ЛОР-препарати «Біонорики АГ»:нові дослідження — переконливі дані

4 грудня 2003 р. в  актовій залі Інституту отоларингології ім. О.С. Коломійченка АМН України, за участю фармацевтичної компанії «Біонорика АГ» (Німеччина), відбулося чергове засідання правління Наукового медичного товариства оториноларингологів м. Києва та Київської області (далі — Товариство). Учасників засідання привітав Дмитро Заболотний, директор Інституту, професор, член-кореспондент АМН України, головний отоларинголог МОЗ України. З огляду на дуже насичену програму, представницький склад учасників та високий науковий рівень їх доповідей, нинішнє засідання Товариства могло б претендувати на статус повноцінного міжнародного наукового симпозіуму з проблем лікування інфекційно-запальних захворювань ЛОР-органів. Розглядався широкий спектр сучасних напрямків та підходів до етіопатогенетичного лікування риносинуситу (РС) і запалення верхніх дихальних шляхів — від антибактеріальної терапії при гнійній формі цих захворювань до відновлення мукоциліарного кліренсу (МЦК) як при гнійному, так і при катаральному запаленні. Особливу увагу доповідачі приділили питанням секретолітичної терапії гострих та хронічних запальних захворювань приносових пазух (ПНП) та імуномодулювальної терапії при захворюваннях глотки, — зокрема застосуванню оригінальних препаратів рослинного походження виробництва компанії «Біонорика АГ» — СИНУПРЕТ і ТОНЗИЛГОН Н.

Засідання правління Наукового медичного товариства оториноларингологів м. Києва та Київської області відкрив його голова, професор Богдан Іськів. Він надав слово віце-президентові Всеросійського товариства оториноларингологів, заступнику директора з наукової роботи Санкт-Петербурзького НДІ вуха, горла, носа та мовлення, професору Сергію Рязанцеву, який виступив з доповіддю «Принципи етіопатогенетичної терапії гострих синуситів».

Після засідання Товариства (зліва направо): С.В. Рязанцев, Д.І. Заболотний, С.М. Пухлик, Б.Г. Іськів, Т.В. Смагіна, С.Е. Яремчук, Ю.В. Мітін

Як повідомив російський вчений, сьогодні існує не один десяток досить складних класифікацій РС, втім для практичного лікаря найбільш важливим є розподіл РС на дві основні етіопатогенетичні форми: катаральну (вірусну) та гнійну (бактеріальну). У хворих на катаральний РС у застосуванні антибактеріальної терапії, здебільшого, потреби не виникає, при гнійному РС така необхідність є.

Запалення ПНП — поширене захворювання. Так, у Німеччині зафіксовано 7–10 млн випадків встановлення діагнозу РС на рік (Mann, 1999), у США — 39,9 млн (Goldstein et al., 1998): з урахуванням співвідношення кількості населення цих країн, захворюваність на РС є приблизно однаковою. Отже, у США РС — найпоширеніше хронічне захворювання: на нього хворіють 14% населення, щороку реєструють 11,5 млн звернень до лікаря, виписують 134 млн рецептів на засоби для антибактеріальної терапії РС, а обсяг витрат на лікування цього захворювання склав у 2002 р. понад 2 млрд дол. США (що майже дорівнює загальному бюджету охорони здоров’я Росії). У той же час, у Росії минулого року було зареєстровано лише 1,2 млн випадків усіх захворювань верхніх дихальних шляхів (хронічного фарингіту, ринофарингіту, у тому числі РС), а показник захворюваності на РС становить близько 1%. На думку С. Рязанцева, причина такої розбіжності у показниках полягає в різних принципових підходах до розуміння етіопатогенезу РС: у США та країнах Західної Європи, на відміну від Росії та України, кожен випадок порушення стану ПНП, набряк слизової оболонки (СО), зумовлений гострим застудним захворюванням, статистично трактують як РС. І не лише статистично, але й патофізіологічно: західні вчені і практичні лікарі розглядають РС як ускладнення «банального» застудного захворювання — набряк СО і нежить призводять до блокади ПНП і розвитку РС або отиту. Правильність такого підходу підтверджено наявністю ознак гострого РС за даними комп’ютерної томографії (КТ) у 95% хворих з гострими респіраторно-вірусними інфекціями (ГРВІ) (Gwaltney et al., 1994). Серед факторів патогенезу РС важливу роль відіграють надмірне утворення в’язкого слизу, порушення дренажу та аерації ПНП, пригнічення МЦК. МЦК — це рівномірні, чітко визначені за напрямком і частотою коливання війок миготливого (війчастого) епітелію, завдяки яким слизова «ковдра» — разом з поглинутими нею патогенними мікроорганізмами, алергенами, пиловими іритантами тощо, — немовби на стрічці ескалатора, просувається в бік носоглотки. Якщо поступальний рух війок з тих чи інших причин уповільнюється, патогени отримують можливість колонізуватися, СО носової порожнини (НП) і ПНП «вмикає» вторинний захисний механізм (місцевозапальна реакція), тобто розвивається системне запалення СО ПНП (РС). Як зазначив С. Рязанцев, за деякими класифікаціями СО НП та ПНП розглядається як самостійний («шоковий», «тригерний») орган. При РС розвивається «хибне коло» патологічних процесів: набряк СО, зумовлений ГРВІ, -> обтурація співустя -> порушення вентиляції та дренажу ПНП -> застій секрету -> зміни складу і pH секрету -> порушення газообміну СО -> ушкодження війок та епітелію -> зміни в мікроекології організму, сприятливі для розвитку патогенної флори -> запалення власної пластинки СО -> потовщення СО (ексудативного або проліферативного характеру) -> обтурація співустя.

Таким чином, лікування РС повинно бути спрямованим насамперед на:

•?відновлення головної функції війчастого епітелію — нормального МЦК;

•?покращання реологічних властивостей слизу;

•?усунення запалення СО;

•?відновлення прохідності співусть;

•?евакуацію патологічного вмісту ПНП;

•?ліквідацію вогнища інфекції.

За образним висловом С. Рязанцева, «тим цвяхом, довкола якого «накручуються» всі інші методи лікування РС — у першу чергу катарального, але й бактеріального», є секретолітична терапія. Для цього використовуються три групи лікарських засобів (ЛЗ) — муколітичні, секретолітичні і секретомоторні. Особливу увагу дослідники та клініцисти приділяють секретолітичним препаратам, які сприяють полегшенню евакуації слизу шляхом зміни характеру секреції: за рахунок активізації вироблення секрету келихоподібними клітинами загальна маса секрету, що знаходиться у ПНП, стає більш доступною для евакуації. Такий вплив чинять різноманітні ефірні олії, екстракти лікарських рослин (ЛР), похідні креозоту, синтетичні бензиламіни тощо.

Доповідач зазначив, що сьогодні серед секретолітичних ЛЗ рослинного походження в Німеччині і цілому ряді інших країн ЄС широко застосовується препарат СИНУПРЕТ компанії «Біонорика АГ», до складу якого входять п’ять рослинних компонентів: корінь генціани, квітки первоцвіту та бузини, трава щавлю та вербени. Ці інгредієнти забезпечують секретолітичну, протизапальну, бронходилатаційну, імуностимулювальну та противірусну дію ЛЗ. СИНУПРЕТ сприяє нормалізації МЦК за рахунок реологічних властивостей слизу, усунення мукостазу, стимуляції вироблення мукополісахаридів келихоподібними клітинами, поліпшує дренаж та вентиляцію ПНП; усуненню набряку СО, зменшенню проявів запального процесу та проникності капілярів, спричинює відхаркувальний ефект. СИНУПРЕТ пригнічує реплікацію вірусів грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіального вірусу, а також виявляє імуностимулювальну дію: сприяє відновленню захисної функції СО та підсиленню локального фагоцитозу.

СИНУПРЕТ активує систему МЦК (на  відміну від багатьох антибактеріальних засобів, глюкокортикоїдних та вазоконстрикторних ЛЗ, які її пригнічують), є оптимально ефективним для лікування РС. Препарат добре переноситься, тому може призначатися пацієнтам будь-якого віку. На  завершення своєї доповіді С. Рязанцев повідомив, що сьогодні в Росії серед препаратів секретолітичної групи найчастіше використовується СИНУПРЕТ.

Подякувавши пітерському колезі за змістовну доповідь, наступний оратор — завідувач кафедри оториноларингології Одеського державного медичного університету, професор Сергій Пухлик зазначив, що українські вчені та клініцисти не менше, ніж російські, стурбовані проблемами терапії РС. У своїй доповіді «Корекція порушень мукоциліарного кліренсу при риносинуситах» він підкреслив, що призначати мукоактивні препарати слід на початкових етапах гострих та підгострих процесів, поки не виникло виражених, нерідко невідновних (як при атрофії) процесів у СО. На думку вченого, оптимальним мукоактивним ЛЗ, який спричинює значні мукокінетичний та секретолітичний ефекти, є препарат на рослинній основі СИНУПРЕТ — для моно- та у складі комплексної терапії. Втім, спектр його клінічного застосування значно ширший, ніж лікування РС. СИНУПРЕТ сприяє відновленню системи МЦК:

•?при запально-алергічних процесах СО НП та ПНП;

•?при порушенні функції слизових залоз внаслідок впливу шкідливих умов праці, медикаментозної блокади;

•?при дегенеративних змінах СО;

•?після оперативних втручань на внутрішньоносових структурах;

•?після тривалого перебування у НП тампонів або інтубаційної трубки.

Крім того, С. Пухлик вважає доцільним застосування СИНУПРЕТУ з метою профілактики можливих ускладнень:

•?у хворих, які тривалий час приймають топічні глюкокортикостероїдні препарати з приводу алергічного риніту (10–14-денний профілактичний курс СИНУПРЕТУ 1 раз на три місяці);

•?а також у пацієнтів онкологічного профілю, яким призначено променеву терапію ділянок НП та ПНП.

Препарат має високий профіль безпеки: не відзначено взаємодії з іншими ЛЗ, не має мутагенних властивостей, не впливає на репродуктивну функцію та фертильність, тому може без ризику призначатися дітям та у період вагітності.

С. Пухлик доповів про результати дослідження за участю 117 хворих на гострий катаральний РС, у якому вивчали ефективність комплексної терапії. Виявилося, що в групі хворих, які в складі комплексної терапії отримували СИНУПРЕТ, одужання наставало на 5–7-й день — ефективність лікування склала 90% (у групі контролю, в якій пацієнтам не призначали муколітичні препарати, — 77%). На закінчення виступу вчений поділився з колегами власним клінічним досвідом, який засвідчив високу ефективність застосування СИНУПРЕТУ після оперативних втручань на носовій перегородці та ПНП (в Україні вже проводилися подібні дослідження: Мітін Ю.В., 2002), після ендоназальної інтубації і тампонади НП.

У доповіді молодшого наукового співробітника Інституту отоларингології ім. О.С. Коломійченка АМН України Тетяни Смагіної йшлося про результати вітчизняного рандомізованого дослідження ефективності препарату СИНУПРЕТ при лікуванні хворих на РС. 60 стаціонарних хворих на гнійний гайморит були рандомізовані на дві порівняльні групи (враховували вік, стать та ступінь тяжкості захворювання): пацієнтам 1-ї групи призначали комплексну терапію + СИНУПРЕТ (по 1–2 драже тричі на добу), хворих 2-ї групи лікували за загальноприйнятою схемою. Усім пацієнтам призначали обстеження на основі комплексу загальноклінічних та спеціальних методів: оцінки динаміки суб’єктивних скарг, результатів щоденного обстеження ЛОР-органів, риноскопії, дослідження транспортної функції миготливого епітелію (сахаринова проба), акустичної ринометрії, рентгенографії, за необхідності — ультразвукового дослідження. У хворих 1-ї групи вже на 3-й день лікування відзначалося покращання об’єктивного статусу та зменшення скарг (головний біль, виділення з носа, утруднене носове дихання), тим часом у контрольній групі подібна позитивна динаміка була зафіксована лише на 5-й день (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка змін суб’єктивних скарг пацієнтів з РС

Про ефективність комплексної терапії РС з застосуванням СИНУПРЕТУ свідчать оприлюднені Т. Смагіною дані акустичної ринометрії: наприкінці лікування відсотковий приріст об’єму НП (порівняно з вихідним об’ємом) склав в основній групі 24,8%, в групі контролю — 18,3%. Також у хворих основної групи спостерігалося збільшення швидкості МКЦ за результатами сахаринового тесту (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка стану МКЦ у хворих на РС

Отже, статистично достовірна розбіжність дозволяє стверджувати про більш швидке та ефективне усунення запалення та відновлення вентиляції ПНП при застосуванні препарату СИНУПРЕТ у складі комплексної терапії гнійних РС.

До складу препарату рослинного походження ТОНЗИЛГОН Н входять екстракти кореня алтею, квіток ромашки, листя горіха, кори дуба, трави деревію, кульбаби та хвоща. Фармакотерапевтична дія препарату базується на лікувальних властивостях зазначених ЛР і полягає у стимулюванні неспецифічної імунної відповіді організму (імуномодулювальна дія) за рахунок підвищення фагоцитарної активності макрофагів і гранулоцитів. Полісахариди, ефірні олії та флавоноїди ромашки, алтею, деревію та кульбаби зумовлюють протизапальний ефект, сприяють зменшенню набряку СО глотки. Кора дуба, багата на  таніни, чинить антисептичну, в’яжучу та загальнотонізуючу дію. Трава хвоща польового, завдяки вмісту цинку, сапонінів та кремнієвих кислот, окрім протизапального, виявляє виражений імуномодулювальний ефект. Однією з безперечних переваг препарату є відсутність протипоказань та значних побічних реакцій (Vidal, 1999), що дозволяє призначати ТОНЗИЛГОН Н (у тому числі на тривалий період) дорослим, дітям, у період вагітності та годування груддю. Широко застосовують у терапії тонзиліту (Тт), ларингіту (Лт), фарингіту (Фт), риніту (Рт), а також з метою профілактики їх ускладнень.

«Покращання локального та загального імунітету — шлях до значного підвищення ефективності консервативного та хірургічного лікування хворих з гострими та хронічними запаленнями верхніх дихальних шляхів», — так можна було б підсумувати доповідь завідувача кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заслуженого діяча науки і техніки України, професора Юрія Мітіна. Він оприлюднив результати дослідження застосування препарату ТОНЗИЛГОН Н (по 2 драже 3 рази на добу, у складі комплексної терапії), у якому взяли участь 255 хворих: з паратонзилітом та паратонзилярним абсцесом — 64, після тонзилектомії — 39, з хронічним Фт — 52, декомпенсованою формою хронічного Тт — 67, хронічним гіпертрофічним Рт — 33 ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС. У пацієнтів 1-ї групи, яким у складі стандартної комплексної терапії призначали ТОНЗИЛГОН Н, більш швидко нормалізувався загальний стан, зменшувалася вираженість болю в горлі, покращувалася фарингоскопічна картина. Очищення порожнини абсцесу від гною відбувалося протягом 3–4 днів (5–6 діб — у групі контролю); загальний ліжко-день (за даними ЛОР-відділення столичної ЦМКЛ) склав 3,7 (у пацієнтів групи контролю — 4,7). Препарат виявився ефективним у лікуванні 83% хворих з хронічним Тт і Фт (64% — у групі контролю). Наведені Ю. Мітіним результати імунологічних досліджень, проведених у 21 хворого на хронічний Тт і Фт, переконливо підтверджують модулювальний вплив препарату ТОНЗИЛГОН Н на фагоцитарну активність макрофагів та гранулоцитів (таблиця).

Таблиця

Зміни середніх показників клітинного імунітету у хворих на хронічний Тт і Фт до і після прийому ТОНЗИЛГОНУ Н

Показники

До лікування

Після лікування

Норма

Т-лімфоцити, %

42,5 ± 1,54

44,3 ± 1,61

40-60

Т-хелпери, %

21,5 ± 1,45

32,6 ± 1,51

33-41

Т-супресори, %

17,7 ± 1,12

9,7 ± 0,98

10-19

Тх/Тс

1,2 ± 0,44

3,4 ± 0,51

2,2-3,2

Засідання Товариства завершила доповідь старшого наукового співробітника Інституту отоларингології ім. О.С. Коломійченка АМН України Світлани Яремчук, яка ознайомила колег з підсумками дослідження, в ході якого протягом року вивчалася ефективність препарату ТОНЗИЛГОН Н в лікуванні хворих на хронічний РС (30 осіб). Пацієнти, які отримували ТОНЗИЛГОН Н у складі комплексної терапії, в середньому на 3 дні раніше закінчували курс антибактеріальної терапії: показанням для цього слугувала нормалізація температури тіла протягом 2 діб, припинення виділень із носа та покращання самопочуття.

Підсумовуючи результати засідання Товариства, Дмитро Заболотний зазначив, що високоякісні препарати компанії «Біонорика АГ» є апробованим та надійним інструментом в руках вітчизняних отоларингологів. Найсвіжіший клінічний досвід і нові дослідження, результати яких було оприлюднено на засіданні Товариства українськими та російськими вченими, вкотре підтвердили високу ефективність препаратів СИНУПРЕТ і ТОНЗИЛГОН Н для лікування найбільш поширених і небезпечних своїми ускладненнями захворювань ЛОР-органів.

Пилип Снєгірьов
Фото автора

На правах реклами

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи