципів системи державного соціального медичного страхування викладено в «Щотижневику АПТЕКА», № 31 (452) від 16 серпня 2004 р.); підтримка управлінського та бухгалтерського обліку, розрахунків вартості медичних послуг; підтримка проведення медичного статистичного обліку та звітності. В основу функціонування інформаційної системи покладено такі принципи: одноразовість внесення інформації та багаторазовість її використання; можливість запису, зберігання та передачі даних згідно з міжнародними стандартами, захист персоніфікованої інформації від несанкціонованого доступу, ієрархічність доступу до інформації користувачів системи, наступність інформаційно-програмного забезпечення, подальший розвиток інформаційної системи.

О. Коваленко ознайомив присутніх із графіком запровадження інформаційної системи в «пілотних» регіонах: І–ІІ квартал 2005 р. — встановлення і адаптація комп’ютерної та офісної техніки, програмного забезпечення, їх апробація, навчання медичного персоналу роботі в нових умовах інформаційного забезпечення; ІІ квартал — введення в постійну експлуатацію інформаційної системи на рівні «пілотного» регіону з перспективою подальшого підключення до неї відповідних обласних закладів охорони здоров’я і адміністративних установ з постійним контролем за роботою цієї системи з боку фахівців Проекту. На думку О. Коваленка, у разі успішного проведення Проекту доцільним буде запровадження подібної інформаційної системи на загальнодержавному рівні.

Апогеєм семінару стала презентація представниками «пілотних» регіонів проектів щорічних договорів на надання медичних послуг, які набудуть чинності з 1 січня 2005 р. Так, згідно з загальними положеннями договору, проект якого презентував Олексій Гавва, головний лікар Золочівської ЦРЛ, замовником медичних послуг для населення «пілотних» регіонів є відділ охорони здоров’я районної державної адміністрації в особі його керівника. Завдяки цьому, як заплановано, буде оптимізовано процедуру кількісного та якісного замовлення місцевою владою медичних послуг для населення району та своєчасність їх оплати. Юридично діяльність замовника, окрім постанов та рішень місцевих органів влади, забезпечена рядом загальнодержавних нормативно-правових актів: Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», Цивільним кодексом Україні, Господарським кодексом України, відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Надавачем (виконавцем замовлення) є НКП «Центральна районна лікарня» в особі головного лікаря. ЛПЗ діятиме на основі Статуту та сертифіката про державну акредитацію. Згідно з договором на 2005 р. замовник передає виконавцю визначену проектом суму з районного бюджету на забезпечення умов для виконання ним зобов’язань щодо організації медичного обслуговування населення Золочівського району, а саме: послуг із забезпечення стаціонарної, поліклінічної та швидкої медичної допомоги (кожен вид медичної допомоги буде оплачуватись окремо). Для оцінки ефективності використання виконавцем наданих йому коштів будуть введені такі критерії: середня тривалість лікування на кінець строку дії договору, кількість випадків госпіталізації. Передбачено, що протягом терміну дії договору виконавець має надати певну кількість медичних послуг: амбулаторні хірургічні операції, лікування стаціонарне та в умовах домашнього стаціонару, консультативний поліклінічний прийом, надання швидкої медичної допомоги. Система розрахунку середньої вартості наданих виконавцем медичних послуг виглядатиме так: стаціонарний сектор — вартість 1 дня перебування хворого в стаціонарі становитиме 33, 2 грн., одного відвідування поліклініки — 19 грн., одного виклику карети швидкої медичної допомоги — 22,1 грн.

Учасники семінару прийняли рішення систематично інформувати широкі верстви населення про результати практичної реалізації положень Проекту та перспективи. n

Олександр Сіроштан, фото Ігоря Кривінського