День уряду у Верховній Раді України

8 жовтня 2002 р. у Верховній Раді України на Дні уряду звітував міністр охорони здоров’я Віталій Москаленко. Стан охорони здоров’я — питання, яке не може залишати байдужим жодного громадянина України. Опонентом виступив голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Микола Поліщук.

17 жовтня 2002 р. (в день голосування) депутати мають оцінити роботу Кабінету Міністрів та Міністерства охорони здоров’я у сфері забезпечення охорони здоров’я громадян.

p_361_40_141002_Moskalenko.jpg (10973 bytes)

Віталій Москаленко, міністр охорони здоров’я

У своєму виступі В. Москаленко зазначив, що на сьогодні рівень доступності медичної допомоги не можна вважати достатнім. Йдеться не лише про фізичну доступність, а й про обсяг, якість медичної допомоги та, що особливо важливо, кінцевий результат — здоров’я кожної людини. З метою наближення доступності первинної медико-санітарної допомоги збільшена кількість амбулаторій та поліклінік, в першу чергу в сільській місцевості, поліпшується їх оснащення сучасним обладнанням, транспортом, засобами зв’язку, здійснюється реорганізація фельдшерсько-акушерських пунктів і лікарських амбулаторій у великих селах, збережено мережу лікарняних закладів, розпочато впровадження засад сімейної медицини. Але, як визнав В. Москаленко, зміни у первинній ланці медичної допомоги поки що відбуваються повільно і завдання Міністерства полягає в їх прискоренні, максимально концентруючи ресурси центру та регіонів.

На думку міністра, в Україні більш доступними стали такі високоспеціалізовані види медичної допомоги, як: кардіохірургія, нейрохірургія, онкогематологія та інші. Однак розвиток високозатратних медичних технологій стримується недостатнім їх фінансуванням. Вже протягом двох років пріоритетом у діях уряду є імунопрофілактика, закупівля вакцин передбачена окремою строкою у державному бюджеті. Ця стаття витрат фінансується у максимально повному обсязі.

Розрахунки свідчать, що при вартості всіх програм і заходів, запланованих на період до 2011 року, 4 млрд грн., попереджуються збитки країни у розмірі 30,8 млрд грн. Тобто прогноз економічної, соціальної та медичної ефективності запланованих заходів у разі повної їх реалізації становить 26,8 млрд грн. Складено перелік основних державних витрат, необхідних для введення загальнообов’язкового медичного страхування.

Як відомо, найменш витратний спосіб збереження здоров’я громадян — профілактика захворювань. В. Москаленко наголосив на тому, що нагальною проблемою вітчизняної охорони здоров’я є недостатнє додержання цього принципу. Тому необхідно значно посилити зусилля щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя, зниження ризику, що пов’язаний із забрудненням довкілля, перш за все через ефективний контроль за якістю продуктів харчування, питної води, атмосферного повітря. У подальшому зниженню рівня інфекційних захворювань допомагатиме впроваджений новий Національний календар профілактичних щеплень, що повністю відповідає європейським вимогам. Пропаганді здорового способу життя сприятиме реалізація державної стратегії подолання бідності. Необхідно також більш цілеспрямовано розвивати фізичну культуру, ввести обмеження (а згодом заборонити) розповсюдження реклами алкогольних і тютюнових виробів, особливо виробництво останніх із високим вмістом нікотину та смол.

Щоб поліпшити якість медичної допомоги, уряд вирішує кадрову проблему, що в свою чергу вимагає вдосконалення підготовки молодих фахівців і підвищення рівня соціального захисту працівників охорони здоров’я. Що зроблено у цьому напрямі? Відбуваються позитивні зміни у вищій медичній школі, де впроваджується досвід розвинутих країн. Для об’єктивного, незалежного від вузів контролю знань майбутніх лікарів запроваджено державні ліцензійні іспити. Введено нові спеціальності: «медична психологія», «клінічна фармація», «менеджмент в охороні здоров’я».

Завдяки прийняттю єдиної тарифної сітки буде відновлено диференціацію посадових окладів медичних працівників. Практично ліквідовано поточну заборгованість із заробітної плати. Але, нагадав міністр, за рівнем заробітної плати — 227 грн. — медична галузь посідає одне з останніх місць серед інших галузей економіки. Разом з тим на заробітну плату медичних працівників уряд вже спрямовує більше половини зведеного бюджету охорони здоров’я, а в регіонах — 70%, тобто поглиблюється дисбаланс у галузевих витратах. До критичної межі зменшено кошти на медикаменти та в цілому на лікувально-діагностичні процеси.

Стан охорони здоров’я, безперечно, характеризується і доступністю ліків. Це ще одна з найважливіших проблем, особливо для людей похилого віку. Щоб знизити напруженість в суспільстві та забезпечити країну медикаментами, доступними за ціною, суттєво збільшено власне виробництво. Питома вага українських препаратів на ринку вже становить 46% у вартісному виражені. Черговим завданням є нарощення випуску вітчизняних аналогів імпортних препаратів, завдяки чому вони стануть більш дешевими. Доцільною є також адресна допомога хворим. Сьогодні конче необхідно поліпшити фінансову спроможність галузі щодо можливості закуповувати медикаменти для лікарень і поліклінік. Це потребує залучення додаткових коштів з місцевих бюджетів у 2003 р. у розмірі не менш ніж 200 млн грн.

Що ж до загального стану фінансування медицини, то починаючи з 1999 р. витрати на охорону здоров’я в цілому збільшилися на 64%, або на 2,6 млрд грн. Нині бюджет галузі становить 6,5 млрд грн, однак рівень фінансування охорони здоров’я є недостатнім. На одного жителя країни на рік виділяється всього 133 грн., на наступний рік передбачається виділити 141 грн. Заплановане проектом зведеного бюджету охорони здоров’я на 2003 р. збільшення на 4,8% витрат не може привести до суттєвого поліпшення фінансового стану галузі, адже ці кошти може повністю поглинути заробітна плата. В умовах дефіциту бюджетних коштів уряд продовжує формувати багатоканальну систему фінансування охорони здоров’я. Втім, перешкодою на цьому шляху є недостатнє законодавче забезпечення щодо отримання позабюджетних коштів.

Міністр звернувся до народних депутатів з проханням підтримати зусилля Кабінету Міністрів щодо більш чіткого нормативного визначення понять, що стосуються медичної допомоги та медичних послуг. Розроблено проект закону, який направлено на розгляд до Верховної Ради, прийняття якого дозволить вивести із «тіньового» сектора значні кошти, що обертаються навколо медичної сфери. Поліпшенню фінансування галузі повинно сприяти і прийняття Податкового кодексу.

На думку міністра, повільний темп поліпшення здоров’я нації пояснюється обмеженістю фінансування галузі охорони здоров’я, недостатньою доступністю медичної допомоги та ліків, особливо для соціально незахищених верств сільського населення, поширенням туберкульозу та СНІДу, низькою оплатою праці медичних працівників. Тому на нинішньому етапі розвитку медична сфера потребує більш кардинальних змін та проведення скоординованої відповідальної політики всіма гілками влади (парламентом, урядом та регіональними органами).

На місцевому рівні необхідно забезпечити безумовне виконання регіональних програм, розроблених відповідно до міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації», розширити мережу амбулаторій, закладів сімейної медицини, пільгових аптек, перш за все у сільській місцевості, максимально використовувати для вирішення проблем охорони здоров’я можливості місцевих бюджетів.

Уряд має виконати ті завдання, що передбачені програмою діяльності, представленою на затвердження до Верховної Ради. Це сприятиме розв’язанню проблеми доступності медичної допомоги, поліпшенню фінансування галузі, зменшенню диспропорції в оплаті праці медичних працівників. У Кабінеті Міністрів вже знаходиться законопроект щодо суттєвого поліпшення стану справ у фармації та доступності ліків.

Необхідно прискорити прийняття Верховною Радою таких системоутворюючих документів, як закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування та основи законодавства про охорону здоров’я (нова редакція). Це дозволить створити правову базу для багатоканального фінансування галузі, збільшити його обсяги, забезпечити виконання програми надання гарантованої державою безоплатної медичної допомоги.

Крім того, з метою ефективного використання наявних у медичній сфері коштів міністр запропонував внести зміни до Бюджетного кодексу. Особливо важливо створити можливість переведення розрахунків на охорону здоров’я між бюджетами всіх рівнів, визначити головних розпорядників коштів на районному та міському рівнях.

Прийняття парламентом відповідних законодавчих актів відкриє путь до реальних перетворень у вітчизняній охороні здоров’я. Для їх поглиблення та прискорення уряд запропонував створити при Президенті України раду з питань розвитку та реформування охорони здоров’я за участю народних депутатів, відомих вчених, політичних та громадських діячів під головуванням прем’єр-міністра України.

p_361_40_141002_Polischuk.jpg (12026 bytes)

Микола Поліщук, голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства

Голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Микола Поліщук зазначив, що охорона здоров’я народу так і не стала пріоритетом державної політики уряду. Черговим прикладом цього є поданий Кабінетом Міністрів проект Державного бюджету України на 2003 р., де майже всі основні показники фінансування галузі в порівнянні з минулим роком передбачено зменшити. Видатки на охорону здоров’я у зведеному бюджеті згідно з урядовим проектом мають зменшитися на 3,6%.

М. Поліщук звернув увагу на те, що в Україні немає жодного сучасного апарата для адекватної променевої терапії хворих онкологічного профілю, а її щороку потребують приблизно 120 тис. хворих. Як наслідок — близько 30 тис. хворих щорічно вмирають, не отримавши належної допомоги. Наявні апарати, на думку фахівців, недопустимі для використання, оскільки спричинюють необоротні ураження органів та променеву хворобу.

Міністерством охорони здоров’я в першому півріччі не використані 1,6 млн грн. на реалізацію медичних заходів Національної програми «Діти України». Закупівля імпортних інсулінів забезпечується на 100%, а вітчизняному виробнику, який випускає якісні інсуліни, держава в особі міністерства заборгувала більше 33 млн грн. Через це унікальне виробництво опинилося перед загрозою зупинки.

Наявний не лише дефіцит фінансових ресурсів — вони неефективно використовуються. Між тим ефективне використання кадрового, матеріально-технічного потенціалу є надзвичайно важливим в умовах обмеженого фінансування. Саме зараз це може забезпечити стабілізацію та реформування охорони здоров’я, підвищення якості медичної допомоги населенню. Для цього, на думку М. Поліщука, необхідно:

  • Перетворити державні комунальні медичні заклади з бюджетних установ на  самостійні суб’єкти господарської діяльності.

  • Забезпечити реалізацію прийнятого закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти в частині закупівлі медичних послуг.

  • Розробити та впровадити соціальні стандарти якості медичної допомоги.

  • Підвищити роль первинної медико-санітарної допомоги. Сьогодні Україні потрібні 33 тис. сімейних лікарів, а працюють лише 1300 і щорічно готується 500. Якщо такі темпи підготовки сімейних лікарів залишаться і надалі, то потребу в них вдасться задовольнити через 62 роки.

За фактом незаконного створення Державним департаментом з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів мережі комерційних структур Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу. За інформацією Генеральної прокуратури, наданої Комітету, діями посадових осіб Міністерства охорони здоров’я порушуються вимоги законів щодо проведення тендерних закупівель лікарських засобів. При цьому переваги надаються імпортним виробникам перед вітчизняними. За даними Рахункової палати України, мають місце численні порушення бюджетної дисципліни Міністерством охорони здоров’я і підпорядкованими йому установами.

Комітет вважає, що роботу Кабінету Міністрів і Міністерства охорони здоров’я у сфері забезпечення охорони здоров’я громадян слід визнати незадовільною і рекомендувати Президентові та Прем’єр-міністру вжити відповідних організаційних заходів.

Відповідаючи на питання Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства стосовно проблем фармації, В. Москаленко зазначив, що сьогодні систематично оновлюється 6 електронних баз даних. Це дозволяє аналізувати динаміку роздрібної реалізації медикаментів, оптових цін, встановлених вітчизняними виробниками і дистриб’юторами ліків. Запроваджено моніторинг імпорту-експорту фармацевтичної продукції, введено статистичну звітність щодо обсягів виробництва лікарських засобів, завершено розробку системи моніторингу митної вартості та аналіз динаміки світових цін на основні життєво необхідні лікарські засоби.

Завдяки державному регулюванню цін на лікарські засоби за півроку зменшилися розбіжності по регіонах у рівні цін на ліки — роздрібні ціни знизилися на 0,6%. Як свідчать результати аналізу, у всіх регіонах України середній рівень торговельних надбавок на ліки, ціни на які регулюється, становить 32% і є нижчим, ніж у минулому році, на 11% (у 2001 р. — 43%). Частка препаратів, ціни на які підлягають державному регулюванню, збільшилася майже в 4 рази — до 1200 найменувань.

Стосовно державної реєстрації цін В. Москаленко зазначив, що Міністерство охорони здоров’я разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерством фінансів розробляє систему державної реєстрації цін на лікарські засоби, які увійшли до Національного переліку основних життєво необхідних лікарських засобів і виробів медичного призначення.

За результатами аналізу системи ціноутворення на лікарські засоби в Україні та основних принципів ціноутворення на лікарські засоби в 17 зарубіжних країнах розроблені концепція ціноутворення на лікарські засоби, 5 методик, на основі яких буде здійснюватися експертиза цін, і порядок проведення державної реєстрації цін на лікарські засоби. Найближчим часом ці документи будуть направлені на узгодження до відповідних міністерств. Таким чином, державна реєстрація цін може бути запроваджена вже в наступному році.

Микола Холоденко
Фото Євгена Кривші

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті