Гістологічні зрізи системи забезпечення лікарськими засобами

Під час відкриття заходу з вітальними промовами до його учасників звернулися Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України, та Чарльз Лерман, директор офісу охорони здоров’я USAID (USAID Health Office). Лекторами-модераторами виступили міжнародні експерти Кейтлін Бартрам, Саймон Конеза, Уаніта Фолмсбі. Коло слухачів семінару — представники МОЗ України, ДП «Державний експертний центр», ДП «Укр­вакцина», а також провідні експерти, що представляють національні та міжнародні організації з урядового та громадського секторів.

Ігор Перегінець від імені МОЗ України подякував поважним міжнародним партнерам за технічну підтримку та експертну допомогу в царині оптимізації медикаментозного забезпечення населення України. За словами оратора, у вельми непростій економічній та політичній ситуації, у якій нині перебуває Україна загалом і її сектор охорони здоров’я зокрема, неоціненний міжнародний досвід та потужний інформаційний ресурс допомагають Міністерству будувати таку систему, яка на базі раціоналістичних підходів забезпечувала б вчасний доступ пацієнтів до адекватної фармакотерапії, що їм необхідна.

Чарльз Лерман нагадав, що навіть у багатьох розвинутих і заможних країнах бюджети на охорону здоров’я є обмеженими. Справа не лише в закупівлях: навіть якщо обсягів наявних (закуплених) ліків достатньо, вони можуть діставатися до країни невчасно або розповсюджуватися всередині неї неналежним чином. Звідси випливає давно відома істина (яку ВООЗ та інші міжнародні організації вже багато років використовують у якості рекомендації для урядів країн): починати треба не з бездумного нарощування бюджетів і, відповідно, обсягів закупівель, а навпаки, з досягнення максимально ефективного використання вже наявних обмежених ресурсів. Адже ланцюг постачання — це складний комплексний механізм, який потребує адекватного моніторингу та оцінки на кожному з етапів. Складна структура системи забезпечення лікарськими засобами складається з низки ланок, зокрема:

• вибір препаратів,
• прогнозування та планування,
• закупівлі,
• зберігання та управління запасами,
• транспортування,
• розподіл,
• управління відходами тощо.

Тому щоб володіти реалістичною картиною ситуації, мати можливість вчасно прогнозувати, стратегічно планувати, тактично маневрувати й вживати необхідних упереджувальних заходів, необхідно враховувати багато взаємопов’язаних факторів (зокрема, термін придатності тощо), — і одним з основ­них інструментів у цій роботі є індикативна оцінка. Розроблено ключові індикатори, на які варто звертати увагу, — вони дозволяють зрозуміти, чим зумовлено недостатнє, надмірне чи хибне постачання або будь-які інші проблеми в медикаментозному забезпеченні населення. Вивченню системи таких індикаторів здебільшого й присвячена програма даного семінару, учасникам якого доповідач побажав плідної роботи, корисних висновків, оволодіння важливими професійними інструментами, а організаторам — представникам проекту SIAPS — подякував за підтримку та допомогу, ефективне виконання своєї роботи та досягнення найкращих результатів.

Загальна оцінка національної системи забезпечення лікарськими засобами (ОНСЗЛЗ) — це комплексний набір інструментів (а якщо точніше — системний комплексний універсальний інструмент), який використовується для оцінювання потенціалу та функціонування національних систем медикаментозного забезпечення. Ця оцінка здійснюється за 2 основними векторами — шляхом визначення зрілості можливостей та ефективності системи постачання у сфері охорони здоров’я. Результати кожної ОНСЗЛЗ дають можливість менеджерам з постачання та їх партнерам визначити, чи досягає програмна діяльність поставлених цілей та дозволяють розробляти науково обґрунтовані стратегічні операційні плани. Подібне оцінювання буде проведено в Україні вперше, а його результати дадуть Уряду України факти, необхідні для прийняття рішень щодо посилення національної системи забезпечення лікарськими засобами в рамках реформи системи охорони здоров’я.

Інформація ОНСЗЛЗ може використовуватися в межах 2 ключових процесів:

1.  Науково обґрунтоване планування та прийняття рішень  — надає інформацію для прийняття рішень посадовими особами та донорами, визначаючи ключові прогалини в системі постачання; надає інформацію, необхідну зацікавленим сторонам для розробки програмних робочих планів шляхом використання результатів оцінки для визначення пріоритетів інвестування в удосконалення системи охорони здоров’я з метою використання наявної ефективності в умовах обмежених ресурсів та інфраструктури.

2.  Управління ефективністю  — цей інструмент може використовуватися на різних етапах для визначення вихідних, проміжних та кінцевих характеристик зрілості можливостей та ефективності системи постачання; інструменти ОНСЗЛЗ та пов’язані з ними дані можуть допомогти закласти фундамент для планових робіт та управління.

Оцінка національної системи забезпечення лікарськими засобами забезпечує всебічне кількісне розуміння як зрілості можливостей, так і ефективності системи постачання. Детальна інформація, що надається оцінкою, дозволяє ключовим гравцям сформувати розуміння стану системи постачання на сьогодні, виявляючи недостатню ефективність, визначаючи, чи відповідає система очікуванням, або перевищує очікувану зрілість можливостей. Підтвердження (або спростування) якісних суджень є однією з ключових переваг. Можливість співставити зрілість можливостей у певній функціональній сфері з ефективністю у цій функціональній сфері створює поле для визначення ключових проблем та ризиків, на які в подальшому необхідно звернути увагу під час стратегічного планування та/або розробки робочих планів з медикаментозного забезпечення.

Компоненти оцінки національної системи забезпечення ліками

Під час національної оцінки системи забезпечення лікарськими засобами застосовуються 2 основ­ні інструменти — для вимірювання зрілості можливостей та ефективності системи постачання у сфері охорони здоров’я.

1. Інструмент діагностики модель зрілості можливостей (МЗМ). Цей діагностичний інструмент оцінює зрілість можливостей системи забезпечення лікарськими засобами на різних рівнях — від центрального рівня до структур, що надають послуги, а також у всіх функціональних сферах та міждисциплінарних організаційних елементах або факторах, таких як людські ресурси, процеси та інфраструктура. Можливості співставляються з 5 визначеними рівнями зрілості. Рівні зрілості було адаптовано до контексту охорони здоров’я з передових практик приватного сектору. Для заповнення спеціалізованих опитувальників та таблиць Excel для збору даних, з яких виводиться бал системи постачання, проводяться співбесіди з ключовими учасниками процесу.

2. Оцінка ключових показників ефективності (KПЕ) системи забезпечення лікарськими засобами складається з використання набору індикаторів для комплексної оцінки ефективності системи постачання у сфері охорони здоров’я, як на рівні процесу, так і на рівні результату, з метою вирішення загальних проблем ефективності та ефективності в межах окремих функціональних сфер. Основні джерела даних використовуються для розрахунку ефективності за загальними індикаторами, зокрема наведеними нижче.

Для кожної країни можна використовувати додаткові індикатори процесу залежно від особливостей. Інструмент КПЕ складається з ряду відформатованих таблиць Excel для збору інформації, які можуть доповнюватися відповідними КПЕ для кожної оцінки.

Необхідні ресурси

Ресурси, яких потребує кожна оцінка, визначаються обсягом оцінки, а саме, кількістю відвіданих закладів, кількістю оцінюваних компонентів системи забезпечення лікарськими засобами, а також 3 ключовими критеріями: людськими ресурсами, часовими рамками та бюджетом. Людські ресурси : кожна команда зі збору даних має складатися з 3 спеціалістів (в ідеалі — працівника Міністерства, працівника донора та зовнішнього консультанта з технічними знаннями, навичками проведення аналізу/моніторингу та оцінки). Часові рамки : оцінка, як правило, проводиться впродовж 8–10 тиж — 2–3 тиж на планування, 2–3 тиж зовнішні спеціалісти проводять у країні, 4 тиж на збір даних, аналіз та написання технічного звіту. Бюджет залежатиме від обсягу оцінки; витрати включають 8–10 тиж роботи принаймні 2 спеціалістів та витрати на відрядження.

Найближчим часом у наступній, більш розлогій публікації буде докладніше висвітлено перебіг роботи семінару та проаналізовано виступи окремих доповідачів, що дозволить нашому читачеві поглибити та масштабувати гістологічні зрізи систем постачання лікарських засобів та медикаментозного забезпечення населення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!