|
…У КАРДІОЛОГІЇ
Метою клінічного дослідження, що проводилося на базі клініки Українського республіканського ревматологічного центру Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, було визначення переносимості та терапевтичної ефективності препарату ВІТАМ виробництва ЗАТ «Київський вітамінний завод» як засобу супутньої терапії, включеного до схем комплексного лікування пацієнтів з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) за кардіальним типом з періодичними кризами симпатоадреналової спрямованості.
НЦД — група синдромів, що характеризуються порушенням судинного тонусу та кровотоку з численними клінічними проявами, серед яких найбільш стійкими та частими є серцево-судинні, респіраторні та вегетативні, астенізація, погана переносимість стресових ситуацій. НЦД — поліетіологічне захворювання, що виникає внаслідок впливу цілої низки чинників. Окрім спадково-конституційного фактора, розвитку цієї патології сприяють гострі та хронічні психоемоційні і фізичні перевантаження, вплив несприятливих кліматичних та природних факторів, хронічні та гострі інфекції, сенсибілізація тощо. У формуванні НЦД беруть участь також такі ендогенні фактори, як дисфункція вегетативної нервової системи та залоз внутрішньої секреції. Порушення нервової, ендокринної систем та судинного тонусу спричинюють патологічні зміни у внутрішніх органах, насамперед у серці. НЦД має хронічний перебіг з чергуванням періодів загострення та ремісії. Отже, тривалий перебіг захворювання, нейрогуморальні та ендокринні порушення, стійке зниження працездатності зумовлюють доцільність включення до схем лікування хворих вітамінно-мікроелементних препаратів.
Завдання дослідження полягало у проведенні порівняльної оцінки динаміки клінічних проявів захворювання, показників гемодинаміки та функціонування серцево-судинної системи за даними інструментальних, лабораторних методів, під впливом включеного до комплексної схеми лікування хворих на НЦД препарату ВІТАМ та препарату порівняння ЮНІКАП М. У дослідження було включено 75 пацієнтів з підтвердженим діагнозом НЦД за кардіальним типом з періодичними кризами симпатоадреналової спрямованості. НЦД тривала від 2 до 5 років. Хворих було розподілено на 2 групи: основну та контрольну, які були порівнянні за статтю, віком і давністю захворювання. Щодо клінічної характеристики пацієнтів, то під час обстеження у них виявлено схильність до тахікардії, лабільність пульсу, дихальну аритмію, періодичне підвищення артеріального тиску (АТ). До та після лікування в усіх хворих вимірювали АТ, визначали частоту серцевих скорочень (ЧСС), реєстрували ЕКГ, виконували загальноклінічне та біохімічне дослідження крові. Вираженість симптомів НЦД оцінювали за бальною шкалою: 0 балів — відсутність симптому, 1 бал — незначна, 2 бали — помірна, 3 бали — значна. Усім хворим проводили базисну терапію: корвалол по 20 крапель 3 рази на день, пірроксан по 1 таблетці 2 рази на день. На фоні базисної терапії хворим основної групи призначали ВІТАМ згідно з інструкцією щодо клінічного застосування — по 1–2 капсули один раз на добу вранці після їди, а хворим контрольної групи — препарат порівняння по 1 таблетці на добу вранці після їди. Курс комплексного лікування хворих обох груп тривав 30 діб.
Характеризуючи отримані результати, слід зазначити, що у пацієнтів обох груп спостерігали позитивну динаміку клінічних проявів захворювання, що проявлялася зменшенням вираженості загальної слабості, підвищенням фізичної та розумової працездатності, покращанням сну тощо. За ступенем впливу на регресування клінічних симптомів НЦД ВІТАМ дещо переважав препарат порівняння (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка вираженості клінічних симптомів НЦД у хворих основної (ВІТАМ) та контрольної (препарат порівняння) груп до та після лікування
Особливу увагу слід звернути на дані про переносимість препарату ВІТАМ: 49 (98%) хворих охарактеризували її як «дуже добру», 1 (2%) — як «добру». Під час проведення цього дослідження не зареєстровано жодного випадку непереносимості препарату або розвитку побічних явищ, які б відзначали пацієнти чи встановлювали лікарі.
Отже, результати дослідження переконливо свідчать про високу ефективність та добру переносимість препарату ВІТАМ у комплексній терапії пацієнтів з НЦД за кардіальним типом, що було підтверджено даними клінічних, інструментальних та лабораторних методів обстеження.
…У ПЕДІАТРІЇ
За останнє десятиріччя помітне погіршення стану здоров’я та фізичного розвитку дитячого населення України (Квашніна Л.В., Величко М.І., 2000). Особливо це стосується дітей шкільного віку, що зумовлено медико-біологічними та соціальними аспектами адаптації дитини до шкільних навантажень. Вплив на дитячий організм багатьох стресогенних факторів може спричинити зрив адаптації та розвиток захворювань. Тому актуальною є спрямована фармакотерапевтична корекція наслідків дії стресогенних факторів, під час якої основне значення надають застосуванню комбінованих препаратів, які містять вітаміни та мікроелементи. Враховуючи роль вегетативної нервової системи у розвитку процесів адаптації, цікавим є вивчення впливу на неї таких препаратів, як ВІТАМ.
На базі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України досліджували вплив препарату ВІТАМ на адаптаційні можливості та функціональний стан вегетативної нервової системи у дітей молодшого шкільного віку (Родіонов В.П., Квашніна Л.В., Кліменко С.Б., 2002). У дослідження було включено 60 дітей: 30 хлопчиків і 30 дівчаток. У всіх дітей відзначали початкові прояви вегетативної дисфункції: емоційну лабільність, гіпергідроз, дратівливість, головний біль, стомлюваність тощо. Зазначені суб’єктивні відчуття з’явилися наприкінці навчального року у дітей обстежуваних груп — учнів 1-го класу загальноосвітньої школи. Вираженість їх оцінювали до та після лікування за бальною шкалою. Залежно від ступеня прояву вегетативних порушень діти були розподілені на 2 групи: — основну та контрольну. Дітям основної групи призначали ВІТАМ по 1 капсулі на добу протягом 30 діб.
Показники діяльності вегетативної нервової системи визначали за допомогою спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС). Нагадаємо, що ВРС — це природні зміни інтервалів між серцевими скороченнями (тривалість кардіоциклів) нормального синусового ритму серця, які зумовлені симпатичними та парасимпатичними вегетативними впливами на синусний вузол. Слід зазначити, що вплив обох відділів вегетативної нервової системи на діяльність серця в стані спокою є врівноваженим. Під час стресу, фізичного навантаження активність симпатичного відділу підвищується, а парасимпатичного — знижується. Дослідження вегетативної регуляції ритму серця проводили в кожної дитини протягом 5 хв у положенні лежачи. Результати, отримані під час обстеження цих дітей після курсу лікування ВІТАМОМ, свідчать про суттєву позитивну динаміку клінічної симптоматики (таблиця).
Таблиця
Динаміка клінічної симптоматики під впливом ВІТАМУ у дітей молодшого шкільного віку
(Родіонов В.П., Квашніна Л.В., Кліменко С.Б., 2003)
Клінічний симптом |
До лікування |
Після лікування |
|
основна група |
контрольна група |
||
Головний біль |
3 |
1 |
2 |
Емоціональна лабільність |
3 |
1 |
2 |
Гіпергідроз |
3 |
1 |
2 |
Стомлюваність |
3 |
0 |
2 |
Метеочутливість |
3 |
0 |
2 |
Закачування в транспорті |
2 |
1 |
2 |
Погіршення апетиту |
2 |
1 |
1 |
Під час аналізу змін показників ВРС після курсу лікування ВІТАМОМ було виявлено значні позитивні зрушення: зростання загальної потужності спектра (ТР) та барорефлекторного контролю симпатичної нервової системи на сегментарному рівні (LF), підвищення парасимпатичної активності (HF) (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка показників ВРС у дітей молодшого шкільного віку на фоні прийому препарату ВІТАМ
Отримані результати дали змогу дослідникам зробити висновок про те, що застосування препарату ВІТАМ зменшує прояви астеновегетативного синдрому та підвищує адаптаційні можливості дітей молодшого шкільного віку до фізичних і психічних навантажень, пов’язаних із навчанням у школі.
Враховуючи викладене, можна з упевненістю сказати, що препарат ВІТАМ може бути рекомендований для широкого застосування у медичній практиці як супутній засіб у комплексному лікуванні захворювань з тривалим або тяжким перебігом, а також для підвищення резистентності організму при фізичних та психоемоційних перевантаженнях у дорослих та дітей.
Олена Барсукова
На правах реклами
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим