Підсумки діяльності галузі охорони здоров’я за 2009 р.: завдання та перспективи розвитку

Система охорони здоров’я — одна із важливих складових соціальної політики. Вона має значний вплив на демографічні показники та відіграє виняткову роль у забезпеченні належного рівня життя населення. Здоров’я людини визнається у світі одним із найважливіших показників суспільного розвитку держави. Галузь охорони здоров’я в Україні потребує докорінної реформи, адже донині її модель, яка лишилася у спадок із часів СРСР, залишається практично незміненою. У 2009 р. в системі охорони здоров’я проводилася робота, спрямована на вдосконалення її функціонування. Про її результати МОЗ України звітувало під час підсумкової колегії.

3 березня у Національному медичному інституті ім. О.О. Богомольця відбулася підсумкова колегія МОЗ України за участю представників міністерства, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, науково-дослідних інститутів МОЗ і НАМН України, обласних управлінь охорони здоров’я та інших фахівців галузі. Під час заходу було представлено результати діяльності галузі охорони здоров’я за 2009 р. та визначено пріоритетні напрямки подальшого розвитку.

Проведення колегії співпало у часі із засіданням Верховної Ради України, на якому було ухвалено рішення про відставку КМУ. Міністр охорони здоров’я Василь Князевич, який прибув на захід одразу після закінчення засідання Верховної Ради, зазначив, що під час підсумкової колегії не лише підбиватимуться підсумки діяльності галузі за минулий рік, а й визначатиметься подальша стратегія її розвитку, яку буде запропоновано наступному уряду.

В. Князевич повідомив, що протягом останнього року діяльність МОЗ України була спрямована на визначення шляхів удосконалення системи охорони здоров’я. Нині в необхідності проведення докорінної реформи галузі впевнені представники усіх гілок влади. Але це неможливо без аналізу її ресурсного забезпечення з урахуванням потенціалу системи МОЗ України, інших міністерств та відомств, а також приватного сектору. Фахівцями міністерства вперше за всі роки незалежності проведено повну інвентаризацію галузі.

Під час підсумкової колегії визначено подальшу стратегію розвитку галузі охорони здоров’я, яку буде запропоновано наступному уряду.

Серед пріоритетних напрямків подальшого реформування галузі охорони здоров’я міністр виокремив розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та підвищення якості медичної допомоги. На його думку, значні структурні зміни у галузі повинні передувати впровадженню загальнообов’язкового медичного страхування.

В. Князевич підкреслив, що у 2009 р. уряд та, зокрема, МОЗ України гідно відповідали на виклики часу. Завдяки їх узгодженим діям вдалося взяти під контроль розповсюдження пандемічного грипу восени минулого року. Але його спалах змусив державні органи замислитися над проблемою виробництва власних імунобіологічних препаратів, а саме вакцин.

Отже, створення імунобіологічних препаратів — пріоритетний напрямок подальшого розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості. На завершення виступу В. Князевич нагадав, що Президент України Віктор Янукович по­обіцяв сприяти збільшенню видатків на систему охорони здоров’я до 10% ВВП. Міністр підкреслив, що для розвитку галузі важливо, щоб ця обіцянка не залишилася лише декларацією.

З підсумками діяльності галузі у 2009 р. учасників колегії ознайомив Василь Лазоришинець, перший заступник міністра охорони здоров’я. Він повідомив, що у 2009 р. видатки на охорону здоров’я у розрахунку на душу населення становили 646,1 грн., що на 24 грн. більше, ніж у 2008 р. Загальний обсяг видатків зведеного бюджету на 2009 р. визначено у сумі 33,4 млрд грн., що на 5 млрд грн. більше, ніж у попередньому році. На місцевому рівні було профінансовано 97,2% прийнятих бюджетів. Найнижчий рівень фінансування відзначався у Києві, Одеській, Львівській та Київській областях.

Сьогодні МОЗ України реалізує 24 державні цільові програми, затверджені указами Президента України, постановами КМУ, на що з Державного бюджету виділено 1,35 млрд грн. Це на 229 млн грн. менше, ніж у попередньому році. У повному обсязі профінансовано видатки на закупівлю лікарських засобів за державними програмами.

Разом з тим у 2009 р. не передбачалося видатків на централізовану закупівлю медичного обладнання та капітальний ремонт закладів охорони здоров’я, що негативно впливає на їх матеріально-технічний стан. Особливо це стало відчутно під час боротьби з пандемічним грипом. Після оголошення ВООЗ VI рівня загрози грипу A (H1N1) КМУ виділив 50 млн грн. для першо­чергових заходів з протидії розповсюдженню на території України цього захворювання.

Крім того, у жовтні минулого року для галузі охорони здоров’я була визначена окрема бюджетна програма щодо фінансування заходів із запобігання поширенню та лікування грипу A (H1N1) і гострих респіраторних вірусних інфекцій, якою передбачено асигнування в сумі 330,3 млн грн. З них використано 128,9 млн грн.: 117,8 млн грн. — на придбання медикаментів та 11,3 млн грн. — на виплату зарплат працівникам закладів охорони здоров’я, підпорядкованих МОЗ України. Кошти на оплату укладених договорів про придбання медичного обладнання від Державного казначейства не надійшли.

Враховуючи загрозливі масштаби розвитку епідеміологічного процесу, з резервного фонду уряду виділено 500 млн грн. МОЗ України централізовано закупило медикаментів, засобів індивідуального захисту, медичного обладнання на суму 214,1 млн грн.

Переходячи до питання оплати праці та соціального захисту медичних працівників, В. Лазоришинець зазначив, що станом на 1 січня 2010 р. середня заробітна плата у галузі становить 1555 грн. (у тому числі в лікарів у середньому — 2055 грн., у середнього медичного персоналу — 1190 грн., молодшого медичного персоналу — 1130 грн.). При цьому середня заробітна плата працівників промислової галузі становить 2438 грн., освіти —1849 грн., тобто зберігається постійне відставання рівня заробітних плат медичних працівників від такого працівників більшості інших галузей. Відповідно до постанови КМУ від 29.12.2009 р. № 1418 лікарям та працівникам закладів охорони здоров’я з вищою медичною освітою з 2010 р. встановлена надбавка за вислугу років у розмірі від 10 до 30% до посадового окладу залежно від стажу роботи.

Стосовно демографічних показників, перший заступник міністра охорони здоров’я повідомив, що в Україні відзначається їх підвищення. Так, протягом останніх років відзначається позитивна динаміка збільшення народжуваності та зниження загального рівня смертності населення. Проте казати про вихід України з демографічної кризи не можна. За словами В. Лазоришинця, у 2009 р. відбулося зниження показника смертності серед немовлят. Однак він більше ніж удвічі перевищує такий у країн ЄС.

Вирішення проблеми материнської смертності потребує значних зусиль з боку держави. З 1995 р. показник материнської смертності знижується. Проте у 2009 р. відбулося його підвищення, зумовлене пандемією грипу. Протягом минулого року померла 131 жінка, з них 53 — внаслідок блискавичного перебігу двобічної пневмонії, яку фахівці пов’язують із грипом A (H1N1).

Стосовно структурних змін у галузі охорони здоров’я В. Лазоришинець зазначив, що у 2010 р. КМУ затверджено постанову від 17.02.2010 р. № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я» (прим.ред. — станом на 04.03.2010 р. постанова не набула чинності; див. на сайті www.apteka.ua), якою МОЗ України доручено розробити і подати на розгляд КМУ проект Державної програми реформування системи охорони здоров’я. Реалізація цієї програми дозволить покращити доступність медичної допомоги, насамперед у сільській місцевості, та конкретизувати можливості державної підтримки розвитку первинної медико-санітарної допомоги.

В. Лазоришинець повідомив, що протягом 2009 р. створено 185 нових закладів охорони здоров’я, які належать до установ первинної ланки та функціонують на засадах сімейної медицини: 139 — у сільській місцевості та 46 — у містах. До роботи в них залучено майже 8 тис. сімейних лікарів, але потреба в них становить понад 26 тис. фахівців. Таких спеціалістів необхідно підготувати за найближчі 3 роки.

У сфері надання екстреної медичної допомоги також проведено реформування. МОЗ України здійснено комплекс заходів щодо зміни системи надання екстреної та невідкладної медичної допомоги, у тому числі в частині переоснащення закладів охорони здоров’я в рамках підготовки до Євро–2012; готуються підвалини для впровадження нової системи (кадри, матеріально-технічна база і т.д.). КМУ схвалив Концепцію «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги».

Серед досягнень минулого року В. Лазоришинець виокремив створення Реєстру донорів гемопоетичних стовбурових клітин. Крім того, МОЗ України розроблено Державну цільову соціальну програму «Трансплантація» на період до 2012 р., затверджену постановою КМУ від 08.10.2008 р. № 894 — насамперед з метою впровадження новітніх медичних технологій для лікування тяжких захворювань у дітей та дорослих. Адже вони стають причиною направлення пацієнтів на високовартісне лікування за кордон.

Особливої уваги вимагає розвиток трансплантації кісткового мозку. В Україні таку медичну допомогу надають лише 2 центри, що дозволяє провести лише 5 трансплантацій на 10 млн осіб. Все зазначене свідчить про необхідність продовження системної роботи у цьому напрямку.

В. Лазоришинець звернув увагу присутніх на стан української онкологічної служби. Сьогодні в нашій країні проживають майже 860 тис. людей, які перенесли онкологічне захворювання. Майже 90 тис. українців щороку помирають від раку, при чому 35% з них — особи працездатного віку. Через несвоєчасну діагностику онкологічних захворювань 38–40% хворих онкологічного профілю помирають протягом року після встановлення діагнозу. У розвинених країнах світу цей показник не перевищує 30%.

З метою впорядкування організації надання медичної допомоги цій категорії пацієнтів у 2008 р. створено Національний інститут раку — потужний науково-дослідний заклад. Розроблено Загальнодержавну програму боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 р., затверджену відповідним законом. Передбачений цією програмою обсяг фінансування становить понад 3,7 млрд грн.

Стосовно серцево-судинних захворювань В. Лазоришинець підкреслив, що їх лікування та профілактика стає питанням національної безпеки на тлі складної демографічної ситуації. Сьогодні в Україні в оптимальний термін для надання адекватної медичної допомоги терміни (6 год) госпіталізується менш ніж 20% пацієнтів, при цьому лише 15% протягом 90 хв з моменту початку захворювання. Залишається низьким рівень застосування первинної ангіопластики/стентування та тромболізису.

Нині в Україні існує 21 центр серцево-судинної хірургії: 4 центри знаходяться у Києві, 17 — в обласних центрах. Сьогодні операції на відкритому серці проводять у 17 центрах, у 4 — на закритому та інтервенційні кардіологічні втручання. Однак річну потребу в таких операціях забезпечено на 42,8%.

Далі В. Лазоришинець ознайомив учасників колегії з досягненнями у боротьбі з соціально небезпечними захворюваннями — ВІЛ/СНІДом та туберкульозом. З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції в нашій країні (у 1987 р.) на початок 2010 р. офіційно зареєстровано 161 119 випадків ВІЛ-інфекції серед українців, у тому числі 31 241 випадок захворювання на СНІД та 17 791 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.

У 2009 р. в країні зареєстровано майже 20 тис. нових випадків ВІЛ-інфекції (43,2 на 100 тис. населення). Згідно з експертними оцінками сьогодні в Україні мешкає приблизно 360 тис. ВІЛ-інфікованих віком старше 15 років. Ці дані відрізняються від офіційної статистики щодо осіб, які живуть з ВІЛ/СНІДом і перебувають під диспансерним наглядом у спеціалізованих закладах охорони здоров’я (101 182 особи). Відмінність між цими показниками підтверджує, що лише 28%, або кожен четвертий українець, який живе з ВІЛ, пройшов тест і знає про свій статус. СНІД залишається серйозним викликом системі охорони здоров’я України.

В. Лазоришинець підкреслив, що лікування СНІДу високовартісне. Внаслідок широкого впровадження антиретровірусної терапії з 2007 р. відмічається зменшення кількості хворих на СНІД. У 2009 р. порівняно з попереднім роком зменшилася кількість випадків смерті від СНІД на 2,6 %, що є вагомим доказом позитивного впливу впровадження антиретровірусної терапії в Україні. Проте доступ до неї поки що не задовольняє потреб в повному обсязі.

Нині в Україні реалізується Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 рр., яка вперше прийнята як закон.

В. Лазоришинець зазначив, що протягом останніх 4 років відзначається повільне зниження показника захворюваності на туберкульоз. У 2009 р. рівень захворюваності на туберкульоз був на 14,2 % нижче, ніж у 2005 р., коли відзначався найвищий рівень цього показника — 84,1 на 100 тис. населення. Рівень смертності за цей період знизився на 29%. Ситуацію щодо поширення епідемії туберкульозу в Україні взято під конт­роль завдяки комплексу організаційних заходів та суттєвому збільшенню фінансування.

Президент України Віктор Янукович пообіцяв сприяти збільшенню видатків на систему охорони здоров’я до 10% ВВП. Для розвитку галузі важливо, щоб ця обіцянка не залишилася лише декларацією.

Переходячи до питань кадрового забезпечення, В. Лазоришинець підкреслив, що у 2009 р. вдалося утримати показник забезпеченості лікарями на рівні 2008 р. — 80,4%. Сьогодні показник забезпеченості лікарями, які безпосередньо надають медичну допомогу, нижчий ніж у країнах ЄС. Залишається проблемним питання укомплектованості лікарями фтизіатричної, патологоанатомічної, рентгенологічної, лабораторної та санітарно-епідеміологічної служб.

У 2009 р. на 1-й курс медичних ВНЗ зараховано понад 920 осіб з числа сільської молоді з цільовими направленнями. Повністю виконано план державного замовлення по підготовці лікарів та провізорів. На базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика створено Інститут сімейної медицини, розпочато роботу над створенням Інституту менеджменту.

Проведена значна робота у напрямі створення та функціонування університетських лікарень, які повинні стати основою прориву в удосконаленні високоспеціалізованої медичної допомоги населенню.

На завершення колегії підготовлено проект рішення, яке буде підписано найближчим часом. Документ містить низку положень, що визначають подальшу стратегію розвитку галузі.

Фармацевтичному сектору на засіданні була також приділена увага. Зокрема, К. Курищуку та Ю. Константінову серед іншого доручено до кінця 2010 р. розробити стратегію розвитку фармацевтичної промисловості України на 2011–2020 рр.

Крім того, вони отримали завдання до кінця 2010 р. ініціювати розробку та подання на розгляд Верховної Ради України закону «Про вироби медичні» з метою врегулювання правовідносин, пов’язаних з розробкою, реєстрацією, виробництвом, контролем якості, реалізації в Україні зазначеної продукції. Також їм доручено ініціювати та подати на розгляд Верховної Ради до кінця 2010 р. нову редакцію проекту Закону України «Про лікарські засоби»; до кінця червня поточного року реорганізувати систему контролю якості медичних імунобіо­логічних препаратів, медичних виробів, біологічно активних добавок тощо з урахуванням світового досвіду; до квітня — внес­ти зміни у структуру Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я, створивши 2 відділи (по 5 посад на кожен з них): промислової політики; регулювання аптечної діяльності.

На завершення заходу В. Князевич подякував учасникам колегії за плідну співпрацю та привітав усіх жінок з наступаючим святом – Міжнародним жіночим днем 8 березня. В рамках заходу відбулося нагородження видатних працівників галузі відомчою відзнакою «Хрест Пантелеймона Цілителя». Серед нагороджених Людмила Безпалько, генеральний директор ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», Ніна Гойда, проректор з лікувальної роботи НМАПО імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор; Юрій Кундієв, академік НАН України та НАМН України; Леонід Розенфельд, віце-президент НАМН України, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України; Любомир Пиріг, завідуючий кафедрою нефрології НМАПО ім. П.Л. Шупика, академік НАМН України та інші.

Олена Приходько,
фото Любові Столяр

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті